Чернігівський громадський комітет захисту прав людини: Чернігівський громадський комітет захисту прав людини http://monitor.cn.ua/ Чернігівський громадський комітет захисту прав людини http://monitor.cn.ua/i/sm-logo.png Чернігівський монітор http://monitor.cn.ua/ У Чернігові обговорили механізми доступу до правосуддя для шукачів притулку та біженців в умовах карантину http://monitor.cn.ua/ua/activity/2224 26 листопада 2021 року в Чернігові відбувся круглий стіл «Стан дотримання прав шукачів притулку, біженців та осіб без громадянства». Анонси article Fri, 26 Nov 2021 18:53:00 +0200 В зустрічі взяли участь керівники регіонального та місцевого центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, представники Чернігівського Пункту тимчасового перебування іноземців, прикордонної та міграційної служб, Чернігівсьої облдержадміністрації, адвокатської та правозахисної спільноти.

Головною темою для обговорення стали вирішення актуальних правових та гуманітарних питань, доступу вразливих категорій іноземців до механізмів правового захисту, зокрема в умовах епідемії COVID-19 та карантинних обмежень, обговорення нового законодавства щодо осіб без громадянства, колізій в нормативних актах та адміністративній практиці.

Надія Едієва, керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини, розповіла, що організація з 2004 року активно займається питаннями моніторингу дотримання прав біженців та шукачам притулку, надає юридичну підтримку вразливим категоріям іноземців, зокрема на базі Чернігівського Пункту тимчасового перебування іноземців (ПТПІ), проводить спільні заходи з органами державної влади, неурядовими організаціями.

Представник управління Державної міграційної служби України в Чернігівській області Наталія Кириченко зазначила, що працівники управління докладають максимум зусиль для виконання своїх обов’язків в умовах карантину в рамках законодавства, для якомога ефективнішого і швидкого вирішення питань і проблем заявників-іноземців, надання консультацій, документування, ідентифікації осіб, що звернулися зв послугами та допомогою.

В той же час, міграційниця зазначила ряд проблемних питань, з якими стикаються представники ДМС в своїй роботі, зокрема деякі колізії в законодавстві щодо прийняття заяв про надання притулку або додаткового захисту від осіб, які знаходяться у слідчих ізоляторах, проблеми з доступом до медичних послуг для шукачів притулку.

Представники Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) у Чернігівській області розповіли про засади надання правової допомоги шукачам міжнародного захисту та біженцям. Зокрема, правники докладно зупинилися на проблемних питаннях, які виникають у адвокатів під час надання безоплатної правової допомоги біженцям та шукачам притулку, зокрема які утримуються в Чернігівському Пункті тимчасового перебування іноземців (ПТПІ).

Представники системи БВПД і міграційної служби зазначили, що між ними напрацьований якісний механізм надання правової допомоги іноземцям. Посадовці запевнили, що хоча карантинні обмеження й внесли свої корективи в роботу, але це не складає суттєвих перешкод для забезпечення права іноземців і осіб без громадянства на доступ до правової допомоги та адміністративних процедур.

Олександр Пришва, начальник відділу документування Чернігівського Пункту тимчасового перебування іноземців (ПТПІ), наголосив, що наразі ПТПІ має можливість проводити вакцинацію проти COVID-19 іноземців, які перебуваюсь у закладі. Проте на сьогодні тільки одна особа виявила бажання пройти щеплення.

Регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області Ірина Жмака розповіла про свою роботу з шукачами притулку. Правозахисниця вітає позитивні зміни у законодавстві, проте зазначила, що у контексті питання захисту прав шукачів притулку слід зазначити, що Україна поки не перетворилась на країну, де права на отримання статусу біженця та особи, яка потребує додаткового захисту, забезпечуються на достатньому рівні, а їхні соціальні потреби задовольняються відповідно до міжнародних стандартів. В Україні біженці часто обмежені у реалізації своїх прав на житло, влаштування на роботу, отримання допомоги у медичному закладі, в тому числі на вакцинацію, здобуття освіти, вивчення мови, оформлення документів соціально-правового характеру тощо.

Також, присутні обговорили довгоочікуваний ЗУ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо визнання особою без громадянства» (Закон). Представник міграційної служби Ганна Шаль розповіла, що в поточному році з відповідними заявами до обласного управління ДМС звернулися вже 12 осіб, 6 справ вже знаходяться на етапі прийняття рішення центральним органом міграційної служби.

Також учасники обговорили не тільки позитивні зміни, які мають полегшити роботу державних органів та заповнити нормативні прогалини, щодо статусу осіб без громадянства, але і колізії та проблеми, які можуть з’явитися у майбутньому. Ганна Шаль наголосила, що на сьогодні найбільшою перепоною у швидкому прийнятті рішень є затягування строків консульствами і посольствами іноземних країн, які неохоче надають відповіді на запити.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Фундації домів прав людини.

]]>
В Менському районному суді не дотримуються права підсудних: результати моніторингового візиту НПМ http://monitor.cn.ua/ua/news/2225 Новости article Fri, 26 Nov 2021 10:06:00 +0200 У межах реалізації національного превентивного механізму (НПМ), моніторинговою групою у складі регіонального представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області Ірини Жмаки, регіонального координатора взаємодії з громадськістю Уповноваженого в Чернігівській області Алли Лепехи та громадського монітора Віктора Тарасова здійснено моніторинговий візит до Менського районного суду Чернігівської області та перевірено доступність громадян до судочинства, умови перебування громадян у суді, тримання підсудних, доступність суду для осіб з інвалідністю.

Під час візиту встановлено, що Менський районний суд розміщений у пристосованій двоповерховій будівлі. В приміщенні є 4 зали судових засідань, дві з них - для розгляду кримінальних проваджень. У них встановлені загородження із спеціального захисного скла для розміщення обвинувачених (підсудних). Усі зали мають необхідне технічне обладнання для проведення судових засідань в режимі відеоконференцій. Правосуддя здійснюють три з п’яти суддів, визначених штатним розписом.

У цілому будівля суду є доступною для маломобільних груп населення. Вхід обладнаний пандусом, який відповідає державним будівельним нормам та може забезпечити самостійний рух людей, які користуються кріслами колісними. В залах судових засідань визначені окремо передбачені місця для осіб з інвалідністю, які пересуваються в кріслах колісних.

Водночас в суді відсутні спеціально обладнаний бокс або огороджений майданчик для заїзду спеціального автотранспорту варти та посадки (висадки) конвойованих. Конвойні приміщення обладнані у підвальному приміщенні в окремих кімнатах (одне з яких не використовується), розміри та облаштування яких не відповідають встановленим стандартам.

Підсудні/засуджені позбавлені можливості конфіденційного спілкуватися зі свої захисником, оскільки в суді не обладнано кімнати для конфіденційного спілкування адвоката з підсудними/засудженими, в порушення вимог Державних будівельних норм України В.2.2-26:2010 «Будинки і споруди. Суди».

Під час візиту також вивчався стан забезпечення заходів із запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Моніторинговою групою було виявлено окремі недоліки в організації в суді протиепідемічних заходів, зокрема, не проводиться температурний скринінг персоналу суду, відвідувачів та підсудних/засуджених, які прибули на судові засідання. Не здійснюється збір та утилізація використаних засобів індивідуального захисту (персоналу та суддів) після їх використання.

За результатами моніторингового візиту до Територіального управління Державної судової адміністрації України та Менського районного суду Чернігівської області буде направлено звіт з рекомендаціями щодо усунення виявлених недоліків.

]]>
На Чернігівщині стартувала акція «16 днів проти насильства» http://monitor.cn.ua/ua/news/2227 Новости article Thu, 25 Nov 2021 23:21:00 +0200 На Чернігівщині стартувала акція «16 днів проти насильства» 25-11-2021 | 17:24 Щорічно в Україні з 25 листопада до 10 грудня проходить акція «16 днів проти насильства», активним учасником якої вже вкотре є Чернігівська область.

З цього приводу в облдержадміністрації в Міжнародний день боротьби з насильством щодо жінок відбувся брифінг, приурочений цій інформаційній кампанії.

— Насильство є однією з найгостріших соціальних проблем сучасності. Не є винятком і Чернігівська область. Суспільство повинно нарешті зрозуміти, що «б’є — значить…» не «любить», а «стаття», — висловив свою думку В’ячеслав Голуб, заступник директора Департаменту сім’ї, молоді та спорту ОДА.

До обговорення проблеми долучилися Юлія Заїка, радник голови облдержадміністрації на громадських засадах з питань забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків та Марина Нітченко, старший інспектор відділу дільничних офіцерів поліції Управління превентивної діяльності Головного управління Національної поліції в області.

Говорили про потребу ратифікації Україною Стамбульської конвенції, сприйняття проблеми домашнього насильства у суспільстві, оптимальні шляхи покарання кривдників та захисту жертв.

Питання захисту дітей від насильства порушила Ірина Жмака, регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області:

— Кількість повідомлень про вчинення домашнього насильства над дітьми зростає. Проте не варто ігнорувати проблему, яка стосується дітей — свідків насильства. Вони також потребують допомоги спеціалізованих служб.

У поточному році в області зафіксовано вже більше 9 тисяч звернень до поліції, пов’язаних з проблемою домашнього насильства — це більше, аніж минулого року.

Цікаво, що суттєвий приріст звернень спостерігається у Ніжинській, Варвинській та Корюківській громадах. Там коштом державної субвенції створюються спеціалізовані служби підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства.

У перших двох ТГ діють спеціалізовані служби первинного соціально-психологічного консультування осіб, а у Корюківській — облаштовується притулок та придбано автомобіль для мобільної бригади.

Такий зв’язок свідчить про те, що збільшення кількості звернень пов’язане не стільки з погіршенням ситуації в області, скільки зі зміною ставлення до проблеми, більшим її розголосом та активнішими пошуками допомоги — чому сприяє робота відповідних служб.

Загалом в області діє 27 служб підтримки постраждалих осіб: 21 мобільна бригада, один притулок та п'ять консультативних органів.

Якщо ви постраждали від насильства, звертайтеся:

- Національна поліція України: 102

- Урядова гаряча лінія: 15-47

- Безоплатна правова допомога: 0-800-213-103

- Чат-бот МВС https://t.me/police_helpbot діє в месенджері Telegram.

Довідка. Щорічна акція «16 днів проти насильства» ініційована Першим всесвітнім інститутом жіночого лідерства 1991 року. Інформаційна кампанія триватиме з 25 листопада до 10 грудня. Дати початку та завершення кампанії вибрані не випадково. Вони створюють символічний ланцюжок, поєднуючи заходи проти насильства стосовно жінок та дії щодо захисту прав людини, підкреслюючи, що будь-які прояви насильства над людиною, незалежно від її статі, є порушенням прав людини. 

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

]]>
Омбудсман: зволікання на випадок домашнього насильства на Чернігівщині призвело до смерті матері чотирьох дітей http://monitor.cn.ua/ua/news/2226 Новости article Thu, 25 Nov 2021 23:15:00 +0200 Під час моніторингу ЗМІ Уповноваженим виявлено інформацію про загибель матері чотирьох дітей, яка проживала в с.Кладьківка Чернігівської області.

Як стало відомо, домашнє насильство у жорстокій формі в багатодітній родині відбувалося на очах у дітей, які самі зателефонували до поліції по допомогу. Проте правоохоронці на виклик не приїхали, пояснивши це тим, що дитина, яка зверталась по допомогу і захист, дала неточну адресу.

Водночас поліцейські не поінформували ані голову територіальної громади, ані інші служби, які б могли сприяти в отриманні даних про сім’ю. Несвоєчасне реагування на повідомлення щодо насильства стосовно особи - одна із головних причин, що призводять до загибелі людини.

У трагедії, що сталася на Чернігівщині, є очевидною бездіяльність поліції на повідомлення про домашнє насильство. Адже відповідно до законодавства, діяльність щодо запобігання та протидії домашньому насильству ґрунтується на таких засадах як належна увага до кожного факту домашнього насильства, визнання його суспільної небезпеки та забезпечення нетерпимого ставлення до будь-яких його проявів, ефективна взаємодія суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії цьому явищу тощо.

У сім’ї, в якій сталася трагедія, раніше вже траплялися випадки домашнього насильства. За словами родичів, жінка зверталася до поліції, але про такі факти не було повідомлено орган опіки та піклування.

Уповнвоважений звернулася до керівництва Національної поліції України з вимогою надати правову оцінку діям працівників поліції, які зобов’язані були своєчасно відреагувати на повідомлення щодо насильства стосовно жінки та вжити заходів щодо захисту її та дітей від кривдника.

Також направлено запит до органу опіки та піклування за місцем проживання дітей з метою захисту їхніх прав та інтересів, зокрема щодо надання дітям психологічної допомоги як таким, що постраждали від домашнього насильства чи стали його свідками.

]]>
Ефективним способам захисту прав біженців навчались працівники системи БПД та адвокати Чернігівщини http://monitor.cn.ua/ua/activity/2223 24 листопада 2021 року в Чернігові відбувся тренінг «Міжнародні та національні стандарти захисту прав шукачів притулку та біженців в Україні» для працівників центрів з надання безоплатної правової допомоги та адвокатів Чернігівської області. Анонси article Wed, 24 Nov 2021 18:55:00 +0200 Звертаючись до учасників тренінгу, директор Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Володимир Бобруйко наголосив на важливості проведення подібних заходів та підвищення рівня обізнаності адвокатів та працівників центрів БПД у міграційному законодавстві в актуальних умовах міграційних викликів на кордонах України.

«Такий захід дуже важливий для нашої області тому, що в Україні лише 3 пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства (ПТПІ) і саме на Чернігівщині знаходиться один з них», - зазначив керівник місцевого центру БПД.

Володимир Бобруйко також розповів про свою практику роботи у сфері міграційного права. Поділився поточними процесами, статистикою, практичними аспектами роботи в Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.

Надія Едієва, керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини, зазначила, що зміни в законодавстві вимагають від представників адвокатської та правозахисної спільноти особливої уваги до супроводження справ щодо екстрадиції осіб та попередження видворення іноземців до країн, в яких вони можуть зазнати катувань та жорстокого поводження, в тому числі в розрізі практики Європейського суду з прав людини.

Під час тренінгу учасники змогли ознайомитися з міжнародними та національними правовими механізмами в сфері захисту права на притулок, процедурами визначення статусу біженця за Конвенцією про статус біженців 1951 року та Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», особливостями оскарження рішень міграційної служби про відмову у прийнятті заяви шукача притулку щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та оформлення документів для розгляду таких заяв, розглянули основні аспекти проблеми безгромадянства та практику Європейського суду з прав людини в контексті розгляду справ шукачів притулку.

Окремим блоком тренінгу учасники розглянули питання осіб без громадянства в контексті нового Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства» від 16.06.2020 року.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Фундації домів прав людини.

]]>
Волинські адвокати та правники пройшли навчання щодо захисту прав шукачів притулку та біженців http://monitor.cn.ua/ua/activity/2222 19 листопада 2021 року в м.Луцьк відбувся тренінг на тему «Захист прав шукачів притулку, біженців та осіб без громадянства. Міжнародні та національні стандарти» для адвокатів та працівників місцевих центрів надання правової допомоги Волині. Анонси article Fri, 19 Nov 2021 19:14:00 +0200 Керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва презентувала досвід багаторічної діяльності організації в сфері захисту шукачів притулку й біженців та висвітила основні актуальні виклики в сфері міграції на сьогодні в Україні, зокрема в умовах пандемії COVID-19 та карантинних обмежень.

Директорка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) у Волинській області Наталія Смолярчук зазначила, що такі навчальні заходи доволі важливі для місцевих надавачів юридичної допомоги та адвокатів, оскільки захист прав та інтересів іноземців доволі складна категорія справ. У Волинській області знаходиться один з трьох українських Пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (ПТПІ). Також Волинь є прикордонним регіоном та межує із сусідньою Білоруссю, яка зараз є епіцентром європейської міграційної кризи. Саме тому проблематика юридичної роботи з іноземцями вкрай актуальна для адвокатів, які співпрацюють з державною системою БВПД.

Експерт з міграційного права, адвокат Остап Тимчій, ознайомив присутніх з основними міжнародними та національними нормативними документами, що регулюють права і свободи іноземців та осіб без громадянства в Україні, а також з процедурою визначення статусу біженця, особливостями оскарження рішень міграційної служби, практикою Європейського суду з прав людини по розгляду справ шукачів притулку.

Окремим блоком учасники тренінгу розглянули проблематику захисту осіб без громадянства в рамках нового закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства» від 16.06.2020 року. Також правники розбирали низку практичних завдань по реальним справам шукачів притулку.

Представники Луцького місцевого центру з безоплатної надання вторинної правової допомоги (БВПД) поділились своїм досвідом ведення справ шукачів притулку, біженців і мігрантів, які перебувають у Волинському пункті тимчасового перебування іноземців (ПТПІ).

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Фундації домів прав людини.

]]>
Доступ до правосуддя для шукачів притулку та біженців в умовах пандемії COVID-19 під увагою громадськості та фахівців http://monitor.cn.ua/ua/activity/2221 18 листопада 2021 року в Луцьку відбулося обговорення за круглим столом на тему «Стан дотримання прав шукачів притулку, біженців та осіб без громадянства». Анонси article Thu, 18 Nov 2021 18:39:00 +0200 До участі в заході були запрошені представники міграційної та прикордонної служб, регіонального і місцевого центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) у Волинській області, Волинського Пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства (ПТПІ), представники місцевих судів, представники інших профільних органів влади, установ соціального захисту та правозахисної спільноти регіону.

Керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва висвітила завдання проекту, що реалізується організацією у регіонах України, в яких розташовані центри перебування мігрантів, розповіла про досвід організації у сфері захисту прав біженців, мігрантів та шукачів притулку, висвітила поточні зміни і новели у міграційному законодавстві. Окремо правозахисниця зупинилася на процедурі визнання особи без громадянства на підставі Закону України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Правозахисники, які працюють у сфері міграції та притулку, схвалюють зміни до законодавства і відмічають, що в цілому Україна наблизилась до міжнародних стандартів, проте залишаються певні недоліки і невраховані аспекти, зокрема щодо доступу шукачів притулку і осіб без громадянства до офіційного працевлаштування і медичної допомоги. Присутні також погодились, що Довідка про звернення за захистом в Україні, на сьогодні обмежує права і можливості іноземців і осіб, які не належать до громадянства жодної країни.

Представниця Управління Державної міграційної служби України у Волинській області Іванна Клочко, висвітила нагальні виклики, з якими стикаються органи міграції в своїй роботі. Як зазначила фахівчиня, існує проблема з ідентифікацією заявників–іноземців, які часто надають неправдиві дані щодо себе. Також проблемою є затягування процесу ідентифікації іноземних громадян посольствами і консульствами країн їхнього походження, що є перешкодою для швидкого і ефективного виконання функцій міграційною службою. Найболючішім питанням залишається залучення перекладачів і не прописана на законодавчому рівні відповідальність перекладачів за неправдивий переклад, який іноді ускладнює роботу державних органів, нівелює прийняті рішення.

