В рамках програми учасники тренінгу працювали в таких напрямах: механізми залучення та взаємодії з волонтерськими та громадськими ініціативами, посилення спроможності активістів та правозахисників у вирішенні актуальних проблем постраждалих від війни громад, захист прав вразливих груп населення та жертв війни через розвиток навичок лідерства. Обговорили, за якими конкретним ознаками можна ідентифікувати лідера:

• вміє правильно впливати на співучасників групи;

• володіє авторитетом і повагою серед інших;

• володіє еталонними особистісними якостями.

Юрій Трофименко зауважив, як розвинути навички лідерства: «Спілкуйтеся більше, слухайте уважніше і активно будуйте мережу контактів. Вчіться розуміти інтереси інших людей, думати про них і намагайтеся в спірних ситуаціях знаходити взаємовигідні рішення. Ставте собі цілі і розставляйте пріоритети».

Також активісти та правозахисники виконали вправи зі самодіагностики лідерства, пройшли тест на наявність лідерських навичок, брали участь в обговореннях, дискусіях, виконували завданя в міні-групах.

Протягом тренінгу учасники отримали можливість виявити в собі лідерські якості, навчитися відстоювати свою позицію, опанувати мистецтво працювати самостійно та в команді, виявити в собі організаторські здібності, навчитися оцінювати та використовувати власний потенціал і потенціал команди.

По завершенню заходу учасники тренінгу дійшли висновку, що бути лідером – означає навчитися бути ним, адже лідерами не народжуються, а стають в процесі своєї діяльності.

Захід організований ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» в рамках реалізації проєкту «Підтримка відновлення громад та захист вразливих груп населення, постраждалих від війни в Чернігівській області» за підтримки Посольства США в Україні.

Обговорили проблемні питання, з якими найчастіше звертаються громадяни в умовах воєнного стану до державних установ та органів місцевого самоврядування, особливості роботи регіонального представництва Уповноваженого.

Також учасники зустрічі обговорили соціально-економічну ситуацію в громаді, заходи з енергетичної безпеки, стан підготовки та облаштування споруд цивільного захисту, бомбосховищ та найпростіших укриттів, розгортання стаціонарних та пересувних пунктів обігріву.

Представники Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Ірина Бірюк та Олександр Трофимов поінформували про можливості забезпечення правовою та гуманітарною допомогою мешканців громади. Надано контакти юристів організації, які безкоштовно надають юридичну підтримку внутрішньо переміщеним особам та постраждалим від воєнних дій на території Чернігівщини.

Учасники зустрічі домовились про постійну координацію та подальшу співпрацю для розв’язання актуальних питань з метою недопущення порушення прав людини та надання різнобічної допомоги тим громадянам, які її потребують.

Працівникам селищної ради було презентовано рекомендації Уповноваженого з питань додержання конституційного права людини і громадянина на доступ до інформація та поліграфічні матеріали просвітницького характеру.

Діяльність відбувається за підтримки Данської ради у справах біженців (DRC).

Пансіонат розрахований на 225 місць, з геріатричним (на 195 ліжко-місць) та психоневрологічним (на 30 ліжко-місць) відділеннями. На день візиту в закладі перебувало 219 осіб, з яких 118 осіб з інвалідністю, 13 – визнано недієздатними та одна особа обмежено дієздатною.

На даний час, через зростання захворюваності на ОРВІ серед підопічних, у закладі запроваджено карантин.

Під час спілкування з керівництвом та персоналом геріатричного пансіонату обговорили умови проживання підопічних, їхню безпеку під час запровадження воєнного стану, заходи, які вживаються адміністрацією для захисту осіб з інвалідністю у разі надзвичайних ситуацій, а також потреби закладу. Окрім того, розглянуто питання дотримання карантинних вимог та вжиття профілактичних заходів у зв’язку з можливою хвилею захворювання гострою респіраторною хворобою COVID-19.

Було з’ясовано, що під час «повітряної тривоги» підопічні перебувають у кімнатах, оскільки в пансіонаті відсутнє належним чином облаштоване найпростіше укриття, в тому числі для маломобільних підопічних, яке відповідає визначеним вимогам до захисних споруд.

В умовах запровадження воєнного стану до закладу продовжується постачання продуктів харчування; працівниками пансіонату створюються запаси продуктів. На випадок відключення електромереж і водопостачання керівництвом враховуються резервні технології.

Також було проведено просвітницькій захід для працівників Козелецького геріатричного пансіонату. Їх ознайомили з діяльністю Офісу Омбудсмана, сферою компетенції та порядком звернення до Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини за захистом своїх конституційних прав.

Окремо обговорено реалізацію національного превентивного механізму (НПМ), його нормативне регулювання, повноваження та основні питання, які досліджує НПМ, а також типові порушення, виявлені під час моніторингових візитів до місць несвободи Чернігівщини.

«Ми обговорили з учасниками форуму, як можна захистити і як захищаються права та інтереси волонтерських і благодійних організацій. Які можуть бути порушення законодавства під час війни та яка за це передбачена відповідальність. І, звісно ж, зупинилися на недосконалому правовому регулюванні обігу гуманітарної допомоги в умовах воєнного стану», — підкреслив Максим Богомаз.

Теми емоційного інтелекту як запоруки емоційної стабільності волонтера, професійного вигорання та боротьби з ним, ефективного пошуку шляхів підтримки та стабілізації морального здоров'я особистості розповіла голова благодійної організації «Чернігівська мережа», психолог, сертифікований коуч та тренер Анжела Мойсеєнко.

Про розвиток волонтерства на Чернігівщині, його проблеми та перспективи розповіла співзасновниця громадської організації «Українська монолітність», координаторка Інтерньюз Україна, PR-менеджерка Національної мережі розвитку локальної філантропії Анастасія Корицька.

«Кожен з нас має вміти налагоджувати комунікацію між волонтерами, благодійними, громадськими організаціями та державними інстанціями. Тому під час свого виступу я приділила цьому особливу увагу, — каже Анастасія. — Водночас ми поговорили з учасницями форуму й про основні аспекти регіональної стратегії розвитку жіночого волонтерства».

Під час форуму було створено робочу групу, яка найближчим часом має напрацювати основні засади створення Громадської платформи «Жінки-волонтерки Чернігівщини».

Діяльність відбувається в рамках проєкту «Розбудова спроможності жіночих волонтерських ініціатив в умовах війни», який реалізовує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги за сприяння Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив у співпраці із громадською організацією «Активне суспільство України».

Загалом ідеєю створення таких платформ є демократичний цивільний контроль за безпековими структурами, оскільки до цього часу діє рішення РНБО про необхідність розвитку форм демократичного контролю, в тому числі й для забезпечення безпеки працівників безпекових органів та дотримання прав людини.

Під час круглого столу представник Експертного центру з прав людини Сергій Іллюк презентував кейси та досвід реалізації ініціативи в Україні в 8 регіонах, інструменти для підготовки інформаційних матеріалів на теми демократичного контролю, ситуативні вправи для розгляду проблем безпеки в українському та європейському контексті. Окрім практичного досвіду Сергій Іллюк наголосив й на питаннях механізмів контролю, комунікації та розгляді звернень та заяв.

«Діалог безпеки» — це ініціатива з розвитку взаємодії між представниками правоохоронних органів, профільних громадських організацій та органів місцевого самоврядування для спільного вирішення актуальних безпекових питань.

Діяльність відбувається в рамках реалізації проекту "Розширення громадського контролю за діяльністю безпекових органів в Чернігівській області" за підтримки Freedom House Ukraine.

Дякуємо УПД ГУНП в Чернігівській області за співпрацю та готовність до навчання своїх співробітників!

Багато уваги приділили й налагодженню ефективної співпраці в громадах та забезпеченню доступу до можливості отримання гарантованих державою послуг постраждалими.

Отримані знання закріпили на історіях та досвіді, який є кожного представника поліції. А тому розробили алгоритми ефективного реагування на такі випадки у інтересах постраждалої особи, особливо якщо це дитина.

Діяльність відбувається в рамках реалізації проекту "Протидія сучасним формам торгівлі людьми в Чернігівській області" за підтримки Посольства США в Україні.

Під час зустрічі обговорили проблемні питання, що стосуються виявлення випадків домашнього насильства, вчасного реагування на них, надання допомоги постраждалим від гендерно-зумовленого насильства, в тому числі домашнього насильства, перенаправлення або залучення інших суб’єктів до надання допомоги постраждалим, надання повідомлень про виявлені випадки.

Окремо проговорили про зниження статистики виявлення випадків домашнього насильства. За 10 місяців 2022 року ГУНП було отримано понад 8528 повідомлень про домашнє насильство, але ця цифра не показує реального стану ситуації, адже лінія 102 не працювала 2 місяці, лише 2 дільничних офіцера громади приступили вже до роботи на поліцейських станціях в громадах, багато мешканців виїхало за кордон або інші області України, програми для кривдників майже не працюють в громадах, тому ситуація залишається достатньо складною.

Враховуючи всі обговорені проблемні моменти учасники круглого столу прийшли до висновку про необхідність створення діючих механізмів обміну інформацією та співпраці по виявленим випадкам домашнього насильства. Окрім того, для ефективної роботи всіх суб’єктів є необхідність створення «карти» надавачів послуг постраждалим від ГЗН та домашнього насильства задля надання якісної, вчасної та комплексної допомоги постраждалим від насильства.

Окремо представники поліції наголосили на необхідності проведення на постійній основі заходів по обміну інформацією з представники громадських організацій та можливості адвокатувати зміни в законодавство.

Діяльність відбувається в рамках реалізації проєкту «Підтримка відновлення громад та захист вразливих груп населення, постраждалих від війни в Чернігівській області» за підтримки Посольства США в Україні.

Юристи проекту щодня надають якісну юридичну допомогу та консультації жіночим волонтерським ініціативам у офісі проекту в м.Чернігові.

Чернігівська область:

Години прийому: 10:00 - 17:00

Дні прийому: понеділок - п'ятниця

Телефон: +38063 140 63 47

Електронна адреса: protection.ua@gmail.com

Особисту консультацію можна отримати за адресою: м. Чернігів, вул. Гонча, 57.

Діяльність відбувається в рамках проекту «Розбудова спроможності жіночих волонтерських ініціатив в умовах війни», який реалізовує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги за сприяння Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив.

Захід відкрила керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Кулікова та директор Регіонального центру БВПД в Чернігівській області Ірина Протченко. Окрім того на початку тренінгу представниця БФ «Право на захист» розповіла про діяльність Фонду та можливість співпраці.

Тренером виступив – Голова Бахмацького районного суду Чернігівської області – Павло Пархоменко.

В рамках насиченої програми учасники тренінгу працювали в таких напрямках:

- Праввосуддя перехідного періоду: загальні положення.

- Загальні положення щодо права на справедливий суд в практиці ЄСПЛ.

- Актуальні аспекти справедливого судового розгляду під час війни.

-Міжнародний протокол із документування та розслідування сексуального насильства в конфлікті.

Діяльність відбувається в рамках реалізації проекту "Відновлення громад та захист постраждалого від війни населення в Чернігівській області" за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

Кваліфіковані юристи надають всебічну безоплатну юридичну та консультаційну підтримку, зокрема через:

- юридичні консультації

- допомогу в оформленні документів

Основні питання, по яким надається юридична допомога:

• соціальні права і гарантії внутрішньо переміщених осіб та постраждалих від воєнних дій;

• порядок оформлення заяви про надання щомісячної адресної допомоги ВПО;

• гарантії отримання допомоги застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка»;

• встановлення фактів, які мають юридичне значення (народження, смерті на окупованих територіях), поновлення втрачених документів;

• фіксація збитків й пошкоджень через бойові дії та отримання відповідних компенсацій;

• порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене майно;

• інформація щодо пунктів надання допомоги ВПО та адреси владних органів щодо роботи із ВПО;

• інші питання, що пов’язані з внутрішнім переселенням та шкодою від бойових дій в Україні.

Отримати безкоштовну допомогу можна онлайн та телефоном, а також звернувшись з особистим візитом.

Контакти Центру правової допомоги та інформації в Чернігівській області:

м.Чернігів, вул.Гонча 57

Телефони: 063-140-63-47; (0462) 675-281

Email: protection.ua@gmail.com

Тренерками виступили експертки Тренінгової групи АС Анастасія Сербіна та Людмила Гриценко.

