Tweet

Подібна ситуація складається і в славнозвісному селі Тростянець Ічнянського району. Та людей тут хвилює не лише земля. Більше за все вони хочуть врятувати своє село і себе в ньому з урахуванням його особливостей. Це найперша та найголовніша вимога, яку тростянівці висувають до будь-кого, хто заявляє про своє бажання взяти в оренду їхні земельні паї.

Ми звикли, що Тростянець насамперед асоціюється з одним із видатних ландшафтних парків в Україні. Але тростянецький дендропарк живе своїм життям, а село своїм – у нього інші завдання, хвилювання та сподівання. Нині у Тростянці проживає 879 чоловік, та ще 234 у селі Верескуни, що також входить до складу Тростянецької сільської ради. Є дитячий садочок, який відвідує 33-є діток, школа, де навчаються 98 учнів. Школярів з Верескунів у Тростянець возить власний шкільний автобус. Є у Тростянці й своя сільська лікарська амбулаторія загальної практики сімейної медицини, окремий фельдшерський пункт є й у Верескунах.

Втім, славний Тростянець з його розвинутою інфраструктурою та величезним потенціалом переживає нині не найкращі часи. Колись тут було велике і потужне підприємство – ВАТ «Племзавод «Тростянець», за рахунок якого, власне, село й трималося. Після кількарічної затяжної кризи племзавод збанкрутував і від нього, як кажуть, залишилися тільки «ніжки та ріжки». «За Союзу це був моноліт, – із сумом у голосі коментує ситуацію селищний голова Олександр Супрун і наводить кілька цифр, згадуючи 90-ті, – учнів до школи тоді ходило 235, в дитсадочок – 74 тростянецьких та 16 верескунівських малюків. На держплемзаводі працювало 560 осіб, і люди отримували непогану зарплату. Нині ж селяни змушені виживати як можуть: багато хто поїхав по заробітках».

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 16.07.2010 р. ВАТ «Племзавод «Тростянець» було визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Тростянівці, знаючи, яка доля чекає на їхнє підприємство, й повели завчасно мову: досить, мовляв, спостерігати як ріжуть завод на металобрухт та вивозять його вантажівками, треба шукати інвестора, який би згодився викупити майно, почав би відроджувати тваринництво і якому можна було б довірити свою землю. Інакше, що робити 602-м пайовикам з більше ніж трьома тисячами гектарів земельних паїв?

Свою допомогу запропонувало ТОВ «Рожнівка Агро». Селяни йому довірилися і новий господар почав, перш за все, так би мовити, наводити лад у договорах оренди земельних ділянок. Тростянівці на той час мали договірні відносини з ВАТ «Племзавод «Тростянець».

Минуло приблизно три місяці і селяни запідозрили, що товариству «Рожнівка Агро» потрібна лише їхня земля без такого доважку, як напівзруйнований племзавод, і заходилися шукати іншого інвестора.

Тоді тростянівцям сподобалися умови, які запропонувало їм сільськогосподарське товариство «Батьківщина». До того ж, керівник цього товариства Олег Дмитренко заручився підтримкою народного депутата України, засновника ПП «Агропрогрес» Івана Куровського. А саме лише прізвище Куровський вже викликає довіру у людей.

Минулого тижня народний депутат приїжджав у Тростянець і було видно, що тутешні жителі його підтримують і хочуть працювати саме з ним. Натомість він пообіцяв, що допоможе і племзавод відновити, і селом опікуватиметься, і людьми, котрі тут живуть. Що буде далі покаже час. Принаймні, Куровський ті обіцянки, що давав людям, завжди виконував.

Підходили до Івана Куровського тростянівці і з проханням допомогти їм розірвати договори оренди земельних паїв з ТОВ «Рожнівка Агро». Це товариство встигло укласти з тростянецькими пайовиками 158 таких угод. А от те як вони укладалися – якраз під великим питанням. Тут очевидно буде над чим попрацювати юристам. Адже є у цієї історії багато юридичних нюансів.

Чого тільки варті рішення Ічнянського районного суду про розірвання договорів оренди земельних ділянок та скасування їх державної реєстрації між окремими громадянами та ВАТ «Племзавод «Тростянець». Із контексту цих судових рішень виходить, що, наприклад, договір оренди був зареєстрований в Ічнянській районній філії Чернігівського регіонального Центру Держкомзему 11 березня 2010 року, а позивач (орендодавець) у своїх вимогах посилається на невиплату відповідачем (орендарем ВАТ «Племзавод «Тростянець») орендної плати за 2009 рік. І суд на підставі цього виносить рішення розірвати договір оренди. Але ж договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації, а отже, якщо брати до уваги документ за 2010 рік, то логічно заборгованості з виплати орендної плати за 2009-й фізично бути не могло. Або інший приклад. Той же таки Ічнянський райсуд у задоволенні подібних позовних вимог відмовляє, посилаючись на те, що ВАТ «Племзавод «Тростянець» умов договору оренди земельної ділянки не порушував і заборгованості зі сплати орендної плати, зверніть увагу, не має.

Такі судові рішення не інакше як дивні не назвеш. Проте висновки тут робити треба вже прокуратурі. Тим більше, відповідну заяву на ім’я прокурора Ічнянського району вже відправлено. Про це повідомив представник ліквідатора ВАТ «Племзавод «Тростянець», юрист Володимир Фролков, якому якраз доводиться розгрібати всі юридичні проблеми, що створили власники земельних паїв через свою необізнаність та довірливість. Та й люди самі вже схаменулися і добре усвідомлюють, що накоїли, підписуючи доручення, якими уповноважили представників ТОВ «Рожнівка Агро» представляти їхні інтереси в судах. Тепер, як висловлюється Володимир Фролков, доведеться все відмотувати назад.

Втім, незважаючи ні на що, жителі Тростянця твердо визначилися з ким працюватимуть і вже уклали 357 угод оренди земельних паїв з ТОВ «Племзавод «Новий Тростянець», засновниками якого є СТОВ «Батьківщина» та підприємство Івана Куровського «Агропрогрес».

Були моменти, коли з незрозумілих причин органи Держкомзему угоди тростянівських пайовиків з ТОВ «Племзавод «Новий Тростянець» не реєстрували, а як тільки до складу співзасновників цього підприємства увійшов «Агропрогрес» і до справи долучився Іван Куровський, реєстрація почалася. Дякувати, районна влада у цьому теж начебто сприяє. Тож Тростянівці нарешті полегшено зітхнули.

Февраль 24th, 2011

«Деснянка вільна»

http://dponline.cn.ua