Tweet

В Україні військові в зоні АТО, їхні родини та переселенці потребують правової допомоги. З яких питань вони найчастіше звертаються до юристів приймалень громадських організацій, розповіли представники волонтерських рухів прикордонних районів – Херсонщини, Одещини та Чернігівщині.

Паперова тяганина

Найбільше військових з зони АТО турбують питання оформлення статусу учасників бойових дій, зазначає керівник приймальної Херсонського обласного Фонду милосердя та здоров’я Наталія Козаренко. «Адже їм самостійно слід збирати документи. За короткострокову відпустку військові фізично не можуть впоратися з цією проблемою. Часто вони не знають, що саме слід подавати. Тому дуже добре, що юристи, як от група в Facebook «юридична сотня», яка розробляє буклети, методичні посібники із зазначеним набором усіх необхідних для цього документів, підключилися на волонтерських засадах по всій Україні до цієї роботи. Такі матеріали розповсюджуються нашими приймальнями»,-- зазначає вона.

Ситуація ще й тому ускладнюється, що в Донецькій та Луганській області ведуться повноцінні бойові дії. Однак, за статусом вони кваліфікуються, як АТО. «Тому виникають проблеми із тими, хто потрапив у полон до бойовиків, оскільки за такого статусу військового конфлікту не діють міжнародні військові конвенції. Тому вони не можуть рахуватися військовополоненими, що ускладнює процедуру їх визволення», -- додає Наталія Козаренко.

А керівник приймальні Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Піддубна вважає, що за нормативними актами, які регламентують проведення АТО, військові не можуть брати участь в антитерористичній операції більше 45 діб. «Таких норм дотримуються лише ДАЇшники. Усі інші військові та міліцейські підрозділи там, де 24 годин на добу щодня ідуть запеклі бої, перебувають по 5 – 6 місяців в так званій зоні АТО, -- продовжує вона. – Попри це, їм сьогодні дуже складно отримати статус учасника бойових дій, оскільки в кожному батальйоні видають різні довідки. Лише нещодавно Кабмін затвердив форму таких документів та порядок їх видачі. Зробити ж подання на оформлення статусу учасника бойових дій тим, хто воює, може лише командир батальйону чи військової частини».

З одного боку – зрозуміло, що, якщо кожен боєць почне звертатися до органів влади з документами, то це значно ускладнить їх функціонування. Адже лише з Херсонщини було мобілізовано понад 7 тис. осіб. Близько чотирьох тисяч – знаходяться в зоні АТО. Проте, чи можна назвати досконалою нині діючу процедуру, за якою вищий за рангом офіцер вирішує, на кого саме зі своїх підлеглих подавати документи на отримання статусу учасника бойових дій? Адже великого значення тут набуває суб’єктивний фактор, що не завжди на користь рядових солдат, які на цій неоголошеній війні щодня, щохвилини ризикують своїм життям, захищаючи нашу країну.

Банківське вимагання

Окрім цих проблем у наших військових виникають труднощі з банками, оскільки багато хто а мирний час узяв кредити, у тому числі, й валютні. Адже люди навіть не могли собі тоді уявити, що в Україні буде війна.

- Зараз їх мобілізували захищати нашу країну від ворога, але банки, попри настанови уряду, не адекватно відносяться до вирішення ситуації з виплатою кредитів. Тому ми допомагаємо нашим військовим у розв’язанні таких питань. Оскільки, пішовши з високооплачуваної роботи у військо на зарплату військовослужбовця у дві з половиною тисячі гривень, вони просто не можуть виконувати свої кредитні зобов’язання. І в цьому немає їхньої вини. Це повинні розуміти банкіри», -- зазначає заступник голови Одеської обласної організації ВГО «Комітет виборців України» Ігор Бринош.

Загалом, усі військові та їхні родини можуть отримати необхідну юридичну консультацію на порталі «Правовий простір», який збирає інформацію по всій Україні і надає правову допомогу. «На цьому порталі ми розвиваємо безкоштовні сервіси для людей, які потребують правової допомоги, але не мають коштів, щоб заплатити за неї», - пояснює керівник Інформаційного ресурсного центру «Правовий Простір», координатор Херсонського волонтерського Центру допомоги військовим Наталія Бімбірайте.

Проблеми переселенців

До таких людей відносяться й переселенці з Криму та зони АТО, яких, за даними ООН, станом на 6 листопада 2014 року в Україні нараховується 450 тисяч 352 (19 тисяч 157 з Криму і 431 тисяча 195 - зі східних областей України). Здебільшого вони звертаються за безкоштовною правової допомогою з відновлення втрачених на Донбасі або ж вилучених боєвиками на ворожому блокпосту під час переїзду на безпечну територію документів. Адже закон «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб», який регламентує ці процедури, був прийнятий лише через 7 місяців після початку агресії Росії проти України. Відтоді, до волонтерів-юристів звернулося за допомогою тисячі переселенців, які бажають оформити субсидії, пенсію та інші соціальні виплати за новим місцем проживання.

- Із чим виникають чималі проблеми. Адже постанова Кабміну № 505 від 1 жовтня 2014 року «Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг» хоч і передбачає виплату матеріальної допомоги переселенцям протягом 10 днів, на практиці процедура її оформлення розтягується на місяці. Як і за що повинні в цей час жити люди на чужій території, невідомо. Тому ми на Херсонщині намагаємося на волонтерських засадах допомогти їм зібрати усі необхідні довідки та надати вичерпну юридичну консультацію», -- зазначає Наталія Козаренко.

На Одещині переселенців з зони АТО також турбували проблеми із отриманням права голосу на парламентських виборах. «Якщо кримчани уже розібралися в цьому питання під час президентських виборів, то от дончанам та луганчанам довелося підтверджувати договором оренди житла чи іншими документами свій статус вимушено переміщених осіб. Однак, навіть після цього вони могли голосувати лише за партійними списками. Віддати свій голос за кандидата-мажоритарника за місцем перебування стало неможливим, оскільки за своєю пропискою переселенці прикріплені до інших мажоритарних округів, на яких через військові дії вибори не відбулися», -- розповів Ігор Бринош.

Пропозиції волонтерів

Щоб зробити ефективнішою свою роботу волонтери закликають об’єднуватися усіх небайдужих правників, які надають правову допомогу військовим та переселенцям на безоплатних засадах. Таку допомогу переселенцям та військовим із зони АТО надають, зокрема і громадські приймальні УГСПЛ, які знаходяться в усіх регіонах України. Разом з тим юристи-волонтери закликають приєднатися до них і державні органи влади та силовиків, які у прикордонних областях роблять у цьому напрямку лише перші кроки.

Також волонтери сформулювали низку пропозицій щодо виходу з кризової ситуації, в якій опинилася Україна. Зокрема вона радять прийняти нормативні акти, які б гарантували однаковий рівень соціального захисту для всіх учасників АТО, незалежно від підпорядкування частин, в яких вони перебувають, та прийняти усі підзаконні акти, необхідні для реалізації положень закону «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб».

Лише за таких умов, на їхню думку, можливе вирішення проблемних питань, які виникають сьогодні в наслідок окупації Криму та військових дій на Донбасі.