Tweet

У травні 2008 року голова суду в своєму службовому кабінеті разом з судовим розпорядником одержав 11 тис. грн за призначення підсудному покарання, не пов’язаного з ізоляцією від суспільства.

Цей підсудний удруге поспіль притягувався до відповідальності за порушення порядку здійснення операцій з металобрухтом. Закон передбачає за такий злочин або штраф від 500 до 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або обмеження волі на строк до 3 років. Розуміючи, що за повторний злочин покарання може бути тяжчим, торгівець брухтом погодився дати хабара. Пізніше суддя особисто уточнив злочинцю розмір очікуваної суми.

Слідство встановило, що в такий же спосіб суддя отримав ще один хабар – 1500 грн. Його дав винний у скоєнні адміністративного правопорушення: за керування автомобілем у нетверезому стані правопорушник сподівався на покарання, яке не позбавлятиме його права керування транспортними засобами.

Але суд дійшов висновку, що до факту вимагання та отримання цього хабара причетний тілький судовий розпорядник, який діяв без відома свого керівника.

Справу розглядав Апеляційний суд Київської області.

Голові суду призначено покарання у вигляді п’яти років позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком два роки, а судовому розпоряднику — три роки позбавлення волі з випробуванням, з іспитовим строком два роки.

Вважаючи вирок неправосудним, прокуратура Чернігівської області внесла апеляцію щодо безпідставного виправдання судді по другому факту одержання хабара та у зв’язку з м’якістю постановленого вироку.

Прес-служба прокуратури Чернігівської області

18.01.2010 р.