Безкоштовна
правова допомога

(0462) 612-532


Новини

Партнери

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Харківська правозахисна група

Права людини в Україні. Онлайн-бібліотека

Стратегическая судебная защита

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Май право на допомогу

Мережа правового розвитку

Правовий простір

Украінський правовий портал


Останні публікації

28.10.2009   17:23Чернігівський громадський комітет захисту прав людини

Металева труба — предмет міліцейського допиту

Курйози у нашому повсякденному житті бувають різні. В одні ми віримо, інші — відкидаємо. Досить часто, читаючи книжки, напружуючи очі в телевізію, ми стаємо на бік «позитивного» правопорушника — з огляду на обставини, які диктують нам автори детективних романів та кіно. Або навпаки: стовідсоткового «вимагаємо» покарати злочинця. Але це відбувається до того часу, як ми або наші знайомі, друзі, родичі не потрапили у реальні жорна міліцейсько-прокурорської всесильності…

«Встань! Перед тобою — начальник міліції»

Під вечір Євген Ященко із села Попільне Щорського району зі своїм другом Олександром Єфіменком та рідним дядьком порсалися біля трактора, як раптом до них під’їхало приватне авто. А з нього вийшли працівники районного відділу міліції:

— Збирайся. Ми повинні доставити тебе до начальника райвідділу. З якої причини — не знаємо.

— А якщо я не поїду? — запитав хлопець.

— Не поїдеш? То приїдуть зараз інші працівники, одягнуть наручники і силою заберуть, — відповів міліціонер.

А вже в райвідділі працівник ОВС О.Салата запитав у Євгена:

— Ну що, до витівався? А тепер розповідай, як все сталося?

— Ви про що говорите? — перепитав Євген.

— А про те, що номер телефонної картки, якою ти користувався по телефону, — роз’яснив міліціонер, — викрадена у магазині разом з іншими речами. Зрозуміло тобі?

— Але картки для телефону я купляв і в Корюківці, і в тому магазині, де здійснена крадіжка, бо живу в селі, в якому обікрали магазин. То при чому тут я? — відповів затриманий хлопець.

Міліціонер М. Жаловський був прямішим:

— Я вже стільки попрацював у міліції, що мені досить подивитися на людину, і я вже бачу: він крав чи ні.

В цей час до кабінету увійшов начальник райвідділу. Тож О. Салата скориставшись цим, зробив Євгену ще й зауваження:

— Чого сидиш? Встань! Не бачиш, що перед тобою сам полковник міліції?

Втеча із міліцейського відділку

Євген Ященко вийшов з міліціонером у двір покурити. Бачить: а біля колонки його товариш Олександр Єфименко стоїть увесь мокрий. «Якщо п’яний був, то водою, може, облили, так ні — недавно був у мене зовсім тверезий! — подумав Євген. — Це й мене будуть точно так допитувати? Оце ускочили! Треба щось робити…»

— Та ти не хвилюйся, — каже міліціонер Євгену, — то серце прихопило у твого друга.

— Скільки його знаю, — вже спантеличено промовив Євген, — він ніколи на серце не скаржився…

— Не бійся, — промовив міліціонер, — тебе у кабінеті бити ніхто не буде. Даю тобі чесне слово.

— Ну, ну — слово він дає, — подумав хлопець. — Я тільки що бачив, в якому стані Сашко. Йому, може, обіцяли теж саме?

Після того, як Євген почув від працівника ОВС Миколи Жаловського, що Олександр ніби в усьому дізнався («Та от тільки в чому? — насторожився Євген. — Що завгодно на себе наговорити — це не схоже на нього»), і їх відвезуть по різних місцях для тимчасового затримання, вирішив тікати.

— Мені потрібно вийти у двір подихати свіжим повітрям. Можна? — запитав у міліціонера затриманий.

