Tweet

Цільові дослідження, які стали відомі широкій громадськості, проводять лише Соціалістична партія України, політизована громадська організація при БЮТ "Молода Батьківщина" та міський осередок Партії регіонів. Саме ці структури доручають здійснювати ті чи інші дослідження стороннім, не пов'язаним із ними організаціям, насамперед громадським. Дослідження інших партійних структур мають закритий, а доволі часто й заангажований характер. Про нездатність державних структур проводити подібні дослідження говорить хоча б той факт, що управління внутрішньої політики Чернігівської обласної державної адміністрації доручило провести серію соціологічних опитувань за державний кошт громадській організації "Сіверський інститут регіональних досліджень".

Про функціонування громадських приймалень протягом року оголосили 18 партійних організацій. Але якщо виключити з переліку приймальні, відкриті народними депутатами України в рамках своєї діяльності, то виявиться, що постійно діючі громадські приймальні мають обласні осередки Комуністичної партії України (голова - народний депутат Володимир Лещенко), Соціалістичної партії України (голова - народний депутат Микола Рудьковський), Народного руху України (голова - народний депутат Володимир Ступак), Партії зелених України (голова - підприємець Леонід Бурковський). Ці приймальні працюють в обласному центрі. В районах подеколи й оголошується про функціонування приймалень, однак про регулярну і постійну їх роботу говорити не доводиться. Практично жодна з приймалень не дотримується графіка прийому громадян та не має постійного штату.

Місцеві органи влади, насамперед виконавча влада в обласному центрі й у більшості районів Чернігівщини, останнім часом доволі радикально змінили своє ставлення до роботи з партійними організаціями. По-перше, до обговорення нагальних проблем залучаються практично всі партійні осередки, які того прагнуть, а не лише ті, які повністю підтримують керівництво місцевих органів. По-друге, вона орієнтується на обговорення здебільшого соціально-економічних та культурологічних питань. Попередня влада здебільшого залучала партії до обговорення політичних та ідеологічних проблем (насамперед у плані надання їй підтримки у виборчих кампаніях та отримання потрібних результатів у загальноукраїнських обговореннях документів).

Щоправда, залучення партій до обговорення соціально-економічних питань без належного врахування їхніх думок сприяє загостренню політичної ситуації в регіоні. Найбільш яскравий прояв ця тенденція отримала в місті Чернігові, де вже декілька місяців триває боротьба між виконкомом міста і обласним осередком Соціалістичної партії України. Соцпартія, використовуючи власні зв'язки в місцевій прокуратурі та такий метод, як запити народних депутатів, фактично блокувала будь-які спроби виконкому підвищити тарифи, що сприяє росту популярності СПУ насамперед в обласному центрі. Протистояння зберігається й досі, але в латентній формі.

Консультативно-дорадчі органи при меріях Чернігова, Ніжина, Прилук та обласної держадміністрації продовжують залишатися формальними через те, що дійові особи по-різному розуміють призначення цих структур. Для керівництва області та мерів головне завдання - заручитися формальною підтримкою своїх дій, насамперед доволі непопулярних серед населення, з боку партійних та громадських організацій. Зі свого боку, лідери партійних осередків вважають дорадчі органи однією з трибун для власного піару. Відтак Громадська колегія політичних партій та громадських організацій при главі облдержадміністрації збиралася лише чотири рази і фактично не розв’язала жодного з питань, що їх було поставлено перед нею. Більш ефективно працюють спеціалізовані дорадчі ради при меріях. Наприклад, мерія Чернігова (голова Олександр Соколов), активно залучаючи до співпраці громадські організації, створила з числа лояльно налаштованих до себе структур дорадчий орган у рамках загальноукраїнського проекту "Голос громадськості" (головною метою якого було створення дієвих дорадчих органів при міськрадах). Мерія Прилук (голова Микола Бабій), використовуючи потенціал різноманітних місцевих громадських організацій, активно працює над створенням позитивного інвестиційного клімату в місті. Мерія Ніжина (голова Михайло Приходько), спираючись на штучно створені громадські організації (насамперед агенції регіонального розвитку), залучила великі кошти донорських структур на кшталт Світового банку для розбудови комунального господарства та сфери охорони здоров'я.

