Tweet

Конституцією України визначено (ст.103), шо Президент України “обирається на основі загального, рівного і прямого виборчого права”. Принципам вільних виборів та рівного виборчого права кореспондують засадничі норми Закону України “Про вибори Президента України”:

Стаття 3 гарантує всім кандидатам “рівність прав і умов участи у виборчому процесі”, що забезпечується, зокрема: “забороною привілеїв чи обмежень за ознаками <…> майнового стану”, “забороною використання для фінансування передвиборної агітації інших коштів, окрім коштів Державного бюджету України та коштів виборчих фондів кандидатів”.

Стаття 6 декларує, що “вибори Президента України є вільними. Виборцям забезпечуються умови для вільного формування своєї волі та її вільного виявлення при голосуванні. Застосування насильства, погроз, обману, підкупу чи будь-яких інших дій, що перешкоджають вільному формуванню та вільному виявленню волі виборця, забороняється”.

Таким чином Закон реагує на вочевидь різні фінансові, майнові можливості різних кандидатів, а також визнає обман і підкуп небезпеками для вільного формування волі виборця, делегітимізуючи такі і подібні дії.

У практичну площину вказані принципи переводить п.6 ст.64 Закону “Про вибори…”, забороняючи проводити передвиборну агітацію, що супроводжується наданням виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей. Така передвиборна агітація або надання виборцям грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, послуг, робіт, цінних паперів, кредитів, лотерей, що супроводжується закликами або пропозиціями голосувати чи не голосувати за певного кандидата або згадуванням його імені, вважається підкупом виборців, зазначеним частині третій статті 56 цього Закону. Забороняється укладення з виборцями за рахунок коштів виборчого фонду оплатних договорів на проведення передвиборної агітації“.

Своєю чергою, вказана ст.56 містить норми, згідно з якими ЦВК оголошує попередження кандидату на пост Президента України та партії яка його висунула у разі:

1) встановлення судом у порядку, встановленому законом, факту підкупу виборців або членів виборчої комісії кандидатом на пост Президента України, його довіреною особою, посадовою особою партії, яка висунула кандидата, а також на прохання кандидата або за дорученням кандидата або партії, яка його висунула, – іншою особою (назвемо це прямим підкупом);

2) встановлення судом у порядку, встановленому законом, факту надання під час виборчого процесу виборцям або членам виборчої комісії грошей чи безоплатно або на пільгових умовах товарів, робіт, послуг, цінних паперів, кредитів, лотерей, інших матеріальних цінностей організацією, засновником, власником або членом керівного органу якої є кандидат на пост Президента України, посадова особа партії, яка висунула кандидата (назвемо це непрямим підкупом);

3) встановлення судом у порядку, встановленому законом, факту використання кандидатом при фінансуванні передвиборної агітації, крім коштів свого виборчого фонду, інших коштів“

Отже:

1. На відміну від закону про вибори народних депутатів, за яким кандидати, партії-суб’єкти виборчого процесу могли законно надавати виборцям, закладам тощо лише товари, кожен з яких (а не упаковка, пакет тощо) містить візуальні зображення назви, симоліки, прапора партії, за умови, що загальна, сукупна “вартість таких товарів” не перевищує 3% мінімального розміру зарплати, Закон “Про вибори Президента України” забороняє таку “електоральну благочинність” взагалі.

2. Підкупом виборців є як “надання благ”, яке супроводжується прямими закликами голосувати “за” чи “проти”, так і “надання благ” зі згадуванням назви партії чи імені кандидата, а також “надання благ” у будь-який інший спосіб чи у будь-якому іншому контексті “з метою спонукання виборців голосувати за або не голосувати за певного кандидата” (що саме і є передвиборною агітацією згідно з п.1 ст.58 виборчого закону).

3. Якщо “блага” надаються неперсоніфіковано, себто не конкретним громадянам чи то юридичним особам, а широкому чи то невизначеному колу осіб (наприклад, дитячий майданчик “від кандидата” у дворі багатоповерхівок тощо) – це також є “непрямим підкупом”. Закон не обумовлює, що для кваліфікації як підкуп те “надання” має відбуватися безпосередньо з рук до рук, з рахунку на особистий рахунок тощо, натомість важить безоплатність/пільговість плюс очевидна під час виборчого процесу мета “спонукати голосувати за”.

4. Відповідальність за такі капості (здійснення передвиборної агітації у формах і засобами, що суперечать Конституції і законам) встановлено ст.212-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення – накладення штрафу на громадян від 30 до 50 неоподатковуватих мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від 50 до 80 мінімумів. Крім того, як зазначалося вище, факт прямого чи непрямого підкупу виборців є підставою для оголошення Центральною виборчою комісією попередження кандидату-порушнику та “його” партії.

Олександр Северин

Інформаційний центр “Майдан Моніторинг”

monitor@maidan.org.ua