Безкоштовна
правова допомога

(0462) 612-532


Новини

Партнери

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Харківська правозахисна група

Права людини в Україні. Онлайн-бібліотека

Стратегическая судебная защита

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Май право на допомогу

Мережа правового розвитку

Правовий простір

Украінський правовий портал


Останні публікації

11.03.2010   16:38Чернігівський громадський комітет захисту прав людини

Чи не стане Україна буферною зоною для мігрантів?

Втеча від війни до благодатного краю

…Трохи праворуч — степ, на просторі якого де-не-де виглядає зелене різнотрав’я. Але хіба таке, як у нашій Україні? Вийдеш, бува, у наше поліське поле, і душа співає: тут і васильки ледь погойдуються на легенькому вітерці, і пташки співають, а прямо з-під ніг випурхують із трави куріпки, тікаючи подалі від прибулого… А тут, в Афганістані, на далеку відстань степового зору — хіба що верблюжі колючки. Хоча і смачний чай з них — неабияк тамує спрагу в літню спеку. Глянеш довкола — лише пустеля, яка впирається у височезні гори, вершини яких виблискують на сонці. Здається, ці гори зовсім поруч, але то зоровий обман. Насправді до них — кілька сотень кілометрів. Не один український солдат або офіцер, яким довелося колись бути в Афганістані, подумки згадував рідну домівку і не раз промовляв: «Наш край — найблагодатніший. І немає такого більше ніде у світі!»

…Перший з мігрантів, якого я зустрів у пункті тимчасового перебування іноземців, виявився саме з далекого Афганістану. Звати його Сухіаб. І коли він сказав, що з Баграма, я подумки перекинувся до тієї чужої для нас країни. У цій провінції дислокувалась колись наша військова частина, де я проходив строкову службу.

Слухаючи Сухіаба, який розповідав мені про те, як йому та іншим мігрантам живеться тут, у центрі для нелегалів, я намагався зрозуміти, що саме спонукало його та «однодумців» вирушити зі Сходу до Заходу. Можливо, шукаючи кращої долі, ці люди тікають від міжусобно-племінних агресивних війн, адже там будь-якої миті можна отримати смертельну кулю.

Під час спілкування із представниками з багатьох країн (Палестини, Ірану, Єгипту, Пакистану, Індії, Афганістану), які перебувають у міграційному центрі, було шкода цих людей, бо зрозумів: вони не винні, що опинилися тут. Хтозна, як складеться доля кожного з них. А поки що ці люди знаходяться у спеціальних боксах. На вікнах — металеві ґрати, на вході — височезні металеві двері, які відчиняються електронним ключем лише представником обслуговуючого персоналу. Перше враження, коли потрапляєш у ці бокси, асоціюється з колонією пенітенціарної системи для в’язнів за скоєння злочинів. Адже за наявністю нового унітазу судити про комфортні умови, як пишуть у деяких виданнях, — принаймні нечесно. Перебуваючи у цих стінах по п’ять місяців, розраховуючи на чиюсь милість, чекаючи подальшого етапування (і не в Європу), ці люди передумали багато чого. Нелегалів можна зрозуміти, коли себе поставиш на їхнє місце. Дехто скаже: «Чого їм там не сидиться у себе, наприклад, у тому ж Пакистані?» Але ж і тисячі українців теж в усі часи шукали і шукають щасливої долі за морями-океанами…

Країни Європейського Союзу давно вже визначилися: для масового припинення потоку біженців до європейських країн потрібен потужний заслін. І вони його, схоже, знайшли.

«Україна, яка підписала відповідну угоду з ЄС, узяла на себе зобов’язання приймати нелегальних мігрантів, які перетнули її кордон на шляху до країн, що входять до цієї європейської структури, — наголосив голова делегації Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшера, перебуваючи в міграційному центрі в селищі Розсудів. — Причому як своїх громадян, так і громадян третіх країн, котрі використали Україну як транзитну зону. А ЄС зі свого боку надаватиме практичну допомогу в реалізації проектів щодо перебування утримуваних осіб у відповідних пунктах в Україні… Ті мігранти, які залишаться в Україні, можливо, стануть у нагоді для самої України як робоча сила, як це було і є у деяких західних країнах».

За повідомленням керівника делегації Європейського Союзу, Україна вже уклала з Росією угоду про реадмісію, яка набуде чинності з 2011 року. Це дасть можливість ефективно регулювати міграційний процес. З Республікою Білорусь відносно цього питання ще ведуться переговори. А це, в свою чергу, як зазначив офіцер по зв’язках Євросоюзу з Україною, представник Міжнародного центру розвитку міграційної політики Зденек Бєлоножнік, сприятиме важливому фактору — зменшенню ризику і навантаження на Україну у сфері міграційної політики. Тобто необхідно здійснювати заходи щодо посилення безпеки центрів не лише на Заході України, а й на Сході, аби звести до мінімуму міграційний потік. Також треба посилити кордони як західні, так і східні, щоби не тільки з України унеможливити плин мігрантів на Захід, а й зі Сходу припинити незаконне переміщення мігрантів в Україну. Для цього планується ввести у дію ще п’ять подібних до Розсудівського пунктів, але вже на східному українському кордоні. Керівник проекту «Розширення можливостей і технічна допомога органам влади України для ефективної боротьби з неврегульованою транзитною міграцією» Марцела Єнтлихова нагадала присутнім на прес-конференції, що Європейський Союз інвестував 140 тисяч євро на покращення двох існуючих центрів утримання іноземців — у Розсудові Чернігівської області та Журавичах Житомирської області.

