Безкоштовна
правова допомога

(0462) 612-532


Новини

Партнери

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Харківська правозахисна група

Права людини в Україні. Онлайн-бібліотека

Стратегическая судебная защита

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Май право на допомогу

Мережа правового розвитку

Правовий простір

Украінський правовий портал


Останні публікації

22.01.2006   23:44Чернігівський громадський комітет захисту прав людини

В Чернігові мешкає єдина в Україні адвокат-циганка Марія Іванова

 

"У нашій родині семеро мають вищу освіту"

 

         Спочатку вип'ємо чаю, — запрошує до столу господиня. — Така вже циганська традиція — перш за все запропонувати гостю чай. Ви знаєте, що ми гостинний і щедрий народ? Чи, може, йшли до мене і побоювалися?

         Ні. Власне, мене привела не тільки цікавість. Хоча і це також — раніше не доводилось зустрічати циганок, які б займались юриспруденцією.

Не ображайтесь. У мене є бажання похитнути усталені погляди, стереотипи:

         всі росіяни — п'яниці;

         цигани тільки крадуть і дурять;

         українці жадібні і заздрісні;

         білоруси—дурні.

 Так от, поступова відмова від цих стереотипів може призвести до зниження рівня агресивності в суспільстві. Хіба це не те, що потрібно і циганам, і українцям, щоб нормально співіснувати в одній державі?

         Можливо, з часом ставлення до нас, ромів, і справді зміниться. Адже міняються і самі цигани — чимало молодих людей прагнуть учитися, отримати вищу освіту.

         Ви особисто багато таких знаєте?

         У нашій родині семеро мають вищу освіту. Крім мене, двоюрідний брат Микола Миколаєнко. Деякий час він працював начальником карного розшуку, потім розчарувався у міліцейській роботі, звільнився, зараз живе в Росії. Зять отримав вищу освіту. Дві племінниці — доньки середньої сестри. Діти старшої сестри — хлопець і дівчина. Молодь прагне вступити на юридичний, переважно, щоб стати адвокатами.

         Цигани так гостро відчувають необхідність захищати свої права?

         Так! Лише один приклад: у квітні-жовтні 2004 року всіх ромів затримували — тільки за зовнішнім виглядом, без наявності складу злочину! — доставляли в міліцію, брали відбитки пальців, знімали на фото- та відеокамери.

         Неймовірно! Невже таке могло бути?

         Я теж сумнівалася. Тим більше,    що    Міністерство внутрішніх справ України на запит щодо правочинності зняття відбитків пальців офіційно роз'яснило: "Особам ромської національності, які у встановленому порядку зареєстровані в Україні, не підозрюються у скоєнні правопорушень, не займаються бродяжництвом, не проводили дактилоскопію". І от, 17 жовтня 2004 року, коли я поверталася додому після судового засідання в Куликівці, де я завідую адвокатською конторою, мій автомобіль зупинив сержант ДАІ.

Забрав посвідчення водія, техпаспорт, потім відійшов ... і почав викликати по рації допомогу. Досить скоро під'їхав капітан ДАІ, сів поруч зі мною і звелів їхати в обласне управління внутрішніх справ. Мені стало цікаво: що ж буде далі? В управлінні капітан відрапортував: "Доставив особу циганської національності!" А мені сказав, що треба зняти відбитки пальців. Я не заперечувала.

На превеликий жаль, я не пройшла цю процедуру. Міліціянти роздивились документи, а саме, що я адвокат обласної колегії адвокатів. Інцидент був вичерпаний...

 

"Злочинність не має національності"

 

— Ви пам'ятаєте свою першу справу?

 — Я не забуду її ніколи. Адже це було наочне втілення мети. В юності я дала собі слово — не вийду заміж, доки не вивчуся на юриста і не почну працювати адвокатом. Закінчила Чернігівський юридичний технікум, потім вуз у Харкові. Після прийому в адвокатуру мене направили до Новгород-Сіверського району. Перша справа набула розголосу: семеро підлітків на смерть забили діда. Він жив біля клубу, пас там свого бичка на галявині, а хлопцям хотілося грати в футбол. Він їх проганяв. Знаєте, бувають такі люди. Після одної зі сварок діда побили...

Двох із семи хлопців захищала я. Один був повнолітній, інший ще підліток. Школяр-старшокласник — саме він бив по голові, через що дід і помер, — такий невисокий, кремезний хлопець. Мені здавалося, що він сидить на моїй шиї і давить своєю масою. Прокурор просив йому п'ять чи шість років позбавлення волі. Після мого виступу суд визнав хлопця винним, але термін покарання був умовний. Він продовжував ходити до школи. А які потім листи писав!

         Скільки справ загалом Ви розглянули? Скільки виграли, скільки програли?

         Я не вела таких підрахунків.

         Ви захищаєте тільки циган? Чи всіх, хто звертається?

         Я ніколи не дивлюсь на людину з точки зору національності. Крім того, хіба злочинність    має    національність?

Марія Миколаївна відпрацювала в Новгороді-Сіверському два роки. Потім вийшла заміж і поїхала за чоловіком-військовим до Санкт-Петербурга. Але подружнє життя не склалося. Повернулася в Чернігів, у дім своїх батьків. Повернутися до адвокатської практики було складніше. Але Іванова свого добилася.

         А яка Ваша справа була найгучнішою?

         Та, що я веду зараз, — уже два роки. Одного рома з Ніжина забрали в міліцію, відвезли до Конотопа і вибивали показання, доки не спричинили тілесні ушкодження середньої тяжкості. Святкуючи в сусідньому кабінеті день народження, четверо міліціянтів по черзі заходили до затриманого: били по голові, одягали целофановий кульок, нацьковували вівчарку...

         Чому справа так довго тягнеться?

         Її весь час пробували зам'яти. Мені довелося звернутися з відповідною заявою до Генпрокуратури.   Прийшла відповідь, що кримінальна справа за цим фактом буде знову   порушена.   Втретє. Слідство триває... Мені натякали, щоб я припинила займатись цією справою. Ні!

 

Ольга Макуха,

«Вісник Ч», 19 січня 2006 року

 

Останні новини

Державні та приватні виконавці Чернігівщини посилюють спроможність в сфері виконання судових рішень 22:23

В Чернігові відбувся тренінг для державних та приватних виконавців на тему: «Примусове виконання рішень: сучасний досвід і кращі практики».

Чернігівським освітянам презентували Шкільні служби порозуміння 18:30

4 червня в Чернігові відбулось представлення досвіду впровадження Шкільних cлужб порозуміння. До заходу долучились профільні заступники директорів, психологи та соціальні педагоги навчальних закладів міста Чернігова.

Патрульні поліцейські та громадські активісти Чернігова долучились до святкування Дня захисту дітей 21:54

1 червня в сквері ім.Попудренка Чернігова відбувся захід з нагоди дня захисту дітей. Ініціаторами виступили Чернігівський громадський комітет захисту прав людини та Управління патрульної поліції Чернігівської області.

Чернігівські ОСББ та поліція об’єднують зусилля задля безпеки в громаді 19:46

24 квітня у відбулася робоча зустріч представників ОСББ Чернігова з місцевими поліцейськими в рамках ініціативи «Сусідська варта».