Tweet

В процесі реформування майнових, зокрема земельних, відносин, незаможні верстви населення мали б отримати шанс для покращення свого життя. Проте їх доступ до юридичних послуг, правосуддя та правової інформації загалом дуже обмежений, що суттєво звужує їхні можливості. Тому існує нагальна необхідність докласти значних зусиль, щоб допомогти тисячам селян краще зрозуміти і захистити свої майнові та земельні права.

Низький рівень правової та економічної грамотності керівників с/г підприємств та фермерських господарств посилює ці недоліки. До цього додається недосконалість регуляторних функцій державних органів влади та високий рівень корупції, що вразила державний апарат та органи місцевого самоврядування. В сільській місцевості найчастіше прояви корупції торкаються саме питання зловживання землею та майном.

Наразі в Україні 2/3 земель (а це – близько 42 мільйонів гектарів) є землями сільськогосподарського призначення. Втім, частина селян й досі не має можливості навіть виготовити документи про право власності на землю та приватизувати свої земельні ділянки. А ті, що стали землевласниками, через подовження Верховною Радою земельного мораторію до 2016 року, продавати землю не можуть. Тому селяни, зазвичай, здають свою землю в оренду, отримуючи за неї незначні суми. Часто землі незаконно використовуються взагалі без договорів або договори оренди порушуються. Не маючи відповідних юридичних знань та достатніх коштів на правову допомогу, селяни не мають змоги прийняти земельні ділянки у спадок, належним чином відстояти свої права у стосунках з орендарями тощо.

Цьому «сприяють» і пробіли в законодавстві. Так, до кінця не відповідає дійсній ситуації у аграрному секторі законодавство у питаннях оподаткування землевласників та соціальні гарантії селян. До цього варто додати кардинальні законодавчі зміни в системі реєстрації речових прав та оцінки майна, реформування системи надання адміністративних послуг, а також загальний низький життєвий рівень в сільській місцевості.

Ті ж проблеми стосуються й сфери використання майнових паїв. Хоч більшість селян вже отримали свідоцтва про право власності на майнові паї та державні акти на право приватної власності на землю, але й досі виникає цілий ряд запитань: що ж означають ці права? Як можна ними розпорядитись? Яким чином можна об’єднати зусилля, щоб колективом чи індивідуально створити підприємство, спроможне успішно працювати в ринкових умовах? Як передати землю в оренду? Як протистояти зловживанням орендарів? Як можна об’єднатися для захисту своїх прав? На всі ці питання більшість селян, на жаль, відповіді не мають.

Подібні питання гостро стоять, зокрема в Чернігівській області, в якій аграрний сектор економіки є одним з провідних. Тому виникає необхідність широкої роз’яснювальної роботи з питань розповсюдження інформації про земельне законодавство та про питання захисту прав власників майнових паїв.

Вбачаючи таку проблематику, Чернігівський громадський комітет захисту прав людини надає безоплатну правову допомогу селянам та землевласникам в рамках реалізації проекту «Місцеві громади проти корупції в сфері обігу землі в Чернігівській області» за підтримки Канадського фонду підтримки місцевих ініціатив.

Даний проект передбачає декілька компонентів, основні з яких:

1) створення та діяльність Ресурсного центру, який допомагає селянам, землевласникам, власникам майнових паїв і фермерам вирішувати питання, що виникають в ході майнових та земельних відносин, а також сприятимуть у захисті та реалізації їхніх майнових прав;

2) інформаційна кампанія та правова просвіта з питань реалізації майнових та земельних прав, проведення правоосвітніх заходів;

3) виїзна робота юристів в сільській місцевості.

Започатковано функціонування спеціальної телефонної «гарячої лінії» правової допомоги з означеної тематики: (0462)-612-532.

Також правозахисники ведуть моніторинг порушення земельних прав, щоб бути краще обізнаними з ситуацією та попереджати землевласників про можливі проблеми та шляхи їх подолання.