Надія Едієва також розповіла учасникам заходу про актуальну проблему доступу іноземців до медичної допомоги. В результаті розпочатої медичної реформи право на медичне обслуговування нарівні із громадянами України, згідно ст.11 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», залишилося тільки в іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також у осіб, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту. Таким чином інші категорії іноземців фактично позбавлені права на отримання безкоштовної медичної допомоги, що прямо суперечить Конституції України.

В свою чергу, представник Волинського Пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства (ПТПІ) Віталій Рудюк поділився з присутніми позитивним досвідом запобігання поширенню COVID-19 у ПТПІ, зокрема через вакцинацію іноземців, які виявили бажання зробити щеплення.

Представниця Луцького місцевого центру БВПД Світлана Прус наголосила, що іноді адвокати центру залучаються до судового процесу в інтересах іноземців в останній момент, не маючи часу і можливості ознайомитись з матеріалами справи, що впливає на якість надання правової допомоги.

Дмитро Дідицький, представник 6-го прикордонного Волинського загону (м.Луцьк), розповів про складнощі, з якими стикаються прикордонники у своїй роботі. Серед основних і нагальних проблем – брак бюджетних коштів для забезпечення якісної роботи, проблеми з перевезенням мігрантів, відсутність якісного транспорту, проблеми з перекладачами, відсутність єдиної електронної бази осіб, які незаконно перетнули кордон.

Окремою темою обговорення стали практичні виклики щодо забезпечення правовою допомогою іноземців та осіб без громадянства у справах про незаконне перетин держкордону за ст.204-1 КУАП, механізми оскарження рішень про затримання та поміщення іноземців до Пункту тимчасового перебування іноземців (ПТПІ), продовження термінів їх затримання та примусового видворення з України.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Фундації домів прав людини.

]]>
На Закарпатті обговорили проблеми доступу до правосуддя для шукачів притулку та біженців http://monitor.cn.ua/ua/activity/2220 16 листопада 2021 року в Ужгороді відбувся круглий стіл «Стан дотримання прав шукачів притулку, біженців та осіб без громадянства». Анонси article Tue, 16 Nov 2021 14:20:00 +0200 В зустрічі взяли участь керівники регіонального та місцевого центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, представники Пункту тимчасового розміщення біженців (ПТРБ) у Закарпатській області, представники Мукачівського і Чопського прикордонних загонів та міграційної служби, служби у справах дітей та департаменту соціального захисту населення Закарпатської ОДА, представники адвокатської та правозахисної спільноти.

Головною темою для обговорення стали вирішення актуальних правових та гуманітарних питань, доступу вразливих категорій іноземців до механізмів правового захисту, доступу шукачів притулку до медичної допомоги, зокрема в умовах епідемії COVID-19 та карантинних обмежень, імплементація законодавства щодо осіб без громадянства, колізій в нормативних актах та адміністративній практиці.

Надія Едієва, керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини презентувала проект, що реалізується, розповіла про досвід організації у сфері захисту прав біженців, мігрантів та шукачів притулку, висвітила поточні зміни і новели у міграційному законодавстві.

Директор Регіонального центру з надання БВПД у Закарпатській області Василь Попадинець розповів про засади надання правової допомоги шукачам міжнародного захисту та біженцям в регіоні. Зокрема, фахівці докладно зупинилися на проблемних питаннях, які виникають у адвокатів під час надання безоплатної правової допомоги біженцям та шукачам притулку. Також, Василь Юрійович наголосив на нагальних викликах в регіоні, зокрема відсутність перекладачів, що ускладнює роботу адвокатів, які співпрацюю с державною системою БВПД.

Про проблеми з перекладачами заявила й представниця прикордонної служби. Також прикордонниця зазначила, що є певна неузгодженість між державними структурами, неврегульованим залишається питання затримання осіб, які заявляють, що вони є неповнолітніми. Прогалини в законодавстві, обмеження в часі - ці чинники призводять до того, що особу, яка незаконно перетнула державний кордон, прикордонна служба має відпустити.

Представники ГУ Державної міграційної служби України в Закарпатській області Вікторія Ковач і Олександр Радь розповіли про свій досвід роботи з шукачами притулку. Міграційники також зазначили, що є проблеми з перекладачами і зловживанням міграційними процедурами з боку іноземців, в тому числі і осіб, які назвали себе неповнолітніми. Також, фахівці зазначили, що цьогоріч дещо змінилася географія походження шукачів притулку. Так, в поточному році збільшились звернення від громадян Турції, Афганістану, Узбекистану і Республіки Білорусь.

Представник громадського організації «NEEKA» Віталій Варцаба розповів про практичний досвід роботи з іноземцями в регіоні. За словами юриста, робота між місцевими правозахисними організаціями та державними установами узгоджена. Правозахисник наголосив, що важливо, щоб шукачі притулку мали можливість отримувати якісну і вчасну юридичну допомогу одразу після затримання, а не на стадії судового розгляду справ, як то в цілому зараз відбувається. Також пан Варцаба наголосив на проблемах перекладу і ініціювання механізму залучення перекладачів із застосуванням засобів відеозв`язку.

Також Віталій Варцаба заявив, що складно говорити про якісну правову допомогу, коли під час судового розгляду справ, зокрема про затримання і видворення, іноземці та їх представники обмежені у часі. Таку позицію підтримав і Директор Місцевого центру БВПД Михайло Давиденко, наголосивши, що іноді на розгляд справи судом надається не більше 1,5 години, що значно ускладнює підготовку та надання процесуальних документів і таким чином порушуються права іноземців.

В рамках заходу присутні також обговорили проблемні аспекти імплементації законодавства щодо осіб без громадянства та процедури подання заяв про надання міжнародного захисту, практичні виклики щодо забезпечення правовою допомогою іноземців та осіб без громадянства у справах про незаконне перетин держкордону за ст.204-1 КУАП, механізми оскарження рішень про затримання та поміщення іноземців до Пункту тимчасового перебування іноземців (ПТПІ), продовження термінів їх затримання та примусового видворення з України.

Учасники заходу висловили сподівання, що найближчим часом уряд приведе нормативно-правові акти у відповідність до нового Закону, а також, що нові законопроекти і зміни до існуючого законодавства, які парламент має ухвалити найближчим часом, врегулюють сьогоднішні прогалини.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Фундації домів прав людини.

]]>
Закарпатські надавачі правової допомоги посилюють спроможність захищати права біженців та шукачів притулку http://monitor.cn.ua/ua/activity/2219 15 листопада 2021 року в м.Ужгород відбувся тренінг на тему «Захист прав шукачів притулку, біженців та осіб без громадянства. Міжнародні та національні стандарти» для адвокатів та працівників місцевих центрів правової допомоги (БВПД) Закарпатської області. Анонси article Mon, 15 Nov 2021 18:32:00 +0200 Керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва презентувала досвід багаторічної діяльності організації в сфері захисту шукачів притулку й біженців та висвітила основні актуальні виклики в сфері міграції на сьогодні в Україні, зокрема в умовах пандемії COVID-19 та карантинних обмежень.

Директор регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) у Закарпатській області Василь Попадинець наголосив на необхідності проведення подібних навальних заходів для адвокатів БВПД у такій складній, але доволі актуальній на сьогодні темі, зокрема в умовах міграційної кризи в сусідніх країнах. Також керівник центру зазначив, що адвокати, які пройшли тренінг, матимуть першочергове право на отримання доручень для роботи з іноземцями, шукачами притулку і біженцями.

Тренером заходу виступив експерт з міграційних питань, адвокат Остап Тимчій.

Під час тренінгу учасники змогли ознайомитися з міжнародними та національними правовими механізмами в сфері захисту права на притулок, процедурами визначення статусу біженця за Конвенцією про статус біженців 1951 року та Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», особливостями оскарження рішень міграційної служби про відмову у прийнятті заяви шукача притулку щодо визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та оформлення документів для розгляду таких заяв, розглянули основні аспекти проблеми безгромадянства та практику Європейського суду з прав людини в контексті розгляду справ шукачів притулку.

Окремим блоком учасники тренінгу розглянули проблематику захисту осіб без громадянства в рамках закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства» від 16.06.2020 року. Також правники розбирали низку практичних завдань по реальним справам шукачів притулку.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Фундації домів прав людини.

]]>
Спільно з громадами протидіємо домашньому насильству http://monitor.cn.ua/ua/activity/2218 З ініціативи Чернігівського громадського комітету захисту прав людини та за підтримки Чернігівської ОДА у жовтні – листопаді заплановано проведення ряду тематичних заходів з попередження та протидії домашньому насильству. Адже домашнє насильство є однією з найгостріших соціальних проблем. Анонси article Fri, 22 Oct 2021 18:09:00 +0300 Так, 22 жовтня 2021 року, проведено засідання за «круглим столом» в Корюківській РДА разом з територіальними громадами щодо взаємодії та координації представників державних структур, місцевих громад, поліції та громадськості з попередження та протидії домашньому насильству в районі.

Як зазначила Руслана Нагорна, представниця регіонального координатора, яким є Департамент сім’ї, молоді та спорту Чернігівської ОДА, що загалом в Україні, так і у Чернігівській області, за останній час відбулося зростання рівня домашнього насильства, зокрема кількості звернень. Так, станом на 01 жовтня 2021 року зафіксовано 7873 звернення щодо фактів домашнього насильства, з яких 79 відсотків — це звернення від жінок, 19 відсотків — від чоловіків, на 2 відсотки — від дітей.

Варто зауважити, що в області неповністю налагоджена співпраця та комунікація з громадами. Тільки в 41 територіальній громаді з 57 в області визначено заступників голови, як координаторів з питань здійснення заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці. Саме координатор є персонально відповідальним за забезпечення своєчасного та ефективного вжиття заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі відповідно до законодавства.

Зокрема, по Корюківському району не визначені координатори в Корюківській та Сосницький громадах. Не прийняті також програми/плани заходів з цього питання, не в усіх громадах є координаційні ради як механізми взаємодії в громадах.

В.о. голови Корюківської РДА Анжела Ющенко зазначила про проблеми, з якими стикаються в роботі, адже на сьогодні координаційна рада є недієвим інструментом в реалізації політики з протидії домашньому насильству, оскільки не повністю реформовані установи на рівні району, визначені уповноважені особи, а також існують певні проблеми у співпраці з громадами.

Представниця ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» Наталія Кулікова відмітила, що на сьогодні ситуація з протидією домашньому насильству достатньо складна через реформування структур та передачу повноважень до громад. Відсутні співпраця й координація у цій сфері на рівні районів та громад. Також зазначила на необхідності запровадження програм для кривдників в громаді та прийняття профільних програм задля комплексного вирішення питання.

Про необхідність проведення якісних профілактичних заходів та надання допомоги постраждалим від домашнього насильства нагадав присутнім працівник Чернігівського обласного центру соціальних служб.

Представник Корюківського районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області Віктор Барабаш поінформував, що в Корюківському районі в 2021 році також зросла кількість звернень до поліції. Так, за 10 місяців 2021 року звернулось майже 500 мешканців району, складено 416 протоколів про адміністративні правопорушення та порушено 8 кримінальних проваджень.

Учасники заходу домовились про подальшу співпрацю та взаємодопомогу для покращення ситуації, як в на рівні району, так і в кожній територіальній громаді.

Захід організовано в рамках реалізації проекту "Місцеві громади Чернігівщини проти домашнього насильства" за підтримки Посольства США в Україні.

]]>
Громадські активісти Чернігівщини навчались механізмам громадському контролю за безпековими службами http://monitor.cn.ua/ua/activity/2217 19-20 жовтня 2021 року в Чернігові відбувся тренінг «Ефективний громадський контроль за діяльністю правоохоронних органів» для представників громадськості та правозахисників Чернігівської області. Анонси article Wed, 20 Oct 2021 23:09:00 +0300 Актуальність тренінгу пов’язана з триваючою дискусією серед інститутів громадського суспільства, в тому числі й Чернігівщини, щодо належних механізмів демократичного контролю за діяльністю органів держави.

Завдяки участі експерток ГО «Український інститут з прав людини» Валентини Кумеди та Жанни Лук’яненко під час тренінгу учасники:

- розібрали проблеми, які виникають з громадським наглядом за державними органами в Чернігівській області та Україні, в тому числі безпековими службами;

- навчилися дієвим механізмам громадського контролю; - отримали інформацію про особливості формування громадських рад та їх діяльності, в тому числі при безпекових органах;

- навчилися реалізовувати своє право на доступ до публічної інформації, зокрема, вирізняти публічну інформацію за ознаками, ознайомляться з порядком її отримання, вимогами до складання запитів, дізнаються про спеціальні порядки отримання інформації, отримання інформації про себе;

- навчилися визначати обгрунтованість відмови у наданні інформації та дізнаються про способи захисту свого права.

Найбільшу зацікавленість в учасників викликали питання щодо кваліфікаційних вимог до членів громадських рад, прозорості діяльності громадських рад, балансу прав на свободу вираження поглядів та повагу до приватного життя, можливості обмеження прав людини та інститутів громадянського суспільствау, зокрема період карантину, а також умови отримання відповідей на запиту про публічну інформацію.

Найчастіші питання учасників стосувались порядку формування складу громадської ради, забезпечення прозорості її діяльності, реальних можливостей забезпечити ефективність проведення консультацій з громадськістю. Також учасники навчились визначати ефективну форму громадського контролю в залежності від ситуації.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Громадський контроль над правоохоронними органами в Чернігівській області» за підтримки Freedom House Ukraine.

]]>
В Чернігові відбувся форум з формування безпечного освітнього простору в місцевих громадах http://monitor.cn.ua/ua/activity/2216 6 жовтня у Чернігові пройшов освітній Форум «Формування безпечного простору в освітньому середовищі місцевих громад» для соціальних педагогів, практичних психологів та педагогічних працівників шкіл Чернігівської області. Анонси article Wed, 06 Oct 2021 17:24:00 +0300 Спікерами заходу виступили Уляна Долиняк, директорка та тренерка Центру Педагогіки травми, терапевтка, кризовий інтервент, спеціалістка з роботи з сімейними та інституційними формами піклування над дітьми з 18-річним досвідом; Олена Олексієнко, тренерка, практична психологиня, яка має багаторічний досвід роботи з постраждалими від насильства та Катерина Данькова, тренерка та шкільна медіаторка.

Учасники мали можливість ознайомитись з програмами профілактики секстингу і грумінгу, домашнього насильства та як працювати з дітьми, які постраждали від насильства, дізнатися про методи ненасильницької комунікації та альтернативні шляхи вирішення конфліктів.

Так, тренерка Уляна Долиняк висвітлила питання щодо зваблення через соціальні мережі, чому і які підлітки стають мішенню для зловмисників у мережі, яка типова поведінка спокусників, яка поведінка дитини може свідчити про те, що вона потрапила у небезпеку, та як поводитися спеціалістам/батькам, щоб вберегти дитину від ризиків. За її словами кожна п'ята дитина в Україні стикається з сексуальним насильством у різних формах. Учасники розібрали ситуації секстингу/грумінгу у школі і обговорили які способи реагування на них можуть бути.

Катерина Данькова, представниця Чернігівського громадського комітету захисту прав людини розкрила тему впровадження відновних практик в освітньому середовищі, а саме процесів, що мають на меті вирішення спірних та проблемних питань шляхом співробітницького підходу та базуються на принципах відновного підходу: включення та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, добровільності та самовизначення учасників, розуміння, поваги і відповідальності.

Тренерка приділила окрему увагу практиці техніки «Коло», що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікавлених осіб та забезпечує їх активну участь у обговорення ситуації та прийнятті рішень.

Практична психологиня Олена Олексієнко надала учасникам інформацію про ознаки, які дозволяють розпізнати, що дитина постраждала від домашнього насильства та як працювати з дітьми, які постраждали від насильства. Наприкінці заходу Людмила Третиннікова, методистка Навчально-методичного центру психологічної служби у системі освіти Чернігівської області наголосила на важливості підвищення рівня знань та навичок соціальних педагогів та практичних психологів та проведення подібного роду просвітницьких заходів для них.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

]]>
Усі компетентні органи Чернігівщини співпрацюють для боротьби з торгівлею людьми http://monitor.cn.ua/ua/news/2215 Новости article Thu, 30 Sep 2021 19:08:00 +0300 Засідання Міжвідомчої ради з питань сім’ї, гендерної рівності, запобігання та протидії домашньому насильству й протидії торгівлі людьми при облдержадміністрації відбулося сьогодні, 30 вересня, за участі представників Посольства США.

Заступниця голови Чернігівської ОДА Жанна Шерстюк, яка й очолює цю раду, на початку засідання нагадала присутнім про важливість вакцинації проти COVID-19.

— Виважено та відповідально поставтеся до ситуації, — звернулася Жанна Шерстюк до учасників заходу. — Думаю, що кількість захворілих в області говорить сама за себе про важливість проведення імунопрофілактики населення: за останню добу коронавірус виявлено у 437 жителів області. За статистичними даними, лише 1-2 відсотки госпіталізованих з цим діагнозом вакциновані. Вихід лише один — щеплення для вироблення колективного імунітету.

Повертаючись до порядку засідання, заступниця голови ОДА зазначила, що торгівля людьми — це пряме порушення прав людини, що має глибокі економічні та соціальні корені. Пристосовуючись до нових умов життя, цей злочин набуває нових форм та методів. Тому серед основних завдань залишається формування у суспільстві розуміння того, що людська гідність та права людини є найвищою цінністю.

За даними ООН, майже кожна країна світу постраждала від торгівлі людьми і виступила як країна походження, транзиту або призначення для постраждалих осіб. Ці особи з принаймні 127 країн експлуатувалися у 137 державах світу. В Європі понад 140 тисяч жертв потрапляють у ситуації насильства та сексуальної експлуатації.

Не виняток у цій ситуації й Україна. Так, минулого року Мінсоцполітики встановило статус особи, яка постраждала від торгівлі людьми, 136 громадянам. За перше півріччя 2021 року додалося ще 28 осіб з відповідним статусом.

За інформацією Департаменту сім’ї, молоді та спорту ОДА, на Чернігівщині у 2013–2021 роках за встановленням статусу особи, яка постраждала від торгівлі людьми, звернулися 59 осіб. З них 55 такий статус отримали (30 чоловіків та 25 жінок). За видами експлуатації — це трудове та сексуальне рабство, втягнення у незаконну діяльність з виготовлення та розповсюдження наркотичних речовин. Громадяни, визнані постраждалими від торгівлі людьми, отримали кваліфіковану допомогу та одноразову матеріальну, що наразі становить три прожиткових мінімуми.

Які напрацювання маємо

Насамперед — тісна співпраця усіх суб’єктів у сфері протидії торгівлі людьми задля виявлення постраждалих осіб та недопущення відповідних злочинів.