Як повідомив директор пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, при УМВС у Чернігівській області Євген Солуян, заклад розрахований на одночасне утримування 208 осіб. Нині їх трохи більше сотні. У приміщенні для перебування мігрантів існує п’ять окремих відділень, у тому числі для жінок та родин з дітьми. На добу для кожного мігранта витрачається 25 гривень. Харчування — триразове.

Журналісти дізналися, що кошти на утримання мігрантів виділяються за рахунок українських платників податків. У пункті працює 171 працівник, з них лише в одній охороні — 70 осіб: 60 посад цивільних охоронців і 10 — міліціонерів для супроводу утриманих. Для забезпечення належного санітарно-епідемічного режиму, надання кваліфікованої медичної допомоги діє пункт здоров’я з ізолятором на п’ять ліжок. Коли журналісти завітали до однієї з кімнат (металеві двері відчиняла одна з охоронниць), то познайомилися з жінкою з Афганістану та її п’ятьма діточками. З’ясувалося, що її чоловік — лікар, в Афганістані отримав вогнепальне поранення, тут він тимчасово мешкає на третьому поверсі. Адміністрація пункту доставляє його сюди для щоденних 2-годинних зустрічей із сім’єю. Ця афганська родина у Розсудові вже п’ять місяців, і що буде далі — невідомо. «Повертатися до Афганістану ми нізащо не збираємося», — сказала жінка.

«Посилення системи безпеки у таких пунктах сприяє не тільки унеможливленню втечі з місць тимчасового утримання мігрантів, а й дозволяє їм вільніше пересуватися в межах пункту», — підкреслив Зденек Бєлоножнік.

На моє запитання, за чиї кошти відбуватиметься повернення мігрантів, які незаконно перетнули український кордон, на їхню батьківщину, голова делегації від МВС України, перший заступник директора департаменту у справах імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України Віктор Давиденко повідомив: «Ми хочемо, аби всі питання щодо депортації іноземців вирішувалися за рахунок приймаючої сторони або цієї, від якої отримали мігранта, що перебував у пункті перебування на українській території». Окрім того, як пояснив В. Давиденко, на видворення іноземців за межі нашої держави з державного бюджету виділяються і виділятимуться відповідні кошти.

Начальник відділу по роботі з пунктами адміністрації в центрах з питань міграції Міністерства внутрішніх справ Чехії Петро Понделичек наголосив, що встановлена система захисту периметра перешкоджатиме втечам мігрантів, тоді як внутрішня система гарантуватиме безпеку працюючого персоналу у центрах при можливих масових конфліктах. За словами представника з МВС Чехії, встановлена система безпеки відповідає стандартам ЄС та є необхідною для ефективного управління і безпеки центру утримання громадян-іноземців.

Питання щодо утримання нелегальних мігрантів сьогодні вкрай актуальне. Одні наполягають на тому, що таких пунктів узагалі не повинно існувати в Україні, інші дотримуються протилежної точки зору. На моє переконання, такі пункти повинні діяти, бо міграційний процес сьогодні при незахищеності українських кордонів вже не зупинити. І як тоді бути з тими, хто незаконно проникає в Україну? Нині хоч трохи європейські інституції приділяють увагу цьому процесові, а в іншому випадку все ляже тільки на нашу сторону. Інша справа — чому перебування іноземців, які незаконно перетнули український кордон, повинно фінансуватися за рахунок громадян України?

Існує багато проблем із залишенням мігрантів в Україні. Адже всі ті, з ким довелося поспілкуватися у Розсудові, на свою батьківщину не збираються, а планують залишитися в Україні. У зв’язку з цим виникає також безліч питань, які поки що залишаються відкритими.

Заступник директора пункту з режиму утримання Валерій Зінченко грає у шашки із «незаконним» мігрантом

…В очах іноземців, які перебувають по кілька місяців у пункті в Розсудові (це переважно люди до 30 років), — сум. А в їхніх словах — розпач. І як далі бути — вони поки що не знають.

 

Сергій КОРДИК, «Сіверщина», 25 лютого 2010 року

 

Останні новини

Торгівля людьми: дії щодо попередження 21:19

За оцінками МОМ, Агентства ООН з питань міграції, з 1991 року від торгівлі людьми постраждали понад 230 тисяч українців. Щороку в Україні ідентифікується близько 200 жертв. Втім, як зазначають профільні експерти, ця цифра у рази більша, адже не всі постраждалі усвідомлюють своє становище або ж хочуть про це розповідати.

В Хмельницькому обговорили перспективи впровадження партисипативного бюджетування в місцевих громадах 20:30

Навіщо об'єднаній територіальній громаді запроваджувати бюджети участі? Як на практиці організувати відбір та імплементацію проектів в рамках бюджету участі? Який досвід участі громадян в управлінні публічними фінансами мають громади Хмельницької області? Саме ці питання обговорили в Хмельницькому під час круглого столу 16 серпня голови об'єднаних територіальних громад Хмельницької області, представники Хмельницької міської ради, громадськість та правники.

Бюджети участі запроваджують у громадах Чернігівщини 15:50

В Чернігові, 15 серпня, експерти, активісти та представники ОТГ обговорили виклики та перспективи запровадження партисипативного бюджетування в територіальних громадах.

АНОНС: Тренінг «Розвиток ініціатив у сфері безпеки» 10:41

Чернігівський громадський комітет захисту прав людини за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» та за сприяння ГУ Національної поліції України в Чернігівській області, запрошує представників громадських організацій та громадських активістів Чернігівської області взяти участь у тренінгу «Розвиток ініціатив у сфері безпеки».

Як підвищити ефективність управління земельними ресурсами ОТГ обговорили у Чернігові 18:18

В Чернігові відбувся тренінг для представників місцевих громад регіону на тему «Механізми підвищення ефективності управління земельними ресурсами в територіальних громадах".