Tweet

1 листопада у прес-центрі «Чиста політика» відбувся круглий стіл «Бюджетний процес 2019 в об’єднаних територіальних громадах Чернігівщини: виклики та перспективи».

До обговорення було запропоновано наступні питання:

1) особливості завершення бюджетного процесу 2018 року,

2) що очікує бюджети ОТГ у 2019 році,

3) громадський (партисипативний) бюджет, як механізм впливу громадськості на бюджетний процес на місцевому рівні.

До участі в заході були запрошені експерти Чернігівського регіонального відділення Асоціації міст України, Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування, представники територіальних громад, громадські активісти та ЗМІ.

Розпочала захід представник Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Катерина Данькова, яка повідала, що захід організовано в рамках впровадження проекту «Громадський бюджет – діалоговий майданчик між громадою та місцевою владою», згідно якого було проведено цілий ряд заходів (тренінгів, виїздів для експертної підтримки тощо) на користь громад з метою довести до людей ідею того, що громадський бюджет участі є гарним демократичним механізмом залучення громадян до управління та вирішення нагальних питань на місцевому рівні.

Врешті пані Катерина передала слово консультанту з питань бюджету Чернігівського регіонального відділення Асоціації міст України Миколі Силенку, якого, як компетентного спеціаліста, запросили надалі модерувати захід.

- Перш ніж говорити про бюджет 2019 треба поговорити про бюджет цього року. Велика подяка Чернігівському громадському комітету захисту прав людини, що виступають майданчиком для представників органів місцевого самоврядування та лобістів, що дозволяє довести свою позицію, обговорити проблеми та перспективи для громад. Саме такі майданчики дозволяють показати, що об’єднані територіальні громади – це і велика відповідальність перед населенням, - зауважив Микола Силенко.

Сьогодні у громадах багато проблем: перерозподіл субвенцій, лісові землі- Для Чернігівщини вже традиційним є закінчення року з нестачею фінансів (адже стабілізаційних дотацій цьогоріч передбачено 200 млн. грн., що вдесятеро менше порівняно з минулим роком), де основною проблемою є фінансування медицини вторинного рівня. Адже у зв’язку із скороченням населення у районах, зменшується і медична субвенція. Якщо ж говорити про Корюківку, то делеговані державою повноваження ми змушені фінансувати з місцевого бюджету, через що недоотримують кошти інші галузі, - виступив з першого питання по особливостям завершення бюджетного процесу 2018 року Корюківський міський голова Ратан Ахмедов. - Цього ж року у нас додалася ще й проблема з фінансуванням ліків для інсулінозалежних громадян (близько 600 тис. грн.). Також нашою проблемою є той факт, що питання бідних ОТГ намагаються закрити за рахунок багатих громад. Наприклад, коли в громаді за рахунок оптимізації освітньої галузі отримали надлишок освітньої субвенції (який би могли спрямувати на вирішення інших питань), то його забрали і віддали іншій громаді, де не було проведено такої оптимізації (що є неприпустимим і стимулює до нарощення «кредиторки»).

«Стосовно майбутнього бюджету країни 2019 року скажу, що оптимізму не маю, хоча наш місцевий бюджет ще може віднайти резерви в земельній галузі, у виплаті зарплат, у дорожньому фонді, в акцизних товарах, але лишається проблема з поділом «бюджетників» на 2 сорти (коли, наприклад, вчителі шкіл отримують належну зарплату, а позашкільні та дошкільні працівники мають малу оплату праці. Аналогічно і з вторинним рівнем медицини, де лікарі-хірурги мають зарплату в 6-7 тис. грн., а сімейні лікарі первинної ланки у нас вже отримують 15-20 тис. грн. зарплати завдяки тому, що Корюківський Центр ПМСД єдиний в області уклав договір з Національною службою здоров’я), - додав Ратан Ахмедов. - Але проблема регіону в тому, що місцеві депутати не голосують за реформування медицини та освіти через свої репутаційні втрати.

Стосовно ж бюджету участі, то у нас він активно реалізовується в конкретних проектах (люди проявляють активність та креативність, як у місті, так і на селі, в результаті чого додатково приймаються проекти навіть поза цим бюджетом), а на наступний рік для цього заплановано від 300 до 500 тис. грн., при цьому загальною користю від бюджету участі є поєднання людей в спілкуванні та спільній ідеї».

- Фінансова система залежить від інших факторів, а її «хвороба» має свої причини, бо для Чернігівщини наразі головною бідою є відсутність керівника в області, який би міг вирішувати нагальні питання, а для держави взагалі є проблемою нестабільність бюджетотворення. Стосовно ж розподілу бюджету на місцях дійсно існує несправедливість у нерівномірності диференціювання субвенцій, через що страждають ефективні ОТГ, а ОДА врешті лишає за собою частину дотацій, які могли б піти на громади (в інших областях такої практики немає), - вважає радник з питань фінансів Чернігівського Центру розвитку місцевого самоврядування Олександр Мельник. - Наразі ж Чернігівська область попри протидію державної влади є лідером в децентралізаційній реформі, але є сумніви, чи будуть надалі фінансування галузей медицини, освіти, культури тощо (тим паче, що для первинної ланки медицини у 2019 році не передбачено фінансування, якщо медичний заклад не уклав договір з Національною службою здоров’я). Також позитивами є збільшення можливостей громад від ПДФО, від резервів землі, від акцизу та є сподівання на прозорий розподіл додаткових дотацій, а ще мали у Чернігові «ноу-хау» відносно спроб перекласти на бюджет участі невластиві для нього завдання (облаштування парковок, прибудинкових територій тощо).

«Проблеми в громадах схожі і першочерговими з них є делеговані фінансові повноваження щодо фінансування медицини, освіти, культури, благоустрою тощо, на які в ОТГ не вистачає коштів, адже фінансова практика часто відрізняється від прогнозів, - доповів начальник фінансового відділу Городнянської міської ради Володимир Пінчук. - Стосовно ж нашої практики, то, наприклад, із запланованих коштів на ремонт доріг (завдяки 20% з дорожнього фонду), наразі, ми не отримали нічого (бо ті кошти пішли на населені пункти, які не ввійшли до ОТГ). І в фінансуванні освіти маємо нестачу в 105 тис. грн. (навіть з оптимізацією освіти), хоча й отримали позитивну динаміку в надходженнях до місцевого бюджету. Відносно бюджету участі, наразі, у нас напрацьовуються корисні для громади проекти, для чого зможемо виділити до 500 тис. грн.».

- Наша громада має приріст бюджетних надходжень, що досягнуто завдяки плідній співпраці з платниками податків та вирішенню питань з землею (невитребуваними паями). Але все одно буде важко справитися з ростом цін та фінансуванням галузей освіти, медицини, культури, - розповів голова Олишівської ОТГ Сергій Малець. - Стосовно ж бюджету участі, то ми (залежно від майбутніх доходів) плануємо від 50 тис. грн. для креативних людських ідей (бо навіть пенсіонери пропонують свої цікаві й корисні для ОТГ думки).

Всі учасники зустрічі підсумували, що реформи децентралізації продовжуються і вже мають свої позитиви в громадах, незважаючи на цілий ряд проблем й непорозумінь, суперечок та недопрацювань, малий досвід і нечіткі перспективи.

Захід організований Чернігівським громадським комітетом захисту прав людини в рамках реалізації проекту «Громадський бюджет – діалоговий майданчик для влади та громади» за підтримки Національного фонду підтримки демократії (NED).