25.11.2013   22:01Чернігівський громадський комітет захисту прав людини

Що таке «домашнє насильство» і як з ним боротися?

Ця та подібні гострі теми упродовж Міжнародної кампанії «16 днів проти гендерного насильства» будуть звучати та розглядатися і на високих зібраннях, і в шкільних класах, і в студентських аудиторіях, і на сторінках газет, в ЗМІ. Навіщо?

Тому що за світовою статистикою кожна 4-та жінка у світі упродовж життя зазнає психологічного, економічного чи сексуального насильства. Тому що в Україні під час сімейних сварок гинуть і жінки (навіть вагітні!), і чоловіки, і маленькі діти. Тому що понад 60 % українських батьків «виховують» дітей у грубій формі, тобто через фізичні покарання, приниження, образливі слова.

На Чернігівщині – понад 20 тисяч потенційних тиранів

- Побутове насильство щодо жінок і дітей залишається досить поширеним явищем у нашому суспільстві, - зазначає провідний спеціаліст Чернігівського обласного центру соціальних служб для сім’ї, дітей і молоді Марія Голік. – Так, лише за 9 місяців цього року центрами соціальних служб зафіксовані понад 190 випадків насильства в родині та жорстокого поводження з дітьми. 411 звернень надійшли від осіб, які стали жертвами домашнього насильства і потребували соціальної підтримки. Понад 1000 осіб надали перевагу анонімним формам консультування.

Старший інспектор відділу дільничних інспекторів міліції управління громадської безпеки УМВС України в Чернігівській області, майор міліції Марина Нітченко наводить таку статистичну інформацію: станом на 15 листопада цього року на обліку в УМВС області перебувають більш ніж 1760 осіб, які вчинили насильство в родині (з них 1652- чоловіки та 94 – жінки). У поточному році за побутовому ґрунті скоєно 204 кримінальні правопорушення (минулого року подібних було зафіксовано 82).

За фактами насильства та в сім’ї та невиконання захисного припису станом на 15 листопада 2013 року дільничними інспекторами міліції складено 2476 адміністративних протоколів за ст. 173-2 КУпАП (за 11 місяців 2012-го року було складено 2017 протоколів), з яких майже 500 – повторно. Крім того, за 10 місяців цього року УМВС області зареєстровані 5091 звернення з приводу насильства в родині. За 59 з них розпочате досудове розслідування в рамках кримінальних впроваджень.

А головний лікар Чернігівського обласного наркологічного диспансеру Петро Седень розповідає, що на обліку в його установі на цей момент перебувають понад 20 500 чоловіків і жінок (понад 18 тисяч алкоголіків і майже 1750 наркоманів), тобто це понад 20 тисяч потенційних агресорів, тиранів і насильників Адже відомо, що найбільше злочинів на побутовому ґрунті скоєні саме в стані алкогольного сп’яніння чи під дією наркотичних речовин. Однак цю офіційну цифру можна сміливо помножати на 10, аби отримати більш-менш реальну статистичну картину. «Тож профілактика цих явищ – це і є водночас профілактика насильства», - переконаний головний лікар.

І що з цим робити?

Саме задля того, аби ці жахливі цифри не замовчувалися й громадськість усвідомлювала масштаби проблеми, й проводиться кампанія «16 днів проти насильства». Вона стартує сьогодні, 25 листопада (в День ліквідації насильства щодо жінок) й триватиме до 10 грудня (Міжнародний день прав людини). Зокрема на Чернігівщині всі заходи координують Департамент сім’ї, молоді та спорту ОДА та Чернігівська обласна організація Спілки жінок України.

За словами голови обласної організації Спілки жінок Ірини Дорожкіної, основні завдання, які ставлять перед собою організатори: привернути увагу громадськості до таких проблем, як насильство в сім’ї та торгівля людьми; активізувати партнерський рух державних установ, громадських об’єднань та організацій різних форм власності задля протистояння насильству; захист прав жінок в Україні; формування нетерпимого ставлення в суспільстві щодо насильства.

Круглий стіл на тему «Утвердження ненасильницької ідеології в суспільстві», що відбувся нещодавно в приміщенні Навчально-методичного центру профспілок, - це ще один крок до розв’язання проблеми «домашнього насильства». В обговоренні цієї теми взяли учать представники органів виконавчої влади та державних установ, активісти громадських організацій, правоохоронці, викладачі, соціальні працівники, психологи, лікарі, журналісти.

На думку присутніх, серед основних причин, які призводять до домашнього насильства, варто виділити такі: неготовність молодих людей до нормальних подружніх взаємин та неготовність до відповідального батьківства, гендерні стереотипи, притаманні нашому суспільству (приміром, «б’є - значить, любить»), матеріальна залежність жінок від своїх чоловіків-тиранів, безкарність таких чоловіків, шкідливі звички (алкоголізм, наркоманія), складна економічна ситуація в країні, безробіття, бідність тощо.

Що можна і варто змінити? По-перше, не замовчувати проблему, не думати, що «не варто виносити сміття за поріг». Адже жертви домашнього насильства часто соромляться про це розповідати, звертатися до правоохоронців, відстоювати свою гідність у суді, не вірять, що позитивні зміни можливі. В результаті домашні тирани залишають безкарними. До речі, представник міліції на круглому столі зазначила, що коли в ситуаціях домашнього насильства до агресорів застосовується такий вид покарання, як адміністративний арешт на строк до 3 місяців, то його коефіцієнт корисної дії – майже 50%. Тож надія є!

По-друге, варто більше розмовляти з молоддю на цю тему, пояснювати причини та наслідки насильства. Так, упродовж кампанії центри соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді проведуть ряд зустрічей, рольових ігор і тренінгів на теми: «Я – жінка, і я знаю свої права», «Здорова жінка – здорова дитина – здорова родина», «Запобігання торгівлі людьми», «20 принципів щасливого подружнього життя» тощо в навчальних закладах області. А шкільні психологи проводитимуть уроки, вестимуть пояснювальну роботу з батьками під час батьківських зборів, навчатимуть їх азам ненасильницької поведінки.

Напевно, одна кампанія «16 днів проти гендерного насильства» не змінить ставлення у суспільстві до цієї проблеми загалом, не зможе її подолати. Однак навіть якщо одна жінка чи одна дівчина усвідомить, що вона є жертвою, що так далі жити не можна, не можна терпіти агресію, адже її діти страждають і не зможуть вирости нормальними й адекватними людьми, якщо в родині присутні будь-які прояви домашнього насильства, то це вже буде гарним результатом!

 Вікторія Сидорова

www.gorod.cn.ua