Tweet

«Консолідація зусиль надавачів правової допомоги учасникам АТО та членів їх родин» - під таким гаслом пройшов круглий стіл “Правова допомога учасникам АТО на Чернігівщині: проблеми та перспективи їх вирішення”, який відбувся 14 липня 2015 року у м.Чернігові за ініціативи Української фундації правової допомоги та Чернігівського громадського комітету захисту прав людини.

Учасники – адвокати, правозахисники, представники державних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, громадських організацій, волонтерських рухів, профільних владних органів обговорили можливості співпраці з метою оптимізації механізму та процесу надання правової допомоги учасникам АТО.

Ірина Протченко, директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Чернігівській області, звертаючись до учасників з вітальним словом, наголосила на взаємодії зацікавлених сторін у організації процесу надання якісної правової допомоги учасникам АТО: «Держава заохочує громадян брати активну участь у захисту держави і це означає, що так само має бути приділена увага тому, у якому статусі перебувають ці люди і яким чином, вони можуть сподіватися, на те що ті гарантії, які встановлюються, насправді, можуть бути реалізовані».

Антоніна Бондаренко, програмний директор Української фундації правової допомоги, підкреслила необхідність сконцентрувати зусилля на підвищенні рівня знань та практик провайдерів правової допомоги учасникам АТО та членам їх сімей. «В наших планах – розробка та впровадження Всеукраїнської програми навчання для адвокатів та юристів, які надають допомогу учасникам АТО, а також юристам та адвокатам волонтерських та громадських ініціатив: від ведення справ учасників АТО у суді до надання первинної правової допомоги».

Володимир Бобруйко, директор Чернігівського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги Міністерства юстиції України презентував відкриття 100 місцевих центрів та можливість отримання безоплатної вторинної правової допомоги, учасникам АТО зокрема. Так, з 1 липня 2015 року вторинна правова допомога є доступною для учасників АТО та членам їх сімей. Важливість співпраці у наданні правової допомоги учасникам АТО фацівець окреслив так: «Через учасників бойових дій ми виходимо на учасників АТО. Якщо говорити про допомогу, яку ми надаємо, то це йдеться про представництва в судах з питання процесуальних. З 2013 року ми маємо досвід у Кримінальних справах. Проте, якщо говорити про теперішній час, то дуже важливим питанням є допомоги ветеранам війни, у тому числі учасникам АТО, в якій є один очевидний нюанс – ми можемо надавати у тому випадку, якщо особа має відповідні документи, які посвідчують її статус. Всім відомо, наскільки непросто отримати статус учасника бойових дій. Очевидно, що будуть такі проблеми, коли до центрів звертатимуться такі люди, які будуть вказувати що є учасниками бойових дій, але оформлення їх статусу в процесі. Ми маємо на меті допомогти кожному. Нам потрібна підтримка усіх зацікавлених сторін, для того, щоб такі люди, через власне необхідність дотримання вимог Закону нами, не залишались без правової допомоги на тривалий час».

Учасники круглого столу представили власний досвід надання правової допомоги учасникам АТО та озвучили бачення ролі кожного потенційного партнера у створенні мережі надання правової допомоги учасникам АТО.

«В умовах військового конфлікту в Україні вкрай важливо, щоб учасники АТО та їх сім’ї могли безперешкодно реалізувати свої права, уникаючи судової тяганини. Тому навесні 2014 року, коли розгорталися події в АТО, ряд громадських організацій, що мають багаторічний професійний досвід надання безоплатної правової допомоги і входять до Мережі Центрів правової інформації та консультацій почали надавати безоплатну правову допомогу військовим та їх родинам у трьох прикордонних областях: Херсонській, Одеській та Чернігівській.

