Останні публікації
07.03.2015 00:37 — Чернігівський громадський комітет захисту прав людини
Поради правозахисників: як допомогти рідним чи знайомим, які потрапили в полон
В неоголошеній війні проти України наші військовослужбовці й досі гинуть, отримують поранення, потрапляють у полон. Однак, займатися «самодіяльністю» та їхати визволяти рідних на неконтрольовану Збройними силами України територію не слід. Ви можете діяти і допомагати рідним і близьким, які потрапили в полон, безпосередньо там, де знаходитеся – обережно, але наполегливо і послідовно. Далі – алгоритм дій, поради, контакти.
На сьогодні за офіційними даними в полоні залишаються понад 130 військовослужбовців Збройних сил України, близько 250 зниклих безвісти в зоні АТО. Є й такі, що до цього часу незаконно утримуються ще з літа 2014 року. Однак проблема визволення військовослужбовців з полону є досить складною і залежить від багатьох факторів, а тому вирішується на рівні уповноважених осіб.
Виваженість в діях і віра в перемогу
Отже, по-перше, необхідно розуміти, що такі питання не вирішуються швидко, а тому чекати на те, що військовослужбовця звільнять завтра – марно. Всі інтерв’ю, надані для преси, не допоможуть, адже військовослужбовець може пребувати в полоні будь-яких угруповань, і невідомо чи є на тій території українські ЗМІ. Окрім того, такими діями можна тільки «збільшити значущість» того чи іншого полоненого. Саме тому тут потрібнавиваженість в діях і віра в перемогу.
Зазвичай, інформація про потрапляння вояків у полон надходить від них самих, якщо їм дають можливість зв’язатися з рідними, або шляхом передачі українській стороні відеороликів, сюжетів по російському телебаченню, через інші ЗМІ, соціальні мережі. В такому випадку необхідно відразу реагувати та звертатися за правовою допомогою.
Куди звертатися і що робити
Перше, що необхідно зробити – це звернутися в найближче відділення УМВС із заявою про викрадення людини. Така заява приймається черговим РВ УМВС цілодобово та без вихідних.
Важливо! Відмова в прийнятті такої заяви є незаконною. В разі відмови ви можете зателефонувати за номером 102 та поскаржитися на бездіяльність міліції, вимагаючи прийняття заяви. Разом із заявою необхідно надати фотографію полоненого.
Після подачі заяви вам повинні видати талон-повідомлення – це є важливим доказом звернення за захистом.
Якщо зниклим безвісти є військовослужбовець, таку заяву необхідно подати і в військову прокуратуру (другий екземпляр залишити собі).
Окрім того, необхідно невідкладно направити телеграму до СБУ на адресу: м. Київ, вул. Володимирська, 33. В телеграмі зазначити, хто, де, коли, під час яких обставин потрапив у полон. Також повідомити військове звання, посаду, номер військової частини та місце дислокації військовослужбовця в зоні АТО.
Ці всі дії необхідні в першу чергу для планування операції по звільненню полонених уповноваженими особами.
В такій складній ситуації одним із способів захисту є також звернення до Європейського суду з прав людини з заявою про порушення прав на свободу та особисту недоторканість, право на ефективний захист з боку державних органів (ст. 3, 5 та 13 Європейської Конвенції про захист основоположних прав і свобод). Саме така можливість дає рідним шанс на те, що їх син, чоловік, батько, брат або близька людина повернеться додому.
Хто може посприяти: адреси й телефони
У випадку потрапляння в полон українських як військових, так і цивільних осіб, можна звернутися до юристів та отримати безкоштовну правову допомогу родичам полонених з метою звільнення з полону:
Prisoners of War UA Project
поштова адреса: а/с 100, м.Київ, 04071 - УГСПЛ
тел./факс:(044) 4174118
моб. 063-36-00-911; 050-947-55-64;
E-mail: pwua2014 @ gmail.com
Увага! Якщо ви не знаєте, де знаходиться військовослужбовець, можливі наступні самостійні пошуки його місця перебування, адже ситуації бувають різними:
І.Телефонна книга для пошуку:
1) Департамент по зниклим безвісти - 044-454-73-15;
2) 25-та бригада (особа, що займається пошуком і збором даних про зниклих безвісти) - 093-216-05-49;
3) Інформаційний центр по звільненню полонених - 044-454-73-03;
4) Військовий госпіталь в м. Дніпропетровську - 056-745-22-56
5) Військовий госпіталь в м. Харків - 057-702-17-97;
6) Гаряча лінія ДНР - 099-536-87-28; 099-458-71-34;
7) Гаряча лінія Міністерства оборони - 044-253-04-71;
8) Дніпропетровський центр по звільненню військовополонених - 097-07-07-14
9) Департамент по поранених - 044-52-00-764
10) Володимир Рубан (заст. Голови Дніпропетровської ОДА І. Коломойського), допомагає звільняти полонених - 067-405-26-25
11) СБУ -044-288-50-29
12) Управління СБУ в м. Дніпропетровськ - 056-744-85-19
13) Управління по пораненим та вбитим - 056-756-97-75
14) Військова прокуратура Дніпропетровського гарнізону – для скарг про відсутність інформації про загиблих або зниклих безвісти - 093-790-21-16;
15) Телефон ДНР для пошуку полонених - 093-445-90-93
ІІ. Волонтери:
1) http://naidy.org.ua/- пошук та вивіз загиблих військових ЗСУ, що залишилися на неконтрольованій території ЗСУ
2) https://www.facebook.com/HelpArmy.in.ua - Тетяна Ричкова, волонтер по 25-й бригаді
3) https://www.facebook.com/CentrZvilnennya - Центр звільнення полонених
4) https://www.facebook.com/groups/1392886340923934/ група Офіцерського Корпусу.
І головне - не втрачайте надію, ситуації бувають різними: військовослужбовець може перебувати в лікарні на неконтрольованій ЗСУ території, втратити пам’ять, загубити документи, перебувати в полоні як «невпізнаний». Повірте в краще - і звертайтесь одразу за допомогою юристів.
Консультації військовослужбовців проводяться за підтримки Міжнародного фонду «Відродження» в рамках проекту «Підвищення рівня правового захисту військовослужбовців, учасників АТО та членів їх сімей, шляхом надання правової допомоги та здійснення моніторингів» у Херсонській, Волинській, Харківській, Київській та Чернігівській областях.
Наталія Піддубна, Чернігівський громадський комітет захисту прав людини
Останні новини
Алгоритм дій у конфліктних ситуаціях для журналістів 12:17
У професійній діяльності журналісти часто стикаються з перешкоджанням своїй роботі, особливо під час висвітлення суспільно значущих подій. Незаконні заборони на зйомку, вимоги припинити використання техніки або залишити відкритий захід можуть бути проявами порушення прав журналіста. Щоб ефективно захистити себе у таких ситуаціях, важливо знати свої права, розуміти межі законних обмежень та вміти аргументовано відстоювати свободу професійної діяльності.
ЗВІТ про діяльність Чернігівського громадського комітету захисту прав людини за 2024 рік 13:30
Цього року нам виповнилося вже 25 років. Тому цього року Чернігівський громадський комітет захисту прав людини продовжує традицію річного звітування і презентує публічний річний звіт за 2024 рік.
Правоохоронці Чернігівщини пройшли навчання з протидії гендерно-зумовленому насильству в умовах війни 19:28
В Чернігові для працівників Управління дотримання прав людини Національної поліції України проведено тренінг на тему «Запобігання та реагування на гендерно-зумовлене та сексуальне насильство, повязане з конфліктом».