Безкоштовна
правова допомога

(0462) 612-532


Новини

Партнери

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Харківська правозахисна група

Права людини в Україні. Онлайн-бібліотека

Стратегическая судебная защита

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Май право на допомогу

Мережа правового розвитку

Правовий простір

Украінський правовий портал


Останні публікації

19.03.2013   00:00Чернігівський громадський комітет захисту прав людини

Як виконати рішення суду, де боржником є держава?

В останні роки виконання рішень судів де відповідачем є державний орган або державне підприємство стало справжньою проблемою. Чорнобильці, діти війни, пенсіонери, які мали на руках рішення судів про порушення права на ту чи іншу виплату фактично опинилися в безвихідній ситуації, коли рішення просто не виконувалось.

Внаслідок цього дуже багато людей звернулися за захистом своїх прав до Європейського суду з прав людини. І часто вигравали такі справи щодо тривалого невиконання рішень національного суду. Європейський суд навіть запровадив спеціальну процедуру пілотного рішення, аби пришвидшити розгляд подібних справ.

Зрозуміло, що державні органи України вирішили зупинити це «неподобство. З’являються сумнівні рішення Конституційного суду України, де у людей забрали можливість відстоювати своє право на соціальні гарантії в суді. Також відповідні положення були прописані у законах про державний бюджет на відповідний рік. Все це дало підстави судам різного рівня відмовляти у позовах по більшості соціальних питань.

Але все рівно не було надано відповідь на питання: Чи можливо в Україні виконати рішення де відповідачем є держава?

Щоб дати хоч якусь відповідь на це питання було прийнято ЗУ «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який визначив особливості виконання рішення де відповідачем є держава. В цьому законі, який почав працювати з 1 січня 2013 року є окремі процедури виконання рішень де відповідачем є державний орган чи державне підприємство. Більш детальніше про саму процедуру можна дізнатись тут: http://i-law.kiev.ua/?p=685.

Проте і тут влада не уникнула суттєвих проблем. Виявилось, що державні органи і зокрема Державне казначейство України не готові виконувати цей закон. Цілий місяць його положення були мертвими. Їх неможливо було застосувати через відсутність необхідних змін до Постанов уряду.

Важливо зазначити, що виконавчі документи пред’являються до виконання протягом одного року з дня, що настає за днем набрання рішенням про стягнення коштів законної сили. Але закон нічого не говорить про те, що робити з рішеннями, які були прийняті до набуття чинності цього закону і щодо яких вже минув річний строк і вони залишилися невиконаними. По суті такі рішення виявилися за бортом цієї процедури. І для них фактично немає інших варіантів крім звернення за захистом своїх прав до Європейського суду з прав людини.

Ще рано говорити наскільки адекватно працює ця процедура виконання судових рішень, але те, що вона вже має проблемні аспекти це факт. Крім того, бюджетом на 2013 рік на виконання усіх судових рішень бюджетною програмою КПКВК 3504040 «Забезпечення виконання рішень суду, що гарантовані державою» передбачено видатки у обсязі 153,9 млн. гривень, що як на мене є недостатнім для виконання державою своїх зобов’язань по судових рішеннях. І оскільки при виплаті цих коштів закладено принцип черговості, тобто хто перший прийшов першим і отримав, то очевидно що для виконання багатьох рішень судів коштів не знайдеться.

Тому, якщо Ви маєте на руках судове рішення в якому говориться про стягнення з держави коштів, раджу не відкладати цю справу у далекий кут, а використовувати запропонований механізм. Якщо ж Ви не потрапляєте у цю процедуру, звертатися до Європейського суду з прав людини.

Як звернутися до Європейського суду з прав людини?

Українська Гельсінська спілка з прав людини (УГСПЛ) та Чернігівській громадський комітет захисту прав людини (ЧГКЗПЛ) готові надати вам експертну підтримку в оформленні скарги до Європейського суду з прав людини. Для цього просимо звертатися до громадських приймалень організацій.

УГСПЛ: (044) 383-95-19;

ЧГКЗПЛ: (0462) 612-532.

Максим Щербатюк,

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Останні новини

У Чернігівському пункті тимчасового перебування іноземців порушуються права неповнолітніх мігрантів 21:05

Напередодні новорічних свят моніторингова група у складі регіонального координатора взаємодії з громадськістю Уповноваженого в Чернігівській області Алли Лепехи та моніторів національного превентивного механізму Дмитра Науменка, Інни Сімакіної, Тухана Едієва здійснили повторний візит до Чернігівського пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства.

У Новгород-Сіверському районі прийняли Програму правової освіти та надання безоплатної правової допомоги населенню 23:51

24 березня 2017 року на пленарному засіданні Новгород-Сіверської районної ради (12 сесія сьомого скликання) була прийнята «Програма правової освіти та надання безоплатної правової допомоги населенню Новгород-Сіверського району на 2017 – 2019 роки».

Юристи ЧГКЗПЛ допомогли переселенцю-«чорнобильцю» повернути свою пенсію 23:44

Припинення пенсій внутрішньо переміщеним особам і мешканцям неконтрольованих територій - це одне з постійних питань, за вирішенням яких звертаються до юристів переселенці та родичі тих людей, хто вимушений залишатися з певних причин на небезпечній території України, де панує беззаконня та продовжуються обстріли вже четвертий рік поспіль.

У Чернігові презентували дослідження про права людини в Україні 21:27

Українці цінують свої права і свободи, хоча погано орієнтуються у змісті і походженні прав людини, сутності правових механізмів, а також назагал демонструють досить низьку готовність до активних дій задля відстоювання власних прав.

Переселенці та мешканці Чернігівщини можуть отримати грантову підтримку на розвиток самозайнятості та професійного орієнтування 22:41

Міжнародна організація з міграції (МОМ) за фінансової підтримки Уряду Об’єднаного Королівства Великої Британії та Північної Ірландії, що діє через Міністерство з міжнародного розвитку (DFID), продовжує проект з підтримки самозайнятості та професійного орієнтування внутрішньо переміщених осіб та представників місцевих громад в Україні.