В рамках насиченої програми учасники тренінгу працювали в таких напрямках:

- Взаємодія з постраждалими під час збройного конфлікту. Ідентифікація проблематики та підсилення спроможностей правозахисників. Групи учасників працювали над такими питаннями: «Хто такий постраждалий/ла під час збройного конфлікту? Чи тотожними є поняття «постраждалий» та «потерпілий»? Визначали ключові поняття. Оглядали психологічні аспекти впливу війни.

- Захист та представництво інтересів внутрішньо переміщених осіб. У цьому блоці аудиторія працювала з проблематикою правового «статусу» ВПО, отриманням довідки ВПО. Розробляли алгоритми відновлення втрачених документів. Окремим блоком розглядалися трудові права в умовах воєнного стану.

- Проблематика домашнього насильства: що варто враховувати правозахисникам? Учасники ознайомились із темою домашнього насильства, дізнались про ключові відмінності насильства від конфлікту. Будували стратегії представництва постраждалих осіб, говорили про «Ланцюг правосуддя».

- Сексуальне насильство під час збройного конфлікту: особливості ідентифікації та кваліфікації, стратегії представництва постраждалих. Робота з доказами.

Організатори та учасники навчання домовилися про подальші спільні дії з координації та співпраці у вирішенні та перенаправленні важливих стратегічних справ, пов’язаних із сексуальним насильством під час збройного конфлікту в Україні.

Окрім того відсутня й координація між громадськими та міжнародними організаціями та представниками органів місцевого самоврядування, поліції, інших надавачів допомоги.

Саме тому 21 жовтня в Чернігові провели одноденний тренінг для надавачів неспеціалізованих послуг, представників та представниць громадських організацій, спеціалістів відділів безоплатної правової допомоги, представниць мобільних бригад та Чернігівського обласного та міського центрів соціальних служб.

Загальна мета навчання - посилити спроможність гуманітарних партнерів виявляти та перенаправляти постраждалих від експлуатації, домашнього чи ґендерно-зумовленого насильства, торгівлі людьми, за допомогою, яку надають як представники місцевого самоврядування, так і громадські організації задля забезпечення надання вчасної, якісної та комплексної допомоги.

Під час тренінгу учасниці і учасники прояснили для себе що таке торгівля людьми, експлуатація та ґендерно зумовлене насильство, які прямі і непрямі індикатори вказують на те, що особа потребує спеціалізованої допомоги, яку допомогу можна забезпечити постраждалим на рівні держави, куди скерувати особу за допомогою.

Щиро вдячні учасникам та учасницям за відкритість під час тренінгу, активні дискусії, обговорення випадків та ідентифікацію постраждалих осіб серед їх клієнтів, яким потрібна комплексна допомога. Саме такі заходи сприяють налагодженню співпраці, картуванню послуг та ідентифікації уразливого населення, що потребує допомоги.

Діяльність відбувається в рамках реалізації проекту "Відновлення громад та захист постраждалого від війни населення в Чернігівській області" за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

Під час зустрічі з представниками керівництва громади спілкувалися про те, що в умовах війни найголовнішими питаннями є забезпечення базових потреб найбільш вразливих категорій населення, що на сьогодні можуть надавати громадські організації. Юристами Чернігівського громадського комітету захисту прав людини надаються індивідуальні та групові юридичні й психологічні консультації для внутрішньо переміщених осіб, осіб, постраждалих від будь-яких видів насильства або торгівлі людьми.

Окремо зупинились й на необхідності мультидисциплінарного підходу до надання комплексної допомоги уразливим мешканцям, проведення громадами заходів на створення соціального житла.

Також розповіли про заходи, спрямовані на підвищення рівня обізнаності щодо безпечної міграції та працевлаштування й підсилення спроможності партнерських організацій і установ, які працюють у сфері соціального й правового захисту населення.

Діяльність відбувається в рамках реалізації проекту "Відновлення громад та захист постраждалого від війни населення в Чернігівській області" за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

В зустрічі прийняли участь представники місцевих громад Корюківського району, військової адміністрації, районного відділу поліції та прокуратури, Управління дотримання прав людини Національної поліції України, Регіонального центру з надання БВПД, регіональний координатор Уповноваженого ВР України з прав людини в Чернігівській області.

Присутні на заході начальник районної військової адміністрації Іван Ващенко та голова районної ради Віктор Чернуха звернули увагу на важливості об’єднання зусиль органів виконавчої влади, місцевого самоврядування, правоохоронних органів та громадськості в питаннях допомоги населенню, що постраждало від воєнних дій та окупації, та відновлення життєдіяльності громад.

Під час засідання проаналізували звернення мешканців району та представників громад до місцевих органів влади та громадських організацій щодо надання правової та гуманітарної допомоги вразливим категоріям населення і внутрішньо-переміщеним особам, необхідності проведення превентивних заходів. Окремо учасники зауважили на тих проблемах, які виникають під час переміщення населення, виїзду за кордон та в інші громади, виїзду дітей на навчання за кордон, тощо.

Також фахівці підіймали питання прийняття та фінансування програм соціального спрямування в громадах, надання комплексних соціальних послуг населенню, координації всіх суб’єктів надання послуг та співпраці з громадськими та міжнародними організаціями.

Лариса Борисенко – представник Управління дотримання прав людини НПУ розповіла про пілотний проект «Custody Records», який один з перших запроваджений та успішно функціонує у Корюківському РВП ще з січня 2022 року. Ця система призначена для покращення стандартів захисту прав затриманих осіб шляхом запровадження обов’язкового інтерв’ю під час доставлення до органу поліції, електронної фіксації всіх дій щодо затриманого та пошуку інформації про затриманих осіб, які перебувають під контролем поліції з моменту фактичного затримання. Окрім представник поліції зазначила, що дана система направлена й на захист прав поліцейських від неправдивих звинувачень у неправомірних діях щодо затриманих, а також захисту затриманих осіб від неправомірних дій поліцейських. Custody Records з часом буде впроваджено і у інших підрозділах поліції Чернігівської області.

Під час заходу говорили й про парламентський контроль за дотриманням прав людини, який здійснюється інститутом Уповноваженого ВРУ з прав людини. Алла Лепеха, регіональний представник українського омбудсмана, зауважила про обмежений на сьогодні доступ громадян до інформації під час воєнного стану, відсутність інформації про можливості отримання допомоги в громадах та проблеми з укриттями.

Окремо підіймалися питання можливостей отримання безоплатної правової допомоги в регіоні. Фахівець Регіонального центру з надання БВПД в Чернігівській області Анатолій Леоненко висвітив останні зміни в процедурі надання допомоги затриманим особам. Система безоплатної правової допомоги продовжує функціонувати в умовах воєнного часу та продовжує проводити право просвітницьку роботу з населенням.

Під час зустрічі учасники обговорили й питання захисту дітей, адже чимало українських дітей нині опинилися у складних і нетипових для свого віку життєвих ситуаціях. Діти, котрі стали потерпілими або свідками злочину, потребують особливої підтримки та допомоги. З огляду на це держава для надання правової допомоги виокремила таку категорію, як діти, які постраждали внаслідок воєнних дій. В рамкх цього питання на сьогодні напрацьовані алгоритми співпраці між Регіональним центром БВПД та прокуратурою Чернігівської області.

Учасники круглого столу напрацювали механізми співпраці в подальшому задля забезпечення дотримання прав мешканців громад, можливості перенаправлення та надання їм комплексної допомоги у разі необхідності.

Після заходу фахівці також відвідали Корюківський районний відділ поліції, де мали можливість ознайомитись з роботою підсистеми особисто та поспілкуватись з представниками поліції. 

Діяльність відбувається в рамках реалізації проекту "Відновлення громад та захист постраждалого від війни населення в Чернігівській області" за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

- юридичні консультації

- допомогу в оформленні документів

Основні питання, по яким надається юридична допомога:

• соціальні права і гарантії внутрішньо переміщених осіб та постраждалих від воєнних дій;

• порядок оформлення заяви про надання щомісячної адресної допомоги ВПО;

• гарантії отримання допомоги застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка»;

• встановлення фактів, які мають юридичне значення (народження, смерті на окупованих територіях), поновлення втрачених документів;

• фіксація збитків й пошкоджень через бойові дії та отримання відповідних компенсацій;

• порядок подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене майно;

• інформація щодо пунктів надання допомоги ВПО та адреси владних органів щодо роботи із ВПО;

• Інші питання, що пов’язані з внутрішнім переселенням та шкодою від бойових дій в Україні.

Отримати безкоштовну допомогу можна онлайн та телефоном, а також звернувшись з особистим візитом.

Контакти юридичної приймальні в Чернігівській області:

м.Чернігів, вул.Гонча 57 Телефони: 063-140-63-47; (0462) 675-281

Email: protection.ua@gmail.com

Діяльність відбувається в рамках реалізації проекту "Відновлення громад та захист постраждалого від війни населення в Чернігівській області" за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

Окремо поговорили про необхідність надання комплексних послуг уразливим категоріям населення та необхідність проводити превентивні заходи, хоча в умовах війни це дуже складно.

Діяльність відбувається в рамках реалізації проекту "Відновлення громад та захист постраждалого від війни населення в Чернігівській області" за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

Перебуваючи у скрутних умовах на новому місці проживання, з метою термінового пошуку роботи для заробітку коштів, зокрема, на лікування матері, син звернувся до служби зайнятості, де з’ясувалася проблема підтвердження його кваліфікаційного рівня - наявності документів про освіту, необхідних під час працевлаштування.

За оголошенням про надання безоплатної юридичної допомоги переселенцям, розміщеним на стенді служби зайнятості, чоловік дізнався про свою можливість отримати поміч від юристів Чернігівського громадського комітету захисту прав людини.

Звернувшись по правову допомогу у офіс в м.Суми, частину знищених документів вдалося швидко відновити за новим місцем проживання - за наявності відомостей у державних реєстрах. В інтересах клієнта було оформлене письмове звернення про відтворення дублікатів дипломів на основі інформації, що міститься в Єдиній державній електронній базі з питань освіти.

Таким чином, чоловік отримав можливість підтвердити свій фах задля працевлаштування за спеціальністю, тому він зможе забезпечити власною працею потреби своєї матері.

Допомога родині переселенців була надана юристами Чернігівського громадського комітету захисту прав людини у партнерстві з Данською радою у справах біженців (DRC) завдяки фінансуванню в рамках цивільного захисту та гуманітарної допомоги Європейського Союзу.

- ВПО;

- волонтери;

- волонтерські неприбуткові організації;

- благодійні організації, тощо.

В нашому пункті правової підтримки доступні інформація та консультації щодо наступних питань:

● Положень законодавства з питань, що стосуються прав та обов'язків ВПО.

● Порядку оформлення та видачі довідки про взяття на облік ВПО та заяви про надання щомісячної адресної допомоги ВПО.

● Гарантій отримання допомоги застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка».

● Встановлення фактів, які мають юридичне значення (народження, смерті на окупованих територіях).

● Фіксації збитків й пошкоджень через бойові дії та отримання відповідних компенсацій.

● Інші питання, що пов’язані з внутрішнім переселенням та шкодою від бойових дій в Україні.

● Реєстрація волонтерської організації під час війни.

● Податкові пільги для волонтерських та неприбуткових організацій.

● Реєстру неприбуткових установ та організацій.

● Вимоги, що пред'являються до некомерційної організації.

● Інші актуальні питання неприбуткових організацій.

Отримати безкоштовну допомогу можна онлайн та телефоном, а також звернувшись до нас з особистим візитом.

Графік роботи пункту надання правової допомоги та інформаційної підтримки внутрішньо переміщеним особам (ВПО) у Чернігівській області:

Години прийому: 10:00 - 14:00

Дні прийому: понеділок - п'ятниця

Телефон: 063-140-63-47

Особисту консультацію можна отримати за адресою: м.Чернігів, вул.Гонча 57

Також в рамках діяльності Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги працює єдина інформаційна “гаряча лінія” з питань, пов'язаних з правовими проблемами внутрішньо переміщених осіб та документуванням воєнних злочинів. Спеціалісти “гарячої лінії” доступні для консультацій кожного робочого дня з 10:00 до 17:00 за телефоном: 0 800 30 15 16*

Віримо в перемогу України!

Діяльність відбувається в рамках проекту «Посилення демократичного врядування в Центральній та Північній Україні», який реалізує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги за підтримки National Endowment for Democracy.

*дзвінки в межах України безкоштовні зі стаціонарних телефонів та мобільних будь-яких операторів

На початку зустрічі обговорили ситуацію в регіоні та проблеми, які виникають у сфері протидії домашньому насильству та наданні допомоги постраждалим в актуальних умовах. Окремо зупинились на проблемах співпраці (іноді й відсутності комунікації) в територіальних громадах між поліцейськими та представниками громад, в тому числі при інформуванні про виявлені випадки відповідно до вимог законодавства.