Тільки-но вийшов у двір (а це вже було, коли стемніло), миттю перестрибнув штахетник і побіг щодуху. Встиг почути, як працівник міліції вигукнув услід: «Стій! Буду стріляти!» Але йому вже було все одно …

Через двори вибіг на іншу вулицю. Потрапив до людей, від яких зателефонував черговому по управлінню Міністерства внутрішніх справ України в Чернігівській області. Там без зайвих запитань, коли Євген сказав, що міліціонери в нетверезому стані затримали його і друга, дали телефон довіри обласного УМВС.

Били по обличчю і нирках

…Через деякий час після затримання Євгена, міліціонери приїхали і за Олександром Єфименком. А вже у районному відділку співробітник міліції Ю. Біба мовив до Олександра:

— Твій друг Євген все розповів, сказав, що ідея обікрасти магазин була твоя.

— Не знаю, що вам сказав Женя, але нічого такого я не робив.

«Тоді міліціонер Салата тричі вдарив мене по обличчю долонею, — розповідає Олександр. — А тоді каже: « Якщо ти не дізнаєшся добровільно про все, то буде тобі набагато гірше!» Коли Біба вийшов з кабінету, Салата запропонував: «Можеш присісти. Чого стоїш?» Я присів на стілець — Жаловський почав бити мене по обличчю, а коли впав на підлогу — ногами удвох лупцювали по спині, нирках. Мент заявив: «Зізнавайся, бо кинемо у камеру — там з тобою по-іншому будуть розмовляти… У тебе судимостей раніше не було, отже, дізнавшись в усьому, умовним покаранням відбудешся і гулятимеш собі далі…» А потім Жаловський схопив мене за праву ногу, скинув зі стільця. Узяв «на ізлом» (застосував больовий прийом — зігнув ногу у коліні - автор) і сів зверху, заламуючи сильно ногу, щоб мені було дуже боляче. Увесь цей час намагалися вибити з мене якісь показання. Всадили на стілець, Жоловський каже: «Що, ніжка болить?» — і вдарив мене ногою по моїй нозі і долонею по обличчю. Зайшов ще хтось до кабінету. Салата до мене: «Встань. Перед тобою начальник міліції». А той начальник питає: «Як тебе звати?» Відповідаю: «Олександр». Він тоді мені: «А чого це, Олександре, від тебе смердить як від скунса?» (Як відомо із зоології, під хвостом біля ануса у скунса знаходяться особливі залози, що виділяють маслянисту рідину з огидним стійким запахом, схожим на запах тухлих яєць; у разі небезпеки скунс вибризкує її у бік ворога. Ззвідки б знати про це міліціонеру? Може, в пустелі колись службу ніс? – автор). Коли той, котрого представили як начальника, вийшов з кабінету, Жаловський взяв за сейфом зігнуту металеву трубку сантиметрів 70, крутить у руках її і каже: «Оце зараз як вставимо тобі в одне місце — одразу зізнаєшся». Після чого не сильно вдарив двічі цією трубкою по спині. Зіштовхнув мене ногою зі стільця, і коли я опинився на підлозі, почав штирхати у моє тіло цією трубкою. Затим сів на стілець і ногою почав наступати на пальці моєї руки. Тоді я вирвався і якось схопив того мента за пальці, а він: Там ти ще здатен чинити опір?» І почав ногою у різні частини тіла лупцювати. Тоді до нього долучився і Салата. Били по нирках, ногах, спині, у живіт…

Парадокси тривають

Хто знає, що було б далі, якби в Олександра не закололо в грудях — схопило серце... Один міліціонер, який не приймав участі у побоях, посадив хлопця на стілець, переконався, що той не симулює, швиденько дав йому таблетку, яка вгамовує біль у сецрі, взяв під руки і повів у двір під кран, де, як пізніше буде зазначено у матеріалах прокурорської «перевірки», Олександр, «вмився водою з-під крана, а потім пішов знову в райвідділ і розповів, де знаходився у день крадіжки. З його слів написали пояснення і відпустили. Вийшовши з райвідділу він пішов додому біля 24 - ої години і розказав матері колишньої дівчини, що його в райвідділі побили працівники міліції».

