Tweet

31 жовтня, громадські активісти, представники поліції та місцевої влади зустрілися за «круглим столом» для обговорення нагальних питань забезпечення безпеки в місті Чернігові.

На початку заходу були презентовані результати соціологічного дослідження «Безпечний Чернігів», яке проводилось з метою визначення рівня довіри до поліції, задоволення її роботою, а також виявлення нагальних питань у сфері безпеки та ролі громади у формуванні політики безпеки на території міста Чернігова. Впродовж травня-червня 2018 рр. було проведено опитування 1000 мешканців Чернігова за спеціальною анкетою.

Про основні тенденції в оцінці думки чернігівців щодо діяльності місцевих поліцейських розповіла Катерина Данькова, керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини.

Довіра

Довіряє поліції в цілому більше половини опитаних чернігівців (59,4%), не довіряє приблизно кожен третій (30,6%). Ті, які довіряють поліції, визначальними чинниками довіри називають впевненість, що у разі звернення до поліції, буде отримано допомогу та зовнішній вигляд і привітність поліцейських. Мешканці, які не довіряють поліції, визначальними причинами недовіри вказують впевненість, що у разі звернення до поліції, допомогу не буде надано; наявність негативного досвіду спілкування із поліцією в респондента або його родича/друзів/знайомих.

Відчуття безпеки

Більшість опитаних чернігівців почувають себе у безпеці в місті. Більшість учасників опитування (63,1%) переконана, що рівень небезпеки зростає у темну пору доби, причому в Деснянському районі цей відсоток складає 70,3%, а у Новозаводському – 64,0%. Найбільш небезпечними локаціями у м. Чернігові респонденти називали окремі райони міста, закинуті будівлі чи споруди, пішоходні переходи, автомобільні дороги та нічні клуби.

Нагальні питання у сфері безпеки

До п‘ятірки найбільш гострих проблем респонденти віднесли:

– торгівлю наркотиками (сума відповідей «Серйозна» і «Дуже серйозна» 55,8%);

– нелегальну торгівлю алкоголем та цигарками (44,5%);

– паркування в недозволених місцях (40,7%);

– вигул собак в недозволених місцях (32,3%);

– низьку ефективність розслідування правопорушень (32,2%).

Порівняно менше опитаних турбують такі проблеми:

– стихійна торгівля (сума відповідей «Проблема відсутня» і «Незначна» 49,5%);

– відсутність патрулювання в місті (41,3%); – вигул собак в недозволених місцях (37,6%);

– паркування в недозволених місцях (29,5%);

– повільна реакція поліції на виклик (27,9%).

Готовність до співпраці

Майже дві третини опитаних (63,6%) переконані, що громада має допомагати поліції у забезпеченні громадського порядку в місті. Ці респонденти називають трьома найбільш прийнятними формами такої співпраці спільне патрулювання, спільне проведення просвітницьких заходів та спільне консультування громадян. Водночас, тільки чверть (26,1%) від загальної кількості опитаних готові виділити частину свого вільного часу для забезпеченню громадського порядку та безпеки.

З повною версію звіту за результатами соціологічного дослідження «Безпечний Чернігів» можна ознайомитися тут.

Підсумовуючи презентацію, Катерина Данькова зауважила, що соціологічне дослідження було проведено, в першу чергу, задля визначення основних безпекових питань у громаді, шляхи вирішення яких необхідно проговорювати та спільно вирішувати за участі представників поліції, місцевої влади та громаду.

Крім того, Катерина Данькова розповіла про спільні заходи громадських активістів з Управлінням патрульної поліції в Чернігівській області. Серед них: впровадження інституту «Сусідська варта», проведення тренінгів з представниками поліції й активістами та інших заходів, які направлені на визначення нагальних питань у сфері безпеки та шляхів їх спільного вирішення, налагодження взаємодії, обмін досвіду у реалізації безпекових ініціатив.

Так, наприклад, в жовтні цього року представники патрульної поліції та представник ЧГКЗПЛ відвідали Одеську область, де ознайомились з досвідом розбудови безпечної громади в містах Одесі та Татарбунари. Особливої уваги заслуговує діяльність Координаційного офісу безпеки в невеликому містечку Татарбунари Одеської області.

«Це гарний приклад налагодженої співпраці між поліцією, місцевою владою та громадою задля вирішення нагальних питань в сфері безпеки. В першу чергу, офіс безпеки слугує дискусійним майданчиком, за допомогою якого є можливість підняти безпекові питання, які турбують громаду міста» - наголошує керівник проекту.

Можливість створення подібного Центру безпеки в місті Чернігові підтримали всі учасники зустрічі.