Представники поліції зазначили про необхідність відкриття центрів для постраждалих та налагодження ефективних алгоритмів реагування в громадах на випадки домашнього насильства.

Під час обговорення учасники підняли й питання вжиття ефективних засобів роботи щодо притягнення до відповідальності кривдників, в тому числі за невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або не проходження програм для кривдників. Хоча саме такі заходи мали би сприяти зменшенню рецидиву проявів домашнього насильства з боку кривдників.

Окремо проговорили й проблемні питання розгляду адміністративних справ в судах. Є випадки невиконання вимог законодавства судами щодо можливості розгляду таких справ без участі кривдника. Також є необхідність співпраці з районними судами області для направлення кривдників на програми для кривдників в громадах, накладення стягнення в вигляді громадських робіт, тощо.

Також під час круглого столу згадали й про кадрові проблеми в громадах, але наголосили про необхідність налагодження взаємодії між правоохоронними органами, органами місцевого самоврядування, органами виконавчої влади та громадськості на місцях для забезпечення дотримання прав людини.

Підсумовуючи захід, учасники зазначили, що під час виконання повноважень виникає багато проблемних питань. Тому зустрічі такого формату сприяють механізму взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері протидії домашньому насильству, та вирішенню актуальних правових та безпекових потреб громад, пов’язаних з допомогою вразливим групами населення.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Громадський контроль над правоохоронними органами в Чернігівській області» за підтримки Freedom House Ukraine.

Обговорення «Як розвивати дружнє правосуддя в громадах» пройшло 17 грудня 2021 року у змішаному онлайн та офлайн форматі одночасно в п’яти громадах - Одесі, Татар-бунарах, Чернігові, Чернівцях та Білозерці. В дискусії взяло участь 35 учасників - представники та партнери Громадських центрів правосуддя, працівники органів суду, поліції, пробації, безоплатної правової допомоги, представники місцевого самоврядування, експерти, громадські активісти, а також представники міжнародних проєктів у сфері правосуддя.

Дискусія розпочалась з презентації Громадського центру правосуддя в місті Татарбунари, який працює на базі Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України». Центр було створено в місті Татарбунари наприкінці 2018 року за підтримки програми USAID «Нове правосуддя». У 2020-2021 році Громадський центр правосуддя працює за підтримки Європейського Союзу, що дозволило розширити локацію на південні райони Одеської області та сформувати низку інноваційних інструментів розвитку «дружнього» людиноцентричного правосуддя. Протягом цього часу сформовано певну ідентичність та модель роботи Громадського центру правосуддя, який працює як мультифункціональний хаб та просуває новий формат співпраці між органами правосуддя, місцевою владою та мешканцями на принципах довіри та відповідальності.

З локації офісу в місті Одесі, представники Одеської обласної організації Комітету виборців України Анатолій Бойко, Ігор Бринош, Юлія Лісова, Світлана Гудь та Євгенія Генова представили модель впливу та пріоритетні напрямки діяльності центру. Як зазначив заступник голови Одеської обласної організації Комітету виборців України Ігор Бринош, Громадський центр правосуддя впроваджує на рівні громади чотири основні напрямки: 1) якісні та інклюзивні правові, адміністративні та соціальні послуги; 2) систему правосуддя, яка до, під час та після судового розгляду орієнтована на людину; 3) альтернативне вирішення спорів та раннє запобігання конфліктів; 4) спроможність мешканців громад проактивно вирішувати питання у правовий спосіб та захищати свої права.

На запитання чому Громадський центр правосуддя потрібен громаді, було виділено на конкретних кейсах декілька сфер: постійна системна робота з вразливими групами, розвиток соціальної згуртованості та інклюзії в громадах; підтримка громади в кризових ситуаціях, таких як пандемія COVID-19; розвиток самоорганізації та більш проактивні мешканці; підвищення правової культури та правоздатності мешканців громад; лобіювання у сфері доступу до правосуддя для органів місцевого самоврядування, суду, поліції, пробації та інших органів державної влади; іміджеві можливості для громад та муніципальна дипломатія.

Правова радниця Громадського центру правосуддя Юлія Лісова окремо представила вплив Громадського центру правосуддя через стратегічні справи на місцеву, регіональну та національну політику у сфері правосуддя. Один з представлених кейсів торкався оскарження Громадським центром правосуддя розпоряджень Кабінету Міністрів України про заборону в’їзду/виїзду в Крим та з Криму у зв’язку з карантином, яке мало місце з березня по червень 2020 року та у серпні 2020 року. Громадський центр правосуддя вів цю справу як стратегічну, оскільки така заборона порушувала права тисяч кримчан, які не могли возз’єднатись з родинами, потрапити на лікування, на роботу, або до свого майна.

З приміщення партнерської бібліотеки в місті Татарбунари Одеської області, до дискусії долучились представники та партнери «польового» офісу Громадського центру правосуддя - керівник центру Леонід Семененко, керівниця районного сектору пробації Алла Мукієнко, керівниця місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Оксана Соколова, представниці районного суду Надія Колесник та Ірина Коваленко, представниця поліції Єфросинія Мукієнко, представниця бюро правової допомоги Інга Дмитрієва, громадська радниця Тетяна Стоянова та представник ромської громадської організації «Бахтало» Олександр Карай. Учасники цієї локації акцент зробили на партнерстві, зокрема на залученні громади до роботи Громадського центру правосуддя.

Керівник Громадського центру правосуддя в м. Татарбунари Леонід Семененко зазначив, що наразі центр підтримує/координує більше 10 волонтерських/громадських ініціатив, зокрема: волонтерів пробації, соціальну ініціативу «Від мами до мами», Школу самооборони для жінок та дівчат, сусідську варту, раду ветеранів-наставників органів МВС, ромських активістів. «Зараз плануємо спільно з судом впровадити ініціативу волонтерів суду. Наразі йде передача належного приміщення для суду, де поряд з інтегрованою рецепцією суду будуть знаходитись наші волонтери. Це будуть ветерани-пенсіонери органів МВС, суду, прокуратури та інших державних органів, які мають і життєвий досвід, і професійний».

Діяльність Громадського центру правосуддя Чернігівської області презентували з приміщення Чернігівського апеляційного суду, до обговорення долучились представниці Громадського центру правосуддя Наталя Кулікова та Ірина Бірюк, голова Бахмацького районного суду Чернігівської області Павло Пархоменко, керівниця апарату Чернігівського апеляційного суду Тетяна Кривонос, начальник відділу аналітичної роботи, узагальнення судової практики та комунікації Чернігівського апеляційного суду Леся Гайдай, керівниця апарату Деснянського районного суду Тетяна Пика, завідувачка кафедри «Суд.Адвокатура.Прокуратура» Національного університету «Чернігівська полі-техніка» Наталія Коломієць.

Громадський центр правосуддя на Чернігівщині - це просторовий майданчик, де представники влади, органів місцевого самоврядування та громадськості об’єднали свої зусилля та ресурси для вивчення потреб громад та вирішення актуальних правових проблем, в тому числі протидії домашньому насильству. Громадський центр правосуддя створений за підтримки Чернігівського апеляційного суду та існує вже понад 2 роки, за цей час було відкрито 2 філії на базі районних судів (Ічнянський та Бахмацький районні суди). Активно впроваджується співпраця з Деснянським районним судом м. Чернігова, залучено до співпраці понад 7 судів та забезпечено надання доступної безоплатної правової допомоги мешканцям області.

Як зазначила керівниця Громадського центру правосуддя на Чернігівщині Наталя Кулікова, загалом послуги Громадського центру правосуддя є комплексними і включають надання безоплатної якісної правової допомоги як для мешканців, так і для самих громад. Окрім того, організація системно вивчає потреби в громадах та пропонує алгоритми їх вирішення з залученням всіх суб’єктів. На сьогодні, співпраця налагоджена з усіма органами виконавчої влади, місцевого самоврядування, судами та громадськими організаціями області, що дає змогу комплексного вирішення проблем в громадах, проведення громадського моніторингу процесів, що відбуваються в громадах та якісного вирішення питань. Громадський центр правосуддя є майданчиком для проведення стажування/менторства студентів юридичних факультетів Національного університету «Чернігівська політехніка» та Академії пенітенціарної служби України. Окрім того, великою частиною роботи Громадського центру правосуддя, зокрема Школи правових наук при Ічнянському районному суді Чернігівської області, є правопросвітня робота.

До дискусії також долучились експерти, представники громад та органів сектору правосуддя з Чернівецької та Херсонської областей, які мають власний досвід/бачення щодо розвитку громад та зацікавлені у впровадженні людиноцентричного правосуддя на місцевому рівні та моделі Громадських центрів правосуддя. Чернівецьку область на обговоренні представляли експерти Українського народного дому в Чернівцях Тарас Халавка, Ігор Бабюк та Ольга Чепель, а також голова Великокучурівської громади Василь Тодеренчук та заступик голови Глибоцького громади Анатолій Тімофті. Херсонська область на заході була представлена Білозерською територіальною громадою, зокрема в дискусії активну участь взяла керівниця Білозерського центру регіонального розвитку Елла Петренко, представниця служби пробації Оксана Кузьмич, представниця системи безоплатної правової допомоги Наталя Нечай. За спільною думкою, наразі в громадах починають впроваджуватися окремі елементи в сфері правосуддя, проте на місцевому рівні не вистачає спільного бачення, спроможностей та координації для того, аби розвивати людиноцентричне правосуддя. Саме ці потреби в громадах може ефективно задовольняти формат Громадського центру правосуддя, який успішно впроваджується в місті Татарбунари Одеської області та громадах Чернігівщини. Також наприкінці заходу загальні плани Програми USAID «Справедливість для всіх» щодо розвитку людиноцентричного правосуддя в України та програми підтримки Громадських центрів правосуддя представив представник програми Томас Вертелецький.

Міжрегіональна дискусія ініційована Громадським центром правосуддя в м. Татарбунари (працює на базі Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України») та Громадським центром правосуддя в м.Чернігові (працює на базі Чернігівського громадського комітету захисту прав людини).

Більше про дискусію у відеозаписі на сторінці https://www.facebook.com/CVUOdessa

Діяльність Громадського центру правосуддя в м. Татарбунари впроваджується Одеською обласною організацією ВГО «Комітет виборців України» за фінансової підтримки Європейського Союзу в рамках проєкту «Громадський центр правосуддя як мультифункціональна платформа розвитку правосуддя в громадах».

Пресслужба Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України»

Керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва зазначила, що не зважаючи на вдосконалення законодавчого регулювання, питання надання кваліфікованої соціальної та іншої допомоги особам, постраждалим від насильства, на сьогодні залишається актуальним і до кінця не вирішеним, особливо на локальному рівні.

Центри соціальних служб є спеціальними закладами у ланці суб’єктів по запобіганню та протидії домашньому насильству, які надають соціальні послуги сім’ям та особам, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.

Особи, які постраждали від домашнього насильства або стали його свідком, можуть звернутися до установ соціальної сфери для отримання психологічної допомоги, соціального супроводу та інформаційної підтримки. Присутні соціальні фахівці розповіли про свій досвід роботи у цій непростій категорії справ, про проблеми і колізії, з якими вони стикаються у своїй роботі.

Тренером заходу виступив національний експерт та тренер по запобіганню та протидії домашньому та гендерно-зумовленому насильству Віктор Вальчук.

Зокрема, експерт зосередив увагу присутніх на практичних і законодавчих аспектах вирішення проблеми, а саме: криміналізація домашнього та деяких видів гендерно-обумовленого насильства, розширення переліку обтяжуючих та пом’якшуючих обставин, запровадження механізму термінових заборонних та обмежувальних приписів, обмежувальних заходів, що застосовуються до осіб, які вчинили домашнє насильство, особливості роботи, кола прав і обов’язків фахівців із соціальної роботи у справах, пов’язаних з представництвом інтересів осіб, постраждалих від домашнього насильства, тощо.

Учасники навчання зазначали, що вирішення проблеми домашнього насильства в країні потребує згуртування всіх дотичних суб’єктів, аналізу актуальної судової й адміністративної практики та напрацювання ефективних інструментів захисту постраждалої особи від самого початку криміналізації домашнього насильства.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

Серія заходів проходила для представників територіальних громад, які визначені відповідальними за реалізацію політики у сфері запобігання домашньому насильству, фахівців служб у справах дітей, а також дільничних офіцерів поліції Чернігівської області для розвитку їх спроможності та обізнаності в сфері протидії домашньому насильству.

