Tweet

Продовжується серія юридичних консультацій в рамках реалізації проекту «Захист цивільних та громадянських прав в Україні», який спрямований на сприяння проведенню прозорих та чесних виборів Президента України, а також на подолання негативних правових наслідків сучасної суспільно-політичної ситуації.

Відшкодування учасникам протестних акцій майнової та моральної шкоди, завданої владними структурами

В межах даної публікації висвітлюються питання, пов’язані з відшкодуванням майнової та немайнової шкоди, завданої учасникам нещодавніх протестних акцій діями, бездіяльністю або рішеннями силових, судових та інших органів державної влади. Разом з тим, у даній публікації не розглядаються питання відшкодування шкоди, завданої смертю або ушкодженням здоров’я, оскільки специфіка таких питань потребує окремої уваги.

Відповідно до ст.1173 та ст.1174 Цивільного кодексу України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади відшкодовується державою, незалежно від вини такого органу. Водночас шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою незалежно від вини цієї особи.

Що говорить законодавство про відшкодування шкоди, завданої працівниками міліції

Як прямо передбачено ст. 5 Закону України «Про міліцію» міліція виконує свої завдання неупереджено, у точній відповідності з законом. Ніякі виняткові обставини або вказівки службових осіб не можуть бути підставою для будь-яких незаконних дій або бездіяльності міліції. Міліція також зобов’язана у разі необхідності вживати заходів щодо негайного надання медичної та іншої допомоги затриманим та заарештованим (взятим під варту) особам.

У разі невиконання працівниками міліції вказаних вимог потерпілим у повному обсязі відшкодовуються:

заробіток та інші грошові доходи, які особа втратила внаслідок незаконних дій або бездіяльності працівників міліції;

майно (в тому числі гроші цінні папери інші цінності), вартість вилученого майна, якщо його повернення в натурі та в тому ж стані стало неможливим;

суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;

моральна шкода.

Які правові передумови відшкодування шкоди незаконно притягненим до відповідальності

Відповідно до ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність (до яких належать, зокрема, органи внутрішніх справ та Служби безпеки України), досудове розслідування, прокуратури або суду.

Ст. 2 Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» (надалі – Закон про відшкодування шкоди) передбачає, що право на відшкодування шкоди, завданої незаконними діями вказаних органів виникає у випадках:

постановлення виправдувального вироку суду;

закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення, відсутністю у діянні складу кримінального правопорушення або невстановленням достатніх доказів для доведення винуватості особи у суді і вичерпанням можливостей їх отримати;

закриття справи про адміністративне правопорушення.

У зазначених випадках громадянинові відшкодовуються (повертаються):

заробіток та інші грошові доходи, які він втратив внаслідок незаконних дій;

майно, конфісковане або звернене в доход держави судом, вилучене органами досудового розслідування, органами, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність, а також майно, на яке накладено арешт;

штрафи, стягнуті на виконання вироку суду, судові витрати та інші витрати, сплачені громадянином;

суми, сплачені громадянином у зв'язку з поданням йому юридичної допомоги;

моральна шкода.

Як визначається майнова шкода

Відповідно до приписів законодавства майнова шкода, що підлягає компенсації, полягає у втраті заробітку (доходів) та/або втраті (пошкодженні, вилученні) майна в тому числі грошей. Під втратою заробітку мається на увазі втрата всіх видів оплати праці та інших доходів (зокрема доходів від підприємницької чи незалежної професійної діяльності()..

Ст. 4 Закону про відшкодування шкоди передбачає, що розмір сум, які підлягають відшкодуванню, визначається з урахуванням заробітку, не одержаного громадянином за час відсторонення від роботи (посади), за час відбування кримінального покарання чи виправних робіт як адміністративного стягнення.

Що має на увазі закон, говорячи про відшкодування моральної шкоди

Як передбачено ст. 5 Закону України «Про міліцію» та ст. 4 Закону про відшкодування шкоди відшкодування моральної шкоди провадиться у разі, коли незаконні дії або бездіяльність працівників владних структур завдали моральної втрати громадянинові, моральних страждань, призвели до порушення його нормальних життєвих зв'язків, вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Моральною шкодою визнаються страждання, заподіяні громадянинові внаслідок фізичного чи психічного впливу, що призвело до погіршення або позбавлення можливостей реалізації ним своїх звичок і бажань, погіршення відносин з оточуючими людьми, інших негативних наслідків морального характеру.

Ст. 13 Закону про відшкодування шкоди передбачає, що розмір моральної шкоди визначається з урахуванням обставин справи в межах, встановлених цивільним законодавством. При цьому відшкодування моральної шкоди за час перебування під слідством чи судом провадиться виходячи з розміру не менше одного мінімального розміру заробітної плати за кожен місяць перебування під слідством чи судом.

Що слід знати при поданні позову про відшкодування шкоди

Справи щодо відшкодування шкоди, завданої учасникам протесаних акцій, вирішуються, як правило, в рамках цивільного позовного провадження. згідно зі ст. 21 Кодексу адміністративного судочинства України вимоги про відшкодування шкоди розглядаються у рамках адміністративної справи, тільки якщо вони заявлені в одному провадженні з іншими вимогами, що вирішуються адміністративними судами (наприклад, одночасно з вимогою зобов’язати орган виконавчої влади вчинити певні дії чи прийняти певне рішення).

Оскільки шкода, завдана органами державної влади (їх посадовими особами) відшкодовується за рахунок коштів державного бюджету, відповідачами у таких справах будуть власне органи державної влади та територіальні органи Державної казначейської служби України, що мають статус юридичних осіб.

За загальним правилом цивільного судочинства позов подається за місцезнаходженням відповідачка, проте у справах про відшкодування шкоди Цивільний процесуальний кодекс України передбачає виключення.. Відповідно до ст. 110 Кодексу позови про відшкодування шкоди, завданої внаслідок скоєння злочину, можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача, або за місцем завдання шкоди. Позови, пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду, можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача. Крім того, позови про відшкодування шкоди, завданої майну фізичних або юридичних осіб, можуть пред'являтися також за місцем завдання шкоди.

За подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, його посадовою або службовою особою, а так само незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури або суду судовий збір не справляється (п.13 ч. 2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір»).

Слід також зазначити, що крім обґрунтування факту та розміру завданої шкоди у позивній заяві, до поданої заяви слід додати документи, що підтверджують наведені доводи. Це зокрема, процесуальні документи, що підтверджують факти згадані у ст. 2 Закону про відшкодування шкоди (постанова про закриття кримінального провадження за відсутністю події кримінального правопорушення тощо), довідки про заробітну плату (податкові декларації фізичної особи-підприємця), довідки медичних закладів, матеріали експертиз (медичної, технічної тощо).

Зважаючи на масовий характер протестних акцій, окремі факти правомірно буде встановлювати на підставі показів свідків (побиття, незадокументоване затримання, завдання моральної шкоди). Клопотання про виклик свідків у судове засідання може як безпосередньо міститись у позовній заяві,так і заявлятись в ході судового розгляду на стадії попереднього судового засідання. а якщо попереднє судове засідання у справі не проводиться - до початку розгляду справи по суті ( ст. 27 та ст. 130 ЦПК України).