Tweet

— Дмитре Васильовичу, що Ви, не порушуючи таємниці слідства, можете сказати про розслідування тих прилуцьких подій?

— Слідство вже знаходиться в завершальній стадії. Скажемо так: загалом до кримінальної відповідальності за цією кримінальною справою буде притягнуто близько 10 осіб. Це працівники УБОЗ УМВС у Чернігівській області. Шістьом із них запобіжний захід обрано у вигляді тримання під вартою. Дії кожного з них, у залежності від особистої участі в тих подіях, кваліфікуються по-різному. Частина цих осіб обвинувачується одразу за кількома статтями Кримінального кодексу. Зараз ми закінчуємо пред’явлення їм остаточного обвинувачення.

Наскільки «важкі» статті обвинувачення?

Це поки що таємниця слідства. Однак вже те, що шістьом правоохоронцям обрано такий суворий запобіжний захід, говорить про серйозність виявлених фактів.

Жертви працівників УБОЗ не були просто «пересічними громадянами». Вони підозрювались у скоєнні важких злочинів. Як це впливає на Ваше ставлення до дій обвинувачених правоохоронців?

— Ніяк не впливає: кожен має відповідати за своє. Незаконні методи дізнання теж є злочином. Тим більше, якщо вони призводять до таких трагічних наслідків. А прилучанин, який загинув, на момент затримання не визнавався судом злочинцем, щодо нього не була порушена кримінальна справа. Відповідно до кримінально-процесуального кодексу, він не мав статусу підозрюваного та обвинуваченого. У розшуку не перебував. Це все дуже дуже важливі моменти для правової оцінки дій тих, хто його затримував.

А як ви ставитесь до пікетів з вимогою відпустити ув’язнених міліціонерів?

На початку жовтня на вулицях Прилук обурені люди вимагали, щоб ми, навпаки, покарали винних у свавіллі. Зараз пікетують інші люди — в них інші гасла. Ми ж повинні діяти не на догоду комусь, а тільки по закону, розбираючись об’єктивно.

З одного боку, мене навіть порадувало те, що нарешті я побачив виступи громадськості — хто б то не був! — на захист міліціонерів. Досі у нас, як мені здається, в суспільстві більше переживали за представників злочинного світу.

Але, з іншого боку, давайте називати речі своїми іменами. Учасники пікетів під дверима прокуратури вимагали ні що інше, як дати обвинуваченим незаконні переваги в ході притягнення до відповідальності. Такі акції — прямий тиск на органи досудового слідства, що є порушенням закону. Ставитись до цього позитивно я не можу. Тим більше, що пікети проходили не зовсім «без ексцесів». Підриви петард на порозі прокуратури, які нашому черговому довелося припинити, вказують на провокаційний характер цих акцій.

І останнє запитання: яким має бути розгляд цієї кримінальної справи в суді: відкритим чи закритим?

 Це вирішує суд. Деякі моменти там дійсно зачіпають честь і гідність потерпілих. Але підстав робити закритим весь судовий процес, я вважаю, немає.

Н. Чусь, прес-секретар прокурора Чернігівської області

Офіційний веб-сайт прокуратури Чернігівської області