У січні цього року прийнято Комплексну обласну програму підтримки сім’ї, забезпечення гендерної рівності та протидії торгівлі людьми на період до 2025 року, що включає розділ «Протидія торгівлі людьми». Передбачено фінансування відповідних заходів на 2021-2025 роки в сумі 397 тисяч гривень.

Ще один момент — проведення інформаційно-просвітницьких заходів. Зокрема, у квітні минулого року ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» та Департамент сім’ї, молоді та спорту ОДА розробили «Карту допомоги постраждалим від торгівлі людьми. Чернігівська область». Цей ресурс (наразі оновлюється) має слугувати жителям регіону, які постраждали від торгівлі людьми, для отримання потрібної інформації за захисту своїх прав.

Здійснюються виїзди в територіальні громади, в тому числі спільно з ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини».

Враховуючи нові виклики торгівлі людьми, що виникли внаслідок збройного конфлікту на Сході України, посилена увага приділяється ідентифікації осіб, здійсненню соціальної підтримки та реабілітації.

Своїми враженнями від зустрічі поділилася американський дипломат Олена Кравців. Вона подякувала учасникам засідання, які працюють у сфері протидії торгівлі людьми, за тісну комунікацію, завдяки чому про цю проблему знають не лише посадовці, а й пересічні громадяни. Олена Кравців зазначила, що в США питанню протидії торгівлі людьми приділяють дуже багато уваги. Були певні побоювання, що у зв’язку з децентралізаційними процесами в Україні ця тема буде не на часі. Але, на переконання дипломата, динаміку в роботі область не втратила.

Зі свого боку Жанна Шерстюк підкреслила, що інформаційна робота серед населення посилюватиметься, а комунікація з громадами у цій сфері поглиблюватиметься.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

 

]]>
Підопічні Орлівського психоневрологічного інтернату на Чернігівщині перебувають у жахливих умовах http://monitor.cn.ua/ua/news/2214 Новости article Wed, 29 Sep 2021 21:34:00 +0300 173 підопічних Орлівського психоневрологічного інтернату на Чернігівщині перебувають у неналежних умовах. Це з’ясували під час моніторингового візиту працівники Департаменту НПМ Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини та громадські монітори.

Так, 6 житлових кімнат корпусу № 1 переповнені, в кімнаті, розрахованій на 5 осіб, проживало 10. Попри те, що в інтернаті перебуває 30 ліжкових хворих підопічних, функціональні ліжка та протипролежневі матраци відсутні.

Окрім того, мешканці інтернату мали неохайний зовнішній вигляд. Їхній одяг та взуття зношені, пошкоджені, не відповідають розміру і сезону, і це при тому, що нові речі наявні на складі.

Під час приватного спілкування підопічні поскаржилися на погане харчування, зокрема відсутність дієтичного меню.

Також виявлено порушення права на медичну допомогу. Так, у 2020 році чоловіку, якому встановлено діагноз пахова грижа, хірург рекомендував оперативне втручання, однак, наразі операція так і не проведена. Директор закладу стверджує, що підопічний відмовляється від оперативного втручання, проте, його письмова відмова відсутня в медичній документації. До того ж інтернатом не забезпечується виконання призначень вузькопрофільних спеціалістів.

Моніторингова група також виявила порушення права підопічних на захист від експлуатації. На час візиту 8 людей працювали безоплатно, а 4 чоловіків, з якими укладено трудові договори, не знали розмір своєї заробітної плати.

За результатами візиту буде підготовлений звіт та скеровано листи до органів державної влади.

]]>
Форум «Вирішення проблемних питань у сфері захисту прав землевласників та землекористувачів Чернігівської області» провели у Чернігові http://monitor.cn.ua/ua/activity/2213 14 вересня в рамках заходів, направлених на посилення компетенцій та об’єднання зусиль громадських активістів, правозахисників, працівників системи безоплатної правової допомоги та органів місцевого самоврядування Чернігівщини у сфері земельних відносин було проведено завершальний навчальний захід у форматі форуму. Анонси article Tue, 14 Sep 2021 19:22:00 +0300 Протягом року було проведено три подібні навчальні заходи в різник куточках Чернігівської області, участь в яких взяли фахівці та активісти з різних громад.

Під час заходу бажаючі могли задати актуальні питання пов’язані з земельним законодавством начальнику управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Ігорю Пузану.

Представники громад та центрів з надання БВПД активно задавали питання, зокрема, було підняте питання щодо забезпечення проходу та використання земельними ділянками, які знаходяться поблизу державного кордону та на яких було розміщено інженерні оборонні об’єкти. Активно обговорювались питання пов’язані з орендою земельних ділянок та розробки генеральних планів населених пунктів. Було наголошено, що включання земельних ділянок сільськогосподарського значення є нераціональним питанням, оскільки відповідно до чинного законодавства земельні ділянки сільськогосподарського призначення, включені в межі населених пунктів згідно планів, можуть надаватись громадянам виключно для городництва.

Даючи відповідь на запитання Ігор Пузан ознайомив присутніх з процедурою визначення розташування земельної ділянки, право власності на яку підтверджується сертифікатом. Так, відповідно до чинного законодавства у випадку наявності у власника земельної ділянки або паю лише сертифіката, який підтверджує право власності на умовні гектари в земельному масиві, який належав колективному сільськогосподарському підприємству, власнику такої земельної ділянки необхідно ознайомитись з протоколом зборів власників колективної земельної ділянки. На підставі рішення власників про розпаювання земельної ділянки розроблявсь проект землеустрою щодо поділу земельної ділянки з подальшим присвоєнням сформованим, за рахунок земельної ділянки, що належала колишньому КСП, ділянкам номерів, які шляхом жеребкування розподілись між колишніми членами такого господарства.

Проведення циклу занять відбулось в рамках земельної реформи та відкриття ринку землі з метою захисту прав землевласників та надання методичної допомоги об’єднаним територіальним громадам, на яких покладено повноваження з розпорядження землями.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області в рамках реалізації проекту «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні» за підтримки Human Rights House Foundation та Європейського Союзу та проекту «Програма прискорення приватних інвестицій у сільське господарство».

]]>
Чернігівські освітяни впроваджують відновні практики в освітньому просторі http://monitor.cn.ua/ua/activity/2212 9 вересня відбувся тренінг «Впровадження відновних практик в освітньому середовищі на рівні місцевих громад» для соціальних педагогів та практичних психологів місцевих шкіл Чернігівської області. Анонси article Thu, 09 Sep 2021 18:58:00 +0300 Відповідно до Листа Міністерства освіти та науки України від 16.07.2021 № 1/9-363 “Про пріоритетні напрями роботи психологічної служби у системі освіти у 2021/2022 н. р.” однією з найкращих відзначено роботу психологічну службу Чернігівської області, фахівці якої приділяють значну увагу профілактиці булінгу (цькування), кримінальних правопорушень, підліткової агресії та асоціальної поведінки підлітків.

Однозначно роль психологічної служби у формуванні безпечного шкільного середовища на рівні місцевих громад є головною на сьогодні.

Тому, за ініціативи Чернігівського громадського комітету захисту прав людини у співпраці з Навчально-методичним центром психологічної служби у системі освіти Чернігівської області, відбувся тренінг «Впровадження відновних практик в освітньому середовищі на рівні місцевих громад» для соціальних педагогів та практичних психологів Чернігівської області.

Слід зазначити, що всі учасники раніше проходили навчання, де отримали теоретичні знання щодо застосування медіації (мирне вирішення конфліктів) у школі. Тому організатори поставили перед собою завдання сформувати серед учасників тренінгу навички застосування відновних практик на практиці.

За словами тренерки та шкілької медіаторки Катерини Данькової, відновні практики - це відповідні процедури та процеси, що мають на меті вирішення спірних та проблемних питань шляхом співробітницького підходу та базуються на принципах відновного підходу: включення та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, добровільності та самовизначення учасників, розуміння, поваги і відповідальності.

Під час тренінгу, вдалось сформувати розуміння комунікативної навички «Я-повідомлення», яке допомагає висловлювати власні інтереси без звинувачень, критики та осуду до розмовника. Учасники мали змогу розібрати вправи, які допомагають розвинути й інші комунікативні навички, які притаманні медіатору.

Тренерка приділила окрему увагу практиці техніки «Коло», що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікавлених осіб та забезпечує їх активну участь у обговорення ситуації та прийнятті рішень. Крім того, кожному учаснику спробувати себе в якості медіатора та попрактикувати ті знання та навички, які вони отримали під час навчань з медіації.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

]]>
Шкільні медіатори Чернігівщини на побудові мирного освітнього простору http://monitor.cn.ua/ua/activity/2211 Освітяни все частіше задаються питання як зробити спілкування у шкільному середовищі приємним та корисним, де в процесі комунікації знаходиться велика кількість дітей, їх батьків та педагогів. Як знайти спільну мову? Де відшукати вихід із конфліктної ситуації? Анонси article Sat, 21 Aug 2021 23:31:00 +0300 Часто непорозуміння з однокласниками поглиблює внутрішні переживання підлітка, який висловлює їх шляхом скоєння неправомірних вчинків та агресії проти людей. Тому з метою профілактики цих негативних явищ, протидії проявам буллінгу та насильства, створення атмосфери співробітництва та взаєморозуміння серед учнів слід впроваджувати шкільну медіацію (мирне вирішення конфліктів). Школярі мають чимало переваг перед досвідченими фахівцями під час вирішення конфліктів, що виникають між однолітками.

Саме з метою поширення досвіду впровадження відновних підходів у створенні безпечного освітнього середовища, в Чернігові 18-21 серпня відбулась Літня школа медіаторів.

Ініціатором заходу виступив Чернігівський громадський комітет захисту прав людини за запитом шкільних адміністрацій навчальних закладів Чернігівщини.

Так, старшокласники та соціальні педагоги навчальних закладів м.Чернігова та Чернігівської області пройшли тренінг «Діяльність медіатора Шкільної служби порозуміння у попередженні та протидії насильству/буллінгу у школі».

Подібне навчання дозволяє підготувати фахівців, які будуть не тільки самі володіти навичками медіатора, але й зможуть передавати їх іншим, виховуючи нові покоління шкільних медіаторів.

«Ця роль учнів-наставників є дуже важливою, адже з часом підготовлені медіатори поступово закінчують школи і їх досвід, щоб не бути втраченим, має передаватися молодшим. З іншого боку, ця роль є і дуже відповідальною, оскільки саме на них лягає нелегке завдання не тільки зацікавити, надихнути майбутніх медіаторів, а й передати всі необхідні знання і навички» - наголошує тренерка зі шкільної медіації, експертка ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» Катерина Данькова.

Під час тренінгу учасники мали можливість набути знання та навички, які потрібні для планування тренінгу, роботи з групою, реагування на складні ситуації, застосування моделі активного навчання тощо. Крім того, кожен з учасників зміг демонструвати власні тренерські навички і отримати відповідний зворотний зв’язок від тренерки Катерини Данькової.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Місцеві громади Чернігівщини проти домашнього насильства» за підтримки Фонду сприяння демократії Посольства США в Україні.

]]>
В Ніжині створять спільну групу для ефективного реагування на питання безпеки ОСББ http://monitor.cn.ua/ua/activity/2210 У Ніжині 16 серпня 2021 року відбувся круглий стіл на тему «Механізми співпраці поліції та ОСББ у сфері забезпечення безпеки будинків» за участі представників місцевої влади, Ніжинського відділу поліції ГУНП в Чернігівській області, муніципальної варти та голів ОСББ міста. Анонси article Mon, 16 Aug 2021 18:17:00 +0300 Незважаючи, що населення міста не перевищує 70 тис., в Ніжині вже створено біля 100 об'єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ), що свідчить про активність та відповідальність мешканців.

Відкрила зустріч представниця Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерина Данькова, яка презентувала проект «Сусідська варта». Ця ініціатива є ефективним способом підвищення безпеки будинків та прибудинкової території через активність ОСББ, а також налагодження співпраці між поліцією, місцевою владою та самими мешканцями будинків.

Даний підхід дозволяє підвищити правосвідомість громадян та довіру до поліції, зменшити рівень злочинності, залучити мешканців громади до постійної комунікації та взаємодії з поліцейськими шляхом своєчасного інформування про вживання алкогольних напоїв, наявність підозрілих осіб чи транспорту, запобігання квартирним крадіжкам, порушення благоустрою тощо.

Під час обговорення, учасники мали змогу визначити гострі питання в сфері безпеки міста, які не находять свого вирішення вже довгий час.

Так, одна з голів ОСББ наголосила, що проблем по місту багато, але одним з актуальних викликів є безпритульні собаки та відсутність для них притулку в Ніжині.

Окремо було напрацьовано механізми взаємодії та алгоритм спільних дій при порушення правил благоустрою та допомозі у складанні документації поліцейськими щодо вчинення правопорушень.

Начальник КП «Муніципальна служба правопорядку – ВАРТА» Ніжинської міської ради Вадим Лаврінець зазначив, що в місті працює чат-бот «eCity Ніжин – оперативна допомога» на платформах Telegram та Viber.

Цей ресурс допомагає поліції та муніципальній службі правопорядку оперативно реагувати на вчинення злочинів чи правопорушень, тому було б доцільно створити подібну групу й для голів ОСББ та представників поліції.

«Багато викликів та заяв щодо вчинення правопорушень, які надходять до комунального підприємства, не є правопорушеннями. Потрібно підвищувати правосвідомість громадян та сприяти тому, щоб вони були не байдужими до свого будинку та громади» - наголосив Вадим Лаврінець.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

]]>
На Чернігівщині ведеться робота із розширення мережі служб для осіб, які постраждали від домашнього насильства http://monitor.cn.ua/ua/news/2209 Новости article Mon, 09 Aug 2021 18:45:00 +0300 Голова Чернігівської облдержадміністрації В’ячеслав Чаус взяв участь у нараді щодо розвитку мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, що постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, яку провів сьогодні, 9 серпня, Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.

Домашнє насильство, як наголосив Глава уряду, — серйозна проблема українського суспільства. За аналітикою ООН, в усьому світі, в тому числі й в Україні, на ситуацію не на краще вплинув COVID-19. Тому протидія домашньому насильству — одна з цілей і напрямів сталого розвитку нашої держави, визначена Указом Президента.

— Дуже важливо залучити до процесу органи місцевого самоврядування і громади. Ця проблематика має перейти на рівень громад, щоб дійсно отримати бажаний результат. І головне — сконсолідувати зусилля, — підкреслив Денис Шмигаль.

На тому, що минулого року значно зросла кількість проявів насильства у родинах, наголосила й перша леді Олена Зеленська, яка також долучилася до наради. Вона акцентувала, що домашнє насильство — це не сімейна справа, що має вирішуватися за зачиненими дверима. На місцях варто відповідальніше поставитися до створення мережі спеціалізованих служб підтримки постраждалих. Так, за словами Олени Зеленської, із майже півтори тисячі територіальних громад в Україні трохи більше 200 подали заявки на отримання відповідної субвенції.

Варто зазначити, що до Міністерства соціальної політики України цьогоріч подали документи для отримання субвенції з державного бюджету на створення мережі спеціалізованих служб підтримки осіб, які постраждали від домашнього насильства та/або насильства за ознакою статі, шість територіальних громад Чернігівської області. Три з них — Варвинська, Ніжинська та Корюківська — цю субвенцію отримали.

Ініціатива полягає у тому, щоб на місцях були створені притулки, де б постраждалі від будь-якого прояву насильства особи могли отримати низку послуг — від консультації до тимчасового перебування. Ці послуги мають бути спрямовані на те, щоб людина повернулася до повноцінного життя, а не лише «пересиділа» скрутну хвилину.

Загалом на Чернігівщині створено 25 спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб, у тому числі один притулок (Корюківська ТГ) та 5 спеціалізованих служб первинного соціально-психологічного консультування (Варвинська, Ніжинська, Носівська, Линовицька, Любецька територіальні громади). Працюють 19 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги: у І півріччі цього року здійснено більш ніж пів тисячі виїздів до населених пунктів з метою профілактики та надано понад 300 консультацій телефоном.

Також діє Чернігівський обласний центр соціально-психологічної допомоги, основним завданням якого є надання невідкладної комплексної допомоги (психологічних, соціально-побутових, соціально-педагогічних, соціально-медичних, соціально-економічних, інформаційних і юридичних послуг тощо) особам, які опинилися у складних життєвих обставинах, у тому числі членам сімей, в яких було вчинено насильство чи існує реальна загроза його вчинення, та потерпілим від торгівлі людьми. За пів року 2021-го послугами закладу скористались 18 осіб (8 жінок та 10 дітей), які постраждали від домашнього насильства.

Робота із розширення мережі служб для осіб, які постраждали від домашнього насильства, в області триває.

Департамент інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Чернігівської облдержадміністрації

]]>
Поліція та ОСББ Чернігова посилюють співпрацю в забезпеченні безпеки багатоквартирних будинків http://monitor.cn.ua/ua/activity/2207 Найближчим часом голови об’єднань співвласників багатоквартирних будинків (ОСББ) Чернігова долучать дільничних офіцерів поліції до чатів, у яких мешканці будинків обговорюють спільні проблеми. Це дасть змогу правоохоронцям оперативно реагувати на правопорушення. Анонси article Fri, 06 Aug 2021 17:24:00 +0300 Такої згоди дійшли учасники круглого столу "Співпраця, направлена на забезпечення безпеки багатоквартирних будинків", який відбувся 6 серпня за участі представників поліції, КП «Муніципальна варта» Чернігівської міської ради та голів ОСББ м.Чернігова та за ініціативи Чернігівського громадського комітету захисту прав людини.

"У цих чатах поліцейські будуть бачити, які проблеми існують в тому чи іншому ОСББ. Наприклад, мешканці будинку можуть опублікувати в чаті фото- відеодоказ того, що в одній з квартир громадяни продають сурогатний алкоголь. Або ж хтось із мешканців побачив на своїх дверях мітки, які могли залишити квартирні крадії. Якщо біля якогось будинку часто збираються підозрілі компанії людей, поліція буде коригувати маршрути патрулювання. На територію поблизу цього ОСББ дільничні будуть звертати більшу увагу, а за необхідності залучати екіпажі Управління патрульної поліції чи Нацгвардію", — підкреслив заступник начальника Управління превентивної діяльності поліції області Андрей Зеляк.

Дільничного офіцера поліції також можна буде запросити на збори об’єднання співмешканців багатоквартирного будинку для звіту.

Представниця Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерина Данькова презентувала досвід співпраці поліції та окремих ОСББ в рамках ініціативи «Сусідська варта», яка реалізується в Чернігові з 2018 року. «Сусідська варта» - це підхід, який допомагає підвищити рівень безпеки будинку та прибудинкової території через активність ОСББ, а також налагоджує співпрацю поліції, місцевої влади та самих мешканців будинку.

«В рамках Сусідської варти у співпраці з поліцією ми проводили інформаційно-просвітницькі заходи для дорослих та дітей будинків ОСББ. Теми різні - від обговорення безпекових питань, які хвилюють мешканців, та алгоритму дій при кризових ситуаціях, до проведення акцій "Безпечний двір" під час яких вчили дітей правилам дорожнього руху», - наголосила Катерина Данькова.

