Tweet

Напомним, что уголовное дело было возбуждено по факту незаконного задержания белорусов в ночь с 24 на 25 ноября 2004 года украинскими спецслужбами на украинско-белорусской границе. Белорусы возвращались из Киева, где по приглашению ряда украинских неправительственных организаций находились во время второго тура президентских выборов. В отношении задержанных применялась грубая физическая сила. На требования белорусов представиться и объяснить причину задержания, «силовики» отказывались называть фамилии, и говорили, что нечего было приезжать на Майдан и поддерживать Ющенко. В задержании с применением насилия четырех человек участвовали более двадцати сотрудников пограничной службы, милиции, таможни и люди в штатском. Дмитрий Бондаренко получил серьезную травму руки. Позднее в Минске ему была сделана операция, наложен гипс. Затем граждан Беларуси обвинили в неподчинении пограничникам. Белорусские оппозиционеры провели почти сутки в Репкинском РУВД, после чего они были отпущены по решению административного суда, который признал их невиновными.

Прокомментировать закрытие уголовного дела пресс-центр Хартии’97 попросил активистов оппозиции Дмитрия Бондаренко и Дмитрия Бородко.

«Безусловно, ответ следователя Черниговской прокуратуры Летуты меня весьма удивил. Наше дело расследовали две прокуратуры. Вначале «гражданская» прокуратура Черниговской области возбудила уголовное дело по нашему случаю, и мы ездили давать показания в качестве потерпевших этому следователю. Потом дело перешло в военную прокуратуру Черниговского гарнизона, где уже другой следователь и военный прокурор Андрей Подосинов проводили ряд следственных действий по опознанию сотрудников силовых структур, которые нас задерживали, и очные ставки с ними. Мы опознали несколько человек, которые нас задерживали, в том числе мной были опознаны люди, которые непосредственно нанесли мне увечья. Теперь мы получили ответ почему-то из «гражданской» прокуратуры. А как же наши показания и опознания в военной прокуратуре?

Фактически этот ответ означает, что в демократической Украине похищение, незаконный арест, причинение увечий, совершаемые сотрудниками силовых ведомств в отношении иностранных граждан, преступлениями не являются. С чем я президента Ющенко и поздравляю. Хотел бы также отметить, что наше дело было закрыто буквально через пару недель после возвращения г-на Януковича во власть. И, видимо, люди, которые отдавали устный приказ о нашем незаконном задержании, вернулись во власть вместе с ним», -- заявил Дмитрий Бондаренко.

«Обидно, что я и мои друзья были задержаны, избиты, сутки отсидели за решеткой просто так. Жаль потраченного времени, ведь мы за свои деньги несколько раз ездили в Чернигов, надеясь, что в новой демократической Украине восторжествует справедливость. Мы дали полное объяснение того, как это все происходило, мы опознали людей, которые нас арестовывали, которые крутили руки и одевали наручники. Доведение данного дела до логического конца могло послужить примером для сотрудников спецслужб не только Украины. Не только наше дело, но и другие события в Украине говорят об откате от идеалов «оранжевой революции», своеобразном реванше прежнего режима», -- считает другой потерпевший Дмитрий Бородко.

На вопрос, собираются ли белорусы обжаловать в суде решение прокуратуры, Бондаренко ответил:

«Дело было возбуждено структурным подразделением украинской прокуратуры. Мы не писали тогда никаких заявлений и жалоб на свой счет, и не хотим это делать сейчас. Сегодня мы надеемся на то, что черниговская прокуратура отменит свое решение, так как, на наш взгляд, состав преступления в отношении нас очевиден. Последствия травмы руки я ощущаю до сих пор, и врачи говорят, что полностью восстановить функции уже не удастся.

Если наше дело будет «спущено на тормозах», то, значит, Украина так и не стала правовым государством, и ею руководят те же преступные, коррумпированные силы, как и до «оранжевой» революции. «Репкинское дело» – это тест на уровень развития украинской демократии. Но, наверно, это больше проблема самих украинцев, а у нас в Беларуси сегодня своих проблем хватает. Если же правоохранительные органы Украины захотят все-таки разобраться в этом деле, мы готовы приехать».

Тем не менее, белорусские оппозиционеры не жалеют, что ездили в 2004 году в Киев.

