02 липня 2019 року в приміщення облдержадміністрації відбулась Міжвідомча рада з питань сім’ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім’ї та протидії торгівлі людьми, під час якої розглянули стан взаємодії всіх суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству в області.

Відкрила засідання за круглим столом в.о. Голови Чернігівської ОДА Наталія Романова, яка наголосила, що роботу з протидії домашнього насильства потрібно було починати значно раніше. Можливо, тоді б вдалося уникнути багатьох драматичних та, навіть, трагічних випадків у чернігівських родинах. Але це не означає, що непотрібно працювати далі.

Також очільниця адміністрації зазначила про те, що на сьогодні не налагоджена міжвідомча взаємодія на рівні міст та громад, оскільки тільки в 10 з 39 ОТГ області створили міжвідомчі координаційні ради з питань протидії домашньому насильству та визначили уповноважених осіб за цей напрям.

— Процес децентралізації зовсім не означає, що керівники ОТГ можуть відмовлятися від якихось функцій і звужувати коло своєї відповідальності, — акцентувала Наталія Романова. Тому у кожній громаді має бути визначений керівник, відповідальний за координацію заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, створені відповідні міжвідомчі ради та мобільні бригади соціально-психологічної підтримки жертвам насильства.

В своєму виступі Ніна Лемеш - директор Департаменту сім’ї, молоді та спорту ОДА, наголосила на тому, що українське законодавство вимагає від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування спрямування управлінських рішень на здійснення якісної профілактичної роботи із запобігання насильству; створення системи соціально-психологічних послуг і прийняття комплексних програм на місцевому рівні. На рівні райдержадміністрацій та міст обласного підпорядкування ця система діє. А от у новостворених ОТГ далеко не завжди усвідомлюють надзвичайну її важливість та персональну відповідальність керівництва громади за її соціальне благополуччя — кошти на це виділяють за остаточним принципом або не виділяють зовсім, тож відповідних фахівців, які б координували заходи протидії домашньому насильству, не мають. Також директор Департаменту зазначила, що на сьогодні в області діє лише 20 мобільних бригад соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства, з них 12 – в районах області, 6 – в ОТГ та 2 - в Новгород-Сіверську та Прилуках.

Окремо, Наталія Романова акцентувала увагу на тому, що процес децентралізації зовсім не означає, що керівники ОТГ можуть відмовлятися від якихось функцій і звужувати коло своєї відповідальності. Тому у кожній громаді має бути визначений керівник, відповідальний за координацію заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі, створені відповідні міжвідомчі ради та мобільні бригади соціально-психологічної підтримки жертвам насильства.

Оскільки важливу роль в питанні виявлення постраждалих від домашнього насильства відіграє патрульна поліція, Сергій Гончаров - інспектор відділу адміністративної практики управління патрульної поліції в Чернігівській області зазначив про те, що для повної роботи механізму необхідно проводити навчання, як дільничних, так і патрульних поліцейських питанням виявлення та надання допомоги постраждалим від домашнього насильства та механізмам взаємодії з всіма структурами. Окремо наголосив на тому, що робота з кривдниками має проводитись реальна вони мають розуміти реальну відповідальність за вчинення домашнього насильства.

На посиленні відповідальності за вчинення домашнього насильства відповідно до законодавства з 2019 року наголосила й керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Кулікова. Окремо зауважила на тому, що дійсно потрібно роз’ясняти та навчати поліцейських виявляти постраждалих від торгівлі людьми та взаємодіяти з іншими суб’єктами взаємодії, і Чернігівський громадський комітет захисту прав людини готовий проводити таке навчання.

— Зміни в українському законодавстві дозволяють нам карати домашніх агресорів досить суворо, — зазначила в.о. голови облдержадміністрації. — Інструменти покарання є, але чи сповна застосовуються вони на практиці? Це залежить від того, наскільки узгоджено діють усі дотичні структури.

Одним із таких інструментів, запроваджених віднедавна в Україні, є термінові заборонні приписи. За інформацією заступника начальника відділу дільничних офіцерів поліції ГУ Нацполіції в області Костянтина Фещенка, з 21 травня цього року такий запобіжний захід застосовано у 47 випадках, при чому 15 разів — стосовно жінок.

Підсумовуючи засідання Міжвідомчої ради, Наталія Романова ще раз наголосила, що робота із запобігання та протидії домашньому насильству має бути чітко скоординована на всіх рівнях влади і націлена на чіткий результат: суспільство має стати вільним від насильства, постраждалі особи – отримати доступ до якісних послуг, а кривдники — нести відповідальність за скоєне.