Безкоштовна
правова допомога

(0462) 612-532


Новини

Партнери

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Харківська правозахисна група

Права людини в Україні. Онлайн-бібліотека

Стратегическая судебная защита

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Май право на допомогу

Мережа правового розвитку

Правовий простір

Украінський правовий портал


Останні публікації

11.03.2010   16:38Чернігівський громадський комітет захисту прав людини

Чи не стане Україна буферною зоною для мігрантів?

Втеча від війни до благодатного краю

…Трохи праворуч — степ, на просторі якого де-не-де виглядає зелене різнотрав’я. Але хіба таке, як у нашій Україні? Вийдеш, бува, у наше поліське поле, і душа співає: тут і васильки ледь погойдуються на легенькому вітерці, і пташки співають, а прямо з-під ніг випурхують із трави куріпки, тікаючи подалі від прибулого… А тут, в Афганістані, на далеку відстань степового зору — хіба що верблюжі колючки. Хоча і смачний чай з них — неабияк тамує спрагу в літню спеку. Глянеш довкола — лише пустеля, яка впирається у височезні гори, вершини яких виблискують на сонці. Здається, ці гори зовсім поруч, але то зоровий обман. Насправді до них — кілька сотень кілометрів. Не один український солдат або офіцер, яким довелося колись бути в Афганістані, подумки згадував рідну домівку і не раз промовляв: «Наш край — найблагодатніший. І немає такого більше ніде у світі!»

…Перший з мігрантів, якого я зустрів у пункті тимчасового перебування іноземців, виявився саме з далекого Афганістану. Звати його Сухіаб. І коли він сказав, що з Баграма, я подумки перекинувся до тієї чужої для нас країни. У цій провінції дислокувалась колись наша військова частина, де я проходив строкову службу.

Слухаючи Сухіаба, який розповідав мені про те, як йому та іншим мігрантам живеться тут, у центрі для нелегалів, я намагався зрозуміти, що саме спонукало його та «однодумців» вирушити зі Сходу до Заходу. Можливо, шукаючи кращої долі, ці люди тікають від міжусобно-племінних агресивних війн, адже там будь-якої миті можна отримати смертельну кулю.

Під час спілкування із представниками з багатьох країн (Палестини, Ірану, Єгипту, Пакистану, Індії, Афганістану), які перебувають у міграційному центрі, було шкода цих людей, бо зрозумів: вони не винні, що опинилися тут. Хтозна, як складеться доля кожного з них. А поки що ці люди знаходяться у спеціальних боксах. На вікнах — металеві ґрати, на вході — височезні металеві двері, які відчиняються електронним ключем лише представником обслуговуючого персоналу. Перше враження, коли потрапляєш у ці бокси, асоціюється з колонією пенітенціарної системи для в’язнів за скоєння злочинів. Адже за наявністю нового унітазу судити про комфортні умови, як пишуть у деяких виданнях, — принаймні нечесно. Перебуваючи у цих стінах по п’ять місяців, розраховуючи на чиюсь милість, чекаючи подальшого етапування (і не в Європу), ці люди передумали багато чого. Нелегалів можна зрозуміти, коли себе поставиш на їхнє місце. Дехто скаже: «Чого їм там не сидиться у себе, наприклад, у тому ж Пакистані?» Але ж і тисячі українців теж в усі часи шукали і шукають щасливої долі за морями-океанами…

Країни Європейського Союзу давно вже визначилися: для масового припинення потоку біженців до європейських країн потрібен потужний заслін. І вони його, схоже, знайшли.

«Україна, яка підписала відповідну угоду з ЄС, узяла на себе зобов’язання приймати нелегальних мігрантів, які перетнули її кордон на шляху до країн, що входять до цієї європейської структури, — наголосив голова делегації Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшера, перебуваючи в міграційному центрі в селищі Розсудів. — Причому як своїх громадян, так і громадян третіх країн, котрі використали Україну як транзитну зону. А ЄС зі свого боку надаватиме практичну допомогу в реалізації проектів щодо перебування утримуваних осіб у відповідних пунктах в Україні… Ті мігранти, які залишаться в Україні, можливо, стануть у нагоді для самої України як робоча сила, як це було і є у деяких західних країнах».

За повідомленням керівника делегації Європейського Союзу, Україна вже уклала з Росією угоду про реадмісію, яка набуде чинності з 2011 року. Це дасть можливість ефективно регулювати міграційний процес. З Республікою Білорусь відносно цього питання ще ведуться переговори. А це, в свою чергу, як зазначив офіцер по зв’язках Євросоюзу з Україною, представник Міжнародного центру розвитку міграційної політики Зденек Бєлоножнік, сприятиме важливому фактору — зменшенню ризику і навантаження на Україну у сфері міграційної політики. Тобто необхідно здійснювати заходи щодо посилення безпеки центрів не лише на Заході України, а й на Сході, аби звести до мінімуму міграційний потік. Також треба посилити кордони як західні, так і східні, щоби не тільки з України унеможливити плин мігрантів на Захід, а й зі Сходу припинити незаконне переміщення мігрантів в Україну. Для цього планується ввести у дію ще п’ять подібних до Розсудівського пунктів, але вже на східному українському кордоні. Керівник проекту «Розширення можливостей і технічна допомога органам влади України для ефективної боротьби з неврегульованою транзитною міграцією» Марцела Єнтлихова нагадала присутнім на прес-конференції, що Європейський Союз інвестував 140 тисяч євро на покращення двох існуючих центрів утримання іноземців — у Розсудові Чернігівської області та Журавичах Житомирської області.

