Tweet

Тож близько 30 відчайдушних студентів приїхали шукати правди до Міністерства освіти. Ними була висунута вимога негайного звільнення ректора В.Яковця, який не тільки затягував конференцію трудового колективу, а й після отримання догани сам призначив собі премію у розмірі 1800 грн., яку згодом після оприлюднення був змушений повернути.

Студенти, виставивши пікет, скандували: "Яковцю пора у відставку, треба ставить в цьому крапку" та "Пікетуй не пікетуй, Яковець усіх купив...". Коли ж набігло багато журналістів, працівник Міністерства В.Шинкарук вийшов до піке-тувальників, і після довгої полеміки кілька студентів та викладачів були запрошені на переговори із заступником міністра М.Степком. Останній повідомив, що наступного дня в Ніжин прибуде комісія представників Міністерства, які будуть контролювати процес підготовки конференції.

За дивним збігом обставин до Міністерства приїхала нардеп України від СДПУ(о) пані Прошкуратова, яка, підійшовши до студентів, почала переконувати, що ректор — Ті друг, якого вона поважає і не розуміє, чим молоді люди не задоволені. А наприкінці полеміки запропонувала купити студентам ковбаси та батон. Пікетувальники вирішили за ковбасу не продаватись і ввічливо відмовились.

Було вирішено чекати міністра С.НІколаєнка, який зміг поговорити з молоддю лише близько 16 години. Міністр заявив, що подібними діями студенти розвалюють Україну!

У той же час В.Яковець був викликаний до Міністерства, щоб надати пояснення стосовно затягування строків проведення конференції. Ректор за старим звичаєм почав розповідати, що все в університеті добре, що студенти неправильно поінформовані. Це було зустрінуте дружнім сміхом та одяганням на вуха вермішелі, що мало символізувати "правдивість" слів В.Яковця. Після скандування у вічі ректору "брехун" студенти згорнули пікет, а залишки вермішелі дбайливо прибрали, що означало небажання бути схожим на ректора.

І хоча основну вимогу студентів не було задоволено, все ж здобутком стала комісія, яка працювала 3 дні, та дала можливість провести конференцію трудового колективу. Сам факт того, що студенти були змушені їхати до Києва пікетувати Міністерство освіти, свідчить про "професіоналізм" міністра-соціаліста.

"Піррова перемога" ректора НДУ

Перед конференцією першими прийшли до університету студенти, які о 7 ранку встановили намет перед університетом. Ініціативна група "Студент за студента" роздавала роздруковані матеріали, як висловився один із учасників, "про іншу сторону медалі" ректора НДУ. Намет був обвішаний плакатами з написами "Обережно, тут вірус правди" та "Чекаємо справедливості", а також були вивішені підписи студентів, які, так би мовити, заочно чекали на справедливість.

Яковець Василь Павлович зачитав свій звіт за рік. Найцікавішим моментом виявилася негативна оцінка діяльності фізико-математичного факультету, на якому Василь Павлович не тільки викладає, а й працює завідуючим кафедри. Аудиторія сприйняла це як самокритику. Дивним також було висвітлення особистих заслуг викладачів, які явно не були результатом діяльності ректора.

Виступаючим на підтримку ректора аплодувала одна сторона, на підтримку "опозиції1" — інша.

Варто відзначити емоційність виступів викладачів та студентів, які виступали проти пана Яковця. Особливо виступ колишнього викладача НДУ П.Міхеда не лишив нікого байдужим, оскільки йшлось про те, як обійшлися з шанованою людиною, в особі якого нині діючий ректор вбачав конкурента.

Від запрошених виступав заступник міністра освіти М.Степко, та говорив мовою фактів перший заступник губернатора Чернігівської області О.Обушний. Завершила плеяду промов пані Прошкуратова.

Конференція тривала 7 годин. За підрахунками було встановлено 56% (240) голосів, які оцінили діяльність В.Яковця як задовільну, та 40% (170), що оцінили роботу ректора як незадовільну.

Однак не було зрозуміло, хто ж переміг: ректор, якому лишилося півтора місяця до закінчення контракту, і роботу якого 40% колективу оцінили на "двійку", чи "опозиція", якій не вистачило 16% голосів? Питання зависло. Ректору поставили "трієчку".

Олександр ФЕДОРЕЦЬ.

м.Ніжин.

«Сіверщина», 28 жовтня 2005 року