12 квітня 2005 року, спираючись на пропозиції обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" імені Т. Шевченка та творчих спілок, глава облдержадміністрації Владислав Атрошенко підписав розпорядження про створення Громадської ради з питань духовності, культури та освіти при главі обласної державної адміністрації. Ним також було затверджено положення та персональний склад цієї громадської ради, яку очолив голова Чернігівського обласного об'єднання Всеукраїнського товариства "Просвіта" ім. Тараса Шевченка Василь Чепурний. Однак цей дорадчий орган фактично перетворився на рупор Української народної партії, що використовується особливо потужно в боротьбі із заступником глави облдержадміністрації, соціалістом Володимиром Тандурою.

Найбільш ефективний обласний дорадчий орган при главі Чернігівської облдержадміністрації - це обласна рада церков і релігійних організацій. Мета ради - об'єднання зусиль релігійних та громадських організацій для морально-духовного відродження громади області, відновлення порушених прав і захист законних інтересів релігійних організацій. На одному з останніх засідань ради в листопаді цього року було затверджено положення про обласну раду, обговорено тематику наступних засідань, підписано угоду про співпрацю “Шлях до Храму”.

Мабуть, за останні роки була тільки одна ініціатива знизу, підтримана місцевою владою, - це створення об’єднань співвласників житла. Однак говорити про активне залучення до цього процесу громадськості в широкому розумінні цього слова говорити ще зарано.

В 2005 році спостерігалася стійка тенденція до збільшення кількості звернень громадян, що надходили на адресу Чернігівської обласної державної адміністрації. Якщо протягом січня-вересня 2004 року до облдержадміністрації надійшло 3107 письмових звернень, то у відповідний період поточного року було зареєстровано 5015 пропозицій, заяв та скарг. На особистий прийом до облдержадміністрації протягом поточного року записалося 911 жителів області, тоді як у відповідний період минулого року в ній побувало лише 536 відвідувачів.

За розпорядженням глави облдержадміністрації для “запобігання та виявлення випадків корупції, інших зловживань працівниками органів виконавчої влади, правоохоронних та фіскальних органів, державних установ, підприємств та організацій, утвердження принципів служіння державних інституцій інтересам населення” протягом липня-вересня було введено в дію телефони довіри та електронні адреси довіри як при обласних, так і при районних органах влади.

Наближення виборів до Верховної та місцевих рад за пропорційною системою дедалі більше посилює вплив насамперед партійних структур на суспільні процеси і зменшує впливовість громадських організацій. Значна кількість лідерів громадських організацій в той чи інший спосіб співпрацюють із політичними партіями. Значення політичних партій у житті регіону найяскравіше почало проявлятися з червня 2005 року, коли глава обласної державної адміністрації Владислав Атрошенко очолив обласний осередок новоствореної партії "Народний союз "Наша Україна", а голова обласної ради Василь Ковальов став керманичем Народної партії України. Фактично вже влітку в області вперше утворилося двовладдя: з одного боку, районні державні адміністрації, з іншого - районні ради. НСНУ, таким чином, “контролює” до 60% кадрового складу райдержадміністрацій та обласну державну адміністрацію, Народна партія - до 70% районних рад, мерії великих міст та обласну раду. Сьогодні голова облради, його заступник, три мери та близько двох десятків заступників належать до керівного складу обласного осередку Народної партії В. Литвина. Натомість глава обласної державної адміністрації, його перший заступник Микола Петренко, 14 із 22 голів райдержадміністрацій та велика кількість заступників і 4 голови райрад є керівниками обласного та районних осередків НСНУ. Українська народна партія в області представлена також трьома главами райдержадміністрацій та декількома заступниками глав РДА. Соціалістична партія Україна має одного заступника глави обласної держадміністрації (заступника з гуманітарних питань Володимира Тандуру), двох глав райдержадміністрації та декількох заступників РДА, одного голову райради. Членами ПРП є двоє глав РДА та керівник апарату і начальник управління внутрішньої політики облдержадміністрації. "Батьківщина" в своїх лавах нараховує лише одного главу районної державної адміністрації та одного голову райради.

Найбільш системну роботу, спираючись на адміністративний потенціал, проводить Народна партія. Більша частина керівників аграрного сектора області, лісового господарства, 15 голів райрад, переважна кількість голів сільрад та половина депутатів районних рад є представниками НПУ. Протягом останніх двох місяців НПУ фактично здобула контроль над більшістю районних газет, експлуатуючи насамперед болючі проблеми, пов’язані з невдалими діями представників виконавчої влади після їх приходу до керування районами.