«Даже, несмотря на то, что случилось, я совершенно не жалею, что был в это время на Киеве, потому что Майдан пробудил во мне и тысячах людей надежду на то, что мечта о свободе может осуществиться», -- сказал Дмитрий Бородко.

Хартия’97

Справа затриманих білоруських активістів Дмитра Бондаренка, Дмитра Бородка, Володимира Кобця та Олександра Отрощенкова

Адвокат: О. Трофімов, Чернігівський громадський комітет захисут прав людини.

Час звернення до Фонду та закінчення справи: листопад 2004 р. – теперішній час

Результат: Порушена кримінальна справа за фактом порушення прав незаконно затриманих, що ведеться прокуратурою Чернігівського гарнізону.

Стислий огляд справи

Білоруських лідерів ради громадських ініціатив "Вільна Білорусь" Дмитра Бондаренка і Дмитра Бородка й активістів руху "Зубр" Володимира Кобеця й Олександра Отрощенкова було безпідставно затримано на кордоні під час помаранчевої революції та застосовано фізичне насильство з боку правоохоронних органів.

У ніч із 24 на 25 листопада 2004 року на українсько-білоруському кордоні (станція Горностаївка Чернігівської області) були затримані четверо білорусів: Координатор руху «Зубр» Володимир Кобець, прес-секретар цього руху Олександр Отрощенков, координатор громадської ініціативи Хартія'97 й один з лідерів Європейської коаліції «Свабодная Бєларусь».

На момент затримки громадяни Бєларусі вже пройшли митний і паспортний контроль, міграційні картки були здані: формально вони були випущені за територію України. Однак вони були зняті з поїзду й доставлені в Ріпкінське відділення міліції. У затриманні брали участь не менш 20 чоловік: прикордонники, представники СБУ, міліція. При жорстокому арешті Дмитру Бондаренко серйозно пошкодили руку: він був доставлений у Ріпкінську районну лікарню для надання медичної допомоги. Після цього він був перепроваджений у відділення міліції. Затриманим удалося пронести із собою телефон і тому з'явилася можливість повідомити друзям про їхнє незаконне затримання. Українських правоохоронців найбільше цікавили активісти білоруського руху «Зубр».

Ранком у Ріпкінське відділення міліції прибув представник ОБСЄ й адвокат Чернігівського громадського комітету захисту прав людини - Олександр Трофімов, роботу якого було підтримано Фондом стратегічних справ УГСПЛ. Невідомо, яку мету переслідували спецслужби цим захопленням, але очевидно, що план їх провалився. Щоб якось себе виправдати, працівники міліції склали протоколи про те, що затримані «здійснили злісну непокору законним вимогам представників влади». Завдяки наданню юридичної допомоги з боку адвоката О.Трофімова, зазначені протоколи в ході судового розгляду були визнані незаконними.

Діями українських правоохоронних органів були порушено багато положень українського законодавства та Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. При затриманні правоохоронцями були заподіяні тілесні ушкодження, пов'язані з болем, фізичним і моральним стражданням Дмитру Бондаренко та іншим затриманим.

Після зазначених подій по факту незаконного затримання й перевищення влади посадовими особами українських правоохоронних органів 9 лютого 2005 року була порушена кримінальна справа. У рамках цієї кримінальної справи білоруси були визнані потерпілими.

Інтереси потерпілих представляв і надалі адвокат Олександр Трофімов, не без зусиль якого розслідування цієї справи не припиняється, що останнім часом велика рідкість стосовно справ про злочини, скоєні правоохоронними органами. Справа спочатку була порушена Ріпкінською районною прокуратурою, далі була передана до Чернігівської прокуратури, після чого опинилася в Генеральній прокуратурі України. Розслідування подій 24-25 листопада 2004 року велося військовою прокуратурою Чернігівського гарнізону й під особистим контролем прокурора Чернігівського гарнізону.

Проте 21 серпня 2006 року потерпілі отримали постанову про закриття кримінальної справ у звязку з відсутністю складу злочину.

Загалом адвокат, як представник потерпілих, брав участь у десятках слідчих дій, зокрема, було проведено очні ставки потерпілих із працівниками правоохоронних органів.

Нажаль, на сьогоднішній день залишається таємницею, хто надав наказ в столиці про затримання білоруських активістів, а також імена багатьох, хто керував і безпосередньо здійснював затримання і арешт на прикордонному пункті „Горностаївка”.

УГСПЛ