Національна поліція залучається для розшуку, затримання і доставки тих, хто отримав повістку, але не прибув у вказаний в ній час та місце без поважних причин, пояснює юристка Чернігівського Офісу Мережі правового розвитку Наталія Кулікова. За словами правниці, усіх підряд хлопців, які підпадають під призовний вік, правоохоронці чи працівники військкомату не мають права з вулиці вести до військового комісаріату. Наталія Кулікова роз’яснює законодавчі норми, які регулюють процедуру призову юнаків на строкову службу.

Осінній призов стартував в Україні 5 жовтня та продовжиться до 28 листопада, повідомляють Всеукраїнські ЗМІ.

10 460 громадян України підлягає призову на строкову службу у жовтні-листопаді цього року.

Як зазначає юристка Офісу при Чернігівському громадському комітеті захисту прав людини, цієї осені знову заговорили про проблеми та незаконні дії працівників військкоматів/поліції чи інших осіб під час призову. Люди скаржаться, що нібито хлопців призовного віку прямо з вулиць забирають до військкоматів.

- До нашої приймальні телефоном звертались хлопці з іншого регіону, однак не говорили, з якого міста. Вони цікавилися, чи мають право на вулиці працівники поліції зупиняти та перевіряти документи, після чого вручати повістку до військкомату, адже саме так їм вручили повістку. Хлопці також запитували, що вони мають робити та які їх права, - пояснює Наталія Кулікова.

За словами правниці, відповідно до ст.38 ЗУ "Про військовий обов'язок і військову службу" є порядок, згідно з яким здійснюється призов на строкову службу.

- Оскільки в країні, в якій вже не перший рік йде війна, потрібне накопичення військово-навченого мобілізаційного ресурсу, це відбувається за рахунок юнаків, яким виповнилося 20 років та які не досягли 27-річного віку, - зазначає Наталія Кулікова.

Нагадаємо, що військовослужбовці строкової служби Збройних сил України до виконання завдань в АТО не залучаються.

- Оскільки існує чіткий порядок призову, потрібно зауважити, що іноді дії представників поліції більші ніж їх повноваження, адже на вулиці забирати людей незаконно, - коментує правниця.

Юристка роз’яснює, що під час призову повноваження військових комісаріатів зводяться до того, що вони мають зустріти призовників, провести бесіду, медогляд, відправити на службу/дати відстрочку/визнати непридатним. На вимогу і за дорученням військкомату повістки вручають ЖЕКи, ОСББ, керівники підприємств, організацій, установ, навчальних закладів. При цьому форма власності установи не має значення. В разі неявки особи, якій вручили повістку, військкомат передає справу поліції. І тільки після цього про передачу справи до поліції призовника попереджають, як правило. Зокрема, з надією, що людина все ж "одумається" і з'явиться для перевірки даних, обліку і в деяких випадках для проходження медкомісії.

Національна поліція залучається для розшуку, затримання і доставки тих, хто отримав повістку, але не прибув у вказаний в ній час та місце без поважних причин.

У разі, якщо справа передається до поліції, то їм передають:

особову справу,

витяг з протоколу комісії про рішення направити справу до правоохоронних органів,

корінець повістки з підписом особи, яка її отримала (як підтвердження оповіщення про призов),

витяг зі списку осіб, яких викликають з відміткою про неявку конкретних осіб,

пояснення посадових осіб військкомату,

пояснення тих, хто вручав повістку,

ще різні документи, які доводять, що людина інформацію про призов отримала, але не з'явилась.

- Тобто поліція шукає конкретну особу і має на неї повний "пакет", а не визначає "на око" людей, які теоретично підпадають призову, і яких непогано було б доставити до військкомату, - роз’яснює Наталія Кулікова. - Але судячи зі звернень в нашу організацію, все так і відбувається, однак доведення перевищення службових повноважень працівниками військкоматів, правоохоронних органів чи інших установ – складна річ, і тому тягар доказів лягає на заявника.

За словами юристки, доказами можуть бути, скоріш за все, виключно свідки, адже документи жодні не оформлюють, лише під підпис вручають повістки.

Тому лише вам вирішувати, чи варто витрачати час та гроші на зусилля притягнути порушників до відповідальності.

Правниця зазначає, що за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію передбачено накладення штрафу на громадян від десяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від тридцяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 1 ст. 210 Кодексу України про Адміністративні правопорушення). У разі ухилення військовозобов'язаного від військового обліку після попередження, зробленого відповідним військовим комісаріатом, настає кримінальна відповідальність, передбачена ст. 337 Кримінального кодексу України.