Tweet

—         Василю Васильовичу, як сьогодні прокуратура   оцінює   стан дотримання законності та прав людини в цих закладах?

—         Нещодавно в нашій області кілька з них перевірили представники Генеральної прокуратури України. І після перевірки деяких установ вони зробили такий висновок: "...особи, які там утримуються, перебувають в неналежних умовах, що можуть прирівнюватися до нелюдського або такого, що принижує гідність, поводження".

—         Що ж „нелюдського" вони там зафіксували?

—         Наприклад, прилуцький ІТТ розміщений у підвальному приміщенні міськрайвідділу міліції, у зв'язку з чим там немає природного освітлення. Немає природного кондиціонування та вентиляції повітря в камерах. Душова кабіна знаходиться надворі, тому митись затримані особи можуть тільки у теплу пору року. Немає туалетів у камерах. У ніжинському ІТТ немає окремої кімнати для побачень, і тому вони не проводяться взагалі.

Немає також природного кондиціонування та вентиляції повітря. До того ж не всі затримані особи там забезпечені індивідуальною постільною білизною...

—         А як особисто Ви вважаєте, є ті умови такими вже нелюдськими? У нас в деяких райцентрах жителі приватного сектора мають туалети та душі на вулиці, це традиційно й нікого не лякає...

—         Не можна порівнювати можливості вільних людей та затриманих. Я теж вважаю, що затримані сьогодні перебувають не в належних умовах. Та що там казати, на створення таких умов жоден ІТТ у нас, мабуть, просто не розрахований. Наприклад, контингент там потрібно розділяти по різних камерах: не тільки жінок окремо від чоловіків, а й судимих від несудимих, повнолітніх від неповнолітніх... У більшості наших ІТТ просто немає такої кількості камер.

Колись ці заклади будувалися без урахування потреб людини. Сьогодні на приведення їх до більш цивілізованого стану потрібні великі кошти, яких у профільного відомства немає. Ми це розуміємо, але обов'язок прокуратури — давати правову оцінку, не замовчуючи окремих порушень лише тому, що вони мають поважні причини. Бо інакше кошти, можливо, так і не знайдуться.

—         Страшні історії перебування в ІТТ, про які час від часу доводиться читати в періодиці, дуже рідко коли лякають побутом ІТТ том (хіба що спанням у три зміни). А зазвичай там мова йде про небезпеку від сусідів по камері та від персоналу.

— Спання у зміни в ІТТ нашої області прокурорські перевірки не зафіксували (така ситуація була, але раніше, в кінці 90-х, і не в ІТТ, а в СІЗО, куди звозили підслідних з усієї області). А щодо випадків знущань... Людина, особливо та, котра опиняється за ґратами вперше, саме перебування в тій атмосфері може сприймати як катування та знущання. До того ж вона в такому стані реагує на все дуже гостро.

—Але все ж таки, чи виявляли Ви порушення, пов'язані не з матеріальним забезпеченням, а з людським фактором?

—Так. Цього року був випадок, коли двох осіб без документів, затриманих у Прилуках за підозрою у бродяжництві, замість того, щоб своєчасно помістити до ІТТ, більш ніж добу протримали в кімнаті для затриманих відділу міліції (у тій, яку народ і кімнати не передбачають для затриманих ні умов для сну, ні харчування.

Ще один приклад: чоловіка, який вчинив тяжкий злочин і був відпущений на підписку про невиїзд, місяць тримали у приймальнику-розподільнику для бродяг при УМВС України в Чернігівській області. По-перше, він перебував там разом з особами, які злочинів не скоювали. По-друге, "відсиджене" не буде йому зараховане до терміну покарання при винесенні вироку судом.

Якщо про певні порушення, спричинені матеріальними проблемами, ми можемо говорити, але можемо не усувати їх, то процесуальні порушення усуваються в обов'язковому порядку. Тільки поточного року за актами прокурорського реагування притягнуто до відповідальності 11 працівників міліції, які обслуговують спецустанови для тимчасово затриманих.

— Василю Васильовичу, чи правда, що в нашій області дехто з представників адміністрації ІТТ від затриманих заразився туберкульозом?

 — На жаль, так. Адже до цього часу (і це здебільшого загальноукраїнська практика) затримані, хворі на активну форму туберкульозу, не направлялись на лікування до спеціальних палат тубдиспансерів, а поміщались у загальні ІТТ. Причому, згідно зі спеціальними наказами МВС і МОЗ, усі новоприбулі до ІТТ обов'язково проходять флюорографічне обстеження. І при виявленні запущених форм туберкульозу до СІЗО їх потім не переводять. Тобто в окремих випадках особи, хворі на туберкульоз, перебувають в ІТТ навіть по півтора місяця.

Причина все та ж — брак фінансування. Причому ця ситуація мала б бути змінена і за рішенням РНБО від 2004 року, і за дорученням Президента від квітня 2005-го. Але коштами ці директиви належним чином не забезпечувались і виконувались дуже повільно. Останнім часом ситуація вийшла на таку стадію: нібито виділені і палати, й охоронці, але в палатах немає санвузлів, а для конвою немає окремого приміщення. І ні міліція, ні лікарняний заклад не хочуть обладнувати це за свої кошти. Прокуратура сьогодні наполягає на тому, щоб таких затриманих усе ж таки переводили в тубдиспансер, а остаточне облаштування робилося «у процесі».

Валерій ЛИТОВЧЕНКО

ДОВІДКА

У Чернігівській області 20 ізоляторів тимчасового тримання (ІТТ), 25 кімнат для доставлених у чергових частинах органів внутрішніх справ. В області немає спецприймальника для тримання осіб, які перебувають під адміністративним арештом. У зв'язку з цим особи, засуджені за скоєння адміністративного правопорушення до відбування покарання у вигляді адмінарешту, згідно з наказом МВС України утримуються в ізоляторах тимчасового тримання, де є спеціально виділені камери для зазначеного контингенту.

У Чернігові функціонує приймальних-розподільник для осіб, затриманих за бродяжництво. Пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства в області не створено. Тому таких осіб, затриманих на території області, відправляють до приймальника-розподільника.

 «Гарт», 11 травня 2006 року