Ось так: до міліції доставили ще в день і на авто, а відпустили в опівночі і … без транспорту. А прокуратура зробила свій вже звично штампований висновок: «Під час опитування працівники міліції заходів фізичного насильства до нього не застосовували… З пояснень (далі йде перелік прізвищ міліціонерів – автор) ніяких заходів фізичного та психологічного тиску на останніх з боку працівників міліції не здійснювалось». Ніби колись, хоч би одного разу, працівники-правоохоронці, які вдавалися до фізичних тортур, зізнавалися, що когось били. Дивні і наївні якісь прокурори.

А в УМВС проходять регулярно засідання спеціальної Ради при УМВС України в Чернігівській області. Але дивним виглядає те, що до цієї ГРОМАДСЬКОЇ організації входять самі ж працівники правоохоронних органів і ця структура діє саме при обласному управлінні внутрішніх справ. Парадокси тривають…

Сергій КОРДИК

 

Тамара Петрова, член Громадської Ради з питань забезпечення прав людини при УМВС України в Чернігівській області, голова обласного відділення ВГО «Громадський контроль»:

— На перший погляд, ситуація, коли така організація створена при УМВС, і є дещо парадоксальною, але з іншого боку, як ми без представників правоохоронних органів могли б, скажімо, потрапити в ті ж закриті заклади — місця тимчасового утримання та слідчі ізолятори? Вважаю, що діяльність такої організації саме при обласному апараті внутрішніх справ сьогодні є виправданою.

Алла Лепеха, помічник міністра внутрішніх справ України у Чернігівській області:

— Завдяки створенню при управлінні внутрішніх справ Громадської ради ми можемо моніторити та вчасно реагувати на випадки порушень прав людини. До нас звертаються люди, і ми їм по можливості допомагаємо. Іноді приходиться витрачати цілий день тільки для з’ясування проблемного питання на користь однієї людини.

Валентина Бадира, директор Чернігівського жіночого правозахисного центру:

— В ізоляторах тимчасового утримання не катують… Б'ють, катують у міліцейських кабінетах. Це ж уявіть, що треба робити з людиною, аби вона зізналася... Знаю історію однієї мешканки Чернігова. Вона підписала зізнання, що вбила свою подругу. Вже вісім років відбуває покарання за те, чого не вчиняла… Затриманих не можна бити і катувати, але це часто робиться безкарно. У колонії, де відбувають покарання колишні правоохоронці (с. Макошине Чернігівської області - автор), немає жодного засудженого за катування, лише за перевищення службових повноважень, що карається менш суворо. Довести застосування недозволених методів дізнання складно. Адже б'ють у кабінетах, опорних пунктах, на вулиці… Люди часто звертаються до правозахисників щодо порушень своїх прав з боку міліції. Проте не завжди готові йти до кінця, відстоювати свою позицію… Вважаю також, що діяльність Громадської ради при УМВС є також абсурдною, якщо не сказати більше...

 

"Сіверщина"

 

Останні новини

Державні та приватні виконавці Чернігівщини посилюють спроможність в сфері виконання судових рішень 22:23

В Чернігові відбувся тренінг для державних та приватних виконавців на тему: «Примусове виконання рішень: сучасний досвід і кращі практики».

Чернігівським освітянам презентували Шкільні служби порозуміння 18:30

4 червня в Чернігові відбулось представлення досвіду впровадження Шкільних cлужб порозуміння. До заходу долучились профільні заступники директорів, психологи та соціальні педагоги навчальних закладів міста Чернігова.

Патрульні поліцейські та громадські активісти Чернігова долучились до святкування Дня захисту дітей 21:54

1 червня в сквері ім.Попудренка Чернігова відбувся захід з нагоди дня захисту дітей. Ініціаторами виступили Чернігівський громадський комітет захисту прав людини та Управління патрульної поліції Чернігівської області.

Чернігівські ОСББ та поліція об’єднують зусилля задля безпеки в громаді 19:46

24 квітня у відбулася робоча зустріч представників ОСББ Чернігова з місцевими поліцейськими в рамках ініціативи «Сусідська варта».