Зокрема, начальник Управління патрульної поліції в Чернігівській області Андрій Думич зазначив, що головною метою діяльності поліції є забезпечення безпечного життя громади, для чого найважливішим показником є саме довіра населення до поліції. Місцева влада та громадськість мають стати помічниками поліції заради покращення ситуації із забезпеченням безпеки та правопорядку в місті.

Саме тому мусить має бути налагоджена взаємодія поліції та громади в конкретних питаннях. Як приклад, однієї тільки громадської ініціативи не вистачає у вирішенні проблеми з безпритульними тваринами.

Стосовно боротьби з найголовнішою проблемою наркоманії було сказано, що недосконалість та двоякість законодавства заважає поліції ефективно боротися з наркоторгівлею.

Начальник відділу охорону публічного порядку Управління превентивної діяльності ГУ Національної поліції в Чернігівській області Андрій Вовк підтримав колег в тому, що на рівні Чернігова та області наразі є цілий ряд невирішених безпекових питань.

«Ми постійно звертаємося за допомогою до інших організацій, установ та жителів міста. Тож, на мою думку, створення Координаційного офісу безпеки є необхідністю для Чернігова, щоб всі жителі, які мають безпекові питання або ініціативи, могли звертатися саме туди», - зазначив представник обласної поліції.

Депутат Чернігівської міської ради Сергій Воробйов теж підтримує діалог поліції та громади. За його словами, до цього процесу варто долучати й місцевих депутатів. Але головні важелі є і мають використовуватися саме патрульною поліцією, яка наразі не завжди в повній мірі використовує свої повноваження для зменшення та профілактики правопорушень.

Як зазначив депутат, Чернігів завжди був відносно спокійним містом щодо криміногенної обстановки, проте в результаті воєнних дій в державі загальна картина правопорушень погіршилася. Тому варто посилювати взаємодію поліції з громадою та владою.

Керівник ГО «Центр профілактики «Вибір» Валерій Рябуха висловив думку, що Координаційний центр безпеки Чернігову потрібен, але він має бути не при поліції, а при міському голові. Адже безпека в громаді має бути забезпечена не лише щодо криміногенної ситуації, а й також в екологічних, протипожежних, техногенний, кібер-безпекових аспектах.

В свою чергу, начальник відділу взаємодії з правоохоронними органами Чернігівської міської ради Андрій Ткач вважає недоречним створення Координаційного центру безпеки саме при міській раді. За його словами такий центр має бути нейтральним майданчиком, який не належатиме якомусь певному органу, а даватиме свободу дій та рівні права для висловлення думки кожного громадянина.

Заступник начальника Комунального підприємства «Муніципальна варта» Чернігівської міської ради Ігор Дєдіков навів приклад роботи у сфері вирішення безпекових питань Ситуаційного центру в місті Вінниця, де представлені, зокрема, працівники ДСНС, патрульної та національної поліції, муніципальної варти, а також доєднаний колл-центр комунальних служб міста. Завдяки такому Ситуаційному центру є можливість швидко реагувати на всі проблеми з безпеки громадян, які виникають у Вінниці.

Керівник ГО «Крок до тварин» Тетяна Діденко наголосила, що незважаючи на першочерговість проблем з безпекою громадян, проблеми з тваринами теж є важливими на рівні громади. Тому питання з вигулом тварин, з жорстоким поводженням з ними та інші варто вирішувати спільно, поліпшуючи культурну свідомість громадян.

Представник ГО «RETRIEVAL Союз Антинаркотичних Спільнот» Вікторія Даниленко погодилася з тим, що в місті є проблема з нелегальною рекламою наркотичних сайтів та широким розповсюдженням наркотичних засобів. При цьому навіть студентська молодь вважає, що зарадити цьому зможе легалізація наркотиків. Саме тому варто терміново покращувати спільну роботу щодо профілактики та боротьби з прогресуючим розповсюдженням наркотиків.

Керівник Чернігівського центру соціальної адаптації бездомних та безпритульних Микола Романов підтримав ідею створення Координаційного центру безпеки, до якого мають надходити повідомлення від громадян в режимі он-лайн (завдяки сучасним технологіям), а поліція вже має реагувати в рамках закону. За його словами, проблема з безхатченками теж напряму пов’язана з проблемою алкоголізму та наркоманії, і все це слід вирішувати спільно.

У процесі обговорення присутні дійшли до висновку, що створення Координаційного центру (офісу) безпеки в Чернігові може стати важливим кроком для забезпечення правопорядку у місті.

Впровадження такої ініціативи має відбуватися у тісній співпраці та обговоренні з поліцією, громадськими установами, місцевою владою, муніципальною вартою та жителями міста.

Проект «Безпечний Чернігів - спільний інтерес, спільна відповідальність» реалізується Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини за підтримки Програми «Права людини та правосуддя» Міжнародного фонду «Відродження».

З повною версію звіту за результатами соціологічного дослідження «Безпечний Чернігів» можна ознайомитися тут.