22.03.2016   16:03Чернігівський громадський комітет захисту прав людини

Ставлення до дітей у Чернігівському протитуберкульозному диспансері з боку молодшого медичного персоналу потребує змін

«Буде обов’язково проведено роботу з молодшим медичним персоналом, щоб ставлення до дітей-пацієнтів базувалося на принципах поваги до прав дитини» – запевнили представники адміністрації Чернігівського обласного протитуберкульозного диспансеру під час візиту до закладу моніторингової групи у складі представника Секретаріату Уповноваженого Олени Темченко, регіонального координатора Уповноваженого в Чернігівській області Алли Лепехи та представників громадськості Сергія Бурова та Віктора Тарасова.

Візит складався із двох частин: перший – до дитячого відділення диспансеру у вечірній час, другий – до відділень, де перебувають особи, взяті під варту та паліативні хворі.

Монітори зробили висновок про існування практики неналежного поводження з пацієнтами дитячого відділення лікарні з боку окремих представників молодшого медичного персоналу. Зокрема, використання нецензурної лайки, а іноді й фізичних заходів впливу на дітей, що відбувалося переважно у вечірній час.

Варто відзначити, що у диспансері запроваджено внутрішній моніторинг вивчення потреб пацієнтів – періодичні анонімні опитування повнолітніх пацієнтів. Здійснюється аналіз і реагування на зауваження. Так, за рекомендаціями хворих обладнано кімнати для відвідувачів, забезпечено цілодобовий доступ до гарячої води всіх відділень. Однак, дитяче відділення не охоплено такими опитуваннями. Під час візиту громадський монітори висловили готовність надати методичну допомогу для організації внутрішнього моніторингу та підготовки молодшого медперсоналу з питань дотримання прав дитини.

На час відвідання у дитячому відділенні лікувалась 31 дитина, лише двоє – були з мамами. Діти різного віку: шестеро дітей до 3 років, дев’ятеро – до 6 років, решта – старші. В основному діти із сімей, які опинились в складних життєвих обставинах, і яких не відвідують батьки та родичі. Вдень з дітьми проводяться навчальні заняття в облаштованих кабінетах, ввечері – з одним вихователем на всіх. У вихідні з дітьми – лише медсестра і дві няні, виводять на прогулянку тільки один раз на день, та й не усіх дітей. Гральна кімната ремонтується, відтак організувати дозвілля для дітей різного віку складно, вони майже весь час знаходяться у коридорі. Однак, цим не можна пояснити неналежне поводження молодшого медперсоналу, про яке говорили самі діти.

Проблемою дотримання прав дитини на рівні держави є відсутність в Україні медичного протоколу лікування дітей, хворих на туберкульоз.

У закладі є відділення на дві палати для 8 пацієнтів, куди із СІЗО направляють осіб, хворих на заразну форму туберкульозу. Розташоване воно на останньому четвертому поверсі. Оскільки прогулянковий майданчик для них не обладнаний, пацієнти взагалі не гуляють на свіжому повітрі. Деякі з них перебувають у палаті без доступу до свіжого повітря вже більше, ніж півроку.

Лікування в диспансері триває від декількох місяців до року, а для окремих категорій хворих – до двох років. Примусова госпіталізація фактично відсутня, оскільки органи поліції не надають допомогу у виконанні рішень суду, а лікарі самотужки не можуть госпіталізувати таких хворих.

Стеля палат верхніх поверхів вкрита цвіллю, потребує негайного ремонту дах. Меблі старі, столи, тумбочки поламані, підлога в ямках, покриття потребує заміни.

За результатами моніторингового візиту готуються акти реагування Уповноваженого з прав людини, які будуть направлені керівництву Міністерства охорони здоров’я та до Чернігівської обласної державної адміністрації.