Безкоштовна
правова допомога

(0462) 612-532


Новини

Партнери

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Харківська правозахисна група

Права людини в Україні. Онлайн-бібліотека

Стратегическая судебная защита

Асоціація українських моніторів дотримання прав людини в діяльності правоохоронних органів

Май право на допомогу

Мережа правового розвитку

Правовий простір

Украінський правовий портал


Останні публікації

25.02.2007   18:53Чернігівський громадський комітет захисту прав людини

Чернігівщина: Чи можна подолати корупцію на місцевому рівні?

 

— Пане Іване, скажіть, будь ласка, скільки і якого рангу керівників ви затримали попереднього року?

— Протягом 2006 року в органах внутрішніх справ Чернігівської області було задокументовано 40 фактів хабарництва. До кримінальної відповідальності за цей злочин сьогодні притягнуто 23 посадові особи, в тому числі 10 керівників. Зазначу, що хабарництво ми також розглядаємо як корупційне діяння.

Різниця між цими двома поняттями — хабарництвом і корупцією — в наслідках. Корупційні злочини тягнуть за собою адміністративну відповідальність (штрафні санкції), а хабарництво — кримінальну. Що стосується корупції, то наші підрозділи минулого року склали 46 протоколів про корупцію. Серед порушників — голови, заступники голів, керівники відділів райдержадміністрацій та міських рад, інші посадові особи районного масштабу.

— Чи достатньо високим є розмір штрафів за корупцію?

— З огляду на посади тих, хто притягується до відповідальності, штрафи ці не дуже великі — в межах 300-400 гривень. Тому я вважаю, що закон потребує доопрацювання. Він має передбачати однозначне звільнення державного службовця, який скоїв корупційне діяння, з роботи і позбавлення його права обіймати державну посаду на 5-10 років. Тільки так ми зможемо якимсь чином ситуацію. Натомість чинний закон дозволяє вирішувати питання про звільнення корупціонера його керівнику. А той, як правило, на це не йде. Можливо, думає, що й сам може попастися на тому самому. А коли корупціонер знає, що за скоєні діяння суд присудить йому кількасот гривень штрафу, і він залишиться на роботі, це не боротьба з корупцією, а видимість боротьби.

— Якихось п'ять-шість років тому, пам'ятаю, "в сіті" правоохоронців потрапляла переважно "дрібна рибка". Що змінилося зараз у ваших підходах до боротьби з корупцією?

— На жаль, раніше ми не так боролися з корупцією і хабарництвом, як шліфували гарну цифру. Останнім часом Міністерство внутрішніх справ повністю перебудувало свою політику, і сьогодні перед нами стоїть завдання документувати тих хабарників, які якимось чином впливають на ситуацію в районі, області, державі. Якщо раніше у нас в корупціонери потрапляли секретарі сільських рад — за те, що якусь там довідку видали, то тепер це посадовці, дії яких дійсно впливають на політику і можуть зашкодити розвитку держави. З мене сьогодні не питають за показник, з мене питають за ефективність роботи. А ефективність, як я розумію, — це коли ми затримуємо посадовців при одержанні двох, трьох, десяти тисяч доларів хабара.

— Який механізм виявлення цих посадових злочинів? Хто і як допомагає правоохоронцям виходити на слід корупціонерів, хто дає дозвіл затримувати і притягувати їх до відповідальності?

— По-перше, до нас звертаються люди, від яких вимагають хабара. На сьогодні кількість таких звернень збільшилася, що свідчить про підвищення довіри населення до правоохоронних органів. По-друге, ми отримуємо оперативну інформацію. Коли зібрано достатньо матеріалів, які дають підстави стверджувати, що людина займається хабарництвом, порушується кримінальна справа. Людину допитують, і далі процес триває у річищі кримінально-процесуального законодавства. Дозвіл на проведення оперативно-технічних заходів, згідно із законом, нам дає суд. Самоуправства, коли кого хочу — слухаю, за ким хочу — стежу, у нас немає. Це права людини, які ми також захищаємо, бо ми теж люди.

— Отже, мешканці області стали звертатися до вас частіше. Чи розцінюєте ви це як підтримку з боку населення?