В свою чергу, голови ОСББ, які взяли участь в заході, розповіли про актуальні проблеми безпеки будинків та дворів. Серед них: кражі, нелегальний продаж алкоголю та влаштування притонів у будинках, паркування автомобілів на зелених зонах та питання благоустрою прибудинкої території.

Так, голова одного з ОСББ Чернігова поскаржилась на стихійну торгівлю та постійне розпиття алкоголю у своєму будинку.

Представники поліції домовилися з головами ОСББ, де існує подібні проблеми, визначити час скупчення осіб, які розпивають алкогольні вироби, задля проведення спільних рейдів та забезпечення громадського порядку.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

]]>
В Ніжині громадськість та правоохоронці налагоджують взаємодію у сфері протидії домашньому насильству в місцевих громадах http://monitor.cn.ua/ua/activity/2206 5 серпня 2021 року приміщенні Ніжинської міської ради відбувся круглий стіл на тему: «Налагодження взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству». Анонси article Thu, 05 Aug 2021 21:23:00 +0300 Захід ініційований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з ГУНП в Чернігівській області. В зустрічі заході також взяли участь представники Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, органів місцевого самоврядування, служби у справах дітей, установ соціального захисту та правозахисної спільноти регіону.

З вітальним словом учасників привітала координаторка проектів Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва. Правозахисниця розповіла про колізії і прогалини в законодавстві щодо запобігання і протидії домашньому насильству, зупинившись на судовій практиці щодо винесення термінового заборонного і обмежувального приписів.

Як зазначив заступник начальника Управління превентивної діяльності поліції області Андрій Зеляк, у травні цього року у Ніжинському районному відділі поліції запрацювала мобільна група з реагування на факти домашнього насильства. За три місяці роботи поліцейські склали на сімейних кривдників 86 адміністративних протоколів за статтею 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення. З усіма правопорушниками поліція провела роботу та поставила їх на профілактичний облік.

– Загалом з початку року у Ніжині поліцейські поставили на профілактичний облік 172 кривдники. До адміністративної відповідальності за вчинення домашнього насильства три і більше разів поліція притягнула п’ятьох осіб. Нині вирішується питання про притягнення їх до кримінальної відповідальності за статтею 126-1 Кримінального кодексу України (домашнє насильство). Вона передбачає покарання від громадських робіт тривалістю 150 годин — аж до обмеження волі на строк до п’яти років, чи двох років позбавлення волі, – зазначив Андрій Зеляк.

Начальниця служби у справах дітей Ніжинської міської ради Наталія Рацин, висловила зацікавленість у співпраці з Національною поліцією та іншими суб’єктами , що здійснюють заходи у сфері запобіганню і протидії домашньому насильству. В свою чергу, посадовець наголосила на потребі у налагоджені співпраці між всіма органами та субєктами для більш оперативного і ефективного реагування на випадки домашнього насильства.

Головний спеціаліст відділу організації надання соціальних послуг Управління соціального захисту населення Ніжинської міської ради Тетяна Деревянко, розповіла про можливість розміщення в інтернатній установі осіб літнього віку, які потерпають від домашнього насильства. І такі звернення в Ніжинській громаді вже непоодинокі.

Олена Іванова, заступниця директора Ніжинського місцевого центру з надання безоплатної вторинної допомоги зазначила, що в своїй роботі часто стикається з небажанням жертв домашнього насильства звертатися за допомогою до поліцейських та правників, що дещо ускладнює адвокатам задачу для збирання доказової бази для звернення до суду з заявою про видачу обмежувального припису. В той же час представники центру БВПД, крім юридичного супроводу, проводить велику профілактичну та консультаційну роботу для осіб, які потерпають або можуть постраждати від домашнього насильства, забезпечують населення інформаційними матеріалами.

Зі свого боку представники поліції запропонували всім зацікавленим суб’єктам долучатися до спільних профілактичних рейдів для виявлення і профілактики випадків домашнього насильства у родинах, які перебувають на обліку.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

]]>
На Чернігівщині планують створити притулку для постраждалих від домашнього насильства http://monitor.cn.ua/ua/news/2208 Новости article Tue, 03 Aug 2021 15:46:00 +0300 Наразі громада міста Чернігова підіймає питання створення притулку для осіб, які зазнали домашнього насильства. Координатор проекту «Активізація місцевих громад на боротьбу проти домашнього насильства» в Чернігівській області Катерина Данькова долучилася до цього процесу, адже тільки спільними зусиллями правоохоронців, громадських організацій, місцевої влади та соціальних служб вдасться якісніше протидіяти домашньому насильству. До обговорення також долучилися представники молодіжного центру, центру соціально-психологічної допомоги, міського центру соціальних служб, департаментів Чернігівської ОДА тощо.

"Загалом з початку 2021 року до поліції Чернігівської області надійшло понад 6 тисяч повідомлень про вчинення домашнього насильства, з них у місті Чернігові 1261.

Правоохоронці склали 2347 адміністративних протоколи та винесли домашнім кривдникам 458 тимчасових заборонних приписів. Станом на 1 серпня 2021 hjreна профілактичному обліку в поліції перебуває 2108 домашніх кривдників та кривдниць", - зазначив під час круглого столу "Створення притулку для осіб, які постраждали від домашнього насильства" заступник начальника Управління превентивної діяльності ГУНП в Чернігівській області Андрей Зеляк.

Це пов´язано з тим, що люди більше стали звертатися до правоохоронців. З´явилися мобільні групи реагування в Чернігові, Ніжині та Прилуках. Цього року створено спеціальний сектор.

«Наші оператори, які приймають ці повідомлення, якщо відчувають якісь ноти будь-якого насильства. Ми кваліфікуємо в бік не пом’якшення, а в бік тяжкого повідомлення. Коли вже ми виїжджаємо і цей факт не підтверджується, то це краще реагування, коли вже ми визначаємо, що не підтвердився цей факт», - підкреслив представник поліції.

Саме тому тепер дедалі актуальніше питання створення притулків для жертв домашнього насильства.

Цільова аудиторія побідного закладу: дівчата і молоді жінки, їх партнери, які перебувають у складних життєвих обставинах через ґендерно-обумовлене насильство, вагітні дівчата і молоді матері, які постраждали від домашнього насилля.

Усі учасники заходу зійшлися на думці, що створювати притулок для осіб, які постраждали від домашнього насильства, необхідно. Утім ще потребує обговорення його формат, місцерозташування та низка інших нюансів.

Такий притулок створюється з метою:

— забезпечення рівного доступу до соціальних і медичних послуг;

— соціальної адаптації осіб, які опинилися в складних життєвих обставинах;

— протидії та попередження ґендерно-зумовленого та домашнього насильства;

— захисту та соціально-психологічної підтримки особам, які постраждали від домашнього насилля або стали свідками цього.

"Нещодавно ми на рівні ОДА підіймали питання щодо залучення всіх зацікавлених служб до рейдів по родинах, де трапляється домашнє насильство. Ми всі разом маємо проводити превенцію, яка зведе до мінімуму кількість домашнього насильства", - зауважила Катерина Данькова.

Нагадаємо, що в 5-ти пілотних регіонах України, зокрема й на Чернігівщині, продовжується реалізація проекту «Активізація місцевих громад на боротьбу проти домашнього насильства», який реалізується Всеукраїнською коаліцією з надання правової допомоги за підтримки посольства Німеччини в Києві.

Основна мета проекту – зменшення проявів домашнього насильства в малих та сільських громадах шляхом координації зусиль громадських організацій, місцевих активістів та правозахисників в умовах пандемії COVID-19 та подолання її наслідків.

]]>
Мережа радників з протидії домашньому насильству на Чернігівщині посилює свою спроможність http://monitor.cn.ua/ua/activity/2205 22 липня в Чернігові відбувся тренінг «Захист прав жертв домашнього насильства» для представників територіальних громад Чернігівської області в рамках проекту «Активізація місцевих громад на боротьбу проти домашнього насильства». Анонси article Thu, 22 Jul 2021 18:08:00 +0300 Тренеркою заходу виступала експертка Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва.

Пані Едієва підкреслила, що одним із завдань проекту є пілотування мережі радників (громадських офіцерів) з протидії гендерному та домашньому насиллю в місцевих громадах.

Радники (громадські офіцери) мають відігравати роль посередників між місцевими мешканцями, що потерпають від домашнього насилля, та громадськими організаціями, поліцією та надавачами правової допомоги для ефективної допомоги жертвам.

В рамках навчання представники громад отримали необхідні знання щодо поняття домашнього насильства, форм, причин та умов його проявів, правових основ запобігання та протидії домашньому насильству, взаємодії поліції з іншими державними та недержавними організаціями в системі надання комплексної допомоги постраждалим особам, а також дієвих механізмів реагування на домашнє насильство відповідно до чинного законодавства України.

Активісти також підняли питання щодо актуальності створення на Чернігівщині кризової кімнати або ж притулку для постраждалих від домашнього насильства.

Учасники тренінгу домовились про наступну тематичну зустріч, яка стосуватиметься вже безпосередньо практичного застосування законодавства у роботі і судової практики.

Захід організований в рамках реалізації проекту «Активізація місцевих громад на боротьбу проти домашнього насильства» за підтримки Human Rights House Foundation та Європейського Союзу, що реалізується Всеукраїнською коаліцією з надання правової допомоги.

]]>
Поліцейські та правозахисники Чернігівщини спільно шукають шляхи подолання домашнього насильства http://monitor.cn.ua/ua/activity/2201 30 червня 2021 року відбувся круглий стіл з представниками поліції Чернігівщини щодо обговорення ситуації з домашнім насильством та насильством за ознаками статі в регіоні. Анонси article Wed, 30 Jun 2021 17:12:00 +0300 Захід відбувся за ініціативи Чернігівського громадського комітету захисту прав людини за сприяння ГУНП в Чернігівській області.

В зустрічі приймали участь представники відділів превентивної діяльності районних відділень ГУНП в Чернігівській області, сектору з протидії домашньому насильству «ПОЛІНА», Управління патрульної поліції в Чернігівській області та представники Чернігівського громадського комітету захисту прав людини.

Основна мета заходу – налагодження взаємодії між правоохоронцями та правозахисниками в актуальних умовах реформи децентралізації, пандемії COVID-19 та законодавчого посилення відповідальності за вчинення домашнього та гендерно-обумовленого насильства.

На початку зустрічі керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Кулікова проаналізувала ситуацію в регіоні та висвітила проблеми, які виникають у сфері протидії домашньому насильству та наданні допомоги постраждалим в актуальних умовах. Окремо правозахисниця зупинилась на проблемах комунікації в територіальних громадах між поліцейськими та соціальними службами.

Під час заходу учасники обговорили й проблему недостатньої роботи щодо притягнення до кримінальної відповідальності кривдників за невиконання обмежувальних заходів, обмежувальних приписів або не проходження програм для кривдників. Хоча саме такі заходи мали би сприяти зменшенню рецидиву проявів домашнього насильства з боку кривдників.

Представниця сектору з протидії домашньому насильству «ПОЛІНА» Катерина Литвиненко акцентувала увагу присутніх на тому, що справи про притягнення кривдників до відповідальності мали б розглядатися в судах першочергово. Адже в подальшому важко забезпечити участь кривдників в судових процесах, а тому розгляд справ про притягнення до адміністративної відповідальності у суді відразу міг би мати зокрема й превентивний характер.

Представники районних відділів поліції наголошували на важливості співпраці активістів з поліцією на місцях, однак на сьогодні ці контакти налагоджені в більшій мір у великих громадах. Тому потрібно в подальшому працювати над покращенням взаємодії з працівниками поліції в усіх територіальних громадах, зокрема й тих, що знаходяться у віддалених районах Чернігівської області.

Представниця Управління патрульної поліції в Чернігівській області Ольга Мельник зазначила, що актуальною потребою на сьогодні є відкриття в Чернігові профільного центру для постраждалих від домашнього насильства, адже тільки тоді представники поліції в повній мірі зможуть забезпечити захист постраждалим та надавати їм реальну допомогу.

Підсумовуючи захід учасники зазначили, що такі зустрічі сприяють механізму взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері протидії домашньому насильству, та вирішенню актуальних правових та безпекових потреб громад, пов’язаних з допомогою вразливим групами населення.

]]>
Аграрії Чернігівщини обговорили в обласній раді питання ринку землі http://monitor.cn.ua/ua/news/2198 Новости article Thu, 24 Jun 2021 20:12:26 +0300 У сесійній залі обласної ради агровиробники провели збори з нагоди запуску ринку землі. До заходу долучилися перший заступник голови обласної ради Ніна Лемеш та заступник голови обласної ради Дмитро Блауш. Організатором зустрічі з аграріями в регіоні виступила ГС «Всеукраїнська Аграрна Рада», яка є добровільним, неурядовим об'єднанням, створеним на основі єдності інтересів для спільної реалізації її членами своїх прав, свобод та захисту законних соціальних та економічних інтересів.

Радник Спілки із земельних питань Сергій Клюца поінформував присутніх про умови набуття та збереження прав на землі сільськогосподарського призначення. Експерт розповів про переважне право на придбання землі сільськогосподарського призначення, механізми реалізації та захисту цього права, визначеного законодавством. Також виступаючий прокоментував процес відчуження ділянок на земельних торгах та поза торгами, процедуру продажу державних, комунальних земель сільськогосподарського призначення.

З ключовими моментами перевірки набувача земельної ділянки, походження його коштів та інструментами захисту права власності учасників зборів ознайомив голова відділення нотаріальної палати України у Чернігівській області Володимир Коваленко. Крім того, він роз'яснив особливості укладання договорів купівлі-продажу, договорів дарування земельних ділянок близьким родичам та акцентував увагу на запуск нових нотаріальних округів у зв'язку з адміністративно-територіальними перетворенням.

Оскільки обіг земель сільськогосподарського призначення розпочнеться вже у липні цього року і до 1 січня 2024 року встановлений перехідний період, протягом якого право на набуття у власність земельних ділянок надається виключно фізичним особам – громадянам України, з обмеженням до 100 гектарів землі на одну фізичну особу, в учасників зборів виникло чимало практичних запитань, на які вони отримали відповіді.

Відділ інформаційного забезпечення виконавчого апарату Чернігівської обласної ради

]]>
Запровадження ринку землі обговорили з представниками територіальних громад Ніжинського району http://monitor.cn.ua/ua/activity/2199 Через тиждень стартує ринок землі. Це означає, що громадяни зможуть продати свої земельні ділянки сільськогосподарського призначення. Але це не єдині зміни, які відбулись в земельному законодавстві. Для того, щоб роз’яснити зміни до земельного законодавства, які були внесені протягом цього та минулого років, для представників територіальних громад, Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Регіональним центром з надання БВПД у Чернігівській області та представниками ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області було проведено ряд навчальних заходів, останній з яких було відбувся 23 червня в селі Степові Хутори, Ніжинського району. Анонси article Wed, 23 Jun 2021 18:45:00 +0300 В якості експерта даного заходу було запрошено начальника управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Ігоря Пузана.

Ігор Пузан зазначив, що відповідно до підпункту 58 пункту 2 Закону 1423-IX право викупу також належить громадянам України – спадкоємцям громадян, яким належало право постійного користування, право довічного успадкованого володіння земельними ділянками державної і комунальної власності, призначеними для ведення селянського (фермерського) господарства (крім випадків, коли такі земельні ділянки були передані у власність чи користування фізичним або юридичним особам). Якщо таких спадкоємців декілька, земельна ділянка придбавається ними у спільну часткову власність, де частки кожного із спадкоємців у праві власності є рівними.

Права постійного користування та довічного успадковуваного володіння земельними ділянками державної та комунальної власності зберігаються за суб’єктами відповідного права, які не здійснили викуп таких ділянок відповідно до абзацу першого цього пункту”.

Також, він зазначив, що відповідно до змін право користування (оренда, емфітевзис) земельною ділянкою сільськогосподарського призначення може відчужуватися, передаватися у заставу її користувачем без погодження із власником такої земельної ділянки, крім випадків, визначених законом. Відчуження, застава права користування земельною ділянкою здійснюється за письмовим договором між її користувачем та особою, на користь якої здійснюються відчуження або на користь якої передається у заставу право користування. Такий договір є підставою для державної реєстрації переходу права користування у порядку, передбаченому законодавством”.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області в рамках реалізації проекту «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні» за підтримки Human Rights House Foundation та Європейського Союзу.

]]>
Представники Уповноваженого з прав людини провели робочу зустріч з громадськими активістами Чернігівщини http://monitor.cn.ua/ua/news/2200 Новости article Wed, 23 Jun 2021 17:44:00 +0300 У рамках робочого візиту представника Уповноваженого з дотримання соціальних та економічних прав Олени Степаненко, представника Уповноваженого в північних областях Вікторії Пєхової та директора Департаменту моніторингу соціальних прав Світлани Глущенко на Чернігівщину, відбулися робочі зустрічі з керівництвом місцевих органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також представниками громадських організацій.

Під час зустрічі з першим заступником голови Чернігівської обласної ради Ніною Лемеш детально обговорено питання з якими звертаються громадяни Чернігівщини до Уповноваженого, а також проблемні питання, які впливають на додержання прав громадян у сфері соціального захисту, охорони здоров’я, освіти та культури. Було акцентовано увагу на забезпеченні прозорості та відкритості органів місцевого самоврядування, що передбачає можливість впливу громадськості на рішення та діяльність цих органів, доступу до повної, об’єктивної, достовірної інформації про діяльність і сприяє підвищенню їх відповідальності.

З керівником апарату Чернігівської обласної державної адміністрації Станіславом Роботою та керівниками Департаментів облдержадміністрації обговорено ситуацію з правами людини в області на підставі матеріалів щорічної доповіді Уповноваженого за 2020 рік та аналітичних матеріалів, за підсумками роботи Секретаріату Уповноваженого в першому півріччі 2021 року. Окрему увагу приділено питанням заборгованості з виплати заробітної плати та заходам, які вживаються керівництвом облдержадміністрації задля її погашення. За результатами зустрічі досягнуто домовленості про обмін інформацією щодо проблемних питань, які потрібно вирішувати в регіоні.

На зустрічі з представниками громадських організацій Чернігівщини, а також партнерськими організаціями, з якими укладено Меморандуми про співпрацю, представники Уповноваженого презентували основні аспекти діяльності Уповноваженого та питання, висвітлені в щорічній доповіді Уповноваженого за 2020 рік.

У свою чергу, громадські активісти озвучили проблемні питання, що турбують громадськість, зокрема питання пов’язані із соціальним захистом осіб з інвалідністю, вирішення яких потребує прийняття управлінських рішень, підвищення соціального захисту пенсіонерів та осіб літнього віку, а також необхідності підвищення рівня комунікації між громадянами та органами влади тощо.

Традиційно представниками Упровадженого серед учасників зустрічей було розповсюджено презентаційні матеріали до щорічної доповіді, які стисло відображають основні напрями та результати діяльності офісу Омбудсмана в Україні, а також серію інформаційних буклетів «Захисти себе від дискримінації», підготовлені за ініціативою Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини та у співпраці з Офісом Ради Європи в Україні.

