І як наслідок, сьогодні маємо масштабну проблему, коли величезна кількість пенсіонерів заполонили суди намагаючись відстояти ті копійки, які для них передбачені у законі.  І суди враховуючи законність вимог цих людей приймають позитивні рішення щодо захисту їх прав.  Але потрібно зазначити, що судова система виявилась неготовою до такої кількості звернень дітей війни і на сьогодні суди завалені цими позовами.  Суди перетворилися на місця паломництва літніх людей, місця постійних їх зустрічей і чергових розчарувань у спроможності держави забезпечити виконання своїх обіцянок.

А що держава робить для того, щоб вирішити цю проблему. На перший погляд нічого. Але якщо придивитись до тих законодавчих ініціатив, які виходять із уряду, то можна сказати про те, що держава намагається встановити ручне керування цими виплатами.  І в такий спосіб фактично нівелювати ті соціальні гарантії, які є на сьогодні у законі.

Зокрема, це визначено у проекті  закону про гарантії виконання рішення суду, який на початку цього року був поданий до Верховною ради. В цьому документі передбачається, що розмір доплати до пенсії дітям війни вже буде встановлено не у законі, як це є зараз, а буде встановлюватись урядом.  Зрозуміло, що у цьому випадку уряд буде керуватися тими фінансовими ресурсами, які держава буде виділяти на ці цілі. І встановлювати такий розмір, який необхідний буде уряду на той чи інший момент часу.

А враховуючи відсутність фінансування цих пільг навіть сьогодні, коли закон чітко встановлює їхній розмір і у кожного є можливість захистити свої права у суді, то цілком очевидним є те, що пропонований Кабінетом міністрів України вихід із ситуації є способом, не виконуючи записані у законі соціально-економічні гарантії, і не вирішуючи цю проблему по суті,  уникати відповідальності за їхнє невиконання.

На допомогу дітям війни (2011)

(Для початку подаємо запит до Пенсійного фонду)

Управління Пенсійного фонду України
в ______________________________
Адреса: _________________________

Заявник:

ПІБ:
Адреса:

ЗАЯВА
про надання інформації

Я,___________________, ___ року народження, відповідно до статті 1 Закону України № 2195-IV від 18 листопада 2004 року „Про соціальний захист дітей війни» є дитиною війни.

Згідно зі статтею 6 Закону України „Про соціальний захист дітей війни», з 1 січня 2007 року мені повинна виплачуватись щомісячна соціальна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
У зв’язку з наведеним вище, прошу Вас здійснити нарахування належної мені – як дитині війни, соціальної державної допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за 2007-2011 роки та забезпечити її виплату.

Крім того, прошу повідомити, який розмір щомісячної соціальної допомоги у відповідності до Закону України „Про соціальний захист дітей війни», виплачувався мені, за період з 01.01.2007 року по 31.12.2.007 року, з 01.01.2008 року по 31.12.2008 року, з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року та з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року, 01.01.2011 року по ___________ року.

Підпис

Дата

(Після отримання відповіді на запит подаємо до суду заяву
про поновлення строків та позовну заяву)

__________________________________________________

Назва районного суду куди подається позов)
 _____________________________ (адреса)

Позивач: ПІБ особи
Адреса

Відповідач:

Управління Пенсійного фонду України
в ___________________________________
Адреса ______________________________

ЗАЯВА
про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду

Відповідно до статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Управління Пенсійного фонду України здійснювало мені нарахування самостійно. Я не є спеціалістом в області соціального захисту, не зобов’язаний проводити перевірку розрахунків відповідача, який є органом одним з органів, уповноваженим на виконання функцій державного управління, і я не проводив таку перевірку. При цьому я вважав, що управління діє у відповідності до вимог законодавства. Крім того, управління здійснює всі виплати в цілому, без їх розмежування і мені не було достеменно відомо яка сума виплачується мені в якості соціальної допомоги, як дитині війни.

Про належні мені як дитині війни виплати мене повідомлено не було, тому про факт порушених моїх прав стало відомо лише після отримання відповіді з Управління Пенсійного фонду України в ________________________. На підставі викладеного та керуючись ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПРОШУ:

відновити пропущений строк для звернення до суду за захистом порушених прав, свобод та інтересів за період з 01.01.2007р. по ____________р. (ця дата має бути за 6 місяців до подачі позову наприклад якщо Ви звернулися з позовом до суду 1.01.2011 року, то відповідно потрібно зазначити 1.06.2010 року)

Додатки:
1. Копія листа про надання інформації.
2. Копія відповіді управління ПФУ в ______________________
3. Копія заяви і додатками для відповідача.

_________________ р.         Підпис

______________________________________

 (Назва районного суду куди подається позов)
 ______________________________ (адреса)

Позивач:

ПІБ _________________
Адреса_________________________

Відповідач:

Управління Пенсійного фонду України

__________________________________
Адреса: __________________
тел.: _______________

АДМІНІСТРАТИВНИЙ ПОЗОВ
про зобов’язання доплати щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни

У відповідності до статті 1 Закону України “Про соціальний захист дітей війни” від 18.11.2004 року (далі – Закон) я є дитиною війни. Згідно зі статтею 6 Закону, з 01.01.2006 року мені повинна виплачуватись щомісячна соціальна державна допомога у розмірі 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Мінімальна пенсія за віком, відповідно до ст. 28 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Відповідно до п. 2.1. Постанови правління Пенсійного фонду України “Про затвердження Положення про управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва та Севастополі, Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах” від 30 квітня 2002 року № 8-2, основним завданням органів Пенсійного фонду України є забезпечення своєчасного і в повному обсязі фінансування та виплати пенсій, допомоги на поховання та інших виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів фонду та інших джерел, визначених законодавством. Таким чином, виплата надбавки до пенсії мала здійснюватись відповідачем.
Мною ___________________ р. було направлено письмове звернення до відповідача з запитом про фактично здійснені виплати и з вимогою здійснити нарахування належної мені – як дитині війни, соціальної державної допомоги у розмірі 30 відсотків від мінімальної пенсії за віком за 2007-2011 роки та забезпечити її виплату.

Не зважаючи на те, що згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, відповідач, діючи, як орган владних повноважень, відмовив мені у моєму гарантованому ст. 6 Закону праві, посилаючись на норми Постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 р. (відповідь Управління Пенсійного Фонду додається).

Вважаю, що відмова відповідача є незаконною, оскільки відповідно до частини 2 статті 3 Закону, державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

Таким чином, відмова Відповідача у здійсненні перерахунку та виплаті мені соціальної державної допомоги, передбаченої статтею 6 Закону, є протиправною і такою, що суперечить Конституції та законам України, порушує мої права на соціальний захист.

Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня -411 гривень.
Відповідно до Закону України „Про Державний бюджет на 2008 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить : з 1 січня – 470 гривень, з 1 квітня – 481 гривень, з 1 липня -481 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень.

Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2009 рік»- прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 498 грн., з 1 листопада – 573 грн.
Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2010 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 695 грн., з 1 квітня – 706 грн., з 1 липня – 709 грн., з 1 жовтня – 723 гривень, з 1 грудня – 734 гривень.

Відповідно до Закону України „Про державний бюджет України на 2011 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, становить: з 1 січня – 750 гривень, з 1 квітня – 764 гривні, з 1 жовтня – 784 гривні, з 1 грудня – 800 гривень.