Tweet

«Роздягали до трусів, забирали одяг і не віддавали, щоб не міг вийти…» Так, про одну із форм «педагогічного впливу» на вихованців, які порушували внутрішній розпорядок, повідомив випускник однієї зі шкіл-інтернатів представникам дослідницької групи, що проводила моніторинг.

Матеріали доповіді, що включає відповідні рекомендації, призначені для органів державної влади та місцевого самоврядування, неурядових організацій, Мас-Медіа, представників професійних груп, які працюють в інтересах дітей, та для всіх небайдужих до піднятої проблеми. Дані, отримані у результаті моніторингу, будуть використані при підготовці альтернативного звіту, що подаватиметься коаліцією громадських організацій до Комітету ООН з прав дитини.

Свобода від жорстокого поводження належить до невід’ємних прав людини і основоположних свобод. Вона не може бути обмеженою за будь-яких обставин. Тому, навіть малочисельні випадки різних форм жорстокого поводження свідчать про існування проблеми, якщо вони мають систематичний характер. Особливо неприпустимим є жорстоке поводження щодо дітей шкіл-інтернатів – це діти, які у більшості випадків позбавлені батьківського піклування. Адміністрація шкіл-інтернатів є, зазвичай, єдиним законним представником інтересів дитини. У свою чергу не є виключенням, що вихователі, вчителі, медперсонал закладу може вдатися до неприпустимих, заборонених законом дій.

Іноді, на жаль, обґрунтовуються такі дії педагогічними методами виховання.

Звіт містить узагальнені дані результатів відвідування шкіл-інтернатів, опитувань дітей, педагогічних працівників, випускників шкіл-інтернатів, працівників управлінь освіти і науки, адвокатів, представників громадських організацій та інших установ, організацій, експертів, які працюють з дітьми і в інтересах дітей у чотирьох областях України: Харківської, Львівської, Рівненської, Чернігівської, АР Крим та м. Севастополь. У результаті дослідження представлені як негативні, так і позитивні сторони функціонування шкіл-інтернатів, організації та практики внутрішніх взаємостосунків у закладі стосовно проблеми, що досліджувалась. Окрім цього, у звіті представлений відповідний аналіз міжнародного та національного права.

Дослідницька група ні в якому разі не мала на меті підтримати чи не підтримати наміри держави щодо реформування системи опіки та піклування в Україні. Автори доповіді акцентують увагу на тому, що попри, взагалі, позитивний характер українського законодавства, політичних кроків держави стосовно захисту прав дитини, ці наміри залишаються лише деклараціями.

За додатковою інформацією та з метою отримання друкованої або електронної версії доповіді просимо звертатися:

Тел./факс: 04622 7 41 10

E-mail: mart.ngo@googlemail.com

Контактна особа: Влада Бут

Громадський простір