Тренером навчання виступив Віктор Вальчук – національний експерт/тренер по запобіганню та протидії домашньому та гендерно-зумовленому насильству.

Під час тренінгів учасники змогли більше дізнатись про характерні ознаки домашнього насильства, такі як: систематичність вчинення дій, завдання шкоди, вчинення особами, яких об’єднує спільний побут, права та обов’язки, а також місце проживання. Окремим блоком було обговорено національне законодавство з питань запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема, спеціальні заходи, які можуть бути застосовані до кривдника та порядок їх застосування.

Було розглянуто відповідальність, яка передбачена за вчинення домашнього насильства. На даний момент законодавство України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність за вчинення домашнього насильства, а також окремо – за ухилення від проходження програми для кривдників.

Також під час навчання для представників правоохоронних органів учасники додатково зупинились й на питанні притягнення до адміністративної відповідальності кривдників, обов’язковому складанню оцінки ризиків постраждалих осіб від домашнього насильства, а також обговорили практичні аспекти складання термінових заборонних приписів.

Окрім цього, було опрацьовано практичні завдання на основі реальних кейсів. Метою цього завдання було напрацювання практичних навичок з ідентифікації випадків домашнього насильства та розробки алгоритму дій, направленого на надання всебічної допомоги постраждалій від домашнього насильства особі, включаючи залучення інших структур.

Заходи організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту "Місцеві громади Чернігівщини проти домашнього насильства" за сприяння Департаменту сім’ї, молоді та спорту, Служби у справах дітей Чернігівської ОДА, ГУНП в Чернігівській області та за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Головною темою для обговорення стали вирішення актуальних правових та гуманітарних питань, доступу вразливих категорій іноземців до механізмів правового захисту, зокрема в умовах епідемії COVID-19 та карантинних обмежень, обговорення нового законодавства щодо осіб без громадянства, колізій в нормативних актах та адміністративній практиці.

Надія Едієва, керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини, розповіла, що організація з 2004 року активно займається питаннями моніторингу дотримання прав біженців та шукачам притулку, надає юридичну підтримку вразливим категоріям іноземців, зокрема на базі Чернігівського Пункту тимчасового перебування іноземців (ПТПІ), проводить спільні заходи з органами державної влади, неурядовими організаціями.

Представник управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області Наталія Кириченко зазначила, що працівники управління докладають максимум зусиль для виконання своїх обов’язків в умовах карантину в рамках законодавства, для якомога ефективнішого і швидкого вирішення питань і проблем заявників-іноземців, надання консультацій, документування, ідентифікації осіб, що звернулися зв послугами та допомогою.

В той же час, міграційниця зазначила ряд проблемних питань, з якими стикаються представники ДМС в своїй роботі, зокрема деякі колізії в законодавстві щодо прийняття заяв про надання притулку або додаткового захисту від осіб, які знаходяться у слідчих ізоляторах, проблеми з доступом до медичних послуг для шукачів притулку.

Представники Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) у Чернігівській області розповіли про засади надання правової допомоги шукачам міжнародного захисту та біженцям. Зокрема, правники докладно зупинилися на проблемних питаннях, які виникають у адвокатів під час надання безоплатної правової допомоги біженцям та шукачам притулку, зокрема які утримуються в Чернігівському Пункті тимчасового перебування іноземців (ПТПІ).

Представники системи БВПД і міграційної служби зазначили, що між ними напрацьований якісний механізм надання правової допомоги іноземцям. Посадовці запевнили, що хоча карантинні обмеження й внесли свої корективи в роботу, але це не складає суттєвих перешкод для забезпечення права іноземців і осіб без громадянства на доступ до правової допомоги та адміністративних процедур.

Олександр Пришва, начальник відділу документування Чернігівського Пункту тимчасового перебування іноземців (ПТПІ), наголосив, що наразі ПТПІ має можливість проводити вакцинацію проти COVID-19 іноземців, які перебуваюсь у закладі. Проте на сьогодні тільки одна особа виявила бажання пройти щеплення.

Регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області Ірина Жмака розповіла про свою роботу з шукачами притулку. Правозахисниця вітає позитивні зміни у законодавстві, проте зазначила, що у контексті питання захисту прав шукачів притулку слід зазначити, що Україна поки не перетворилась на країну, де права на отримання статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту, забезпечуються на достатньому рівні, а їхні соціальні потреби задовольняються відповідно до міжнародних стандартів. В Україні біженці часто обмежені у реалізації своїх прав на житло, влаштування на роботу, отримання допомоги у медичному закладі, в тому числі на вакцинацію, здобуття освіти, вивчення мови, оформлення документів соціально-правового характеру тощо.

Також, присутні обговорили довгоочікуваний ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визнання особою без громадянства» (Закон). Представник міграційної служби Ганна Шаль розповіла, що в поточному році з відповідними заявами до обласного управління ДМС звернулися вже 12 осіб, 6 справ вже знаходяться на етапі прийняття рішення центральним органом міграційної служби.

Також учасники обговорили не тільки позитивні зміни, які мають полегшити роботу державних органів та заповнити нормативні прогалини, щодо статусу осіб без громадянства, але і колізії та проблеми, які можуть з’явитися у майбутньому. Ганна Шаль наголосила, що на сьогодні найбільшою перепоною у швидкому прийнятті рішень є затягування строків консульствами і посольствами іноземних країн, які неохоче надають відповіді на запити.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Фундації домів прав людини.

Але найголовніша ціль, це дати поштовх жінкам, що роками потерпають від насильства, не терпіти, не замовчувати, а діяти!

На сьогодні постраждалі від домашнього насильства можуть за допомогою звернутись до:

• Поліція Чернігівської області– 102

• Чернігівський обласний центр соціальних служб

• Чернігівський громадський комітет захисту прав людини www.protection.org.ua

• Чернігівського/Ніжинського/Менського місцевих центрів з надання правової допомоги - 0 800 21 31 03

Дякую нашим героїням, що не побоялись розповісти свої історії та своїм прикладом призвали звертатись за допомогою!

Фотовиставка буде розміщена в ТРЦ «Голлівуд» з 25 листопада по 06 грудня 2021 року, тому запрошуємо!!!!

«Такий захід дуже важливий для нашої області тому, що в Україні лише 3 пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства (ПТПІ) і саме на Чернігівщині знаходиться один з них», - зазначив керівник місцевого центру БПД.

Володимир Бобруйко також розповів про свою практику роботи у сфері міграційного права. Поділився поточними процесами, статистикою, практичними аспектами роботи в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.

Надія Едієва, керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини, зазначила, що зміни в законодавстві вимагають від представників адвокатської та правозахисної спільноти особливої уваги до супроводження справ щодо екстрадиції осіб та попередження видворення іноземців до країн, в яких вони можуть зазнати катувань та жорстокого поводження, в тому числі в розрізі практики Європейського суду з прав людини.

Під час тренінгу учасники змогли ознайомитися з міжнародними та національними правовими механізмами в сфері захисту права на притулок, процедурами визначення статусу біженця за Конвенцією про статус біженців 1951 року та Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», особливостями оскарження рішень міграційної служби про відмову у прийнятті заяви шукача притулку щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та оформлення документів для розгляду таких заяв, розглянули основні аспекти проблеми безгромадянства та практику Європейського суду з прав людини в контексті розгляду справ шукачів притулку.

Окремим блоком тренінгу учасники розглянули питання осіб без громадянства в контексті нового Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства» від 16.06.2020 року.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Фундації домів прав людини.

Директорка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) у Волинській області Наталія Смолярчук зазначила, що такі навчальні заходи доволі важливі для місцевих надавачів юридичної допомоги та адвокатів, оскільки захист прав та інтересів іноземців доволі складна категорія справ. У Волинській області знаходиться один з трьох українських Пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (ПТПІ). Також Волинь є прикордонним регіоном та межує із сусідньою Білоруссю, яка зараз є епіцентром європейської міграційної кризи. Саме тому проблематика юридичної роботи з іноземцями вкрай актуальна для адвокатів, які співпрацюють з державною системою БВПД.

Експерт з міграційного права, адвокат Остап Тимчій, ознайомив присутніх з основними міжнародними та національними нормативними документами, що регулюють права і свободи іноземців та осіб без громадянства в Україні, а також з процедурою визначення статусу біженця, особливостями оскарження рішень міграційної служби, практикою Європейського суду з прав людини по розгляду справ шукачів притулку.

Окремим блоком учасники тренінгу розглянули проблематику захисту осіб без громадянства в рамках нового закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства» від 16.06.2020 року. Також правники розбирали низку практичних завдань по реальним справам шукачів притулку.

Представники Луцького місцевого центру з безоплатної надання вторинної правової допомоги (БВПД) поділились своїм досвідом ведення справ шукачів притулку, біженців і мігрантів, які перебувають у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців (ПТПІ).

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Фундації домів прав людини.

Керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва висвітила завдання проекту, що реалізується організацією у регіонах України, в яких розташовані центри перебування мігрантів, розповіла про досвід організації у сфері захисту прав біженців, мігрантів та шукачів притулку, висвітила поточні зміни і новели у міграційному законодавстві. Окремо правозахисниця зупинилася на процедурі визнання особи без громадянства на підставі Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Правозахисники, які працюють у сфері міграції та притулку, схвалюють зміни до законодавства і відмічають, що в цілому Україна наблизилась до міжнародних стандартів, проте залишаються певні недоліки і невраховані аспекти, зокрема щодо доступу шукачів притулку і осіб без громадянства до офіційного працевлаштування і медичної допомоги. Присутні також погодились, що Довідка про звернення за захистом в Україні, на сьогодні обмежує права і можливості іноземців і осіб, які не належать до громадянства жодної країни.

Представниця Управління Державної міграційної служби України у Волинській області Іванна Клочко, висвітила нагальні виклики, з якими стикаються органи міграції в своїй роботі. Як зазначила фахівчиня, існує проблема з ідентифікацією заявників–іноземців, які часто надають неправдиві дані щодо себе. Також проблемою є затягування процесу ідентифікації іноземних громадян посольствами і консульствами країн їхнього походження, що є перешкодою для швидкого і ефективного виконання функцій міграційною службою. Найболючішім питанням залишається залучення перекладачів і не прописана на законодавчому рівні відповідальність перекладачів за неправдивий переклад, який іноді ускладнює роботу державних органів, нівелює прийняті рішення.

Надія Едієва також розповіла учасникам заходу про актуальну проблему доступу іноземців до медичної допомоги. В результаті розпочатої медичної реформи право на медичне обслуговування нарівні із громадянами України, згідно ст.11 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», залишилося тільки в іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також у осіб, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту. Таким чином інші категорії іноземців фактично позбавлені права на отримання безкоштовної медичної допомоги, що прямо суперечить Конституції України.

В свою чергу, представник Волинського Пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства (ПТПІ) Віталій Рудюк поділився з присутніми позитивним досвідом запобігання поширенню COVID-19 у ПТПІ, зокрема через вакцинацію іноземців, які виявили бажання зробити щеплення.

Представниця Луцького місцевого центру БВПД Світлана Прус наголосила, що іноді адвокати центру залучаються до судового процесу в інтересах іноземців в останній момент, не маючи часу і можливості ознайомитись з матеріалами справи, що впливає на якість надання правової допомоги.

Дмитро Дідицький, представник 6-го прикордонного Волинського загону (м.Луцьк), розповів про складнощі, з якими стикаються прикордонники у своїй роботі. Серед основних і нагальних проблем – брак бюджетних коштів для забезпечення якісної роботи, проблеми з перевезенням мігрантів, відсутність якісного транспорту, проблеми з перекладачами, відсутність єдиної електронної бази осіб, які незаконно перетнули кордон.

Окремою темою обговорення стали практичні виклики щодо забезпечення правовою допомогою іноземців та осіб без громадянства у справах про незаконне перетин держкордону за ст.204-1 КУАП, механізми оскарження рішень про затримання та поміщення іноземців до Пункту тимчасового перебування іноземців (ПТПІ), продовження термінів їх затримання та примусового видворення з України.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Фундації домів прав людини.

Головною темою для обговорення стали вирішення актуальних правових та гуманітарних питань, доступу вразливих категорій іноземців до механізмів правового захисту, доступу шукачів притулку до медичної допомоги, зокрема в умовах епідемії COVID-19 та карантинних обмежень, імплементація законодавства щодо осіб без громадянства, колізій в нормативних актах та адміністративній практиці.

