Tweet

10 січня 2013 року виконавча служба мала намір виселити родину Єреськів з неповнолітньою донькою. Поки що «примусове входження» до кв. 53 будинку 27 по вул. Рокоссовського у Чернігові, де проживає сім’я, не здійснювали. Державні виконавці просто не прийшли.

Натомість біля будинку відбулася акція протесту проти порушення прав людини, участь у якій взяли більше двадцяти представників кількох громадських організацій та небайдужі громадяни. Працівників виконавчої служби на місці подій не було.

Не означили себе ні для присутньої преси, ні для батьків дитини і запрошені на «виселення» представники органів опіки. Ідентифікованими (за зовнішнім виглядом та манерами поведінки) були лише міліціонери у формі, «люди в цивільному» та слюсар ЖЕКу з валізою інструментів для «примусового входження».

З’ясувалося, що напередодні увечері до квартири Єреськів завітав нарочний з Постановою про відкладення провадження виконавчих дій. У документі зазначається: «у процесі здійснення виконавчого провадження боржник повідомив, що за адресою м. Чернігів, вул. Рокосовського. буд. 27, кв. 53 зареєстрована та проживає неповнолітня дитина. Такі обставини перешкоджають провадженню виконавчих дій».

Державний виконавець постановив: «Відкласти провадження виконавчих дій з примусового виконання… на строк до 10 (десяти) робочих днів». Що означає «до 10» родині не пояснили.

Не вдаючись до оцінки «законності» рішень судів та дій виконавчої служби, можна поставити їм запитання: «Невже важко було уявити, що у чоловіка та дружини інколи бувають діти?»

«Усі події з сім’єю Єреськів – непокаране до цього часу і навіть недорозслідуване шахрайство, суди з абсолютно протилежними рішеннями, бездіяльність інших державних органів – свідчать лише про те, що в нашій державі відсутня чітка система захисту прав людини і зокрема – прав дитини, – зазначив у розмові з присутніми на акції представниками ЗМІ керівник громадської організації М’АРТ Сергій Буров.– Ми не зупинимося на цьому «відкладенні провадження» і добиватимемося справедливих судових рішень. Якщо ж держава Україна не зможе захистити своїх громадян, то Українська Гельсінська спілка з прав людини, до якої входить наша організація, допоможе їм у відстоюванні прав у Європейському суді.

З кожним із нас може трапитися те, що трапилося з цією родиною. Ми можемо постраждати внаслідок різних причин: власною необізнаності і не компетентності, чиїхось злочинних дій і т.п.

Проте, кожна людина має бути захищена державою від жорстокого поводження, втручання у приватне і сімейне життя. Більше того, у держави є обов’язок позитивних дій. Ми не повинні всі бути юристами і знати всі тонкощі юриспруденції.

У нас немає великої сили, щоб самостійно протистояти злочинним діям. Захист і підтримка є обов’язком держави. Держави, яку ми створили саме для того, щоб відчувати себе захищеними, держави, яку підтримуємо та забезпечуємо її існування, сплачуючи податки.

У цьому випадку не можна стверджувати, що держава діяла на захист сім’ї та дитини. Рішення судів не враховували інтереси дитини. Фактично відсутні ефективні дії державних органів, які мають опікуватися правами та інтересами дитини».

Довідка

Подружжя Єреськів у 2007 році після продажу колишнього житла придбало нове з метою покращання умов проживання та навчання дитини. Квартира була куплена в агенції нерухомості, оформлена у нотаріуса з дотриманням з боку покупців усіх норм законів.

А пізніше з’ясувалося, що житло на момент продажу знаходилося у спорі між трьома особами, які мали заповіти від померлої жінки, хоча не мали з нею ніяких родинних стосунків.

Як розповіли Борис Михайлович та Тетяна Олегівна, їм стало відомо, що перший заповіт був складений на одного з керівників податкової міліції, другий – на батька капітана обласного управління міліції, третій – на матір слідчого податкової міліції. Вони і судилися між собою. Суди визнавали і відмовляли, скасовували і поновлювали. Підробка заповіту… Шахрайство... Кримінальна справа...

