Останні публікації
26.12.2011 18:28 — Чернігівський громадський комітет захисту прав людини
Про доплати "дітям війни": стан справ на сьогодні
З літа 2011 року ситуація з пенсіями дітей війни суттєво змінилася.
З 06 липня 2011 року було "підредаговано" сам закон. Пунктом 7 Закону про внесення змін до Державного бюджету на 2011 рік передбачено, що стаття 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" застосовується у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів Пенсійного фонду. А Постановою Кабміну №745 для дітей війни передбачено підвищення пенсії у розмірі 49,8 грн. І тепер, коли ПФУ призначає надбавку в 49,8 грн. - це відповідає законодавству.
Враховуючі, що строк позовної давнини за такими справами становить півроку, юристи вважають, що на сьогоднішній день звернення до суду з позовами про стягнення 30% надбавки не є перспективними. Але це не стосується позовів, які були подані раніше, їх варто довести до кінця.
Найгостріше на сьогодні питання - це виконання судових рішень, які вже винесені на користь громадян. Надзвичайна тяганина у цьому питанні пов'язана з трьома головними причинами.
По-перше, Пенсійний фонд звичайно оскаржує судові рішення і проходить досить багато часу, поки апеляційна скарга потрапить до апеляційного суду, буде розглянута та повернута. На практиці це інколи продовжується й по два роки.
По-друге, після повернення справи позивач має звернутися з заявою до суду з проханням видати виконавчий лист, отримати цей лист в канцелярії суду і відправити його до виконавчої службу. А та теж працює досить повільно.
Нарешті, останні місяці з'явилася ще одна причина, через яку надбавку у передбаченому законом розмірі не можуть отримати навіть ті «діти війни», які вже давно отримували її за рішенням суду щомісячно ("довічно"). Це пов'язано зі зміною в Пенсійному фонді порядку виплати таких коштів. Тепер виплати пенсій і доплат поділені в ПФУ на дві відомості - основну та виплат по виконавчим листам. І для виплат по другій відомості коштів в державному бюджеті не передбачено, тому виплати затримуються на невизначений час. І здається, що чи не єдиний ефективний спосіб захисту порушених таким чином прав людини - звернення до Європейського суду з прав людини.
Більш детальну інформацію з цих питань можна отримати в Чернігівському громадському комітеті захисту прав людини за адресою: м.Чернігів, 14000, вул. Горького 57, тел. (022) 612-532.
Останні новини
ЗВІТ про діяльність Чернігівського громадського комітету захисту прав людини за 2025 рік 00:00
Ми підготували річний звіт, у якому зібрали основні результати нашої роботи за 2025 рік. Минулий рік був про історії людей, які змогли відновитися після втрати дому, пережитого насильства чи експлуатації. І про довіру тих, хто звертається по допомогу. Робота Комітету охоплювала Чернігівську, Сумську та Харківську області і включала юридичну допомогу, інформаційні кампанії, тренінги для фахівців і підтримку людей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
В Чернігові відбувся тренінг для правозахисників і активістів, які надають допомогу постраждалим від насильства 19:22
Метою заходу стало зміцнення професійної спроможності активістів правозахисних та гендерно-орієнтованих організацій Чернігівської області, представників Коаліції «Чернігівщина 1325» і підвищення стійкості фахівців, які надають допомогу постраждалим від сексуального та гендерно-зумовленого насильства в умовах війни.
Відбувся круглий стіл щодо ідентифікації та перенаправленню постраждалих від насильства в умовах війни 21:24
У межах проєкту «Реагування та захист жертв сексуального та гендерно зумовленого насильства, пов’язаного з конфліктом» у Чернігові відбувся круглий стіл, присвячений ідентифікації та перенаправленню постраждалих від насильства.
Чернігів посилює систему запобігання та протидії домашньому насильству. 19:01
Напередодні всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» у Чернігові відбулася робоча зустріч, під час якої представники міських служб та громадських організацій обговорили спільні кроки для посилення місцевої системи реагування на домашнє та гендерно зумовлене насильство. У центрі уваги були координація між установами, доступність допомоги та розвиток спеціалізованих сервісів для постраждалих.