Нова виконавча влада регіону спромоглася лише певним чином нейтралізувати негатив проти себе, скориставшись невизначеністю статусу бюджетних ЗМІ з боку керівників комунальних засобів масової інформації і сприяючи створенню громадської організації, яка має на меті об'єднати всіх редакторів "районок", - Асоціації регіональних ЗМІ на чолі із Сергієм Назаренком. Так, підписання Чернігівською облдержадміністрацією та асоціацією спільної заяви значним чином пригасило протиборство між новими керівниками і старими редакторами районних видань. Але особливістю Чернігівщини залишається те, що нова влада не змогла побудувати конструктивних відносин із засобами масової інформації, які б сприяли налагодженню публічного діалогу з населенням через ЗМІ.

З початком виборчих перегонів інституціональна спроможність партійних структур значно зросла. Близько двох десятків партійних осередків уже мають офіси в кожному райцентрі, облорганізації СПУ, КПУ, "Батьківщини", СелПУ, НСНУ, ПСПУ почали випускати власні партійні друковані видання, а "Батьківщина" почала активно реєструвати і районні партійні газети. Найбільший наклад має друкований орган СПУ - газета “Соціаліст України” (100 тисяч примірників), СелПУ випускає 10-тисячним накладом обласну партійну газету “Зоря Придесення”, ПСПУ - “Голос Чернігівщини” (5 тис.), НСНУ - “Чернігівщина - ТАК” (10 тис.), ВО “Батьківщина” - “Голос Батьківщини” (10 тис.), СДПУ(о) - “Пульс недели” (2 тис.), КПУ - “Серп и молот” (від 5 до 100 тис.).

Реальна середня кількість членства активних політичних партій у регіоні становить від чотирьох до семи тисяч осіб, а "Батьківщина" та НПУ декларують більше десяти тисяч членів. Більше всього учасників залучає до своїх акцій Соціалістична партія, в мітингах якої беруть участь до чотирьох тисяч чернігівців. Новостворені партії для власної "розкрутки" в регіоні використовують або книжні політологічні шаблони (приміром, партія "Третя сила" проводить просвітницькі виставки), або ж скандали, як політична партія "Пора", що організувала дошкульну інформаційну атаку на главу облдержадміністрації Владислава Атрошенка.

Великі партії доволі активно використовують у своїй діяльності бізнесові об'єднання, насамперед незалежні профспілки. Ці профспілки об'єднують здебільшого підприємців, які торгують на ринках. Найбільший вплив на бізнесові об'єднання мають у Чернігові СПУ та НСНУ, в Прилуках - НРУ.

Чернігівщину оминули реприватизаційні процеси, нова влада спромоглася лише змінити керівництво торгово-промислової палати. Відкритого фінансування партійних структур бізнесом не відстежується, хоча розмови про включення до виборчих списків певної кількості бізнесменів з доволі сумнівним (подеколи й кримінальним) минулим засвідчує, що місцеві вибори будуть фінансуватися саме на місцях.

Найбільші промислові об'єкти в області, такі як Прилуцька тютюнова фабрика, пивзавод "Десна", підпорядковуються напряму київським центральним офісам і впливу на місцеві події фактично не справляють. Соціально активним є лише той бізнес, діяльність якого залежить від місцевої влади, насамперед торгово-посередницький. Однак лобіювання галузевих інтересів повністю перемістилося з регіону до столиці. Наприклад, місцеві таксисти під час загальноукраїнської акції направили до Києва втричі більше машин, ніж залишили для акції в обласному центрі. Продуктивні зустрічі нової обласної виконавчої влади з підприємцями відбувалися лише в квітні-липні 2005 року. Так, 20 квітня глава облдержадміністрації В. Атрошенко провів засідання "круглого столу" з питань детінізації малого бізнесу, на якому були присутні підприємці та активісти їх громадських об'єднань, представники контролюючих органів та органів виконавчої влади і місцевого самоврядування. Учасники порушили питання про роль і місце громадських організацій та представників бізнесових структур у регуляторній політиці, обговорили законопроекти "Про дозвільні процедури", "Про спрощену систему оподаткування", "Про єдиний соціальний внесок", інші важливі питання. 25 квітня В. Атрошенко провів "круглий стіл" у Прилуках, на який було запрошено місцевих підприємців та адміністрацію Центрального ринку. Мета зустрічі полягала в пошуку шляхів урегулювання конфліктної ситуації, що склалася на ринку. 26 травня заступник глави облдержадміністрації Сергій Берестовий узяв участь у зустрічі представників місцевих органів виконавчої влади, місцевого самоврядування та громадських організацій, причетних до проблем регіонального розвитку, з експертами проекту "Регіональне врядування та розвиток", який реалізується Інститутом регіональних та євроінтеграційних досліджень "ЄвроРегіо Україна" та Канадським інститутом урбаністики (м. Торонто) за фінансової підтримки Канадського агентства з міжнародного розвитку, з метою обговорення перспектив співпраці. 14 липня глава облдержадміністрації В. Атрошенко взяв участь у засіданні "круглого столу" з головами районних асоціацій фермерів та приватних землевласників, що проходив на базі фермерського господарства "Бутенко" села Дягова Менського району. На засіданні йшлося про роль і місце фермерських господарств в агропромисловому комплексі області, стан фінансової підтримки фермерських господарств області Чернігівським відділенням Українського державного фонду тощо. В. Атрошенко підкреслив, що подібні виїзні засідання сприяють вивченню досвіду передових господарств та впровадженню корисних новацій у господарюванні на землі у діяльність багатьох фермерських господарств. Та після цього практика зустрічей була припинена, за що місцеві громадські організації неодноразово критикували главу облдержадміністрації

