Tweet

У Чернігові відбувся воркшоп «Як журналісту захистити свої права: практика та алгоритми дій», організований «Медіабазою Чернігів» у співпраці з ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини».

Експертом навчання виступив провідний український медіаюрист, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін.

Захід зібрав представників локальних медіа, щоб обговорити актуальні виклики роботи журналістів під час війни та посилити їхню практичну правову спроможність.

Інформаційні запити: як писати так, щоб отримувати відповіді

У першій частині тренінгу медіаюрист та член Національної ради з питань телебачення і радіомовлення Олександр Бурмагін детально зупинився на тому, як правильно формувати інформаційні запити в умовах воєнного стану. Він наголосив, що шаблонні короткі звернення часто не дають результату, тоді як розширені, юридично обґрунтовані запити значно підвищують шанси отримати належну відповідь.

Експерт порадив не обмежуватися формальними посиланнями на закон, а пояснювати суспільну важливість інформації та чітко формулювати зміст запиту. Оптимально ставити до трьох конкретних питань або просити окремий документ. Пан Бурмагін також нагадав про “трискладовий тест”, який орган влади зобов’язаний застосувати перед тим, як відмовити у наданні інформації: довести, що дані є обмеженими, їхнє розголошення може завдати шкоди й що ця шкода переважає суспільний інтерес. У разі відсутності бодай одного елемента відмова є незаконною.

Не менш важливо адресувати запити саме юридичній особі, а не конкретному посадовцю — це мінімізує ризики того, що звернення «загубиться» або залишиться без реакції. У випадках необґрунтованих відмов учасникам рекомендували подавати скарги та звертатися до суду, оскільки створення успішних прецедентів допомагає всій медіаспільноті.

Що робити, якщо журналісту перешкоджають у роботі

Другий блок був присвячений алгоритму дій у ситуаціях, коли журналістам заважають виконувати свої професійні обов’язки. Спікер підкреслив, що навіть у період воєнного стану журналісти зберігають свої права, а кожен випадок неправомірних обмежень підпадає під захист законодавства.

Учасникам представили чітку послідовність кроків: фіксація інциденту (фото, відео, аудіо), повідомлення про свій статус і вимога пояснити підстави для обмежень. У разі незаконних дій — обов’язкове звернення до поліції та фіксація факту перешкоджання професійній діяльності. Важливо також оперативно інформувати редакцію і профільні організації, що надають правову допомогу журналістам.

Практична частина включала розбір реальних кейсів. Учасники проаналізували типові ситуації з блокуванням доступу, тиском чи безпідставними вимогами припинити зйомку, обговорили ефективні інструменти реагування та особливості комунікації з правоохоронцями. Особливий акцент було зроблено на правильному документуванні інцидентів, що має ключове значення при поданні скарг або заяв до поліції.

Навчання дало журналістам можливість не лише оновити свої знання щодо доступу до інформації, а й отримати практичні поради щодо захисту прав у складних ситуаціях. Поєднання теоретичної частини та аналізу реальних кейсів дозволило учасникам сформувати чіткі алгоритми дій, які допоможуть працювати безпечніше, впевненіше та результативніше.

Діяльність здійснюється в рамках проєкту “The Bar and local media: building synergy for the Freedom of Speech”, який реалізує Всеукраїнська коаліція з надання правової допомоги у співпраці з ГО «Чернігівський громадський комітет захисту прав людини» завдяки підтримці Міністерства закордонних справ Королівства Нідерландів.