Навесні 2015-го пройшла перша хвиля демобілізації військових, які брали участь в АТО. Восени очікуємо на другу. До цих пір із вирішенням правових та психологічних проблем військових держава не справляється. В наших планах — добиватися того, щоб державні органи, відповідальні за повноцінне виконання законів щодо учасників АТО, діяли ефективно. Щоб задеклароване в законодавстві виконувалося, з’являлися відповідні зміни. Ми відкриті до співпраці з юристами-практиками й адвокатами, які поділять наші цілі. Хотілося би, щоб у кожній області працювали фахівці, до яких могли б звернутися в разі потреби учасники АТО та члени їх сімей. Чим більше нас буде – тим скоріше ми досягнемо змін в державі» — зазначила керівник програм Чернігівського громадського комітету захисту прав людини Наталія Піддубна.

Ігор Пузан, представник Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області виокремив проблемні питання виділення земельних ділянок учасникам АТО.

«Одним з пріоритетних завдань ГУ Держгеокадастру у Чернігівській області є задоволення заяв учасників АТО щодо надання земельних ділянок, - зазначив Ігор Пузан. – З початку подй на Сході країни Держгеокадастр області передбачив понад 600 землі для виділення учасникам АТО. Слід зазначити, що органи земельних ресурсів передають у власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності. Розпорядження землями комунальної власності в населених пунктах здійснюється сільськими, селищними та міськими радами відповідно».

З початку антитерористичної операції до органів Держгеокадастру Чернігівської області надійшло 2160 заяв від учасників АТО про надання у власність земельних ділянок. Більшість звернень стосується виділення землі в межах Чернігівського району, поблизу обласного центру. Через це мають місце певні конфлікти й суперечки. Зокрема, резонансу набув конфлікт навколо відведення землі в межах Улянівської сільської ради під Черніговом. Наразі ця ситуація ще знаходиться на стадії вирішення.

Представник Держгеокадастру порадив головам територіальних громад, що, якщо у їхніх селах є хлопці, які перебувають у зоні АТО, але ще не подали заявку на земельну ділянку, місцева рада має тимчасово забронювати землю для цих людей. Адже вільних земельних ділянок мало, то в їхньому селі можуть отримати мешканці населених пунктів, а хлопці з села при поверненні до дому не встигнуть отримати бажану ділянку біля місця їх проживання.

Вадим Лільчицький, заступник військового комісара Чернігівського обласного військкомісаріату, висловився за уніфікацію роботи з надання допомоги військовим. «Обмежитись тільки юридичною допомогою чи соціальною – недостатньо. Система має бути комплексною. Людина не повинна бігати шукати якісь сервіси. Є необхідність завпровадити програму по принципу «єдиного вікна», з єдиним номером телефону та повним комплексом послуг. Якщо військовослужбовець звертається в певну громадську організацію або державну установу спеціалісти мають повністю супроводжувати бійця у вирішенні його питань».

Актуальність співпраці громадських організацій, державних структур, волонтерських ініціатив на цьому етапі очевидна. Учасники заходу розповіли про власний досвід та своє бачення подальшої співпраці, а також презентували напрацьовані практики та відпрацьовані ефективні механізми подальшої співпраці. По-перше, учасники дійшли згоди – що створення мережі провайдерів правової допомоги є необхідним кроком для максимально ефективної допомоги учасникам АТО. Унікальний досвід кожної з організацій необхідно трансформувати у матеріали для розповсюдження: створювати навчальні програми та поширювати інформаційні матеріали для учасників АТО у «полях».

Підсумовуючи результати круглого столу, Наталія Піддубна, зазначила: «Перший крок – поширення інформації, ефективне надання правової допомоги, кожна організація рано чи пізно зіткається з тим, що вже не може виконувати свою роботу. Через створення мережі, ми будемо впевнені, що організації не будуть перенавантажені. Пропонуємо активістам та адвокатам попрацювати разом до того, як держава зможе комплексно, ефективно і пришвидшити процес надання правової допомоги».

Круглий стіл проведено в рамках проекту «Створення мережі безоплатної правової допомоги учасникам АТО та членам їх сімей» Української фундації правової допомоги за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» у співпраці із Мережею Центрів правової інформації і консультацій.