]]>
Ніжинські освітяни долучаються до ініціативи Мирної школи в громаді http://monitor.cn.ua/ua/activity/2197 18 червня відбувся тренінг «Впровадження відновних практик в освітньому середовищі громади. Практична складова» для соціальних педагогів, практичних психологів та педагогічних працівників місцевих шкіл Ніжинського району Чернігівщини. Анонси article Fri, 18 Jun 2021 20:15:00 +0300 Важливим елементом формування безпечного освітнього простору на місцевому рівні є розвиток шкільної медіації та впровадження інноваційних відновних практик у навчальний процес.

Відновні програми (медіація однолітків, посередництво у конфліктах, коло прийняття рішень, зустрічі сімейних груп, розвиток навичок вирішення конфліктів) суттєво покращують соціально-психологічний клімат у школі, який зокрема став нестабільним під час перебування дітей та вчителів на дистанційному навчанні, спричиненому спалахом епідемії COVID-19 та карантинними обмеженнями.

Саме ознайомлення з передовим досвідом та практиками миробудування та ненасильницької комунікації в освітньому просторі, профілактики підліткової агресії та асоціальної поведінки серед молоді стало метою тренінгу для освітян Ніжинщини.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини у співпраці з Навчально-методичним центром психологічної служби у системі освіти Чернігівської області.

На початку заходу учасники ознайомилися з поняттям та цінностями відновних практик. За словами експертки та шкілької медіаторки Катерини Данькової, відновні практики - це відповідні процедури та процеси, що мають на меті вирішення спірних та проблемних питань шляхом співробітницького підходу та базуються на принципах відновного підходу: включення та врахування інтересів усіх зацікавлених сторін, добровільності та самовизначення учасників, розуміння, поваги і відповідальності.

Окремо, було сформовано розуміння комунікативної навички «Я-повідомлення», яке допомагає висловлювати власні інтереси без звинувачень, критики та осуду до розмовника.

Крім того, учасники мали змогу попрактикувати таку відновну практику як «Коло», що сприяє залученню до вирішення проблеми усіх зацікавлених осіб та забезпечує їх активну участь у обговорення ситуації та прийнятті рішень.

«Головною особливістю Кола є те, що кожен з учасників має можливість висловити власну точку зору та бути почутим іншими членами Кола завдяки процедурі, що забезпечує рівність усіх учасників» - наголосила Катерина Данькова.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

]]>
Чернігівські поліцейські посилюють спроможність вирішувати безпекові проблеми в місцевих громадах http://monitor.cn.ua/ua/activity/2196 16 червня 2021 року відбувся тренінг для працівників поліції Чернігівської області з протидії домашньому насильству та роботи з особами/родинами, які опинилися у складних життєвих обставинах (СЖО) в громадах. Анонси article Wed, 16 Jun 2021 18:00:00 +0300 Учасниками заходу стали дільничні інспектори, представники мобільних груп з протидії домашньому насильству та ювенальної превенції ГУНП в Чернігівській області.

Тренером заходу виступив Віктор Вальчук – національний експерт, тренер по запобіганню та протидії домашньому насильству та торгівлі людьми.

Відкрила тренінг представниця Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва. За її словами, після запровадження карантину, за 2020 рік на гарячу лінію «102» надійшло більше 101 тисячі викликів з приводу домашнього насильства, що на 40% більше ніж за аналогічний період минулого року. Тому Національна поліція виступає ключовим органом, який безпосередньо працює з постраждалими від домашнього насильства та іншими особами СЖО на місцевому рівні.

Учасники мали змогу оновити свої знання щодо характерних ознак домашнього насильства, а саме: систематичність вчинення дій, завдання шкоди, вчинення особами, яких об’єднує спільний побут, права та обов’язки, а також місце проживання. Окремим блоком було обговорено законодавство України з питань запобігання та протидії домашньому насильству, зокрема, спеціальні заходи, які можуть бути застосовані до кривдника та порядок їх застосування.

Під час роботи в групах поліцейські проговорювали проблемні питання, які виникають в їх повсякденній роботі з протидії домашньому насильству. Таким питаннями були складання адміністративних протоколів, здійснення профілактики з кривдниками, неявка кривдників до суду, законність недопущення кривдників до приміщення (квартири/будинку), якщо вони є їх власниками.

Тренер окремо звернув увагу поліцейських на їх профільні накази щодо запобігання та протидії домашньому насильству.

«Не зважаючи на прийняту постанову КМУ щодо взаємодії суб'єктів по протидії домашньому насильству, на жаль, в багатьох громадах така взаємодія та співпраця відсутні. У кожній ОТГ має бути уповноважений підрозділ/управління, яке відповідає за протидію і запобігання домашньому насильству та проведення відповідних програм для кривдників» - наголосив Віктор Вальчук.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

]]>
Надавачі правової допомоги Чернігівщини сприятимуть місцевим громадам в захисті прав вразливих груп http://monitor.cn.ua/ua/activity/2195 14 червня 2021 року в Чернігові відбувся тренінг на тему «Правовий захист жертв домашнього насильства» для надавачів правової допомоги. Анонси article Mon, 14 Jun 2021 17:44:00 +0300 З вітальним словом до учасників заходу звернулася керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва. Пані Едієва розповіла про діяльність проекту і зазначила, що міжнародний досвід демонструє, як пандемія COVID-19 загострила ситуацію з дотриманням прав вразливих груп по всьому світу і Україна не є унікальною в цьому плані.

Директорка Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області Ірина Протченко підкреслила, що жертви домашнього насильства на сьогодні є однією з найбільш вразливих категорій клієнтів, яким надають допомогу центри БВПД в регіоні. Тому, в світлі останніх змін в законодавстві, правникам важливо посилювати свою обізнаність та спроможність для надання ефективнішої і вчасної допомоги жертвам та групам ризику на локальному рівні.

Тренер заходу Віктор Вальчук, юрист та національний експерт з протидії домашньому насильству наголосив, що проблема домашнього насильства в країні є особливо гострою в умовах пандемії COVID-19 та карантинних обмежень. На законодавчому рівні прийнятті ряд суттєвих змін, які потребують вивченню та аналізу з боку надавачів правової допомоги. Під час заходу учасники обговорили актуальні питання нормативного підгрунтя запобігання та протидії домашньому насильству, застосування спеціальних заходів. Присутні закріпили отримані знання виконуючи практичні завдання у групах.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Посилюємо безпеку – розбудовуємо громаду» за підтримки Посольства США в Україні.

]]>
«Гаряча лінія» допомоги на захист свободи в Інтернеті http://monitor.cn.ua/ua/activity/2204 В рамках проекту Advocates and the Bar – frontline defenders of Internet freedom in Ukraine працює інформаційна “гаряча лінія” з питань, пов’язаних зі свободою в Інтернеті. Анонси article Fri, 04 Jun 2021 11:45:00 +0300 Отримати юридичну консультацію можна наступними способами:

За телефоном: +38 067 380 14 40 (в наявності Вайбер та Telegram)

В соціальній мережі Facebook.com на офіційній сторінці Всеукраїнської коаліції з надання правової допомоги: https://www.facebook.com/UCLA.Ukraine

Звернувшись на електронну пошту: info@ucla.org.ua

Проект Advocates and the Bar – frontline defenders of Internet freedom in Ukraine реалізовує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги за Ініціативи верховенство права Американської асоціації юристів підтримки / American Bar Association Rule of Law Initiative.

]]>
Зміни до земельного законодавства обговорили у Чернігові http://monitor.cn.ua/ua/activity/2194 Останнім часом, в умовах відкриття ринку землі, земельне законодавство зазнає суттєвих змін. Щоб бути в курсі цих змін самим, а також надати методичну допомогу представникам місцевих громад, надавачам правової допомоги та громадським активістам Чернігівщини, Чернігівський громадський комітет захисту прав людини спільно з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області провели навчальний захід у форматі круглого столу на тему: «Вирішення проблемних питань у сфері захисту прав землевласників та землекористувачів в місцевих громадах». Анонси article Thu, 03 Jun 2021 16:41:00 +0300 Під час вступного слова Ірина Протченко наголосила, що участь у даному заході є унікальною можливості отримати відповіді на питання та роз’яснення змін законодавства від експерта, який не тільки має досвід практичного застосування цих норм, але й має досвід розробки пропозицій змін до законодавства.

В якості експерта даного заходу було запрошено начальника управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Ігоря Пузана.

Під час вступного слова, керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Кулікова презентувала проект «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні», який наразі реалізується в Чернігівській області за підтримки Human Rights House Foundation.

Під час свого виступу Ігор Пузан акцентував увагу присутніх на змінах, що були внесені Закон України №1423-IX від 28.04.2021 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин». Відповідно до прикінцевих та перехідних положень цього Закону, він набирає законної сили з дня, наступного за його публікацією крім деяких його пунктів, які набирають законної сили через три, шість та дванадцять місяців з дня його публікації.

Окрім цього, цим Законом визнано такими, що втратили чинність Закон України «Про державну експертизу землевпорядної документації», який діяв з метою дослідження, перевірки, аналізу та оцінки об’єктів експертизи на предмет їх відповідності вимогам законодавства, встановленим нормам і правилам, а також підготовки обґрунтованих висновків для прийняття рішень щодо об’єктів експертизи та Закону України «Про захист конституційних прав громадян на землю». Цей Закон визначав фінансові засади щодо реалізації громадянами України прав власності на землю відповідно до статті 14 Конституції України.

Всього даним Законом було внесені зміни до 34 нормативно-правових актів. Під час свого виступу Ігор Пузан зупинився на розгляді найбільш актуальних змін, що стосуються:

Розпорядження землями за межами населених пунктів

Розділ 10 Перехідних положень ЗКУ доповнений пунктом 24, що передбачає, що землями комунальної власності територіальних громад вважаються всі землі державної власності, розташовані за межами населених пунктів у межах таких територіальних громад, крім земель:

1. що використовуються органами державної влади, державними підприємствами, установами, організаціями на праві постійного користування (у тому числі земельних ділянок, що перебувають у постійному користуванні державних лісогосподарських підприємств, та земель водного фонду, що перебувають у постійному користуванні державних водогосподарських підприємств, установ, організацій, Національної академії наук України, національних галузевих академій наук);

2. оборони;

3. природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення в межах об’єктів і територій природно-заповідного фонду загальнодержавного значення, лісогосподарського призначення;

4. зони відчуження та зони безумовного (обов’язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

5. будівлями, спорудами, іншими об’єктами нерухомого майна державної власності;

6. під об’єктами інженерної інфраструктури загальнодержавних та міжгосподарських меліоративних систем державної власності;

7. визначених у наданих до набрання чинності цим пунктом дозволах на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, наданих органами виконавчої влади з метою передачі земельних ділянок у постійне користування державним установам природно-заповідного фонду, державним лісогосподарським та водогосподарським підприємствам, установам та організаціям, якщо рішення зазначених органів не прийняті.

Земельні ділянки, що вважаються комунальною власністю територіальних громад сіл, селищ, міст відповідно до цього пункту і право державної власності на які зареєстроване у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, переходять у комунальну власність з моменту державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.

Інші земельні ділянки та землі, не сформовані у земельні ділянки, переходять у комунальну власність з дня набрання чинності цим пунктом.

З дня набрання чинності цим пунктом до державної реєстрації права комунальної власності на земельні ділянки державної власності, що передаються у комунальну власність територіальних громад, органи виконавчої влади, що здійснювали розпорядження такими земельними ділянками, не мають права здійснювати розпорядження ними.

Надані до дня набрання чинності цим пунктом рішеннями Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів виконавчої влади дозволи на розроблення документації із землеустрою щодо земельних ділянок державної власності, які відповідно до цього пункту переходять у комунальну власність, є чинними. Особи, які отримали такі дозволи, а також органи, що їх надали, зобов’язані повідомити про це протягом місяця відповідні сільські, селищні, міські ради з дня набрання чинності цим пунктом. Рішення про затвердження такої документації, що не була затверджена на день набрання чинності цим пунктом, приймають сільські, селищні, міські ради.

Зміни до порядку безоплатної приватизації земельних ділянок

В новій редакції даної статті передбачено, що громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки у межах норм безоплатної приватизації, що перебуває у його користуванні, у тому числі земельної ділянки, на якій розташовані жилий будинок, господарські будівлі, споруди, що перебувають у його власності, подає клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

До клопотання додається розроблена відповідно до Закону України “Про землеустрій” технічна документація із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), що замовляється громадянином без надання дозволу на її розроблення.

А відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування у місячний строк з дня отримання технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) приймає рішення про її затвердження та передачу земельної ділянки у власність або вмотивоване рішення про відмову.

Варто зазначити, що проекти землеустрою щодо відведення земельної ділянки більше не потребують погоджень в порядку, що був встановлений статтею 186-1 ЗКУ.

Статтю 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» було доповнено наступним абзацом:

“Рішення ради щодо безоплатної передачі земельної ділянки комунальної власності у приватну власність (крім земельних ділянок, що перебувають у користуванні громадян, та випадків передачі земельної ділянки власнику розташованого на ній жилого будинку, іншої будівлі, споруди) приймається не менш як двома третинами голосів депутатів від загального складу ради”.

Гарантії захисту прав замовників топографо-геодезичних і картографічних робіт та третіх осіб

Відповідальність виконавців топографо-геодезичних і картографічних робіт загальнодержавного призначення перед замовниками таких робіт та третіми особами за шкоду, яку може бути заподіяно внаслідок необережності, недогляду чи професійних помилок, допущених під час виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт, підлягає обов’язковому страхуванню згідно із Законом України “Про страхування”.

Страховим випадком є заподіяння замовнику або третій особі шкоди внаслідок виконання топографо-геодезичних і картографічних робіт загальнодержавного призначення.

Страхова сума встановлюється за згодою сторін, але не може бути меншою за 1 тисячу мінімальних розмірів заробітної плати.

Максимальний розмір страхового тарифу з розрахунку на один рік страхування становить:

0,3 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування не передбачено встановлення франшизи;

0,1 відсотка страхової суми, якщо договором обов’язкового страхування передбачено встановлення франшизи.

Розмір франшизи (частини збитків, що не відшкодовується страховиком) визначається за згодою сторін у договорі обов’язкового страхування, але не може перевищувати 5 відсотків розміру страхової суми.

У разі настання страхового випадку страховик здійснює виплату страхового відшкодування в розмірі заподіяної замовнику та/або третій особі майнової шкоди, визначеному судовим рішенням, що набрало законної сили, або письмовою вимогою (претензією) замовника та/або третьої особи, визнаною страхувальником та погодженою страховиком.

Страхове відшкодування здійснюється страховиком відповідно до договору обов’язкового страхування на підставі судового рішення, що набрало законної сили, або визнаної страхувальником та погодженої страховиком письмової вимоги (претензії) замовника та/або третьої особи”.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області в рамках реалізації проекту «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні» за підтримки Human Rights House Foundation та Європейського Союзу.

]]>
Громадські активісти посилюють спроможність захищати права землевласників http://monitor.cn.ua/ua/activity/2193 25-26 травня 2021 року відбувся тренінг для українських правозахисників на тему «Посилення спроможностей громадських організацій в процесі взаємодії з ОТГ при вирішенні питань, пов’язаних з земельними правовідносинами». Анонси article Wed, 26 May 2021 22:47:00 +0300 Захід проведено на базі Освітнього дому прав людини – Чернігів.

Тренерами виступили досвідчені адвокати та провідні українські експерти в сфері земельних правовідносин Олексій Шамов та Людмила Гриценко.

Під час тренінгу учасники разом з тренерами провели тематичну інвентаризацію знань і досвіду в земельних правовідносинах, зробили короткий екскурс в історію та оглянули основні етапи земельної реформи і їх вплив на розвиток земельних правовідносин в Україні.

Олексій Шамов презентував детальний огляд новел земельного законодавства (про які йде мова з Законах #552 та #1423).

Людмила Гриценко запропонувала учасникам тематичну підбірку актуальної судової практики правових висновків Верховного суду в земельних правовідносинах.

Учасники відмітили важливість та цінністю аналітичного огляду законодавчих новел "земельної конституції" та відзначили доцільність підбірки актуальної судової практики.

Під час тренінгу учасники та учасниці мали можливість детально пропрацювати стратегії взаємодії між громадськими організаціями та ОТГ щодо земельних правовідносин.

Працюючи в командах учасники та учасниці вибудували чіткі алгоритми дій при вирішенні правових задач та/чи опрацювання запитів в наступних напрямках земельних правовідносин:

- приватизація земельних ділянок, в т.ч. учасниками АТО;

- оренда земельних ділянок фізичними та юридичними особи, в т.ч. без аукціону;

- актуальні питання користування землею (встановлення меж, зміна цільового призначення тощо)

- право користування "чужою" земельною ділянкою;

- набувальна давність.

Учасники відзначили високу якість проведення тренінгу, актуальність та своєчасність обраної теми для покращення якості комунікації ГО з новоствореними ОТГ та для посилення спроможностей громадських організацій у взаємодії з ОТГ в процесі вирішення земельних питань.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Мережею правового розвитку в рамках реалізації проекту «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні» за підтримки Human Rights House Foundation та Європейського Союзу.

]]>
У судах Чернігівської області проведуть опитування учасників судових проваджень http://monitor.cn.ua/ua/activity/2192 Протягом травня-червня 2021 року у судах Чернігівської області проводиться опитування відвідувачів щодо їх задоволеності роботою судів за допомогою спеціальних анонімних анкет в дистанційному форматі. Анонси article Tue, 25 May 2021 12:12:00 +0300 Чернігівський громадський комітет захисту прав людини розпочав реалізацію проекту «Проведення опитувань учасників судових проваджень з використанням методології карток громадянського звітування (КГЗ) в Чернігівській області в 2021 році» за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

Через карантинні обмеження та для зменшення особистих контактів в приміщеннях судів, відвідувачам суду буде запропоновано заповнити анонімну он-лайн анкету із декількома блоками запитань.

В ході реалізації проекту буде зібрана та проаналізована інформація за такими параметрами як доступність суду, зручність та комфортність перебування в суді, повнота та ясність інформації, прийнятність витрат, пов’язаних зі зверненням до суду, доступність правової допомоги у разі необхідності, дотримання термінів судового розгляду, сприйняття роботи працівників апарату суду, сприйняття роботи судді.

Посилання на веб-адреси та QR-коди онлайн анкет КГЗ, а також телефонні номери, за якими учасники судових проваджень можуть зателефонувати для участі в телефонному інтерв’ю та інтерв’ю через телефонні месенджери будуть розміщуватися на інформаційних дошках в приміщеннях цільових судів та у вигляді друкованих листівок. Інформація про можливість взяти участь в дистанційному опитуванні також буде поширена на веб-сторінках цільових судів на порталі судової влади та інших веб-ресурсах.