Судова тяганина щодо квартири триває вже шостий рік, ще не завершилася і принесла кілька рішень, постанов та ухвал, які мають суттєві протиріччя. Але одне з таких рішень заплановане до виконання.

Однією з грудневих (2012 р.) ухвал Деснянський районний суд відмовив у задоволенні подання державного виконавця про примусове входження до житла Єреська Бориса Михайловича, а іншою ухвалою дозволив державному виконавцю здійснити примусове входження до житла Єресько Тетяни Олегівни.

Друга ухвала оскаржена Тетяною Олегівною, справа знаходиться у провадженні апеляційного суду. А от питання про правомірність входження до житла неповнолітньої дитини виконавчою службою не ставилося, а судами не розглядалося, начебто такої людини взагалі не існує.

Оскільки права дитини, всупереч законам, не бралися до уваги і не розглядалися взагалі, то примусово виселяючи її з житла (чи то в наручниках, чи зв’язаною, чи під психологічним тиском) виконавча служба грубо порушуватиме Конституцію України та Конвенцію ООН про права дитини, яку Україна ратифікувала Постановою ВР №789-12 від 27.02.91.

Конституція України:

Стаття 52.

…Будь-яке насильство над дитиною та її експлуатація переслідуються за законом.

Конвенція ООН про права дитини:

Стаття 3

1. В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Стаття 16

1. Жодна дитина не може бути об'єктом свавільного або незаконного втручання в здійснення її права на особисте і сімейне життя, недоторканність житла, таємницю кореспонденції або незаконного посягання на її честь і гідність.

2. Дитина має право на захист закону від такого втручання або посягання.

Стаття 19

1. Держави-учасниці вживають всіх необхідних законодавчих, адміністративних, соціальних і просвітніх заходів з метою захисту дитини від усіх форм фізичного та психологічного насильства, образи чи зловживань…

Важко навіть уявити, як державні виконавці здійснюватимуть «примусове входження» до помешкання дружини, не входячи до помешкання чоловіка та дитини. А ще важче – як виконавці чи спецпідрозділ міліції «звільнятимуть квартиру» не від меблів і побутової техніки, а від неповнолітньої дівчинки. Чи може передадуть іншому власнику разом з квартирою? Адже ні судом, ні виконавчою службою це питання не з’ясовувалося.

Держава замість, щоб вибачитися за некомпетентні (чи зловмисні?) дії своїх органів та компенсувати потерпілим (а вони визнані такими по кримінальній справі про шахрайство) матеріальну та моральну шкоду, надсилає інші свої органи для подальшого порушення прав людини.

До громадської приймальні із надання безоплатної правової допомоги, що працює на базі ММГО М’АРТ, з проханням захистити їхні права та права їхньої неповнолітньої дитини Єресько Борис Михайлович та Єресько Тетяна Олегівна звернулися наприкінці грудня 2012 року.

Родиною оформлене письмове звернення до Української Гельсінської спілки з прав людини, членом якої є наша організація, з проханням надати їм правову допомогу у захисті їхніх прав та свобод.

ММГО М’АРТ звернулася з проханням вжиття можливих заходів для недопущення порушень прав людини та надіслала листи:

Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини Лутковській В.В.

Представникові Уповноваженого з питань дотримання прав дитини, недискримінації та гендерної рівності Філіпішиній А.А.

Уповноваженому Президента України з прав дитини Павленку Ю.О.

Начальнику управління у справах сім’ї та молоді Чернігівської обласної державної адміністрації Сердюк О.С.

Начальнику служби у справах дітей Чернігівської обласної державної адміністрації Зеленько Л.Ф.

Начальнику Деснянського відділу державної виконавчої служби Чернігівського міського управління юстиції Приходьку Ю.М.

ГО "М’АРТ

За інформацією "Високий Вал"