Як повідомив директор пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, при УМВС у Чернігівській області Євген Солуян, заклад розрахований на одночасне утримування 208 осіб. Нині їх трохи більше сотні. У приміщенні для перебування мігрантів існує п’ять окремих відділень, у тому числі для жінок та родин з дітьми. На добу для кожного мігранта витрачається 25 гривень. Харчування — триразове.

Журналісти дізналися, що кошти на утримання мігрантів виділяються за рахунок українських платників податків. У пункті працює 171 працівник, з них лише в одній охороні — 70 осіб: 60 посад цивільних охоронців і 10 — міліціонерів для супроводу утриманих. Для забезпечення належного санітарно-епідемічного режиму, надання кваліфікованої медичної допомоги діє пункт здоров’я з ізолятором на п’ять ліжок. Коли журналісти завітали до однієї з кімнат (металеві двері відчиняла одна з охоронниць), то познайомилися з жінкою з Афганістану та її п’ятьма діточками. З’ясувалося, що її чоловік — лікар, в Афганістані отримав вогнепальне поранення, тут він тимчасово мешкає на третьому поверсі. Адміністрація пункту доставляє його сюди для щоденних 2-годинних зустрічей із сім’єю. Ця афганська родина у Розсудові вже п’ять місяців, і що буде далі — невідомо. «Повертатися до Афганістану ми нізащо не збираємося», — сказала жінка.

«Посилення системи безпеки у таких пунктах сприяє не тільки унеможливленню втечі з місць тимчасового утримання мігрантів, а й дозволяє їм вільніше пересуватися в межах пункту», — підкреслив Зденек Бєлоножнік.

На моє запитання, за чиї кошти відбуватиметься повернення мігрантів, які незаконно перетнули український кордон, на їхню батьківщину, голова делегації від МВС України, перший заступник директора департаменту у справах імміграції та реєстрації фізичних осіб МВС України Віктор Давиденко повідомив: «Ми хочемо, аби всі питання щодо депортації іноземців вирішувалися за рахунок приймаючої сторони або цієї, від якої отримали мігранта, що перебував у пункті перебування на українській території». Окрім того, як пояснив В. Давиденко, на видворення іноземців за межі нашої держави з державного бюджету виділяються і виділятимуться відповідні кошти.

Начальник відділу по роботі з пунктами адміністрації в центрах з питань міграції Міністерства внутрішніх справ Чехії Петро Понделичек наголосив, що встановлена система захисту периметра перешкоджатиме втечам мігрантів, тоді як внутрішня система гарантуватиме безпеку працюючого персоналу у центрах при можливих масових конфліктах. За словами представника з МВС Чехії, встановлена система безпеки відповідає стандартам ЄС та є необхідною для ефективного управління і безпеки центру утримання громадян-іноземців.

Питання щодо утримання нелегальних мігрантів сьогодні вкрай актуальне. Одні наполягають на тому, що таких пунктів узагалі не повинно існувати в Україні, інші дотримуються протилежної точки зору. На моє переконання, такі пункти повинні діяти, бо міграційний процес сьогодні при незахищеності українських кордонів вже не зупинити. І як тоді бути з тими, хто незаконно проникає в Україну? Нині хоч трохи європейські інституції приділяють увагу цьому процесові, а в іншому випадку все ляже тільки на нашу сторону. Інша справа — чому перебування іноземців, які незаконно перетнули український кордон, повинно фінансуватися за рахунок громадян України?

Існує багато проблем із залишенням мігрантів в Україні. Адже всі ті, з ким довелося поспілкуватися у Розсудові, на свою батьківщину не збираються, а планують залишитися в Україні. У зв’язку з цим виникає також безліч питань, які поки що залишаються відкритими.

Заступник директора пункту з режиму утримання Валерій Зінченко грає у шашки із «незаконним» мігрантом

…В очах іноземців, які перебувають по кілька місяців у пункті в Розсудові (це переважно люди до 30 років), — сум. А в їхніх словах — розпач. І як далі бути — вони поки що не знають.

 

Сергій КОРДИК, «Сіверщина», 25 лютого 2010 року

 

Останні новини

Територіальні громади Чернігівщини сприятимуть реалізації прав землевласників 15:33

В Чернігові 24 жовтня 2017 року відбувся тренінг «Управління земельними ресурсами в умовах децентралізації» для представників територіальних громад Чернігівської області для розвитку їх спроможності та обізнаності щодо вирішення локальних проблем в сфері земельних відносин правовим шляхом та управнення громадян з земельних питань в місцевих громадах.

Сумські громади об’єднують зусилля задля захисту прав переселенців 18:02

12 жовтня 2017 року в м.Суми в освітньому просторі POINT#eduspace відбувся семінар на тему «Особливості реалізації внутрішньо переміщеними особами права на соціальне забезпечення» в рамках проекту «Захист населення, що постраждало від конфлікту», який на території Сумської та Чернігівської областей реалізується Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини.

Як посилити правовий та соціальний захист вимушених переселенців обговорили в Чернігові 18:52

30 жовтня 2017 року в Чернігові відбувся круглий стіл на тему «Посилення правового та соціального захисту внутрішньо переміщених осіб та постраждалого від конфлікту населення», організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини.

Поради виборцям на день голосування в об’єднаних територіальних громадах 23:15

29 жовтня в Україні, в тому числі і на Чернігівщині, відбудуться перші місцеві вибори в об’єднаних територіальних громадах. Тож про основні права виборців, які прийдуть на свої виборчі дільниці в день голосування, розповідає керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерина Данькова.

В Чернігові представили досвід співпраці щодо посилення правових можливостей громад 15:00

23 жовтня 2017 року відбулася прес-конференція, присвячена висвітленню співпраці системи безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області з правозахисними організаціями щодо управнення громадян та сприяння становленню територіальних громад Чернігівщини.