Активна фаза опитування відвідувачів судів проводитиметься протягом травня-червня 2021 року. В рамках дослідження буде опитано щонайменше 1000 респондентів. Очікується, що проведення подібного вивчення думки громадян, які є відвідувачами судів та користувачами судових послуг, сприятиме встановленню належної комунікації та взаємодії між судами та громадськістю, а також вдосконаленню роботи судів в цілому, зокрема в умовах карантинних обмежень.

За підсумками опитування буде розроблено конкретні рекомендації щодо підвищення рівня якості надання судових послуг. Також буде оприлюднено звіт за результатами дослідження.

Результати дослідження будуть презентовані в липні 2021 року.

Контакти:

Наталія Кулікова, Чернігівський громадський комітет захисту прав людини, (063) 049-72-56, e-mail: protection.ua@gmail.com.

Проект реалізується за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

Довідково:

Програма Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) «Нове правосуддя» реалізується з жовтня 2016 року і ґрунтує свою діяльність на здобутках попередніх проектів USAID «Україна: верховенство права» та «Справедливе правосуддя».

Мета програми - надання підтримки судовій владі, Уряду, Парламенту, адвокатській спільноті, правничим школам, громадянському суспільству, ЗМІ та громадянам у створенні умов для функціонування незалежної, підзвітної, прозорої та ефективної системи правосуддя, яка забезпечує верховенство права, та у боротьбі з корупцією.

Детальнішу інформацію про програму можна отримати за телефоном +38 (044) 581-3303, на вебсайті www.newjustice.org.ua або на сторінці у Фейсбук: https://www.facebook.com/usaid.newjustice/

]]>
На Чернігівщині обговорили перспективи земельної реформи на місцевому рівні http://monitor.cn.ua/ua/activity/2191 24 травня 2015 року в м.Мена Чернігівської області відбувся круглий стіл на тему «Вирішення проблемних питань у сфері захисту прав землевласників та землекористувачів в місцевих громадах». Анонси article Mon, 24 May 2021 18:53:00 +0300 2021 рік ознаменувався масштабною реформою в земельній галузі, а саме запровадженням ринку землі та передачі функції розпорядження землями безпосередньо громадам, на території яких ці землі знаходяться. Одночасно з цим, відбулась і адміністративно-територіальна реформа і, як новостворені, так і давно існуючі громади стикнулись з проблемою недостатньої поінформованості про процедуру розпорядження землями, які їм буде передано.

Тому, 24 травня 2021 року, Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області та Менським місцевим центром з надання БВПД було проведено навчальний захід у форматі круглого столу для працівників системи безоплатної вторинної правової допомоги, представників територіальних громад, фермерів, землекористувачів Корюківського та Новгород-Сіверського районів Чернігівщини. В якості експерта даного заходу було запрошено начальника управління землеустрою та охорони земель Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Ігоря Пузана.

Під час вступного слова, керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Кулікова презентувала проект «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні», який наразі реалізується в Чернігівській області за підтримки Human Rights House Foundation.

Директор Регіонального центру Ірина Протченко розповіла присутнім, що системою безоплатної правової допомоги реалізується проект «Програма прискорення приватних інвестицій в сільське господарство» метою даної програми є підготовка до відкриття ринку землі. В рамках реалізації даної програми центрами системи безоплатної правової допомоги регулярно проводяться заходи, що мають на меті посилення правової поінформованості громадян з питань юридичного забезпечення операцій з земельними ділянками (приватизація, передача в оренду, спадкування та інше), а також надають методичну допомогу органам місцевого самоврядування.

Під час свого виступу Ігор Пузан акцентував увагу присутніх на конкретних проблемних питання та надав вичерпні рекомендації щодо їх усунення.

Щодо земельної реформи

Початком земельної реформи слугувало прийняття Закону України №2178-10 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо обігу земель сільськогосподарського призначення». Відповідно до положень даного Закону з 1 липня 2021 року дозволяється продаж земель сільськогосподарського призначення. Одночасно з цим розпочалась підготовка до передачі земель з державної власності у комунальну власність, тобто об’єднаним територіальним громадам.

Передача земель сільськогосподарського призначення з державної власності у комунальну власність об’єднаних територіальних громад відбувається відповідно до Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин» та Постанови Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин». Ігор Пузан наголосив, що затягування процесу прийому-передачі земельних ділянок може мати негативний вплив на земельний фонд новостворених громад, оскільки поки землі не перейдуть на баланс ОТГ, управління Держгеокадастру зобов’язані надавати дозволи на розробку проектів землеустрою, якщо клопотання про розробку відповідають встановленим законом вимогам, в результаті обсяг земель, якими ОТГ фактично зможуть розпоряджатись буде значно меншим, що може негативно вплинути на надходження до місцевих бюджетів.

Окрім цього, нещодавно були прийняті ще два закони, це Закон «Про внесення змін до Земельного кодексу України та інших законодавчих актів щодо удосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин» № 1423-IX (законопроект № 2194), який Верховна Рада ухвалила 28 квітня. Згідно з документом, землі державної власності за межами населених пунктів (крім земель, які потрібні державі для виконання її функцій) передаються в комунальну власність сільських, селищних, міських рад. Встановлено чіткий механізм фіксування у Державному земельному кадастрі меж громад, зокрема об’єднаних. Органи місцевого самоврядування отримують повноваження щодо зміни цільового призначення земельних ділянок приватної власності та затвердження детальних планів території за межами населених пунктів.

Крім того, повноваження зі здійснення державного контролю за використанням та охороною земель надано обласним державним адміністраціям та виконавчим органам сільських, селищних, міських рад.

А також, Закон №2195 “Про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо продажу земельних ділянок та набуття права користування ними через електронні аукціони”. Законом встановлено, що продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності та набуття прав користування ними (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюються на конкурентних засадах (на земельних торгах) у формі електронного аукціону у випадках та порядку, встановлених главою 21 Земельного кодексу.

Щодо запобігання подвійній приватизації земель

На жаль процес безоплатної приватизації земельних ділянок нерідко супроводжується шахрайськими діями з боку недобросовісних громадян. В основному такі дії вчиняються не безпосередньо особами, які претендують на отримання земельної ділянки, а їхніми представниками, які отримавши необхідні документи для здійснення представництва одночасно подують заяви про надання дозволу з розробки проекту землеустрою в різних областях. Для запобігання таким випадкам необхідно ретельно перевіряти інформацію щодо наявних приватизованих ділянок використовуючи відповідні реєстри. У випадку, якщо особа, яка звертається хоче вперше використати своє право на безоплатну приватизацію земельної ділянки, але свого часу отримала земельну частку/пай, їй необхідно додати відповідні підтверджуючі документи (свідоцтво про право на спадщину, сертифікат або державний акт).

Щодо вирішення питань колективної власності на землю, зокрема, оренди польових доріг

1 січня 2019 року набув чинності Закон України № 2498-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вирішення питання колективної власності на землю, удосконалення правил землекористування у масивах земель сільськогосподарського призначення, запобігання рейдерству та стимулювання зрошення в Україні».Він передбачає наступні зміни у:

1) У власність територіальних громад передаються землі ліквідованих колгоспів.

2) Врегульовано процес завершення розпаювання до 2025 року сільськогосподарських угідь з передачею невитребуваних паїв у комунальну власність.

3) Обмін земельної ділянки державної або комунальної власності, розташованої у масиві земель сільськогосподарського призначення, на іншу земельну ділянку в цьому ж масиві здійснюється за умови, якщо обидві земельні ділянки мають однакову нормативну грошову оцінку або різниця між нормативними грошовими оцінками становить не більш як 10 відсотків.

4) Лісосмуги віднесено до земель сільськогосподарського призначення і врегульовано їх передачу в оренду. Об’єднані територіальні громади можуть створювати комунальні підприємства і закріпляти лісосмуги в постійне користування. Це дозволить зберегти лісосмуги від знищення.

5) Право орендувати польові дороги надано всім орендарям масивів. Тим, хто використовує земельні ділянки масиву, можуть бути передані в оренду виключно ті польові дороги, які перебувають всередині масиву; польові дороги, які обмежують його, залишаються землями загального користування.

6) Земельні ділянки під польовими дорогами, розташовані у масиві земель сільгосппризначення (крім польових доріг, що обмежують масив), можуть використовуватися землекористувачем як для проходу (проїзду) до інших земельних ділянок, так і для вирощування агропродукції. (Закон фактично закріпив багаторічну практику використання польових доріг для вирощування сільгосппродукції).

7) Інвентаризацію земель можуть ініціювати власники, орендарі земель або місцеві ради. Це дозволить громадам виправити всі помилки для внесення земельних ділянок у Державний земельний кадастр.

8) КМУ встановив нормативи екологічно безпечного зрошення, осушення та управління поливами або водовідведенням.

Щодо процедури отримання дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок

10 червня 2020 року Мін’юст зареєстрував наказ Мінекономіки від 7 квітня 2020 р. №642, згідно якого наказ Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.01.2005 р. №1 «Про затвердження Порядку видачі та анулювання спеціальних дозволів на зняття та перенесення ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) земельних ділянок» визнано таким, що втратив чинність.

Згідно з абзацом першим частини другої ст.168 Земельного кодексу України, власники земельних ділянок та землекористувачі не мають права здійснювати зняття та перенесення ґрунтового покриву земельних ділянок без спеціального дозволу центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері здійснення державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі.

Статтею 168 Земельного кодексу України та статтями 48, 52 Закону України «Про охорону земель» передбачено, що якщо діяльність призводить до порушення ґрунту на поверхні ділянки, власник земельної ділянки та землекористувач повинні здійснювати зняття, складування, зберігання поверхневого шару ґрунту та нанесення його на ділянку, з якої він був знятий (рекультивація), або на іншу земельну ділянку для підвищення її продуктивності. Реалізація таких заходів можлива за умови отримання спеціального дозволу в управлінні Держгеокадастру області чи міста, в залежності від місцезнаходження земельної ділянки.

Враховуючи внесені зміни до профільного законодавства, робочий проект землеустрою, на підставі якого дозволяється зняття родючого шару грунту, відтепер розробляється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Розроблений робочий проект землеустрою в подальшому підлягає погодженню місцевими органами Держгеокадастру та екології. Додатково, робочий проект погоджується також місцевим органом архітектури у випадку, якщо на земельній ділянці планується будівництво.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області в рамках реалізації проекту «Забезпечення прав людини та посилення громадянської участі в рамках земельної реформи в Україні» за підтримки Human Rights House Foundation та Європейського Союзу.

]]>
ЗВІТ про діяльність Чернігівського громадського комітету захисту прав людини за 2020 рік http://monitor.cn.ua/ua/activity/2203 Цього року нам виповнилося вже 21 рік. Тому цього року Чернігівський громадський комітет захисту прав людини продовжує традицію річного звітування і презентує публічний річний звіт за 2020 рік. Анонси article Thu, 15 Apr 2021 12:43:00 +0300 Завантажити Звіт 2020 ]]> Ще 5 навчальних закладів Чернігівщини долучилися до впровадження шкільної медіації http://monitor.cn.ua/ua/activity/2190 Протягом березня 2021 року учні та педагоги шкіл м.Бахмач та м.Ічня Чернігівської області пройшли навчання з базових навичок медіації та отримали можливість впливати на формування безпечного шкільного середовища через створення Шкільних служб порозуміння. Анонси article Fri, 26 Mar 2021 22:40:16 +0200  Незважаючи на карантинні обмеження, відтепер повноцінні Шкільні служби порозуміння (ШСП) працюватимуть на базі Бахмацької гімназії, Бахмацької ЗОШ №1, Бахмацької ЗОШ №5, Ічнянської гімназії ім.Васильченка, Ічнянського закладу загальної середньої освіти №4.

За словами адміністрації навчальних закладів, подібні тренінги мають стати гарною практикою в освітньо-виховному процесі. Завдяки моделі залученого навчання, учасники постійно працюють у групах, висловлюють свої думки, приймаючи участь у дискусіях і обговореннях та після презентують свої напрацювання.

Медіаторка та експертка Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерина Данькова розкрила проблематику впровадження шкільної медіації в актуальних умовах:

«У сучасному світі все більше уваги приділяють емоційному стану людини. З проявами психологічної незрілості та встановлення морально-ціннісних якостей потрібно працювати ще з дитячого віку. Наразі ми бачимо тільки зростання рівня підліткової агресії та жорстокості, що провокує підліткову злочинність.

Попередження злочинності серед молодого покоління та профілактична робота має проводитися в середовищі, де діти та підлітки проводять найбільше часу - в школі. Часто непорозуміння з однолітками поглиблює внутрішні переживання підлітка, який висловлює їх шляхом скоєння неправомірних вчинків та агресії проти людей.

З метою профілактики цих негативних явищ, створення атмосфери співробітництва та взаєморозуміння серед учнів варто впроваджувати шкільну медіацію.

У медіації школярі навчаються мирному вирішенню конфліктів, ненасильницькому спілкуванню, безконфліктно висловлювати власну думку, конструктивно керувати емоціями, приймати спільні узгоджені рішення, співпрацювати з іншими людьми, усвідомлювати та пропагувати принципи толерантності, різноманіття та недискримінації.

Отже, першочерговим завдання шкільної медіації є формування безпечного середовища та профілактика правопорушень».

«Створення служб порозуміння в Україні рекомендовано ще в 2010 році. У листі Міністерства освіти і науки України «Щодо подолання злочинності серед неповнолітніх та організації профілактичної роботи», зазначено, що у школах, в яких активно діють програми медіації, кількість звернень до шкільної адміністрації з приводу конфліктів та кількість бійок серед учнів зменшуються на 80%, а кількість випадків тимчасового усунення школярів від навчання — на 75%», - наголошує Катерина Данькова.

Діяльність відбувається в рамках реалізації проекту «Розвиток Громадського центру правосуддя в Чернігівській області» за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

]]>
В Чернігові презентували систему обліку дій із затриманими особами «Custody Records» http://monitor.cn.ua/ua/news/2189 Новости article Wed, 24 Mar 2021 18:27:00 +0200 «Custody Records» – це автоматизована система обліку дій із затриманими особами, в якій міститься електронне досьє на кожного затриманого.

24 березня директор Регіонального центру з надання БВПД у Чернігівській області Ірина Протченко спільно зі своїм заступником Олесею Пирковською обговорили з начальником Департаменту процесуального керівництва у кримінальних провадженнях щодо катувань та інших порушень прав людини з боку правоохоронних органів Офісу Генерального прокурора Юрієм Бєлоусовим, начальником Управління дотримання прав людини Національної поліції України Русланом Горяченко, директором Української фундації правової допомоги Миколою Сіомою та менеджеркою програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження» Василиною Яворською можливість пілотного впровадження системи «Custody Records» на Чернігівщині.

Ірина Протченко зазначила, що система БПД Чернігівщина завжди готова підтримати ініціативи, що мають на меті посилити захист прав людини, особливо в кримінальному процесі.

«Custody Records» є системою, в якій поєднано п’ять елементів: робота інспекторів з прав людини, електронна база, належні умови тримання, нормативно врегульовані процедури, ефективний зовнішній контроль. Впровадження «Custody records» націлене, як на мінімізацію можливих випадків незаконного поводження із затриманими, забезпечення контролю за дотриманням їхніх прав і свобод, так і на захист працівників поліції від неправдивих обвинувачень щодо неправомірного поводження із затриманими.

Ми зацікавлені в ефективному використанні системи «Custody Records» та впевнені, що впровадження цієї системи допоможе зробити процес перебування людини у відділку більш прозорим та запобігти порушенню її прав з боку правоохоронних органів. Окрім цього, ця система дозволить уберегти правоохоронців від безпідставних звинувачень у порушеннях, – зазначив Руслан Горяченко.

Процес реєстрації затриманої особи за системою «Custody Records» відбувається у п’ять етапів:

Перший та другий етапи – безпосереднє затримання та доставлення особи до відділу поліції. Під час затримання співробітник поліції роз’яснює особі її права і підстави затримання, заносить всю інформацію про затриманого в систему за допомогою захищеної лінії з планшета або телефона. Зокрема, крім загальної інформації (ПІБ, дата народження, дані про місце проживання тощо) поліцейський також встановлює обставини затримання, опис правопорушення, і найголовніше – місце, куди буде доставлений затриманий, тобто конкретний відділ поліції. Ця інформація автоматично направляється до державної системи безоплатної вторинної правової допомоги, і адвокат, вже знаючи відділ поліції, в який буде доставлена особа, може оперативно туди виїхати, тому час на очікування адвоката скорочується.

Третій та четвертий етапи – реєстрація та перевірка факту затримання особи. Першим працівником поліції, із яким контактує затриманий у відділі, є інспектор із дотримання прав людини – Custody Officer. На момент доставлення затриманого до відділу частина інформації про затриману особу вже міститься в системі – її заніс працівник поліції, який затримував особу. Це позбавляє необхідності працівників поліції вести додаткову паперову документацію, писати численні звіти. Інформація від одного працівника поліції до іншого надходить автоматично, таким чином – убезпечує від помилок.

П’ятий етап – документування усіх дій під час перебування у відділі поліції. На цьому етапі проводиться відеофіксація затриманого, скануються і заносяться до бази відбитки пальців, проводиться медичний огляд затриманого. Після поміщення затриманого до камери, система автоматично відстежує граничні строки процесуальних дій, необхідність надання ліків тощо. В системі Custody Records фіксуються всі дії, які проводяться з затриманим у відділі поліції, переміщення особи, харчування, надання медичної допомоги та обов’язкових ліків, зустрічі із адвокатами тощо.

Від впровадження системи «Custody Records» ми очікуємо більшої прозорості в роботі правоохоронних органів, зокрема, в частині реєстрації доставлення осіб до відділків поліції. Зараз в поліції існує негласне правило, що у відділках реєструють тільки осіб, щодо яких є об’єктивні підстави для їх затримання, решта – залишається в тіні, – заначив Юрій Бєлоусов.

]]>
Підписано Меморандум про співпрацю з представником Омбудсмана на Чернігівщині http://monitor.cn.ua/ua/activity/2202 В умовах сьогодення важливим є об’єднання зусиль державних установ та громадськості для забезпечення максимальної ефективності проведених заходів щодо дотримання прав людини в регіоні, зокрема в контексті земельної реформи. Анонси article Tue, 16 Mar 2021 13:23:00 +0200 Саме тому, з метою покращення співпраці та консолідації зусиль, спрямованих на активну участь у освіті та просвітництві в сфері прав людини, наданні правової допомоги, проведенні моніторингу дотримання прав людини, а також проведення спільних адвокаційних кампаній, в лютому 2021 року підписано Меморандум про співпрацю між Іриною Жмакою - Регіональним представником Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області та Громадською організацією «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини».

Окрім того, представницями було погоджено й План проведення спільних заходів на 2021 рік, оскільки важливо не тільки формалізувати відносини між структурами, а й ефективно виконувати мету Меморандуму.

