Останні публікації
20.06.2013 09:54 — Чернігівський громадський комітет захисту прав людини
Європейський суд пропонує Україні «по-дружньому» віддати борги чорнобильцям
Європейський суд з прав людини вже веде комунікацію з урядом України щодо звернень чорнобильців. Це може стати «певною мотивацією для уряду» піти на поступки ліквідаторам та постраждалим від аварії на ЧАЕС, вважають правозахисники. Самі ж чорнобильці-заявники, які вже отримали повідомлення зі Страсбурга, сподіваються на повернення боргів й компенсацію моральних збитків.
Щонайменше 250 чорнобильців, які скаржилися до Європейського суду з прав людини на невиконання рішень національних судів щодо виплати їхніх пенсій, отримали повідомлення зі Страсбурга. Про це повідомив правник Сергій Янчук, мати якого теж має статус постраждалої від аварії на ЧАЕС.
«У повідомленні Європейського суду з прав людини (надалі – Суд) від 30 травня 2013 року у справі «Хайнацький проти України» зазначається, що уряд України повинен подати до Суду односторонню декларацію в термін до 02.09.2013 р. для вирішення конфлікту. Якщо заявник погодиться з умовами такої декларації, то справу буде розглянуто за процедурою дружнього врегулювання. У випадку непогодження із запропонованими умовами Суд на власний розсуд розглядатиме заяви, не беручи до уваги зауважень з боку української влади. Заявники, перелік яких наводиться в додатку до повідомлення, представляють майже всі регіони України. У кожного з них – різна тематика рішення, різні суди, однак цих людей об’єднує загальнодержавна тенденція: невиконання судових рішень, де відповідачем є державний орган», – мовиться у повідомленні.
«Якщо справа розглядається, тоді є стандартна процедура: сторонам пропонується досягнути дружнього врегулювання. Це аналог нашої мирової угоди. Але це можливо лише під час розгляду справи. До того таких механізмів немає. А якщо справа вже розглядається судом, то ми будемо надавати будь-які коментарі лише судові і лише у межах процедури, встановленої регламентом суду», – зазначає Уповноважений українського уряду з питань виконання рішень Європейського суду з прав людини Назар Кульчицький.
Все ж Європейський суд з прав людини, звернувшись до уряду за декларацією, може схилити владу піти на компроміс із чорнобильцями, вважає юрист Української Гельсінської спілки Максим Щербатюк. Адже, якщо у Страсбурзі винесуть рішення у справах «чорнобильців проти України», урядові доведеться виплатити значно більшу суму, аніж якщо піти «на мирову» із скаржниками.
Останні новини
ЗВІТ про діяльність Чернігівського громадського комітету захисту прав людини за 2025 рік 00:00
Ми підготували річний звіт, у якому зібрали основні результати нашої роботи за 2025 рік. Минулий рік був про історії людей, які змогли відновитися після втрати дому, пережитого насильства чи експлуатації. І про довіру тих, хто звертається по допомогу. Робота Комітету охоплювала Чернігівську, Сумську та Харківську області і включала юридичну допомогу, інформаційні кампанії, тренінги для фахівців і підтримку людей, які опинилися у складних життєвих обставинах.
В Чернігові відбувся тренінг для правозахисників і активістів, які надають допомогу постраждалим від насильства 19:22
Метою заходу стало зміцнення професійної спроможності активістів правозахисних та гендерно-орієнтованих організацій Чернігівської області, представників Коаліції «Чернігівщина 1325» і підвищення стійкості фахівців, які надають допомогу постраждалим від сексуального та гендерно-зумовленого насильства в умовах війни.
Відбувся круглий стіл щодо ідентифікації та перенаправленню постраждалих від насильства в умовах війни 21:24
У межах проєкту «Реагування та захист жертв сексуального та гендерно зумовленого насильства, пов’язаного з конфліктом» у Чернігові відбувся круглий стіл, присвячений ідентифікації та перенаправленню постраждалих від насильства.
Чернігів посилює систему запобігання та протидії домашньому насильству. 19:01
Напередодні всеукраїнської акції «16 днів проти насильства» у Чернігові відбулася робоча зустріч, під час якої представники міських служб та громадських організацій обговорили спільні кроки для посилення місцевої системи реагування на домашнє та гендерно зумовлене насильство. У центрі уваги були координація між установами, доступність допомоги та розвиток спеціалізованих сервісів для постраждалих.