Tweet

13 вересня 2015 року працівники Департаменту з питань реалізації національного превентивного механізму Секретаріату Уповноваженого ВРУ з прав людини та представники громадськості відвідали з черговим візитом Замглайський дитячий будинок-інтернат.

Перші враження моніторингова група отримала ще на шляху до установи: вузька дорога, обгорілий ліс, законсервовані підприємства, покинуті садиби – поблизу зона відчуження ЧАЕС. Селище міського типу Замглай невелике, тут проживають близько 1800 осіб. Знаходиться воно в 40 км від обласного центру, але в досить глухому місці.

Монітори були приємно вражені: гарні будівлі, облаштована територія, дитячі майданчики, чистота – будинок-інтернат, мабуть, найгарніша територія в селищі, працівники вкладають позитив та власну працю в забезпечення належних умов проживання вихованців.

Але максимальні зусилля персоналу не можуть зламати усталену систему інтернатів. В установі перебувають 93 особи, серед яких лише 9 дітей. Інші – молоді жінки віком від 18 до 35 років, які з дня у день живуть як у замкненому колі, проживаючи кожен день у повторенні. Дівчата не мають змоги навчатися та постійно розвиватись через відсутність вихователів-педагогів (через недосконалість нормативної бази, що не передбачає педагогічних працівників в штатах установи для молодіжного відділення). Єдина втіха – плетіння гачком та спицями, вишивання, малювання, але не всі вихованці мають таку можливість через свій стан здоров’я.

Відсутність суттєвої спонсорської допомоги та належного фінансування потреб Інтернату за рахунок обласного бюджету є ще однією проблемою.

Дівчата розповідали моніторам свої історії життя. Ось деякі з них.

31-річна вихованка Т., яка проживає в закладі 15 років, пожалілась, що за час перебування в установі «забула навіть таблицю множення». Через 4 роки майбутнє Т. неяскраве – неочікувана старість – будинок для людей похилого віку.

Вихованка В. (18 років) має фізичні вади здоров’я, позбавлена можливості отримати освіту. Незважаючи на свої проблеми, В. читає вірші, співає, малює, тримаючи в зубах пензлик, але ще 17 років вона буде проживати однотипні дні в інтернаті. А потім, в 35 років – повторення долі Т. – переведення до будинку-інтернату для людей похилого віку.

І так щодня – від дитинства до запланованої старості у 35 років, але з непоганим харчуванням і теплим ліжком.

«Чи захоче хтось із нас мати собі таку долю та чи буде у дівчат хеппі-енд в їх історіях життя?», – з цими питаннями монітори залишали Замглайський дитячий будинок-інтернат.

За результатами моніторингового візиту будуть підготовлені відповідні акти реагування Уповноваженого з прав людини.