]]>
Чому родючі землі на Чернігівщині віддають в оренду за низьку ціну http://monitor.cn.ua/ua/news/2187 Новости article Thu, 11 Mar 2021 18:12:55 +0200 Земля годує українське село. Місцеві громади отримують гроші від оподаткування сільгоспугідь та оренди державних і комунальних земель. А власники одержують прибутки від здавання своїх паїв в оренду виробникам. Крім того, більшість селян працює на агропідприємствах, вирощує врожай на продаж чи для власних потреб. Інших джерел доходів у селі майже не існує.

У Чернігівській області у приватній власності громадян є понад 1 млн га паїв.

Багато селян здають угіддя в оренду. Однак низька вартість землі, обумовлена мораторієм на її продаж, робить оренду дуже дешевою. Як свідчить сервіс моніторингу реєстраційних даних OpenDataBot, середня вартість оренди землі в Україні — 3,5 тис. грн за гектар. Але часто громадяни не можуть розраховувати навіть на цю суму. А у віддалених селах власники взагалі отримують кілька мішків зерна як орендну плату.

Так і виходить: попри те, що аграрний сектор Чернігівської області доволі розвинений, місцеві селяни й досі не можуть похизуватися великими прибутками чи принаймні гарними дорогами або іншими ознаками заможного села у своїх населених пунктах. Причина тому — різноманітні корупційні схеми, які десятиліттями руйнували аграрний сектор та знищили не одне село на карті України. Земельна реформа покликана запровадити ефективне використання родючих українських земель, збагатити села, сприяти розвитку фермерства та агровиробництва.

Бюрократія породжує корупцію

Утім поки в земельних відносинах не запрацювали прозорі ринкові правила, безоплатна приватизація та численні (нерідко зайві) адміністративні процедури створюватимуть підґрунтя для масштабної корупції.

Безоплатна приватизація. За даними Держгеокадастру, за останні 7 років держава передала в межах безоплатної приватизації 700 тис. га. Крім того, під час аудиту виявили тисячі фактів подвійної приватизації.

За Земельним кодексом кожен українець має право приватизувати до 6 га. Проте на практиці це майже неможливо. «Якщо з таким проханням звернеться пересічний громадянин, йому відмовлять одразу, або ж після того, як на сесії місцевої ради не набереться потрібної кількості голосів. Натомість людина зі зв’язками, яка знає, кому дати хабаря, може легко заволодіти ласим шматком землі», — розповідає заступник голови ради Асоціації «Земельна спілка України» Андрій Мартин. На цьому роками наживалися голови сільських і селищних рад. Зрештою місцеві бюджети втрачали гроші. І якщо ділянка у віддаленому селі, імовірно, не така вже й цінна, то угіддя в передмісті Чернігова — більш цінний актив. Як свідчать інсайдери ринку, хабар за «безоплатне» виділення 1 га в середньому сягає 1 тис. доларів. Коли ділянку хоче викупити забудовник, щоб надалі змінити її цільове призначення, ідеться про тисячі доларів.

Скасування зайвих адмінпроцедур. Це ще один важливий етап земельної реформи. Якщо ви бажаєте сформувати нову земельну ділянку, змінити її цільове призначення, здійснити поділ тощо, вам доведеться складати землевпорядну документацію. Особливістю землеустрою є численні перевірки відповідності проєктної документації вимогам законодавства. Тому є окремі види землевпорядної та землеоціночної документації, які, окрім «перевірок» під час погоджень і внесення відомостей до земельного кадастру, передбачають ще й отримання висновку державної експертизи землевпорядної документації. Під час кожної із цих процедур від власника вимагають хабаря. «Зважаючи на колізії в земельному законодавстві та хаос, у якому до цього часу перебувала нормативна база, чиновники завжди мали змогу вигадати зауваження до будь-яких поданих документів», — зазначає Андрій Мартин.

Реформи триватимуть

Минулого року Верховна Рада прийняла історичне рішення, ухваливши закон, який передбачає обіг земель сільськогосподарського призначення. Отже, із 1 липня 2021 року ринок землі нарешті запрацює прозоро. Цієї події Україна чекала з початку незалежності. Однак, щоб вільний ринок землі ефективно запрацював та відкрив переваги для кожного громадянина України, необхідно зруйнувати існуючі корупційні схеми, зробити процедури простими і зрозуміли, а доступ до всіх даних відкритим. Навести лад в українських земельних відносинах покликані кілька законопроєктів, зокрема законопроєкт № 2195, який передбачає продаж земельних ділянок на електронних земельних торгах, № 3205-2, що забезпечує створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві та № 3012-2, який гарантує забезпечення права працівників державних агропідприємств на земельну частку — пай. Ці документи вже чекають своєї черги в парламенті, а нижче йтиметься про кілька вагомих змін, які вони з собою несуть.

Електронні аукціони. Процедуру їх проведення регламентує законопроєкт № 2195. Передбачається, що торги будуть відкритими й доступними для всіх. У таких аукціонах зможуть брати участь навіть дрібні фермери та будь-які громадяни, які мають доступ до інтернету, щоб отримати в оренду землі державної чи комунальної власності.

Дешеві кредити. Законопроєкт № 3205-2 передбачає створення Фонду часткового гарантування кредитів у сільському господарстві. Тобто держава надасть підтримку дрібним фермерам і середнім агропідприємствам, а ставки за кредитами суттєво зменшаться.

Більшість малих фермерів працюють на власній землі та, маючи такий актив, не можуть скористатися кредитним ресурсом. Із такою подушкою безпеки, як Фонд часткового гарантування кредитів, їм буде значно легше співпрацювати з банками, адже в разі дефолту кредитора Фонд відшкодує частину позики. На позичені кошти підприємці зможуть купити необхідну техніку й обладнання для польових робіт. Важливість цієї ініціативи пояснив професор Київської школи економіки, експерт із земельних питань Олег Нів’євський. «Запускаючи ринок землі, критично важливо забезпечити малим фермерам доступ до фінансування та державної підтримки. Він допоможе малим сільгоспвиробникам створити конкуренцію середнім і великим господарствам у боротьбі за землю, а отже, буде найкращим запобіжником від надмірної концентрації землі в одних руках», — підкреслив він під час круглого столу «Дорожня карта земельної реформи в Україні. Розвиток економіки».

Розпаювання земель під час ліквідації державних агропідприємств. Законопроєкт № 3012-2 щодо забезпечення права працівників державних сільськогосподарських підприємств та організацій на одержання земельної частки (паю) створить умови для приватизації неефективних агропідприємств. Права на земельні ділянки державних сільськогосподарських підприємств перейдуть до селян.

Отже, що перш за все, змінить земельна реформа та відкриття ринку землі? Села Чернігівщини стануть більш розвиненими, адже податкові надходження до місцевих бюджетів значно зростуть. Ці кошти можна буде витратити на будівництво й ремонт доріг, шкіл і лікарень. А податки від продажу й оренди землі в громадах спрямують на пенсії та зарплати бюджетникам. Фермери зможуть вільно розпоряджатися власним майном, отримувати більше коштів від оренди та планувати бізнес на довгострокову перспективу. Крім того, ринок землі сприятиме розвитку переробки сільськогосподарської сировини та виробництву продовольчої продукції з вищою доданою вартістю.

Проект "Земельна реформа в Україні"

SVOBODA.FM

 

]]>
Шкільна медіація на Чернігівщині: обмін досвідом та плани на майбутнє http://monitor.cn.ua/ua/activity/2186 Наприкінці лютого в Чернігові відбувся масштабний онлайн захід «Медіація – як інноваційній метод вирішення конфліктів та профілактики насильства на грунті ненависті у шкільному середовищі». До заходу долучились педагогічні працівники та працівники психологічної служби Чернігівської області. Анонси article Fri, 26 Feb 2021 21:19:00 +0200 Захід організований за ініціативою Навчально-методичного центру психологічної служби у системі освіти Чернігівської області у співпраці з Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини.

Організатори поставили перед собою завдання висвітлити та поширити досвід впровадження інституту Шкільних служб порозуміння (ШСП) як ефективного інструменту у профілактиці підліткової агресії, створення атмосфери співробітництва та взаєморозуміння серед учнів.

Спікерами заходу виступили координатори (соціальні педагоги та практичні психологи шкіл) існуючих Шкільних служб порозуміння Чернігівської області, які вже практикують медіацію у своїх освітніх закладах.

За словами спікерів, на початку створення служб порозуміння переконати скептиків у ефективності медіації було важко. Але після презентації своїх ШСП для учнівського самоврядування, педагогічного колективу та на батьківських зборах, до учнів-медіаторів почали звертатись по допомогу у вирішенні конфліктних ситуацій.

Соціальні педагоги та практичні психологи поділились досвідом як вони переконували педагогів, що медіація - це дієво та ефективно.

«Ми намагаємось показати успішний приклад проведення медіації і донести його до всіх скептиків в нашій школі. Довести, що медіація – це дієвий механізм вирішення конфліктів. Звичайно, що у роботі ШСП дуже важливу роль відіграє підтримка адміністрації», - розповіла Лаліта Ведь, соціальний педагог Чернігівського колегіуму №11.

У свою чергу, Анна Дондик, соціальний педагог Менської гімназії зазначила, що медіація та служба порозуміння у школі - це вимога сьогодення, яка допомагає зробити освітній простір більш комфортним та безпечним для усіх його учасників.

«Я тішуся з того, що наш освітній заклад іде в ногу з часом, адже сучасні діти та їх ставлення до навколишнього світу диктують нам нові правила. У тому числі, і щодо вирішення конфліктних ситуацій», - наголосила Анна Дондик.

Олена Пінчук, соціальний педагог Ріпкинського опорного закладу загальньої середньої освіти І-ІІІ ступенів Ріпкинської селищної ради Чернігівської області розповіла про відношення самих учнів-медіаторів до роботи Шкільної служби порозуміння.

«Після створення служби порозуміння учні-медіатори стали розуміти всю серйозність їх ролі. Вони беруть відповідальність не за себе і своє життя, а за людину, яку ти, навіть, можеш і не знати, але якій так потрібна твоя допомога. І коли ти розумієш, що можеш бути корисним не тільки для себе і своїх близьких та знайомих, а і для інших, ти усвідомлюєш цінність, того що робиш», - розповіла пані Олена.

До заходу доєднались і медіатори-практики з інших областей.

Так, Оксана Дацко, медіаторка, заступник директора з навчально-виховної роботи опорного закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів №5 комунальної власності Жмеринської міської об`єднаної територіальної громади Вінницької області презентувала історію успіху Шкільної служби порозуміння Жмеринської ЗЗСО №5 «Коло друзів». Пані Оксана акцентувала також увагу на труднощях, з якими з самого часу створення ШСП доводилось зтикатись і які шляхи вирішення вони шукали разом з учнями-медіаторами для повноцінної роботи служби порозуміння.

Однією з важливих частин заходу було обговорення алгоритму створення Шкільних служб порозуміння у навчальному закладі.

«Радію, що завдяки зацікавленості адміністрацій шкіл до впровадження нових практик, нам вдалось повпливати на формування ненасильницького спілкування та створення безпечного середовища у більше ніж 15 навчальних закладах Чернігівської області» - наголосила Катерина Данькова, шкільна медіаторка, представниця Чернігівського громадського комітету захисту прав людини.

Діяльність відбувається в рамках проєкту «Протидія насильству на ґрунті ненависті та мові ворожнечі в шкільному та молодіжному середовищі у Чернігівській області» за підтримки представництва міжнародної правозахисної організації Freedom House в Україні

]]>
Громадський центр правосуддя Чернігівщини на протидії домашньому насильству http://monitor.cn.ua/ua/activity/2185 26 лютого в Громадському центрі правосуддя, який працює на базі Ічнянського районного суду Чернігівської області, відбувся круглий стіл: «Налагодження механізмів взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері протидії домашньому насильству». Анонси article Fri, 26 Feb 2021 18:50:00 +0200 Круглий стіл організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини спільно з Департаментом сім’ї, молоді та спорту та Службою у справах дітей Чернігівської облдержадміністрації, Чернігівським обласним центром соціальних служб та Відділом ювенальної превенції УПД ГУНП в Чернігівській області за участі представників Ічнянської міської ради, суддів районного суду, представників поліції та Ічнянського бюро правової допомоги.

Учасники зустрічі наголошували, що в діяльності владних органів в соціальній сфері на сьогодні виникає ряд викликів: зміни в структурі органів, передача повноважень до місцевих громад в рамках реформи децентралізації, плинність кадрів, карантинні обмеження, тощо.

Зокрема, представниця Департаменту сім’ї, молоді та спорту Чернігівської ОДА Руслана Нагорна зазначила, що до зазначених проблем додаються й питання відсутності мультидисциплінарного підходу в громадах - координаційні ради на місцях не створені або створені, але не функціонують, тобто не має координації всіх суб'єктів на місцях, а також відсутні програми для кривдників.

Заступник начальника Служби у справах дітей Чернігівської ОДА Юлія Олифіренко підкреслила, що випадків домашнього насильства відносно дітей стає значно більше. Але в громадах виникають проблеми з виявленням та ідентифікацією дітей, постраждалих від домашнього насильства. В той же час в Ічнянській громаді офіційно не виявлено таких дітей, хоча випадків домашнього насильства достатньо.

Як зазначила начальниця відділу ювенальної превенції Управління превентивної діяльності ГУНП в Чернігівській області Ольга Панкратова, правоохоронні органи теж перебувають в стадії реформування, і тому теж виникає багато викликів в їх роботі. Представник поліції зосередилась на проблематиці винесення термінових заборонних приписів, адже практика показує, що тут виникає найбільше труднощів. Статистика поліції свідчить, що в минулому році значно зросла кількість звернень щодо сексуального насильства.

В свою чергу Юлія Велько, методист Чернігівського обласного центру соціальних служб звернула увагу присутніх на конкретні випадки насильства в сім’ї та булінгу, їх причини та наслідки.

Голова Ічнянського районного суду Чернігівської області Тетяна Карапиш та суддя-спікер Андрій Вовченко зосередились на питаннях вже судової практики та тих проблем, які можуть виникати, зокрема закінчення строків для притягнення до адміністративної відповідальності, часта відсутність повної й об’єктивної інформації про ситуацію з домашнім насильством. Окрім того, голова суду наголосила й на важливості застосування медіації та альтернативних методів вирішення конфліктів, а також важливості проведення превентивної роботи.

«Але в більшості випадків, найпроблемнішим є те, що навіть притягнувши кривдника до відповідальності, ситуація не змінюється, - підсумувала зустріч юрист Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Ірина Бірюк. - Останній рік наша організація фіксує збільшення звернень щодо випадків домашнього насильства. Часто злочин триває роками і ситуація не вирішується жодним чином, а допомога для постраждалих малоефективна. В таких випадках навіть армія адвокатів, правозахисників, соціальних працівників не може допомогти вирішити ситуацію, бо вона затягнута та комплексна. Саме тому ми маємо системно підходити до вирішення проблеми. Виключно комплексний підхід може забезпечити безпеку, доступність та якість надання необхідних послуг особам, що постраждали від насильства в сім’ї, підвищити обізнаність у питаннях запобігання та протидії домашньому насильству та насильству за ознакою статі».

Діяльність Громадського центру правосуддя Чернігівщини відбувається за підтримки американського народу, наданої через Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя».

]]>
Представники Омбудсмана перевірили діяльність Городнянського відділу поліції http://monitor.cn.ua/ua/news/2184 Новости article Tue, 09 Feb 2021 22:04:00 +0200 Представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівські області Ірина Жмака, регіональний координатор взаємодії з громадськістю Алла Лепеха та громадський монітор Віктор Тарасов здійснили моніторинговий візит до Городнянського відділу поліцейської діяльності Чернігівського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області.

В ході візиту члени моніторингової групи були допущені до всіх службових приміщень, до документації, їм не перешкоджали спілкуватись з особами, які перебували у відділі. Під час огляду кабінетів працівників карного розшуку та дільничних заборонених предметів не виявлено, затримані особи в кабінетах не знаходились.

Під час візиту, зі слів керівника підрозділу поліції встановлено, що кімната для затриманих не функціонує, але вона не опечатана, наказ про призупинення її роботи відсутній. Разом з тим вона відкривається, там є ознаки перебування людей (знаходиться ліжко, подушка, матрац, миючі засоби), що не виключає можливості несанкціонованого розміщення в ній затриманих осіб.

Вхід до відділу не пристосований для відвідування людей з інвалідністю. Вони без сторонньої допомоги не можуть відвідати службові кабінети. У черговій частині виявлена не укомплектована аптечка з ліками, термін придатності яких закінчився. До посадових інструкцій співробітників не включена заборона катувань попри вимогам статті 10 Конвенції ООН проти катувань.

Службова документація ведеться з порушенням вимог до Інструкції з організації діяльності чергової служби органів (підрозділів) Національної поліції України, затвердженої наказом МВС України від 23.05.2017 №440, зокрема, у журналі обліку доставлених, відвідувачів та запрошених повною мірою не вносяться необхідні дані. Некоректно ведуться також записи в Книзі прийому та здачі чергування, оскільки в них не завжди вносяться дані про затриманих осіб. Службова особа, відповідальна за перебування затриманих, не призначена.

У відділі поліції відсутні кімнати для конфіденційного побачення затриманих із захисниками та проведення слідчих дій. Такі побачення проводяться в службових кабінетах слідчих або кімнаті приймання громадян.

За результатами моніторингового візиту до Головного управління Національної поліції у Чернігівській області буде направлено звіт з рекомендаціями щодо усунення виявлених недоліків.

]]>
В Чернігівській області учасниками бойових дій активно роздають земельні ділянки http://monitor.cn.ua/ua/news/2188 Новости article Fri, 05 Feb 2021 18:14:00 +0200 Про це повідомляє Чернігівська обласна державна адміністрація. Як відомо, для учасників бойових дій законодавством визначено пріоритетне – першочергове право на отримання земельних ділянок. Ветерани війни, здебільшого звертаються для отримання земельних ділянок на ведення садівництва – не більше ніж 12 соток та селянського господарства – до 2 гектарів. При цьому найпоширеніший вид земельних ділянок – для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у селах – не більше ніж 25 соток, у селищах – до 15 та в містах – до 10 соток.

Воїнам, які хочуть одержати ділянку із земель державної або комунальної власності, необхідно звернутися із заявою до відповідного органу виконавчої влади або місцевого органу самоврядування, як правило, це сільська, селищна або міська ради. До заяви в обов’язковому порядку додають копії паспорта, ідентифікаційного коду, пільгового посвідчення та графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки.

Рішення про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення ділянки ухвалюється впродовж 1 місяця. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування ділянки вимогам законодавства.

Надалі слід замовити у землевпорядній організації виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Її розробниками можуть бути юридичні особи, які володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням (землевпорядні організації) та у складі яких працює за основним місцем роботи не менше ніж два сертифіковані інженери-землевпорядники або фізичні особи – підприємці, що володіють необхідним технічним і технологічним забезпеченням та є сертифікованими інженерами-землевпорядниками.

