Безкоштовна
правова допомога

(0462) 612-532


Новини

Партнери

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Харківська правозахисна група

Права людини в Україні. Онлайн-бібліотека

Стратегическая судебная защита

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Май право на допомогу

Мережа правового розвитку

Правовий простір

Украінський правовий портал


Останні публікації

03.10.2005   22:26Чернігівський громадський комітет захисту прав людини

В Корюківському районі порушуються права землевласників

Виникають питання? Отож і в мене виникли такі: хто це вилучатиме чи вже вилучив землю? Де та земля знаходиться і скільки її? На якій підставі вилучатиметься вже розділена земля? Хто її оцінив як "малопродуктивну" те заліснену? Мало того, що цієї весни селяни віддали свої земельні паї під мінімальний відсоток, а майнові паї — безоплатно новому орендарю (за сприяння нової районної влади та "старого" сільського голови Перелюба), так тепер ще й земельки захотілося?

Так от, станом на 19 вересня 2005 р. більшість таких заяв було зібрано із власників сертифікатів депутатами Лерелюбської сільради. Притому велика кількість людей, особливо похилого віку, підписували такі заяви, навіть не прочитавши, а що вони підписали — їм ніхто не пояснював. Питаю в секретаря сільради: а якщо я не даю дозвіл на зменшення вартості паю? Відповідь: тоді, можливо, вам доведеться платити за видачу акта на право власності на землю.

Виходить — або ділись, або плати? Питаю: а чому ж у сусідньому селі не зменшували паю? Відповідь: а там вчасно землю людям виділили. Питаю: а чому ж перелюбцям вчасно не виділили? Відповідь: це не до нас. Також у сільраді мені повідомили, що все людям пояснять на зборах. Тож підписуйте, люди добрі, а вам колись пояснять, що ви підписали. Зараз у людей у сертифікаті зазначена площа в чотири з лишком гектари. А скільки її залишиться? Поки що ніхто з перелюбців не знає. Деякі люди обурюються, не підписують цих заяв. Нехай би розділили продуктивну землю, а на додачу — й малопродуктивну. Хтось би з цієї землі зробив продуктивну, хтось би гриби на ній збирав, а хтось би й дров напиляв, бо зараз причіп дров коштує більше 200 грн. Не здивуюся, якщо ця "малопродуктивна" земля (чи її частина) буде знаходитися поближче до села, і райземвідділ здасть її якомусь ділку в оренду, який її спокійнісінько оброблятиме.

 

В'ячеслав КОЦЕГУБА.

с.Перелюб, Корюківський район.

 

«Сіверщина», 30 вересня 2005 року

 

Останні новини

ЗВІТ про діяльність Чернігівського громадського комітету захисту прав людини за 2025 рік 00:00

Ми підготували річний звіт, у якому зібрали основні результати нашої роботи за 2025 рік. Минулий рік був про історії людей, які змогли відновитися після втрати дому, пережитого насильства чи експлуатації. І про довіру тих, хто звертається по допомогу. Робота Комітету охоплювала Чернігівську, Сумську та Харківську області і включала юридичну допомогу, інформаційні кампанії, тренінги для фахівців і підтримку людей, які опинилися у складних життєвих обставинах.

В Чернігові відбувся тренінг для правозахисників і активістів, які надають допомогу постраждалим від насильства 19:22

Метою заходу стало зміцнення професійної спроможності активістів правозахисних та гендерно-орієнтованих організацій Чернігівської області, представників Коаліції «Чернігівщина 1325» і підвищення стійкості фахівців, які надають допомогу постраждалим від сексуального та гендерно-зумовленого насильства в умовах війни.

Відбувся круглий стіл щодо ідентифікації та перенаправленню постраждалих від насильства в умовах війни 21:24

У межах проєкту «Реагування та захист жертв сексуального та гендерно зумовленого насильства, пов’язаного з конфліктом» у Чернігові відбувся круглий стіл, присвячений ідентифікації та перенаправленню постраждалих від насильства.

Чернігів посилює систему запобігання та протидії домашньому насильству. 19:01

Напередодні всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» у Чернігові відбулася робоча зустріч, під час якої представники міських служб та громадських організацій обговорили спільні кроки для посилення місцевої системи реагування на домашнє та гендерно зумовлене насильство. У центрі уваги були координація між установами, доступність допомоги та розвиток спеціалізованих сервісів для постраждалих.