Надія Едієва, керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини презентувала проект, що реалізується, розповіла про досвід організації у сфері захисту прав біженців, мігрантів та шукачів притулку, висвітила поточні зміни і новели у міграційному законодавстві.

Директор Регіонального центру з надання БВПД у Закарпатській області Василь Попадинець розповів про засади надання правової допомоги шукачам міжнародного захисту та біженцям в регіоні. Зокрема, фахівці докладно зупинилися на проблемних питаннях, які виникають у адвокатів під час надання безоплатної правової допомоги біженцям та шукачам притулку. Також, Василь Юрійович наголосив на нагальних викликах в регіоні, зокрема відсутність перекладачів, що ускладнює роботу адвокатів, які співпрацюю с державною системою БВПД.

Про проблеми з перекладачами заявила й представниця прикордонної служби. Також прикордонниця зазначила, що є певна неузгодженість між державними структурами, неврегульованим залишається питання затримання осіб, які заявляють, що вони є неповнолітніми. Прогалини в законодавстві, обмеження в часі - ці чинники призводять до того, що особу, яка незаконно перетнула державний кордон, прикордонна служба має відпустити.

Представники ГУ Державної міграційної служби України в Закарпатській області Вікторія Ковач і Олександр Радь розповіли про свій досвід роботи з шукачами притулку. Міграційники також зазначили, що є проблеми з перекладачами і зловживанням міграційними процедурами з боку іноземців, в тому числі і осіб, які назвали себе неповнолітніми. Також, фахівці зазначили, що цьогоріч дещо змінилася географія походження шукачів притулку. Так, в поточному році збільшились звернення від громадян Турції, Афганістану, Узбекистану і Республіки Білорусь.

Представник громадського організації «NEEKA» Віталій Варцаба розповів про практичний досвід роботи з іноземцями в регіоні. За словами юриста, робота між місцевими правозахисними організаціями та державними установами узгоджена. Правозахисник наголосив, що важливо, щоб шукачі притулку мали можливість отримувати якісну і вчасну юридичну допомогу одразу після затримання, а не на стадії судового розгляду справ, як то в цілому зараз відбувається. Також пан Варцаба наголосив на проблемах перекладу і ініціювання механізму залучення перекладачів із застосуванням засобів відеозв`язку.

Також Віталій Варцаба заявив, що складно говорити про якісну правову допомогу, коли під час судового розгляду справ, зокрема про затримання і видворення, іноземці та їх представники обмежені у часі. Таку позицію підтримав і Директор Місцевого центру БВПД Михайло Давиденко, наголосивши, що іноді на розгляд справи судом надається не більше 1,5 години, що значно ускладнює підготовку та надання процесуальних документів і таким чином порушуються права іноземців.

В рамках заходу присутні також обговорили проблемні аспекти імплементації законодавства щодо осіб без громадянства та процедури подання заяв про надання міжнародного захисту, практичні виклики щодо забезпечення правовою допомогою іноземців та осіб без громадянства у справах про незаконне перетин держкордону за ст.204-1 КУАП, механізми оскарження рішень про затримання та поміщення іноземців до Пункту тимчасового перебування іноземців (ПТПІ), продовження термінів їх затримання та примусового видворення з України.

Учасники заходу висловили сподівання, що найближчим часом уряд приведе нормативно-правові акти у відповідність до нового Закону, а також, що нові законопроекти і зміни до існуючого законодавства, які парламент має ухвалити найближчим часом, врегулюють сьогоднішні прогалини.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Фундації домів прав людини.

Директор регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) у Закарпатській області Василь Попадинець наголосив на необхідності проведення подібних навальних заходів для адвокатів БВПД у такій складній, але доволі актуальній на сьогодні темі, зокрема в умовах міграційної кризи в сусідніх країнах. Також керівник центру зазначив, що адвокати, які пройшли тренінг, матимуть першочергове право на отримання доручень для роботи з іноземцями, шукачами притулку і біженцями.

Тренером заходу виступив експерт з міграційних питань, адвокат Остап Тимчій.

Під час тренінгу учасники змогли ознайомитися з міжнародними та національними правовими механізмами в сфері захисту права на притулок, процедурами визначення статусу біженця за Конвенцією про статус біженців 1951 року та Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», особливостями оскарження рішень міграційної служби про відмову у прийнятті заяви шукача притулку щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та оформлення документів для розгляду таких заяв, розглянули основні аспекти проблеми безгромадянства та практику Європейського суду з прав людини в контексті розгляду справ шукачів притулку.

Окремим блоком учасники тренінгу розглянули проблематику захисту осіб без громадянства в рамках закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства» від 16.06.2020 року. Також правники розбирали низку практичних завдань по реальним справам шукачів притулку.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Фундації домів прав людини.

Зі свого боку, ЧГКЗПЛ впродовж 2016-2021 років реалізував низку безпекових ініціатив. Насамперед, протягом грудня 2016-січня 2017, а також травня-червня 2018 за підтримки МФ «Відродження» комітет проводив опитування мешканців Чернігова щодо їхньої задоволеності роботою місцевої поліції, в ході яких була зібрана та проаналізована інформація щодо ефективності діяльності поліції, рівня довіри до неї громади Чернігова, безпечності міста, стану готовності громадян співпрацювати з відомством у сфері забезпечення громадського порядку та безпеки, можливих форм взаємодії поліції та громади. Метою цих досліджень було визначення та формування пріоритетів охорони громадського порядку на території міста.

У 2018 році ЧГКЗПЛ провів інформаційну кампанію та ініціював впровадження Шкільних служб порозуміння в чотирьох пілотних чернігівських школах. У серпні того ж року за сприяння ГО «Інститут миру та порозуміння» організував стратегічну сесію з представниками поліції міста, депутатами Чернігівської міської ради, співробітниками освітніх закладів та громадськими організаціями, результатом якої було напрацювання ідей, що ляжуть в основу відповідної місцевої програми з безпеки, зокрема у школах міста.

Однак, у той же час на рівні громади Чернігова залишається ряд актуальних проблем у сфері громадської безпеки та правопорядку.

Булінг та підліткове насильство. На сьогодні перед Україною стоїть чимало викликів. Серед найбільш серйозних - нетерпимість, агресія та злочинність серед дітей і молоді. Вони є вразливішими за дорослих через свій вік та брак досвіду і нерідко бувають непідготовленими до вирішення гострих проблем. Так, дівчата більше ризикують стати жертвами сексуального насильства, а хлопчики - схильні до необгрунтованих ризиків, пов’язаних зі злочинністю та наркотиками.

У квітні та серпні 2017 року вся країна була шокована кількома випадками бійок між школярками у Чернігові. На жаль, ці факти мають продовження і в інших випадках - вже у жовтні 2021-го місто вкотре привернуло до себе увагу жорстоким побиттям підлітками двох поліцейських, один із яких помер на місці. Ці факти свідчать про нестачу профілактичної роботи та медіації як з боку правоохоронних органів, так і органів місцевого самоврядування та освітніх закладів в учнівському та молодіжному середовищах. На цьому наголошував і Уповноважений Президента України з прав дитини за результатами візиту до Чернігова в квітні 2017 року, за дорученням якого при Чернігівській ОДА була створена відповідна робоча група, куди увійшов також представник ЧГКЗПЛ.

Профілактика. В Україні досі не вистачає системної профілактики правопорушень, зловживання наркотиками та ризикованої поведінки серед підлітків, зокрема, зі сторони органів поліції. Ефективне попередження цього у школах та громадах сприятиме розробці профілактичних технологій, які надалі використовуватимуться на національному рівні. Таким чином, проєкт буде корисним як місцевим громадам, так і суспільству в цілому завдяки впровадженню обґрунтованих стандартів та підходу з позиції захисту прав людини.

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я, наша держава посідає четверте місце серед країн Європи за рівнем проявів агресії підлітків: 67% дітей в Україні у віці від 11 до 17 років стикалися з проблемою цькування. А у світовому контексті Україна на сьомому місці за кількістю переслідувачів (агресорів) та на дев’ятому за кількістю жертв цькування.

Цькування однієї дитини іншою, агресивне переслідування, часто поширені у школах, мають декілька причин: потреба підлітків-агресорів у повазі однолітків та дорослих, їхнє прагнення до лідерства, невміння спілкуватися та керувати своїми емоціями. Для досягнення бажаного лідерства в дитячому колективі вони користуються тим методом, який знають - законом сили. При виявленні подібних ситуацій, вчителі, батьки, соціальні працівники, шкільні психологи та поліцейські свою допомогу надають лише жертвам цькування, а до агресорів застосовують лише різноманітні репресивні заходи. Відтак, ситуація не змінюється, а лише загострюється, адже для таких підлітків методи дорослих є підтвердженням дієвості закону сили.

Агресивні підлітки мають неабиякий лідерський потенціал і, власне, вже є неформальними лідерами своїх класів та шкіл. Вони здатні рішуче діяти та досягати значних результатів. Тож, саме ці хлопці та дівчата можуть стати тими, хто об’єднає довкола себе інших задля змін у суспільстві та захисту інтересів молоді. Участь же підготовлених представників поліції у профілактиці ризикованої поведінки серед дітей сприятиме підвищенню авторитету правоохоронців та довіри до них в громаді міста.

У той же час, створення Шкільних комітетів (рад) безпеки, підготовка Шкільних помічників поліції з числа старшокласників, педагогів і шкільних психологів, а також відповідне супроводження та курування цих органів і активістів з боку місцевої поліції активізує учнівську молодь до запровадження безпекових ініціатив у своїх навчальних закладах та спільнотах, дозволить виховати повагу до гідності та прав однолітків, а також об’єднати та посилити ресурси й зусилля міської влади, освітян, громадських активістів та органів поліції щодо забезпечення безпеки в навчальних закладах та в молодіжному середовищі. Це має позитивно вплинути і на загальний рівень безпеки в Чернігові.

Представники поліції підтримують долучення їх до профілактичної та просвітницької роботи в освітніх установах міста на постійній основі, особливо в рамках експерименту із впровадження інституту «Шкільного поліцейського».

Сусідська варта. На сьогодні в Чернігові створені і працюють біля 100 об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ). При сприянні та за ініціативою ЧГКЗПЛ в 2017-2018 роках проведено відповідну інформаційну кампанію, а також ряд зустрічей із представниками органів самоорганізації населення (ОСН) для налагодження комунікації і співпраці у питаннях безпеки та порядку на території міста, організовано навчання та презентації для керівників ОСББ і представників місцевої поліції. Як результат, у 2018-му були запроваджені пілотні осередки “Сусідської варти” в ОСББ, а разом із ними запрацювала і комунікаційна платформа на базі мобільного додатку Telegram за участі представників ОСББ, поліції та ЧГКЗПЛ.

У свою чергу, правоохоронці звертають увагу на необхідності комунікації з представниками органів самоорганізації населення та поліцією на більш системному та публічному рівні, зокрема, через скорочення або плинність кадрів: у зв’язку з реформуванням відділу дільничних інспекторів у 2016-2017 роках, зі 120 дільничних у Чернігові залишилося всього 45 співробітників. Така співпраця, на думку поліцейських, сприяла б запобіганню та розкриттю правопорушень. Крім того, є пропозиції щодо впровадження інституту «громадських інспекторів», за якими був би закріплений той чи інший будинок у місті, і що допомагало б у комунікації.

Таким чином, продовження запровадження інституту «Сусідської варти» в Чернігові є актуальним для налагодження ефективної взаємодії між громадою Чернігова та поліцейськими задля забезпечення громадської безпеки на локальному рівні.

Протягом 2016-2021 років ЧГКЗПЛ налагодив тісну й плідну співпрацю з Управлінням патрульної поліції в Чернігівській області, профільними підрозділами Чернігівської міської ради та ГУНП в області (підписані Меморандуми про співпрацю), а також органами самоорганізації населення. В 2016-му у співпраці з Управлінням патрульної поліції, іншими ГО, ініціативами волонтерів та самооборони, місцевими бібліотеками проведений цілий ряд просвітницьких заходів для різних цільових груп (люди з інвалідністю, діти та молодь, люди похилого віку тощо) в рамках проєкту "ПОЛіС" ("Поліція і Спільнота").

Представники комітету продовжують брати активну участь в наборі нових поліцейських в Управління патрульної поліції та переатестації працівників Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

Публікація підготовлена Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Громадський контроль над правоохоронними органами в Чернігівській області» за підтримки Freedom House Ukraine.