Процедура оформлення документації землеустрою передбачає, що інженер-землевпорядник має визначити точні межі ділянки, її геодезичні координати і скласти кадастровий план для внесення в майбутньому відомостей про виділену земельну ділянку до Державного земельного кадастру.

Проєкт землеустрою розробляє виконавець на підставі укладеного договору. Термін виконання таких робіт не може перевищувати 6 місяців.

Далі для затвердження проєкту заявник надає відповідне клопотання, до якого додає екземпляр погодженого проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки й витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Термін розгляду такої заяви – 2 тижні.

Останнім кроком оформлення земельної ділянки є реєстрація права власності через місцевий центр надання адмінпослуг. До заяви треба надати паспорт, ідентифікаційний код, пільгове посвідчення, засвідчену копію рішення про безоплатну передачу ділянки й витяг із Державного земельного кадастру про земельну ділянку. Для учасників бойових дій ця процедура безкоштовна і триває до 5 робочих днів.

Станом на 21.01.2021 року учасниками бойових дій подано на отримання земельних ділянок до Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області 16173 заяв, по яких прийнято 11 706 наказів про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 16981,9525, а саме: 3362 наказів для ведення індивідуального садівництва загальною площею 375,8707 га, 8344 наказів для особистого селянського господарства загальною площею 16606,0818 га.

З них: по Чернігівському району – подано на отримання земельних ділянок 4155 заяв, прийнято 3441 наказ про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 1829,6100 га, а саме: 2669 наказ для ведення індивідуального садівництва загальною площею 291,21 га; 772 наказів для особистого селянського господарства загальною площею 1538,4000 га.

У Чернігівській області затверджено 7538 проектів землеустрою та надано у власність військовослужбовцям земельні ділянки загальною площею 11118,5686 га, а саме: 1949 наказів для ведення індивідуального садівництва загальною площею 233,0968 га, 5589 наказів для особистого селянського господарства загальною площею 10885,4718 га.

Станом на 21.01.2021 року учасниками бойових дій подано на отримання земельних ділянок до органів місцевого самоврядування області 6474 заяв, по яких прийнято 2375 наказів про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок загальною площею 1686,2223 га, а саме: 952 наказів для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 122,8251 га, 312 наказів, для ведення індивідуального садівництва загальною площею 33,1680 га, 318 наказ для індивідуального дачного будівництва площею 19,2000 га, 795 наказів для особистого селянського господарства загальною площею 1511,0292 га.

Місцевими радами затверджено 1418 проектів землеустрою та надано у власність військовослужбовцям земельні ділянки загальною площею 1210,9480 га, а саме: 433 наказів для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) загальною площею 47,4180 га, 263 наказів для ведення індивідуального садівництва загальною площею 29,2810 га, 139 наказів для індивідуального дачного будівництва площею 8,4600 га, 583 наказів для особистого селянського господарства загальною площею 1125,7890 га.

Gorod.cn.ua за матеріалами Чернігівської ОДА та АрміяInform

]]>
54 об’єднані територіальні громади Чернігівщини отримали у власність державні землі http://monitor.cn.ua/ua/news/2183 Новости article Tue, 02 Feb 2021 00:00:00 +0200 54 об’єднаним територіальним громадам Чернігівщини вже передано 125 тисяч гектарів державних земель сільськогосподарського призначення, що є важливим кроком у реалізації земельної реформи в частині земельної децентралізації та передачі сільськогосподарських земель органам місцевого самоврядування.

Передача відбулась на виконання Указу Президента України № 449/2020 «Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин», який він підписав 15 жовтня 2020 року в селі Качанівці на Чернігівщині під час національного земельного форуму «Земля — народу».

Механізм повноцінної передачі земель сільськогосподарського призначення всім без виключення об‘єднаним територіальним громадам нашої держави був визначений Постановою Кабінету Міністрів України від 16.11.2020 № 1113 «Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин».

Джерело: Департамент розвитку економіки та сільського господарства Чернігівської облдержадміністрації

]]>
У Чернігові обговорили захист прав осіб, які знаходяться у місцях несвободи http://monitor.cn.ua/ua/news/2182 Новости article Fri, 29 Jan 2021 00:00:00 +0200 У місцях несвободи людина найбільш вразлива. Вона може бути піддана катуванню та іншим жорстоким, нелюдським або принижуючим гідність видам поводження з боку представників спеціалізованих установ правоохоронної, пенітенціарної та психіатричної систем, системи соціального захисту.

Відповідно до чинного законодавства майже всі особи, які перебувають в місцях несвободи мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги для захисту своїх прав. Однак, в окремих випадках, адміністрація даних установ може перешкоджати особі в реалізації її права на правовий захист з боку держави, а з урахуванням того, що ці заклади є установами закритого типу виникає ряд труднощів в забезпеченні доступу до безоплатної правової допомоги. В таких випадках ситуацію доводиться вирішувати спільними зусиллями з нашими партнерами,- зазначила Ірина Протченко.

В Україні до місць несвободи належать:

- місця, в яких особи примусово тримаються за судовим рішенням або рішенням адміністративного органу відповідно до закону, в тому числі ізолятори тимчасового тримання, кімнати для затриманих та доставлених чергових частин органів внутрішніх справ, пункти тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, кімнати для перебування тимчасово затриманих військовослужбовців, слідчі ізолятори, арештні доми, кримінально-виконавчі установи, приймальники-розподільники для дітей, загальноосвітні школи та професійні училища соціальної реабілітації, центри медико-соціальної реабілітації дітей, спеціальні виховні установи, військові частини, гауптвахти, дисциплінарні батальйони, спеціальні приймальники для тримання осіб, підданих адміністративному арешту, міські, районні управління та відділи, лінійні управління, відділи, відділення, пункти органів внутрішніх справ, спеціалізовані автомобілі (у тому числі спеціалізовані автомобілі з конвоєм), приміщення (кімнати) для тримання підсудних (засуджених) у судах, заклади примусового лікування;

- психіатричні заклади;

- пункти тимчасового розміщення біженців;

- приміщення для транзитних пасажирів у пунктах пропуску через державний кордон;

- будинки дитини, дитячі будинки-інтернати, притулки для дітей, дитячі будинки, загальноосвітні школи-інтернати для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, центри соціальної реабілітації дітей-інвалідів, центри соціально-психологічної реабілітації дітей;

- психоневрологічні інтернати;

- геріатричні пансіонати, будинки-інтернати для громадян похилого віку та інвалідів;

- пансіонати для ветеранів війни і праці;

- соціально-реабілітаційні центри.

Регіонанальні представники Уповноваженого ВРУ з прав людини, з метою моніторингу дотримання прав людини, мають право безперешкодно та без повідомлення відвідувати в будь-який час місця несвободи, опитувати осіб, які там перебувають, отримувати інформацію щодо умов їх тримання. Окрім цього, Регіональний представник має право запитувати й одержувати в установленому порядку інформацію або документи від територіальних органів центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, їх посадових та службових осіб. У разі відмови від співробітництва з Регіональним представником, а також у випадку умисного приховування або надання неправдивих даних, будь-якого незаконного втручання в діяльність Регіонального представника, відповідні особи можуть бути притягнуті до відповідальності відповідно до чинного законодавства, – зазначила Ірина Жмака.

Порівняно новим підходом, який, проте, вже довів свою ефективність у напрямі запобігання катуванням та жорсткому поводженню, є національний превентивний механізм, передбачений Факультативним протоколом до Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження та покарання.

З метою забезпечення взаємодії Уповноваженого ВРУ з прав людини з громадянами та представниками інститутів громадянського суспільства на регіональному рівні за підтримки донорських та міжнародних організацій створено мережу Регіональних координаторів взаємодії з громадськістю з числа місцевих громадських активістів. Створення мережі регіональних координаторів взаємодії з громадськістю обумовлено необхідністю оперативно реагувати на порушення прав та свобод людини і громадянина,- зазначила Алла Лепеха.

У заході взяли участь:

Ірина Протченко, директор Регіонального центру з надання БВПД у Чернігівській області;

Володимир Бобруйко, директор Чернігівського місцевого центру з надання БВПД;

Юлія Бойко, начальник відділу правопросвітництва та надання безоплатної правової допомоги;

Ірина Жмака, Регіональний представник Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в Чернігівській області;

Алла Лепеха, Регіональний координатор взаємодії з громадськістю Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини в області.

Лариса Борисенко, старший інспектор з особливих доручень відділу уповноважених з контролю за дотриманням прав людини в поліцейській діяльності(у Чернігівській області) Управління моніторингу дотримання прав людини НПУ.

 

]]>
Безпечні школи Чернігівщини через впровадження відновних практик http://monitor.cn.ua/ua/activity/2181 16 грудня 2020 року в Чернігові відбувся регіональний освітній Форум «Безпека в школі через впровадження відновних практик» для представників навчальних закладів Чернігівської області. Анонси article Wed, 16 Dec 2020 18:04:00 +0200 До заходу долучились освітяни та представники шкільних адміністрацій, які мали змогу ознайомитись з досвідом реалізації проектів і ініціатив в сфері забезпечення безпечного шкільного та молодіжного середовища.

За словами керівниці програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерини Данькової, Чернігівська область вже має позитивний досвід впровадження Шкільних служб порозуміння, як однієї з відновних практик навчально-виховного процесу, що застосовуються у профілактиці підліткової агресії та асоціальної поведінки серед молоді.

Подібні Шкільні служби порозуміння (ШСП) складаються з підготовлених учнів-медіаторів, які допомагають своїм одноліткам вирішувати конфліктні ситуації мирним шляхом.

З 2018 року, за ініціативою та експертною підтримкою Чернігівського громадського комітету захисту прав людини, 8 навчальних закладів міста Чернігова і 5 шкіл області вже практикують відновні практики.

Одна із спікерок Форуму, заступниця директора з виховної роботи Наталія Колотило поділилась досвідом функціонування створеної служби порозуміння та застосування відновних підходів у навчально-виховному процесі в Гімназії № 31 гуманітарно-естетичного профілю (м.Чернігів).

«Особисто я часто застосовую отримані знання та навички з медіації та техніку «коло» у своїй роботі як класного керівника. Застосовуючи принцип «рівний-рівному», діти починають відкриватись, що сприяє в побудові довірчих відносин. Крім значного впливу застосування відновних практик на забезпечення безпечного середовища у школі, я хочу відмітити особистий розвиток комунікативних навичок у наших учнів-медіаторів. Отримані знання допомогають їм у навчанні, комунікації зі своїми ровесниками та безпечечно у майбутньому виборі професії», - розповіла пані Наталія.

У свою чергу, заступниця директора з виховної роботи Ріпкинської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів №2 Марина Хоботня, розповіла про досвід участі їхньої школи у впровадженні моделі «Мирна школа», яка має статус освітнього експерименту всеукраїнського рівня та ініційована Міністерством освіти і науки України.

«Завдяки участі у даному проєкті, крім створення Шкільної служби порозуміння, наші вчителі пройшли навчання по застосуванню відновних практик у навчально-виховному процесі. Ми отримали практичні інструменти задля включення всіх учасників освітнього процесу у розбудову системи конструктивної комунікації та взаємодії, системи ефективного вирішення конфліктів, попередження проявів булінгу, агресії та насильницької поведінки у навчальному закладі», - наголосила Марина Хоботня.

На завершення заходу Катерина Данькова наголосила на подальшому сприянні зацікавленим школам Чернігівської області у впровадженні відновних практик та безпосереднього створення Шкільних служб порозуміння у їх навчальних закладах.

Проєкт «Протидія насильству на ґрунті ненависті та мові ворожнечі в шкільному та молодіжному середовищі у Чернігівській області» реалізується за підтримки представництва міжнародної правозахисної організації Freedom House в Україні

]]>
Доступ до правосуддя для шукачів притулку та біженців в умовах карантину під увагою громадськості та фахівців http://monitor.cn.ua/ua/activity/2180 10 грудня 2020 року відбулося онлайн обговорення на тему «Стан дотримання прав шукачів притулку, біженців та осіб без громадянства в Одеській, Херсонській і Миколаївській областях». Анонси article Thu, 10 Dec 2020 18:15:00 +0200 Онлайн-зустріч організована за ініціативи Чернігівського громадського комітету захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Забезпечення доступу до правосуддя для шукачів притулку, мігрантів та інших вразливих груп іноземних громадян в Україні».

До участі в заході були запрошені представники міграційної та прикордонної служб, регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги Одеської, Херсонської і Миколаївської областей, Миколаївського Пункту тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства, судді місцевих судів, представники інших профільних органів влади, установ соціального захисту та правозахисної спільноти регіону.

Керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва висвітила завдання проекту, що реалізується організацією у 6 регіонах України, розповіла про досвід організації у сфері захисту прав біженців, мігрантів та шукачів притулку, висвітила поточні зміни і новели у міграційному законодавстві.

За словами правозахисниці, за останній рік в умовах пандемії COVID-19 та карантинних обмежень спостерігається значне зниження кількості звернень іноземців за статусом біженця або додатковим захистом в Україні, але проблем правового характеру, з якими стикаються шукачі притулку в Україні, не зменшується. Де-юре в міграційне законодавство вносяться позитивні зміни, але фактично на сьогодні не розроблені механізми щодо їх впровадження. Так, зокрема, досі не врегульовано процедуру надання статусу біженця особам без громадянства.

Представниця Управління Державної міграційної служби України в Миколаївській області Ірина Борис, висвітила нагальні проблеми, з якими стикається органи міграції в своїй роботі. Як зазначила фахівчиня, існує проблема з ідентифікацією заявників–іноземців, які часто надають неправдиві дані щодо себе. Також проблемою є затягування процесу ідентифікації іноземних громадян посольствами і консульствами країн їхнього походження, що є перешкодою для швидкого і ефективного виконання функцій міграційною службою. Актуальною питанням залишається залучення перекладачів. Хоча й орган міграції уклав договір з місцевим центром перекладів щодо надання відповідної допомоги, проте не вистачає перекладачів з окремих мов, а також не завжди перекладач встигає прийняти участь в анкетуванні або судовому розгляді справи щодо іноземців.

Юристка громадської організації «Десяте квітня» Євгенія Булгакова розповіла учасникам заходу про актуальну проблему доступу іноземців до медичної допомоги. В результаті розпочатої медичної реформи право на медичне обслуговування нарівні із громадянами України, згідно ст.11 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», залишилося тільки в іноземців та осіб без громадянства, які постійно проживають в Україні, а також у осіб, яких визнано біженцями або особами, які потребують додаткового захисту. Таким чином інші категорії іноземців фактично позбавлені права на отримання безкоштовної медичної допомоги, що прямо суперечить Конституції України.

Також проблему з перекладачами підняла й представниця Одеського окружного адміністративного суду Аліна Топащенко. В цій ситуації суди потребують нагальної співпраці з перекладачами і юристами з числа громадських організацій.

Окремою темою обговорення стали практичні виклики щодо забезпечення правовою допомогою іноземців та осіб без громадянства у справах про незаконне перетин держкордону за ст.204-1 КУАП, механізми оскарження рішень про затримання та поміщення іноземців до Пункту тимчасового перебування іноземців (ПТПІ), продовження термінів їх затримання та примусового видворення з України.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні в рамках проекту «Забезпечення доступу до правосуддя для шукачів притулку, мігрантів та інших вразливих груп іноземних громадян в Україні».

]]>
Громадські активісти сприятимуть доступу до правосуддя для біженців та шукачів притулку http://monitor.cn.ua/ua/activity/2178 7-8 листопада 2020 року на базі Освітнього дому прав людини – Чернігів відбувся тренінг «Захист прав біженців та шукачів притулку в Україні» для громадських активістів та юристів, що працюють або планують працювати з біженцями та шукачами притулку. Анонси article Sun, 08 Nov 2020 19:36:00 +0200 Керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва наголосилана важливості ролі громадянського суспільства в недопущенні порушень прав біженців та шукачів притулку, попередженні неналежного поводження з нерегулярними мігрантами, сприяння їм в доступі до правосуддя та ефективних засобів правового захисту, зокрема в умовах пандемії COVID-19 та карантинних обмежень.

В ході тренінгу правозахисники та громадські активісти ознайомились з відповідною практикою Європейського Суду з прав людини, процедурою визначення статусу біженця за Конвенцією про статус біженців 1951 року та Законом України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового заходу», з особливостями оскарження рішень державної міграційної служби України про відмову у прийнятті заяви шукача притулку, оформленні документів для її розгляду, у наданні статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту.

Окрема сесія заходу була присвячена проблемним питанням захисту права на свободу та особисту недоторканість, недопущення катувань, нелюдського та такого, що принижує гідність поводження і покарання відносно мігрантів, ризикам видворення та екстрадиції шукачів притулку.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

]]>
Адвокати та правники Миколаївської області пройшли навчання щодо захисту прав шукачів притулку та біженців http://monitor.cn.ua/ua/activity/2177 30 жовтня 2020 року в м.Миколаїв відбувся тренінг на тему «Захист прав шукачів притулку, біженців та осіб без громадянства. Міжнародні та національні стандарти» для адвокатів та працівників місцевих центрів з надання правової допомоги Миколаївської області. Анонси article Fri, 30 Oct 2020 18:52:00 +0200 Керівниця програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Надія Едієва презентувала досвід багаторічної діяльності організації в сфері захисту шукачів притулку й біженців та висвітила основні актуальні виклики в сфері міграції на сьогодні в Україні, зокрема в умовах пандемії COVID-19 та карантинних обмежень.

Представниця регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) у Миколаївській області Лариса Завадська зазначила, що такі навчальні заходи доволі важливі для місцевих надавачів юридичної допомоги та адвокатів, оскільки захист прав та інтересів іноземців досить нова і складна категорія справ. У Миколаївській області знаходиться один з трьох українських Пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні (ПТПІ). Саме тому проблематика юридичної роботи з іноземцями вкрай актуальна для адвокатів, які співпрацюють з державною системою БВПД.

Експерт з міграційного права, адвокат Остап Тимчій, ознайомив присутніх з основними міжнародними та національними нормативними документами, що регулюють права і свободи іноземців та осіб без громадянства в Україні, а також з процедурою визначення статусу біженця, особливостями оскарження рішень міграційної служби, практикою Європейського суду з прав людини по розгляду справ шукачів притулку.

Важливою темою для обговорення стали особливості оскарження рішень державної міграційної служби про відмову у прийнятті заяви шукача притулку, оформленні документів для її розгляду, у визнанні біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту. Присутні виконали і обговорили практичні завдання із зазначених тем.

Представники Вознесенського місцевого центру з безоплатної надання вторинної правової допомоги (БВПД) поділились своїм досвідом ведення справ шукачів притулку, біженців і мігрантів, які перебувають у Миколаївському пункті тимчасового перебування іноземців (ПТПІ).

Учасники навчання зазначили, що такі заходи дуже актуальні і важливі для підвищення обізнаності і покращення знань у такій гострій і вузькій темі, як захист прав біженців і шукачів притулку, а також для можливості обмінятися з іншими колегами власним досвідом.

Захід організовано Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Відділу преси, освіти та культури Посольства США в Україні.

]]>