— Звичайно. Коли, наприклад, ми задокументували факт хабарництва з боку начальника відділу облдержадміністрації, то в перші три дні неможливо було відбитися від дзвінків. "Молодці! — казали нам. — Продовжуйте в такому ж дусі, бо корупціонери і хабарники нас уже заїли". Той, хто не знає специфіки нашої роботи, думає, що хабарника можна швидко піймати за руку і, вибачте, посадити за грати. Ні. Це дуже копітка, напружена і серйозна робота. Тому буває й таке, що хабарника роками не притягують до відповідальності.

         Світовий досвід показує: для викорінення корупції у багатьох країнах застосовувались досить жорсткі методи боротьби. В Китаї, наприклад, корупціонерів страчували, у Венеції свого часу їх топили в каналах... Які методи, на вашу думку, були б найефективнішими в Україні?

— Я б не сказав, що такими методами ці держави позбулися корупції. Корупція була, є і буде. Але Україна — європейська держава і ми повинні працювати за європейськими принципами, поважати права людини. Тому методи, про які ви говорите, для нас є неприйнятними. Річ у тім, що існує багато складових, які впливають на рівень корупції в державі. Одна з них — достойний рівень зарплатні держслужбовця. У нього не повинно бути підстав для скоєння корупційних діянь. Крім того, потрібно привести окремі законодавчі акти в прозоре річище. Взяти хоча б так зване рейдерство, яке починає, як кажуть, захльостувати Україну. Рейдери також дають хабарі тим же суддям, тій же міліції, прокуратурі, це не секрет. Але як може суд, що працює в одній області, правильно оцінити ситуацію з підприємством, яке знаходиться в іншій. Я вважаю, законодавчо має бути закріплено так: на чиїй території знаходиться підприємство, суд того регіону і розглядає всі пов'язані з ним позови. А наше законодавство дозволяє звертатися в будь-який суд України. Вважаю, що це неправильно. Наступне. Хабарництво і корупція підривають економічну основу держави. Тому в правовій оцінці цих діянь законодавство має бути жорсткішим. Не повинні корупціонери, як я вже казав, після покарання працювати на посадах. Крім того, всі хабарники, незалежно від того, чи є в них діти, і чи притягувалися вони раніше до кримінальної відповідальності, повинні бути затри мані і взяті під варту. Це, звичайно, прерогатива суду, але я висловлюю свою думку. Бо якщо у нас із 40 хабарників сьогодні заарештовані одиниці, то про яку боротьбу можна говорити?

         Отже, недосконалість українського законодавства не дозволяє викорінити корупцію в окремо взятому регіоні?

         Ця боротьба повинна бути загальнодержавною. Ми робимо все, що можемо. Не скажу, що на всі сто відсотків, бо є деякі питання, проблеми, нюанси... Але важливо те, що зараз нас ніхто не тримає за руки. Принаймні за останні два роки мені ніхто не дзвонив і не казав: "Того — чіпай, а того — не чіпай". Що ж стосується боротьби з корупцією, то я, як міліціонер-професіонал з 25-річним стажем, вважаю, що повністю викорінити її неможливо. А от звести до мінімуму — реально, якщо взятися за справу комплексно: привести у відповідність законодавство, матеріально й соціально підтримати міліцію і подивитись на правоохоронця як на людину, котра дійсно може навести порядок.

 

Наталія Потапчук , «Новий кур’єр», лютий 2007 року

 

Останні новини

Чернігівським освітянам презентували Шкільні служби порозуміння 18:30

4 червня в Чернігові відбулось представлення досвіду впровадження Шкільних cлужб порозуміння. До заходу долучились профільні заступники директорів, психологи та соціальні педагоги навчальних закладів міста Чернігова.

Патрульні поліцейські та громадські активісти Чернігова долучились до святкування Дня захисту дітей 21:54

1 червня в сквері ім.Попудренка Чернігова відбувся захід з нагоди дня захисту дітей. Ініціаторами виступили Чернігівський громадський комітет захисту прав людини та Управління патрульної поліції Чернігівської області.

Чернігівські ОСББ та поліція об’єднують зусилля задля безпеки в громаді 19:46

24 квітня у відбулася робоча зустріч представників ОСББ Чернігова з місцевими поліцейськими в рамках ініціативи «Сусідська варта».

На Чернігівщині розкрили секрети успішних кандидатів на виборах в ОТГ 18:22

27-29 березня 2018 року в Освітньому домі прав людини - Чернігів відбувся тренінг «Хто, якщо не ми? Будуємо нову місцеву владу» для активних членів громад та місцевих активістів з усієї України, які планують брати участь у місцевих виборах до новостворених об’єднаних територіальних громад.