Як зазначила Руслана Нагорна, представниця регіонального координатора, яким є Департамент сім’ї, молоді та спорту Чернігівської ОДА, що загалом в Україні, так і у Чернігівській області, за останній час відбулося зростання рівня домашнього насильства, зокрема кількості звернень. Так, станом на 01 жовтня 2021 року зафіксовано 7873 звернення щодо фактів домашнього насильства, з яких 79 відсотків — це звернення від жінок, 19 відсотків — від чоловіків, на 2 відсотки — від дітей.

Варто зауважити, що в області неповністю налагоджена співпраця та комунікація з громадами. Тільки в 41 територіальній громаді з 57 в області визначено заступників голови, як координаторів з питань здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Саме координатор є персонально відповідальним за забезпечення своєчасного та ефективного вжиття заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі відповідно до законодавства.

Зокрема, по Корюківському району не визначені координатори в Корюківській та Сосницький громадах. Не прийняті також програми/плани заходів з цього питання, не в усіх громадах є координаційні ради як механізми взаємодії в громадах.

В.о. голови Корюківської РДА Анжела Ющенко зазначила про проблеми, з якими стикаються в роботі, адже на сьогодні координаційна рада є недієвим інструментом в реалізації політики з протидії домашньому насильству, оскільки не повністю реформовані установи на рівні району, визначені уповноважені особи, а також існують певні проблеми у співпраці з громадами.

Представниця ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» Наталія Кулікова відмітила, що на сьогодні ситуація з протидією домашньому насильству достатньо складна через реформування структур та передачу повноважень до громад. Відсутні співпраця й координація у цій сфері на рівні районів та громад. Також зазначила на необхідності запровадження програм для кривдників в громаді та прийняття профільних програм задля комплексного вирішення питання.

Про необхідність проведення якісних профілактичних заходів та надання допомоги постраждалим від домашнього насильства нагадав присутнім працівник Чернігівського обласного центру соціальних служб.

Представник Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Віктор Барабаш поінформував, що в Корюківському районі в 2021 році також зросла кількість звернень до поліції. Так, за 10 місяців 2021 року звернулось майже 500 мешканців району, складено 416 протоколів про адміністративні правопорушення та порушено 8 кримінальних проваджень.

Учасники заходу домовились про подальшу співпрацю та взаємодопомогу для покращення ситуації, як в на рівні району, так і в кожній територіальній громаді.

Захід організовано в рамках реалізації проекту "Місцеві громади Чернігівщини проти домашнього насильства" за підтримки Посольства США в Україні.

Завдяки участі експерток ГО «Український інститут з прав людини» Валентини Кумеди та Жанни Лук’яненко під час тренінгу учасники:

- розібрали проблеми, які виникають з громадським наглядом за державними органами в Чернігівській області та Україні, в тому числі безпековими службами;

- навчилися дієвим механізмам громадського контролю; - отримали інформацію про особливості формування громадських рад та їх діяльності, в тому числі при безпекових органах;

- навчилися реалізовувати своє право на доступ до публічної інформації, зокрема, вирізняти публічну інформацію за ознаками, ознайомляться з порядком її отримання, вимогами до складання запитів, дізнаються про спеціальні порядки отримання інформації, отримання інформації про себе;

- навчилися визначати обгрунтованість відмови у наданні інформації та дізнаються про способи захисту свого права.

Найбільшу зацікавленість в учасників викликали питання щодо кваліфікаційних вимог до членів громадських рад, прозорості діяльності громадських рад, балансу прав на свободу вираження поглядів та повагу до приватного життя, можливості обмеження прав людини та інститутів громадянського суспільствау, зокрема період карантину, а також умови отримання відповідей на запиту про публічну інформацію.

Найчастіші питання учасників стосувались порядку формування складу громадської ради, забезпечення прозорості її діяльності, реальних можливостей забезпечити ефективність проведення консультацій з громадськістю. Також учасники навчились визначати ефективну форму громадського контролю в залежності від ситуації.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Громадський контроль над правоохоронними органами в Чернігівській області» за підтримки Freedom House Ukraine.

Поліція. Що стосується самого відомства, то з-поміж 57 територіальних громад Чернігівщини у 22 вже відкриті нові поліцейські станції. На сьогодні на рівні Чернігівського, Ніжинського та Прилуцького районів створені сектори протидії домашньому насильству в Управлінні превентивної діяльності (УПД) ГУНП в Чернігівській області та Ніжинському міському відділі поліції (сектор «Поліна»), завданнями яких є і професійна консультація постраждалих та профілактична робота з кривдниками.

В умовах зміни законодавства, розширення повноважень поліції та посилення відповідальності за вчинення домашнього насильства є потреба в розвитку компетентності не тільки офіцерів поліції, але й керівників/заступників керівників громад для своєчасного виявлення і перенаправлення жертв для отримання допомоги, а також притягнення до відповідальності кривдників та їхній супровід у подальшому.

Координація. Важливу координаційну та експертну роль для нових ТГ в цьому напрямку відіграють обласна державна адміністрація та її структурні підрозділи, ГУ Національної поліції в Чернігівській області, Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД).

На майбутнє їх діяльність має розширюватися на малі та віддалені громади, де у зв’язку з децентралізацією виникає багато проблем: починаючи від формування структурних підрозділів до надання конкретної правової й соціальної допомоги постраждалим, переслідування та ізоляції правопорушників. Окрема увага - на налагодження комунікації та співпраці цих громад із поліцією, насамперед, у виявленні фактів насилля.

Також є необхідність підтримки та супроводження місцевих влад у розробці Програм або внесенні змін до вже затверджених відповідно до специфіки тієї чи іншої громади та Державної програми запобігання та протидії домашньому насильству на період до 2025 року, ухваленої 24 лютого 2021 року.

Що робити? Підвищення компетентності представників ТГ і працівників поліції у вирішенні законних і соціальних викликів, пов’язаних з випадками домашнього насильства в розрізі мультидисциплінарного підходу, а також юридична і соціальна допомога щодо протидії таким правопорушенням та щодо роботи з вразливими соціальними групами це те, що нині актуально.

Публікація підготовлена Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Громадський контроль над правоохоронними органами в Чернігівській області» за підтримки Freedom House Ukraine.

Учасники мали можливість ознайомитись з програмами профілактики секстингу і грумінгу, домашнього насильства та як працювати з дітьми, які постраждали від насильства, дізнатися про методи ненасильницької комунікації та альтернативні шляхи вирішення конфліктів.

Так, тренерка Уляна Долиняк висвітлила питання щодо зваблення через соціальні мережі, чому і які підлітки стають мішенню для зловмисників у мережі, яка типова поведінка спокусників, яка поведінка дитини може свідчити про те, що вона потрапила у небезпеку, та як поводитися спеціалістам/батькам, щоб вберегти дитину від ризиків. За її словами кожна п'ята дитина в Україні стикається з сексуальним насильством у різних формах. Учасники розібрали ситуації секстингу/грумінгу у школі і обговорили які способи реагування на них можуть бути.

Катерина Данькова, представниця Чернігівського громадського комітету захисту прав людини розкрила тему впровадження відновних практик в освітньому середовищі, а саме процесів, що мають на меті вирішення спірних та проблемних питань шляхом співробітницького підходу та базуються на принципах відновного підходу: включення та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, добровільності та самовизначення учасників, розуміння, поваги і відповідальності.

Тренерка приділила окрему увагу практиці техніки «Коло», що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікавлених осіб та забезпечує їх активну участь у обговорення ситуації та прийнятті рішень.

Практична психологиня Олена Олексієнко надала учасникам інформацію про ознаки, які дозволяють розпізнати, що дитина постраждала від домашнього насильства та як працювати з дітьми, які постраждали від насильства. Наприкінці заходу Людмила Третиннікова, методистка Навчально-методичного центру психологічної служби у системі освіти Чернігівської області наголосила на важливості підвищення рівня знань та навичок соціальних педагогів та практичних психологів та проведення подібного роду просвітницьких заходів для них.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

Досвід. Чернігівська область має практику (як позитивну, так і негативну) діяльності тематичних Громадських рад (з протидії корупції та протидії проявам ксенофобії та дискримінації) при обласному управлінні СБУ (2008-2009 роки), Консультаційної ради та Міжвідомчої робочої групи щодо боротьби з торгівлею людьми при Прокуратурі Чернігівської області (2014-2018 та 2017-2018 роки відповідно). Серед членів зазначених консультативно-дорадчих органів були і представники Чернігівського громадського комітету захисту прав людини (ЧГКЗПЛ).

На сьогодні на рівні Чернігова ефективно працює спостережна комісія при виконавчому комітеті Чернігівської міської ради з моніторингу дотримання прав засуджених осіб та в місцях позбавлення волі, що визнана одною з кращих в Україні.

Знаковим було й відкриття у 2008 році першого в країні Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців (ПТПІ) та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, Державної міграційної служби. ПТПІ знаходиться с. Розсудів, Ріпкинського району Чернігівської області. Станом на 2021 рік цей центр є одним із трьох подібних установ у державі, де утримується більше 200 людей і робота якого накладає певну специфіку на співпрацю з правоохоронними органами, громадськими та міжнародними організаціями, взаємовідносини з місцевою громадою, зокрема в умовах COVID-19.

2016-2020 роки стали періодом впровадження в області низки інноваційних ініціатив у сфері безпеки, співробітництва громадськості та правоохоронних структур, як-от «Сусідська Варта», «Шкільний офіцер поліції» та «Шкільні служби порозуміння», «Поліцейський офіцер громади» тощо. Потужними стали й кілька громадських правозахисних організацій, що опікуються реалізацією безпекових ініціатив, співпрацею з правоохоронними органами та проблематикою громадського контролю над безпековими органами.

Весь досвід, виклики й перспективи, які стоять перед громадським сектором, місцевими громадами та безпековими органами Чернігівщини, потребують аналізу та висвітлення на регіональному і національному рівнях задля поширення та порівняння з іншими областями України.

Посилення громадського контролю. На сьогодні через зміну влади та керівництва силових структур в області, механізми взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері безпеки, або не працюють - як у випадку Міжвідомчої ради при Прокуратурі Чернігівської області та Громадської ради при ГУНП в області, або представники інших правоохоронних органів, юридичної та правозахисної спільнот, чи громадського сектору не входять до складу таких консультативно-дорадчих органів.

Тут важливе посилення спроможності громадськості взаємодіяти із силовими структурами та контролювати їх діяльність на місцевому рівні. Це, у свою чергу, впливатиме на дотримання правоохоронцями прав вразливих груп та безпеки всього населення Чернігівщини.

Співпраця. З власного досвіду ЧГКЗПЛ, більшість місцевих громадських активістів та неурядових організацій, які цікавляться тематикою співробітництва та нагляду за правоохоронними органами, чи дотичними напрямками, і котрі, власне, і є однією з основних цільових груп цього проекту, працюють із «вразливими» категоріями з точки зору дотримання їх людських прав правоохоронцями – нарко- та алкозалежними, безхатченками та колишніми ув’язненими, представниками етнічних спільнот та меншин, біженцями, шукачами притулку, молоддю, дітьми тощо. На ті ж питання, зокрема, під час затримання та перебування під вартою, постійно звертають увагу українські правозахисники, міжнародні організації, представники адвокатської спільноти та системи БВПД.

Саме тому, один із основних компонентів діяльності ЧГКЗПЛ полягає в посиленні ролі громадянського суспільства Чернігівщини у здійсненні громадського контролю за діяльністю силових структур в цілому, в різних формах й напрямках такої співпраці. Сам комітет за роки діяльності напрацював сталі та продуктивні взаємовідносини з безпековими органами.

Публікація підготовлена Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Громадський контроль над правоохоронними органами в Чернігівській області» за підтримки Freedom House Ukraine.

Під час заходу бажаючі могли задати актуальні питання пов’язані з земельним законодавством начальнику управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Ігорю Пузану.

Представники громад та центрів з надання БВПД активно задавали питання, зокрема, було підняте питання щодо забезпечення проходу та використання земельними ділянками, які знаходяться поблизу державного кордону та на яких було розміщено інженерні оборонні об’єкти. Активно обговорювались питання пов’язані з орендою земельних ділянок та розробки генеральних планів населених пунктів. Було наголошено, що включання земельних ділянок сільськогосподарського значення є нераціональним питанням, оскільки відповідно до чинного законодавства земельні ділянки сільськогосподарського призначення, включені в межі населених пунктів згідно планів, можуть надаватись громадянам виключно для городництва.

