Безкоштовна
правова допомога

(0462) 612-532


Новини

Партнери

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Харківська правозахисна група

Права людини в Україні. Онлайн-бібліотека

Стратегическая судебная защита

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Май право на допомогу

Мережа правового розвитку

Правовий простір

Украінський правовий портал


Останні публікації

25.11.2014   15:57Чернігівський громадський комітет захисту прав людини

Акція «16 днів проти насильства»

25 листопада щороку відзначається Міжнародний день усунення насильства проти жінок. Цей день ще раз заставляє привернути нашу увагу до однієї з найболючіших тем сьогоднішнього суспільства, що є причиною розпаду тисяч українських сімей. Насильство в сім’ї розглядається як прояв насильства щодо жінок, оскільки непропорційно впливає на жінок і саме жінки в переважній більшості страждають від цього порушення прав людини.

На жаль, насильство у родинах залишається і досі великою бідою українського суспільства. Вчинення насильства перестає бути лише одним із видів порушення прав людини - воно стає порушенням основоположного права людини, права на життя. Офіційна статистика вкрай різниця від реальних показників, оскільки жінки переважно умовчують про такі злочини та намагаються не стільки вирішити, як приховати проблему.

Існують різні види насилля: фізичне, емоційне, психологічне, матеріальне, сексуальне та ін. Як в не прикро це визнавати, але кожна третя українка у своєму житті зазнавала насилля у різних його проявах.

Цілий ряд міжнародно-правових актів забороняють гендерну дискримінацію та гендерне насилля. Серед них можна виділити: Конвенцію ООН «Про ліквідацію всіх форм дискримінації щодо жінок» прийняту у 1979 році, Загальна рекомендація № 19 «Насильство щодо жінок» 1992 р., Декларація ООН щодо викорінення насильства проти жінок від 20 грудня 1993 р.

Україна була однією з перших держав Східноєвропейського регіону, яка розробила і прийняла спеціальний закон - «Про попередження насильства в сім’ї». Цей Закон став ще одним кроком до забезпечення захисту прав наших громадян та розвитку гендерної рівності,

Відповідальність за вчинення насилля на сьогодні міститься тільки в Кодексі України про адміністративні правопорушення, ст. 173-2 якого передбачає відповідальність за вчинення насильства в сім’ї, яке проявляється як умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров’ю потерпілого. Крім того згідно зі ст. 173-2 відповідальність має наставати за невиконання захисного припису (якщо такий було винесено відносно цієї особи), а також не проходження корекційної програми (за умови попереднього направлення особи, яка вчинила насильство в сім’ї, на таку програму). До особи, яка порушила положення ст. 173-2, можуть застосовуватися майже всі види санкцій, що передбачені КУпАП, - від штрафу до адміністративного арешту. Слід мати на увазі, що адміністративний арешт застосовується як крайній захід, у разі, якщо за обставинами справи, з урахуванням особи порушника, застосування інших заходів буде визнано недостатнім.

У Кримінальному кодексі України немає окремої статті, яка передбачає відповідальність саме за вчинення фізичного насильства в сім’ї. Однак Кримінальний кодекс містить достатню кількість статей, що передбачають відповідальність за прояви різних форм насильства в сім’ї, в тому числі і фізичного. це, зокрема, відповідальність за нанесення тілесних ушкоджень різного ступеню тяжкості, побої, мордування, убивство, зараження венеричною хворобою, залишення в небезпеці, схиляння до вживання наркотичних заходів та психотропних речовин (ст. 121-130 КК України).

Окремо слід згадати, що сексуальне насильство сьогодні визнається виключно як злочин, і відповідальність за його вчинення настає згідно з положеннями Кримінального кодексу України. це, зокрема, відповідальність за зґвалтування, задоволення статевої пристрасті в неприродним способом. (ст. 152 КК).

Чинний Кримінальний кодекс також передбачає відповідальність за тяжкі прояви психологічного та економічного насильства. Так, наприклад, кримінальна відповідальність може наставати за такі прояви психологічного насильства, як погроза вбивством, доведення до самогубства, примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань, погроза знищення майна шляхом підпалу, вибуху або іншим загально небезпечним способом (ст. 129, 194 КК).

Відповідно до кримінального процесуального законодавства більшість злочинів, вчинених у сім’ї, належать до справ так званого приватного обвинувачення. це означає, що кримінальне провадження може бути розпочате правоохоронними органами лише на підставі заяви жертви, що ще раз ускладнює вирішення справи, оскільки в переважній більшості такі заяви забираються самою ж жертвою. Заява забирається, а насилля продовжується – це замкнуте коло може тривати вічно.

Згідно з положеннями Кримінального процесуального кодексу України заява або повідомлення про вчинення кримінального правопорушення протягом 24 годин має бути внесена до Єдиного реєстру досудових розслідувань, після чого розпочинається розслідування. У Єдиному реєстрі досудових розслідувань автоматично присвоюється номер кримінального провадження.

Слід пам’ятати, що якщо жертва насильства в сім’ї відкличе свою заяву в кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, згідно зі ст. 284 Кримінального процесуального кодексу це є підставою для закриття кримінального провадження, і в такому разі винну особу не буде притягнуто до кримінальної відповідальності. Однак, у будь-якому разі правоохоронний орган, що отримав від жертви насильства в сім’ї заяву про вчинення злочину, не має права лише на тій підставі, що вона належить до категорії приватного обвинувачення, відмовляти у її прийнятті або виносити постанову про відмову в порушенні кримінальної справи.

Крім того, чинний Кримінальний процесуальний кодекс встановлює, що у кримінальному провадженні може бути укладено угоду про примирення між потерпілою особою та підозрюваною чи обвинуваченою особою.

Щодо цивільно-правової відповідальності, то до неї належать позбавлення батьківських прав через жорстоке поводження із дитиною.

В чотирьох областях України наразі функціонують Центри протидії насильству за ознаками статі. У Центрах надаються безкоштовні юридичні консультації щодо гендерної дискримінації.

Тому якщо Ви, ваші родичі, друзі чи знайомі зазнали дискримінації за ознакою статі, звертайтесь до Центру протидії дискримінації Чернігівського громадського комітету захисту прав людини, звернувшись за адресою: м.Чернігів, вул. Горького 57/1, або за телефоном «гарячої лінії» (0462) 612-532(0462) 612-532.

Останні новини

Безоплатна правова допомога вимушеним переселенцям в Чернігівській та Сумській областях 23:55

Юристи Чернігівського громадського комітету захисту прав людини продовжують безкоштовно надавати юридичну підтримку для внутрішньо переміщених осіб на території Чернігівщини та Сумщини.

В Чернігові юні тренери навчатимуть однолітків навичкам медіації 23:05

Нова група старшокласників та соціальних педагогів шкіл Чернігова пройшли навчання з підготовки фасилітаторів в рамках тренінгу «Базові навички медіатора Шкільної служби порозуміння».

ЗВІТ про діяльність Чернігівського громадського комітету захисту прав людини за 2018 рік 16:10

Цього року нам виповниться вже 20 років. Тому цього року Чернігівський громадський комітет захисту прав людини продовжив традицію річного звітування і презентує публічний річний звіт.

В Чернігові презентували успішні практики співпраці правозахисників та центрів безоплатної правової допомоги 16:09

25 липня 2019 року у прес-центрі «Чиста політика» відбулася прес-конференція на тему: «Успішні практики надання правової допомоги та захисту прав людини на Чернігівщині».