За останній рік значно змінився напрямок діяльності громадських організацій. Загалом у регіоні активно працюють близько ста місцевих громадських організацій та зо два десятки філіалів загальноукраїнських ГО. Зміна напрямків діяльності неурядових організацій пов'язана переважно із зміною пріоритетів донорів, які надають їм відповідне фінансування. Так, посилили свою роботу організації, які займаються соціальним захистом та медичними програмами, насамперед із протидії розповсюдженню ВІЛ/СНІДу. Потужні організації, які раніше займалися моніторинговими проектами (“М'Арт”, "Доброчин", Чернігівський громадський комітет захисту прав людини), перемістили свою увагу на правозахисні програми (навчання суддів, робота з мігрантами), нові, а особливо молодіжні організації почали активно освоювати кошти за програмами, фінансованими місцевим самоврядуванням (громадська організація "Опора", Центр соціально активної молоді "Апельсин"). Спроби громадських організацій впливати на діяльність органів влади за допомогою проведення “круглих столів” і громадських слухань, здебільшого були невдалими (так, були фактично провалені ініціативи Агенції регіонального розвитку на чолі з відомим у регіоні бізнесменом та громадським діячем Сергієм Кнуренком у зв’язку з особистим протистоянням між ним і першим заступником глави ОДА Олегом Обушним на партійному поприщі - в новоствореному осередку НСНУ).

З серпня до вересня 2005 року по області прокотилася хвиля моди на створення "гарячих ліній”, телефонів довіри, яку ініціювала обласна державна адміністрація, а підхопила мерія обласного центру. Спонукальним поштовхом до цього стало відкриття на початку серпня громадської приймальні Президента України в Чернігові. Однак відсутність дієвого механізму реагування на звернення громадян фактично нівелювала цю ініціативу влади.

Деяке уявлення про стан громадської думки в області про рівень довіри до державних інститутів, підтримки діяльності державних діячів, посадових осіб і політиків Чернігівщини та популярності політичних партій у регіоні можна скласти на основі даних опитування, проведеного Чернігівською міською молодіжною громадською організацією “Молодіжний інформаційний центр” 9-11 грудня 2005 року. В ході його методом інтерв’ювання було опитано 1600 респондентів віком від 18 років у місті Чернігові та Чернігівському, Городнянському, Ріпкинському, Куликівському районах.

Отже, серед соціальних інститутів, у листопаді 2005 року найвищий рівень довіри має церква - 63,75% (за цього перевага довіри над недовірою становить у кількісному виразі +46,5%). Також із певною довірою респонденти ставляться до засобів масової інформації - 42,5% (+11,75%) та Збройних сил України - 36,% (+2,5%). Однак у ставленні населення до інших органів влади переважає недовіра. Так, міліції не довіряють 60,75% опитаних (-42%), Верховній Раді України - 66% (-52,5%), уряду України - 57,5% (-39,25%), прокуратурі - 59,75% (за того, що довіряють їй лише 16,25%).