Даючи відповідь на запитання Ігор Пузан ознайомив присутніх з процедурою визначення розташування земельної ділянки, право власності на яку підтверджується сертифікатом. Так, відповідно до чинного законодавства у випадку наявності у власника земельної ділянки або паю лише сертифіката, який підтверджує право власності на умовні гектари в земельному масиві, який належав колективному сільськогосподарському підприємству, власнику такої земельної ділянки необхідно ознайомитись з протоколом зборів власників колективної земельної ділянки. На підставі рішення власників про розпаювання земельної ділянки розроблявсь проект землеустрою щодо поділу земельної ділянки з подальшим присвоєнням сформованим, за рахунок земельної ділянки, що належала колишньому КСП, ділянкам номерів, які шляхом жеребкування розподілись між колишніми членами такого господарства.

Проведення циклу занять відбулось в рамках земельної реформи та відкриття ринку землі з метою захисту прав землевласників та надання методичної допомоги об’єднаним територіальним громадам, на яких покладено повноваження з розпорядження землями.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області в рамках реалізації проекту «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні» за підтримки Human Rights House Foundation та Європейського Союзу та проекту «Програма прискорення приватних інвестицій у сільське господарство».

Однозначно роль психологічної служби у формуванні безпечного шкільного середовища на рівні місцевих громад є головною на сьогодні.

Тому, за ініціативи Чернігівського громадського комітету захисту прав людини у співпраці з Навчально-методичним центром психологічної служби у системі освіти Чернігівської області, відбувся тренінг «Впровадження відновних практик в освітньому середовищі на рівні місцевих громад» для соціальних педагогів та практичних психологів Чернігівської області.

Слід зазначити, що всі учасники раніше проходили навчання, де отримали теоретичні знання щодо застосування медіації (мирне вирішення конфліктів) у школі. Тому організатори поставили перед собою завдання сформувати серед учасників тренінгу навички застосування відновних практик на практиці.

За словами тренерки та шкілької медіаторки Катерини Данькової, відновні практики - це відповідні процедури та процеси, що мають на меті вирішення спірних та проблемних питань шляхом співробітницького підходу та базуються на принципах відновного підходу: включення та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, добровільності та самовизначення учасників, розуміння, поваги і відповідальності.

Під час тренінгу, вдалось сформувати розуміння комунікативної навички «Я-повідомлення», яке допомагає висловлювати власні інтереси без звинувачень, критики та осуду до розмовника. Учасники мали змогу розібрати вправи, які допомагають розвинути й інші комунікативні навички, які притаманні медіатору.

Тренерка приділила окрему увагу практиці техніки «Коло», що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікавлених осіб та забезпечує їх активну участь у обговорення ситуації та прийнятті рішень. Крім того, кожному учаснику спробувати себе в якості медіатора та попрактикувати ті знання та навички, які вони отримали під час навчань з медіації.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

Саме з метою поширення досвіду впровадження відновних підходів у створенні безпечного освітнього середовища, в Чернігові 18-21 серпня відбулась Літня школа медіаторів.

Ініціатором заходу виступив Чернігівський громадський комітет захисту прав людини за запитом шкільних адміністрацій навчальних закладів Чернігівщини.

Так, старшокласники та соціальні педагоги навчальних закладів м.Чернігова та Чернігівської області пройшли тренінг «Діяльність медіатора Шкільної служби порозуміння у попередженні та протидії насильству/буллінгу у школі».

Подібне навчання дозволяє підготувати фахівців, які будуть не тільки самі володіти навичками медіатора, але й зможуть передавати їх іншим, виховуючи нові покоління шкільних медіаторів.

«Ця роль учнів-наставників є дуже важливою, адже з часом підготовлені медіатори поступово закінчують школи і їх досвід, щоб не бути втраченим, має передаватися молодшим. З іншого боку, ця роль є і дуже відповідальною, оскільки саме на них лягає нелегке завдання не тільки зацікавити, надихнути майбутніх медіаторів, а й передати всі необхідні знання і навички» - наголошує тренерка зі шкільної медіації, експертка ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» Катерина Данькова.

Під час тренінгу учасники мали можливість набути знання та навички, які потрібні для планування тренінгу, роботи з групою, реагування на складні ситуації, застосування моделі активного навчання тощо. Крім того, кожен з учасників зміг демонструвати власні тренерські навички і отримати відповідний зворотний зв’язок від тренерки Катерини Данькової.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Місцеві громади Чернігівщини проти домашнього насильства» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

Відкрила зустріч представниця Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерина Данькова, яка презентувала проект «Сусідська варта». Ця ініціатива є ефективним способом підвищення безпеки будинків та прибудинкової території через активність ОСББ, а також налагодження співпраці між поліцією, місцевою владою та самими мешканцями будинків.

Даний підхід дозволяє підвищити правосвідомість громадян та довіру до поліції, зменшити рівень злочинності, залучити мешканців громади до постійної комунікації та взаємодії з поліцейськими шляхом своєчасного інформування про вживання алкогольних напоїв, наявність підозрілих осіб чи транспорту, запобігання квартирним крадіжкам, порушення благоустрою тощо.

Під час обговорення, учасники мали змогу визначити гострі питання в сфері безпеки міста, які не находять свого вирішення вже довгий час.

Так, одна з голів ОСББ наголосила, що проблем по місту багато, але одним з актуальних викликів є безпритульні собаки та відсутність для них притулку в Ніжині.

Окремо було напрацьовано механізми взаємодії та алгоритм спільних дій при порушення правил благоустрою та допомозі у складанні документації поліцейськими щодо вчинення правопорушень.

Начальник КП «Муніципальна служба правопорядку – ВАРТА» Ніжинської міської ради Вадим Лаврінець зазначив, що в місті працює чат-бот «eCity Ніжин – оперативна допомога» на платформах Telegram та Viber.

Цей ресурс допомагає поліції та муніципальній службі правопорядку оперативно реагувати на вчинення злочинів чи правопорушень, тому було б доцільно створити подібну групу й для голів ОСББ та представників поліції.

«Багато викликів та заяв щодо вчинення правопорушень, які надходять до комунального підприємства, не є правопорушеннями. Потрібно підвищувати правосвідомість громадян та сприяти тому, щоб вони були не байдужими до свого будинку та громади» - наголосив Вадим Лаврінець.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

"У цих чатах поліцейські будуть бачити, які проблеми існують в тому чи іншому ОСББ. Наприклад, мешканці будинку можуть опублікувати в чаті фото- відеодоказ того, що в одній з квартир громадяни продають сурогатний алкоголь. Або ж хтось із мешканців побачив на своїх дверях мітки, які могли залишити квартирні крадії. Якщо біля якогось будинку часто збираються підозрілі компанії людей, поліція буде коригувати маршрути патрулювання. На територію поблизу цього ОСББ дільничні будуть звертати більшу увагу, а за необхідності залучати екіпажі Управління патрульної поліції чи Нацгвардію", — підкреслив заступник начальника Управління превентивної діяльності поліції області Андрей Зеляк.

Дільничного офіцера поліції також можна буде запросити на збори об’єднання співмешканців багатоквартирного будинку для звіту.

Представниця Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерина Данькова презентувала досвід співпраці поліції та окремих ОСББ в рамках ініціативи «Сусідська варта», яка реалізується в Чернігові з 2018 року. «Сусідська варта» - це підхід, який допомагає підвищити рівень безпеки будинку та прибудинкової території через активність ОСББ, а також налагоджує співпрацю поліції, місцевої влади та самих мешканців будинку.

«В рамках Сусідської варти у співпраці з поліцією ми проводили інформаційно-просвітницькі заходи для дорослих та дітей будинків ОСББ. Теми різні - від обговорення безпекових питань, які хвилюють мешканців, та алгоритму дій при кризових ситуаціях, до проведення акцій "Безпечний двір" під час яких вчили дітей правилам дорожнього руху», - наголосила Катерина Данькова.

В свою чергу, голови ОСББ, які взяли участь в заході, розповіли про актуальні проблеми безпеки будинків та дворів. Серед них: кражі, нелегальний продаж алкоголю та влаштування притонів у будинках, паркування автомобілів на зелених зонах та питання благоустрою прибудинкої території.

Так, голова одного з ОСББ Чернігова поскаржилась на стихійну торгівлю та постійне розпиття алкоголю у своєму будинку.

Представники поліції домовилися з головами ОСББ, де існує подібні проблеми, визначити час скупчення осіб, які розпивають алкогольні вироби, задля проведення спільних рейдів та забезпечення громадського порядку.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

З вітальним словом учасників привітала координаторка проектів Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва. Правозахисниця розповіла про колізії і прогалини в законодавстві щодо запобігання і протидії домашньому насильству, зупинившись на судовій практиці щодо винесення термінового заборонного і обмежувального приписів.

Як зазначив заступник начальника Управління превентивної діяльності поліції області Андрій Зеляк, у травні цього року у Ніжинському районному відділі поліції запрацювала мобільна група з реагування на факти домашнього насильства. За три місяці роботи поліцейські склали на сімейних кривдників 86 адміністративних протоколів за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З усіма правопорушниками поліція провела роботу та поставила їх на профілактичний облік.

– Загалом з початку року у Ніжині поліцейські поставили на профілактичний облік 172 кривдники. До адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства три і більше разів поліція притягнула п’ятьох осіб. Нині вирішується питання про притягнення їх до кримінальної відповідальності за статтею 126-1 Кримінального кодексу України (домашнє насильство). Вона передбачає покарання від громадських робіт тривалістю 150 годин — аж до обмеження волі на строк до п’яти років, чи двох років позбавлення волі, – зазначив Андрій Зеляк.

Начальниця служби у справах дітей Ніжинської міської ради Наталія Рацин, висловила зацікавленість у співпраці з Національною поліцією та іншими суб’єктами , що здійснюють заходи у сфері запобіганню і протидії домашньому насильству. В свою чергу, посадовець наголосила на потребі у налагоджені співпраці між всіма органами та субєктами для більш оперативного і ефективного реагування на випадки домашнього насильства.

Головний спеціаліст відділу організації надання соціальних послуг Управління соціального захисту населення Ніжинської міської ради Тетяна Деревянко, розповіла про можливість розміщення в інтернатній установі осіб літнього віку, які потерпають від домашнього насильства. І такі звернення в Ніжинській громаді вже непоодинокі.

Олена Іванова, заступниця директора Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги зазначила, що в своїй роботі часто стикається з небажанням жертв домашнього насильства звертатися за допомогою до поліцейських та правників, що дещо ускладнює адвокатам задачу для збирання доказової бази для звернення до суду з заявою про видачу обмежувального припису. В той же час представники центру БВПД, крім юридичного супроводу, проводить велику профілактичну та консультаційну роботу для осіб, які потерпають або можуть постраждати від домашнього насильства, забезпечують населення інформаційними матеріалами.

Зі свого боку представники поліції запропонували всім зацікавленим суб’єктам долучатися до спільних профілактичних рейдів для виявлення і профілактики випадків домашнього насильства у родинах, які перебувають на обліку.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

Пані Едієва підкреслила, що одним із завдань проекту є пілотування мережі радників (громадських офіцерів) з протидії гендерному та домашньому насиллю в місцевих громадах.

Радники (громадські офіцери) мають відігравати роль посередників між місцевими мешканцями, що потерпають від домашнього насилля, та громадськими організаціями, поліцією та надавачами правової допомоги для ефективної допомоги жертвам.

В рамках навчання представники громад отримали необхідні знання щодо поняття домашнього насильства, форм, причин та умов його проявів, правових основ запобігання та протидії домашньому насильству, взаємодії поліції з іншими державними та недержавними організаціями в системі надання комплексної допомоги постраждалим особам, а також дієвих механізмів реагування на домашнє насильство відповідно до чинного законодавства України.

Активісти також підняли питання щодо актуальності створення на Чернігівщині кризової кімнати або ж притулку для постраждалих від домашнього насильства.

Учасники тренінгу домовились про наступну тематичну зустріч, яка стосуватиметься вже безпосередньо практичного застосування законодавства у роботі і судової практики.

Захід організований в рамках реалізації проекту «Активізація місцевих громад на боротьбу проти домашнього насильства» за підтримки Human Rights House Foundation та Європейського Союзу, що реалізується Всеукраїнською коаліцією з надання правової допомоги.

В зустрічі приймали участь представники відділів превентивної діяльності районних відділень ГУНП в Чернігівській області, сектору з протидії домашньому насильству «ПОЛІНА», Управління патрульної поліції в Чернігівській області та представники Чернігівського громадського комітету захисту прав людини.

