Tweet

Українським правозахисникам відомі більше 200 випадків катувань і нелюдського поводження з громадянами в міліції за останні 13 років. До суду ці випадки з багатьох причин доходять рідко, а коли й доходять, то винні правоохоронці отримують умовні або незначні строки покарання. Проте лише з Чернігівської області в Європейському суді з прав людини зараз розглядаються дві справи саме про катування.

Один із постраждалих, хто вже звернувся до Європейського суду, Михайло Коваль, долучився до п'ятничної акції в Чернігові. Пан Коваль з 2001 року намагається домогтися покарання тих, хто знущався над ним і його сином у Чернігівському міському відділі міліції: “... тоді нас били кулаками по голові, наносили удари табельним пістолетом і пляшкою з водою, видавлювали очі пальцями й долонями обох рук били по вухах, щоб лопнули барабанні перетинки.”

Також на акції було згадано резонансну справу вбивства прилуцького підприємця Сергія Кунцевського в 2008 році. На сьогодні це одна з небагатьох справ в усій Україні, коли винні в смерті покарані: двох правоохоронців засудили до восьми років ув’язнення для кожного, двоє отримали по чотири роки, ще один – три й один – три з половиною.

Однак не всі історії катувань датуються минулими роками. На сьогодні чернігівські правозахисники займаються справою 34-річного Валерія Киселя з Сосниці, який після кількох днів «спілкування» з міліцією на початку червня 2010 року повісився. За словами свідків та адвоката померлого, затриманого за підозрою в крадіжці Валерія катували в Сосницькому райвідділі міліції — одягали на голову пакет і били. Після повернення додому чоловік не міг спати, боявся, що скоро по нього повернуться й уб'ють усю сім'ю. Вранці 11 червня він повісився, лишивши записку: “Я все зробив сам. Поцілуйте дітей”.

Як заявив виконавчий директор Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Віктор Тарасов - один з організаторів акції: «Цією акцією ми хочемо привернути увагу громадськості до існуючої практики застосування тортур і нелюдського поводження в правоохоронних органах України. Останні тенденції показують що ця проблема тільки посилюється. Наприклад, підтвердженням цьому є недавня смерть в Шевченківському райвідділі міліції м.Києва чернігівського студента Ігоря Індила, що набула широкого резонансу в державі. Сьогоднішня акція носить всеукраїнський характер і проходить в багатьох містах України».

Учасники акції висловили своє ставлення до того, що цих подій:

Ми вимагаємо належного розслідування випадків катувань!

Ми вимагаємо створення ефективних механізмів громадського контролю за розслідуванням справ про катування та нелюдське поводження!

Ми нагадуємо керівництву МВС про існування Громадської ради з забезпечення прав людини, яку Міністр продовжує ігнорувати, яка проте могла би допомогти в боротьбі з порушенням прав людини в органах МВС.

* * *

Свобода від катувань на рівні зі свободою від рабства є двома правами людини, які, згідно з Конвенцією про захист прав людини та основних свобод, не можуть бути обмежені ні за яких умов. Цю Конвенцію Україна  ратифікувала 1997 року. До сьогодні правозахисники проводять моніторинг дотримання прав людини та роботу з попередження їх порушень.

26 червня — Міжнародний день ООН у підтримку жертв катувань

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод була написана в Римі 4 листопада 1950 року та вступила в силу в 1953 році. Україна ратифікувала Конвенцію 17 липня 1997 року.

Стаття 3 Конвенції про права людини та основні свободи: Нікого не може бути піддано катуванню або нелюдському чи такому, що принижує гідність, поводженню або покаранню.

* * *