Респонденти висловлювали свою думку стосовно того, довіряють чи не довіряють вони керівникам обласної і міської влади та найбільш відомим регіональним політикам, перелік яких було визначено експертами. Загальна сума відповідей "Підтримую", "Не підтримую" та "Важко відповісти" по кожній особі дорівнює 100%. Найвищий рівень довіри має народний депутат України Микола Рудьковський, якого підтримує 31% респондентів (за цього перевага довіри над недовірою становить у кількісному виразі -5,5%) та екс-губернатор Владислав Атрошенко - його підтримують 28,75% опитаних, не підтримують - 41,5% (-12,75%); мерові міста Чернігова Олександру Соколову довіряють 24,5%, не довіряють - 53,5% (-29%). Доволі високий рейтинг довіри мають також екс-губернатори Чернігівщини Валентин Мельничук, Микола Бутко та заступник глави Чернігівської облдержадміністрації Володимир Тандура.

Найнижчий рівень підтримки у населення мають керівник облорганізації Партії регіонів Григорій Маньковський (3%), перший заступник глави Чернігівської облдержадміністрації Олег Обушний (5,25%) та народний депутат, член КПУ Володимир Лещенко (5,75%).

Якби вибори до Верховної Ради відбулись у грудні, то тривідсотковий бар’єр на Чернігівщині подолали би такі партії: “Батьківщина” - 16%, Партія регіонів - 14,75%, Народний союз “Наша Україна” - 13,75%, Соціалістична партія України - 10,75%, Народна партія України - 4,75%, Комуністична партія України - 4,75%. За цього проти всіх проголосували би 13,25% респондентів, а не визначились із вибором 13,75% опитаних. Високий відсоток тих, хто коливається у виборі, свідчить про наявність у політичних партій Чернігівщини доволі широких можливості для приваблення нових симпатиків. Серед аутсайдерів електоральних симпатій опинилися Прогресивно-соціалістична партія України, як набрала би 2%, Партія зелених України (1,5%), Українська народна партія (0,75%), Соціал-демократична партія України (об’єднана) (0,75%), партія “Пора” (0,25%). Не брали б участі у виборах 2,25% респондентів.

Звичайно, із цих даних не варто робити висновки в проекції на 26 березня 2006 року, коли відбудуться вибори. На зміну думки чернігівців можуть вплинути соціально-економічна ситуація, перебіг політичних процесів та й власне хід передвиборних міжпартійних блокувань і формування виборчих списків. Однак деякі орієнтири можна визначити вже сьогодні.

Висновки

Якщо характеризувати процес становлення процедур публічної політики на Чернігівщині загалом, то можна зробити загальний висновок про доволі формальну односторонню спрямованість його розвитку. Більшість кроків із розбудови механізму публічної політики робляться зверху або за наказами та розпорядженнями, або з намагання сформувати потрібне лобістське оточення. На жаль, власне громадськість майже не бере в цьому участі. Громадські організації розвивають цей напрямок лише в рамках грантових проектів. Органи місцевого самоврядування в своїй діяльності й досі не позбулися "совковості", створюючи дорадчі ради під конкретні завдання без перспектив подальшої роботи. Найбільш ефективно на Чернігівщині працює механізм прямого зв'язку між органами влади і громадянами. Однак низький рівень правової грамотності населення часто не дозволяє йому ефективно використовувати механізм звертання до органів влади. До того ж зазвичай пересічний українець не знає, хто конкретно розв’язує його питання й або плутає повноваження виконавчих і самоврядних органів, або звертається до найвищих органів влади.

У середовищі політичних партій, на жаль, зберігається ставлення до громадськості тільки як до електоральної юрби, яку потрібно завертати в потрібному напрямку. Відтак більшість цих партій проявляють активність лише напередодні виборчих кампаній. Велика кількість партійних структур як на Чернігівщині, так і в усій Україні теж не сприяє структуризації суспільства та зародженню в ньому самоорганізаційних начал, принаймні для захисту власних інтересів.

Найбільш перспективною для розвитку публічної політики на Чернігівщині варто назвати насамперед діяльність доволі дрібних громадських об'єднань, які захищають інтереси певних прошарків населення або за територіальними, або за професійними ознаками. З іншого боку, потрібно посилювати інформаційну роботу з населенням для роз'яснення механізмів упровадження тих чи інших рішень та форм лобіювання власних інтересів. Доцільно було б також провести широку інформаційну кампанію через засоби масової інформації, але для цього з огляду на те, що "комерційні" видання цим займатися не будуть, необхідні видання, які належать "третьому сектору".

Юрій ПАПЕРНИЙ, Молодіжний інформаційний центр