Основна мета заходу – налагодження взаємодії між правоохоронцями та правозахисниками в актуальних умовах реформи децентралізації, пандемії COVID-19 та законодавчого посилення відповідальності за вчинення домашнього та гендерно-обумовленого насильства.

На початку зустрічі керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Кулікова проаналізувала ситуацію в регіоні та висвітила проблеми, які виникають у сфері протидії домашньому насильству та наданні допомоги постраждалим в актуальних умовах. Окремо правозахисниця зупинилась на проблемах комунікації в територіальних громадах між поліцейськими та соціальними службами.

Під час заходу учасники обговорили й проблему недостатньої роботи щодо притягнення до кримінальної відповідальності кривдників за невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або не проходження програм для кривдників. Хоча саме такі заходи мали би сприяти зменшенню рецидиву проявів домашнього насильства з боку кривдників.

Представниця сектору з протидії домашньому насильству «ПОЛІНА» Катерина Литвиненко акцентувала увагу присутніх на тому, що справи про притягнення кривдників до відповідальності мали б розглядатися в судах першочергово. Адже в подальшому важко забезпечити участь кривдників в судових процесах, а тому розгляд справ про притягнення до адміністративної відповідальності у суді відразу міг би мати зокрема й превентивний характер.

Представники районних відділів поліції наголошували на важливості співпраці активістів з поліцією на місцях, однак на сьогодні ці контакти налагоджені в більшій мір у великих громадах. Тому потрібно в подальшому працювати над покращенням взаємодії з працівниками поліції в усіх територіальних громадах, зокрема й тих, що знаходяться у віддалених районах Чернігівської області.

Представниця Управління патрульної поліції в Чернігівській області Ольга Мельник зазначила, що актуальною потребою на сьогодні є відкриття в Чернігові профільного центру для постраждалих від домашнього насильства, адже тільки тоді представники поліції в повній мірі зможуть забезпечити захист постраждалим та надавати їм реальну допомогу.

Підсумовуючи захід учасники зазначили, що такі зустрічі сприяють механізму взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері протидії домашньому насильству, та вирішенню актуальних правових та безпекових потреб громад, пов’язаних з допомогою вразливим групами населення.

Ігор Пузан зазначив, що відповідно до підпункту 58 пункту 2 Закону 1423-IX право викупу також належить громадянам України – спадкоємцям громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, коли такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними.

Права постійного користування та довічного успадковуваного володіння земельними ділянками державної та комунальної власності зберігаються за суб’єктами відповідного права, які не здійснили викуп таких ділянок відповідно до абзацу першого цього пункту”.

Також, він зазначив, що відповідно до змін право користування (оренда, емфітевзис) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу її користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. Відчуження, застава права користування земельною ділянкою здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюються відчуження або на користь якої передається у заставу право користування. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права користування у порядку, передбаченому законодавством”.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області в рамках реалізації проекту «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні» за підтримки Human Rights House Foundation та Європейського Союзу.

Відновні програми (медіація однолітків, посередництво у конфліктах, коло прийняття рішень, зустрічі сімейних груп, розвиток навичок вирішення конфліктів) суттєво покращують соціально-психологічний клімат у школі, який зокрема став нестабільним під час перебування дітей та вчителів на дистанційному навчанні, спричиненому спалахом епідемії COVID-19 та карантинними обмеженнями.

Саме ознайомлення з передовим досвідом та практиками миробудування та ненасильницької комунікації в освітньому просторі, профілактики підліткової агресії та асоціальної поведінки серед молоді стало метою тренінгу для освітян Ніжинщини.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини у співпраці з Навчально-методичним центром психологічної служби у системі освіти Чернігівської області.

На початку заходу учасники ознайомилися з поняттям та цінностями відновних практик. За словами експертки та шкілької медіаторки Катерини Данькової, відновні практики - це відповідні процедури та процеси, що мають на меті вирішення спірних та проблемних питань шляхом співробітницького підходу та базуються на принципах відновного підходу: включення та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, добровільності та самовизначення учасників, розуміння, поваги і відповідальності.

Окремо, було сформовано розуміння комунікативної навички «Я-повідомлення», яке допомагає висловлювати власні інтереси без звинувачень, критики та осуду до розмовника.

Крім того, учасники мали змогу попрактикувати таку відновну практику як «Коло», що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікавлених осіб та забезпечує їх активну участь у обговорення ситуації та прийнятті рішень.

«Головною особливістю Кола є те, що кожен з учасників має можливість висловити власну точку зору та бути почутим іншими членами Кола завдяки процедурі, що забезпечує рівність усіх учасників» - наголосила Катерина Данькова.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

Тренером заходу виступив Віктор Вальчук – національний експерт, тренер по запобіганню та протидії домашньому насильству та торгівлі людьми.

Відкрила тренінг представниця Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва. За її словами, після запровадження карантину, за 2020 рік на гарячу лінію «102» надійшло більше 101 тисячі викликів з приводу домашнього насильства, що на 40% більше ніж за аналогічний період минулого року. Тому Національна поліція виступає ключовим органом, який безпосередньо працює з постраждалими від домашнього насильства та іншими особами СЖО на місцевому рівні.

Учасники мали змогу оновити свої знання щодо характерних ознак домашнього насильства, а саме: систематичність вчинення дій, завдання шкоди, вчинення особами, яких об’єднує спільний побут, права та обов’язки, а також місце проживання. Окремим блоком було обговорено законодавство України з питань запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема, спеціальні заходи, які можуть бути застосовані до кривдника та порядок їх застосування.

Під час роботи в групах поліцейські проговорювали проблемні питання, які виникають в їх повсякденній роботі з протидії домашньому насильству. Таким питаннями були складання адміністративних протоколів, здійснення профілактики з кривдниками, неявка кривдників до суду, законність недопущення кривдників до приміщення (квартири/будинку), якщо вони є їх власниками.

Тренер окремо звернув увагу поліцейських на їх профільні накази щодо запобігання та протидії домашньому насильству.

«Не зважаючи на прийняту постанову КМУ щодо взаємодії суб'єктів по протидії домашньому насильству, на жаль, в багатьох громадах така взаємодія та співпраця відсутні. У кожній ОТГ має бути уповноважений підрозділ/управління, яке відповідає за протидію і запобігання домашньому насильству та проведення відповідних програм для кривдників» - наголосив Віктор Вальчук.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

Директорка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області Ірина Протченко підкреслила, що жертви домашнього насильства на сьогодні є однією з найбільш вразливих категорій клієнтів, яким надають допомогу центри БВПД в регіоні. Тому, в світлі останніх змін в законодавстві, правникам важливо посилювати свою обізнаність та спроможність для надання ефективнішої і вчасної допомоги жертвам та групам ризику на локальному рівні.

Тренер заходу Віктор Вальчук, юрист та національний експерт з протидії домашньому насильству наголосив, що проблема домашнього насильства в країні є особливо гострою в умовах пандемії COVID-19 та карантинних обмежень. На законодавчому рівні прийнятті ряд суттєвих змін, які потребують вивченню та аналізу з боку надавачів правової допомоги. Під час заходу учасники обговорили актуальні питання нормативного підгрунтя запобігання та протидії домашньому насильству, застосування спеціальних заходів. Присутні закріпили отримані знання виконуючи практичні завдання у групах.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

За телефоном: +38 067 380 14 40 (в наявності Вайбер та Telegram)

В соціальній мережі Facebook.com на офіційній сторінці Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги: https://www.facebook.com/UCLA.Ukraine

Звернувшись на електронну пошту: info@ucla.org.ua

Проект Advocates and the Bar – frontline defenders of Internet freedom in Ukraine реалізовує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги за Ініціативи верховенство права Американської асоціації юристів підтримки / American Bar Association Rule of Law Initiative.

В якості експерта даного заходу було запрошено начальника управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Ігоря Пузана.

Під час вступного слова, керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Кулікова презентувала проект «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні», який наразі реалізується в Чернігівській області за підтримки Human Rights House Foundation.

Під час свого виступу Ігор Пузан акцентував увагу присутніх на змінах, що були внесені Закон України №1423-IX від 28.04.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Відповідно до прикінцевих та перехідних положень цього Закону, він набирає законної сили з дня, наступного за його публікацією крім деяких його пунктів, які набирають законної сили через три, шість та дванадцять місяців з дня його публікації.

Окрім цього, цим Законом визнано такими, що втратили чинність Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації», який діяв з метою дослідження, перевірки, аналізу та оцінки об’єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим нормам і правилам, а також підготовки обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об’єктів експертизи та Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю». Цей Закон визначав фінансові засади щодо реалізації громадянами України прав власності на землю відповідно до статті 14 Конституції України.

Всього даним Законом було внесені зміни до 34 нормативно-правових актів. Під час свого виступу Ігор Пузан зупинився на розгляді найбільш актуальних змін, що стосуються:

Розпорядження землями за межами населених пунктів

Розділ 10 Перехідних положень ЗКУ доповнений пунктом 24, що передбачає, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

1. що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

2. оборони;

3. природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об’єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

4. зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

5. будівлями, спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна державної власності;

6. під об’єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

7. визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов’язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Зміни до порядку безоплатної приватизації земельних ділянок

В новій редакції даної статті передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України “Про землеустрій” технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

А відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Варто зазначити, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки більше не потребують погоджень в порядку, що був встановлений статтею 186-1 ЗКУ.

Статтю 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було доповнено наступним абзацом:

“Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради”.

Гарантії захисту прав замовників топографо-геодезичних і картографічних робіт та третіх осіб

Відповідальність виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт загальнодержавного призначення перед замовниками таких робіт та третіми особами за шкоду, яку може бути заподіяно внаслідок необережності, недогляду чи професійних помилок, допущених під час виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт, підлягає обов’язковому страхуванню згідно із Законом України “Про страхування”.

Страховим випадком є заподіяння замовнику або третій особі шкоди внаслідок виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт загальнодержавного призначення.

Страхова сума встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншою за 1 тисячу мінімальних розмірів заробітної плати.

Максимальний розмір страхового тарифу з розрахунку на один рік страхування становить:

0,3 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування не передбачено встановлення франшизи;

0,1 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування передбачено встановлення франшизи.

Розмір франшизи (частини збитків, що не відшкодовується страховиком) визначається за згодою сторін у договорі обов’язкового страхування, але не може перевищувати 5 відсотків розміру страхової суми.

У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної замовнику та/або третій особі майнової шкоди, визначеному судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) замовника та/або третьої особи, визнаною страхувальником та погодженою страховиком.

Страхове відшкодування здійснюється страховиком відповідно до договору обов’язкового страхування на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) замовника та/або третьої особи”.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області в рамках реалізації проекту «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні» за підтримки Human Rights House Foundation та Європейського Союзу.

Тренерами виступили досвідчені адвокати та провідні українські експерти в сфері земельних правовідносин Олексій Шамов та Людмила Гриценко.

Під час тренінгу учасники разом з тренерами провели тематичну інвентаризацію знань і досвіду в земельних правовідносинах, зробили короткий екскурс в історію та оглянули основні етапи земельної реформи і їх вплив на розвиток земельних правовідносин в Україні.

Олексій Шамов презентував детальний огляд новел земельного законодавства (про які йде мова з Законах #552 та #1423).

Людмила Гриценко запропонувала учасникам тематичну підбірку актуальної судової практики правових висновків Верховного суду в земельних правовідносинах.

Учасники відмітили важливість та цінністю аналітичного огляду законодавчих новел "земельної конституції" та відзначили доцільність підбірки актуальної судової практики.

Під час тренінгу учасники та учасниці мали можливість детально пропрацювати стратегії взаємодії між громадськими організаціями та ОТГ щодо земельних правовідносин.

Працюючи в командах учасники та учасниці вибудували чіткі алгоритми дій при вирішенні правових задач та/чи опрацювання запитів в наступних напрямках земельних правовідносин:

- приватизація земельних ділянок, в т.ч. учасниками АТО;

- оренда земельних ділянок фізичними та юридичними особи, в т.ч. без аукціону;

- актуальні питання користування землею (встановлення меж, зміна цільового призначення тощо)

- право користування "чужою" земельною ділянкою;

- набувальна давність.

Учасники відзначили високу якість проведення тренінгу, актуальність та своєчасність обраної теми для покращення якості комунікації ГО з новоствореними ОТГ та для посилення спроможностей громадських організацій у взаємодії з ОТГ в процесі вирішення земельних питань.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Мережею правового розвитку в рамках реалізації проекту «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні» за підтримки Human Rights House Foundation та Європейського Союзу.