Tweet

На Чернігівщині стабільність. А чи потрібна Сіверщині стабільність перебування у аутсайдерах за показниками соціально-економічного розвитку серед областей України?

Володимир Хоменко став єдиним главою ОДА часів президентства Віктора Ющенко, що зберіг свою посаду при обранні Віктора Януковича президентом України. «Президент оцінив те, як Хоменко займається економікою»,– пояснив свій вибір тодішній голова комітету Верховної Ради з питань регіональної політики Володимир Рибак. Після призначення на посаду голови ОДА Хоменко зазначив, що «працювати над виконанням програми президента повинні люди, які переконанні в ії правильності». Вже 6,5 років як В.Хоменко очолює ОДА. Спробуємо з’ясувати наскільки результативною та ефективною є політика, яка реалізовується в області за його керівництва.

У Стратегії соціально-економічного розвитку Чернігівщини на період до 2015 року, що підписана В.Хоменком, зазначено, що головною метою розвитку області визначено – перетворення Чернігівщини в конкурентоспроможний інвестиційно привабливий регіон з високим рівнем життя населення та умовами для гармонійного розвитку особистості. Нагадаємо, що разом із обласним бюджетом нещодавно депутати облради затвердили Програму економічного і соціального розвитку області на 2014 рік, головні пріоритети якої узгоджені з Програмою економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» http://cg.gov.ua/index.php?id=83493&tp=0. Головною метою розвитку регіону у 2014 році визначено поліпшення якості життя населення за рахунок активізації економічних процесів, впровадження загальнодержавних економічних реформ та використання в повній мірі внутрішніх і зовнішніх можливостей. Досягнення поставленої мети забезпечуватиметься шляхом реалізації пріоритетних напрямків:

- підвищення рівня конкурентоспроможності реального сектору економіки;

- подальший розвиток інфраструктури регіону, поліпшення системи життєзабезпечення населення;

- створення умов для активізації підприємницьких ініціатив та стимулювання інвестиційної діяльності;

- підвищення доступності і якості соціальних послуг та стандартів життя населення.

Подібна програма приймалася разом із обласним бюджетом і на 2013 рік. Спробуємо розібратися чи вдалося досягнути поставленої мети Чернігівській ОДА і що стоїть за красивими звітами, кадровими змінами та численними нарадами. Чи дійсно покращилася соціально-економічна ситуація на Чернігівщині?

Чернігівській ОДА бракує повноважень?

В разі невиконання запланованого, найбільш стандартною «відмазкою» чиновників є апелювання до браку повноважень та коштів. Більше 80% наповнення обласного бюджету Чернігівщини складають трансферти з Державного бюджету. Область продовжує залишатися дотаційною. Отже, можемо констатувати брак результативності та ефективності управління економікою з боку ОДА. Переважно отримані із державного бюджету кошти у вигляді трансфертів (субвенцій, дотацій) розподіляються через державні та регіональні цільові програми. Чернігівська ОДА зобов’язана створити умови для виконання державних і регіональних програм, а також будучи наділеною усією повнотою державної влади на своїй території, здійснювати розпорядження і користування природними ресурсами, керувати місцевими бюджетами, забезпечувати дотримання мінімальних соціальних стандартів та гарантувати фінансову самостійність місцевого самоврядування. Фінансово-економічним підґрунтям для роботи ОДА є доходи місцевого бюджету, природні ресурси, земля, комунальна власність (об'єкти ЖКГ, міського транспорту, шляхового господарства, соціально-культурної та побутової сфери тощо) і надходження із державного бюджету. Саме в структурі ОДА та підпорядкованих їй РДА, сформовано низку функціональних та галузевих відділів, управлінь та інших структурних підрозділів, які регулюють розвиток окремих галузей та сфер діяльності на території регіону.

Отже, Чернігівська ОДА має достатньо повноважень та інструментів для впливу на соціально-економічна ситуація на Чернігівщині через участь у формуванні, виконанні, моніторингу та звітування щодо бюджетної політики в області. Саме державні та регіональні цільові програми є добрим інструментом для впливу на соціальну-економічну ситуацію в області шляхом зменшення енергозатрат, підвищення результативності та ефективності витрачання бюджетних коштів, майна та земельних ресурсів, зменшення безробіття через створення нових робочих місць у малому та середньому підприємництві та залучення інвестицій та зрештою, збільшення власних надходжень до обласного бюджету тощо.

Більше того, ОДА має дієвий інструмент впливу на обласну раду через щорічну практику обговорення звіту про виконання обласного бюджету та розгляд проекту обласного бюджету на наступний рік на колегії ОДА. Належним чином реагувати на корупційні ризики – цілком в силах ОДА враховуючи існування обласної антикорупційної програми та річних планів протидії та попередження корупції. В рамках проекту «Громадська варта Чернігівщини» в 2013 році були надані численні пропозиції щодо підвищення ефективності витрачання коштів, майна та ресурсів (наприклад, при закупівлях послуг в рамках більш відомої на Чернігівщині справи під назвою «Таксі для облради» http://www.newvv.net/economic/region/227282.html?fb_action_ids=174215522776717&fb_action_types=og.likes&fb_source=aggregation&fb_aggregation_id=288381481237582 можна було б зекономити більше півмільйона гривень) тощо. Пропозиції були надані ще на початку 2013 року і публічно оприлюдненні повторно в грудні минулого року. Чи були вжиті ОДА заходи щодо попередження неефективного витрачання бюджетних коштів при формуванні обласного бюджету на 2014 рік і чи враховані пропозиції громадськості при формуванні обласного бюджету на 2014 рік? Досі відповіді на це питання немає. Логіка чиновників проста: якщо закупівля здійснена легально, то ефективність витрачання бюджетних коштів має другорядне значення. Скільки додаткових коштів до обласного бюджету можна було б зекономити в разі ефективного витрачання бюджетних коштів? Більше 2 млн. грн. за 4 роки в разі закупівлі за середніми ринковими цінами! Тож чи варто дивуватися з того, що заплановані показники соціально-економічного розвитку не виконуються?

Імітація ефективної діяльності на фоні стабільність перебування у аутсайдерах

Одним із основних досягнень, якими любить хвалитися обласна влада, є стабільність. Однак ця стабільність має і інший бік медалі – область стабільно перебування у аутсайдерах за показниками соціально-економічного розвитку серед областей України. Лише за підсумками 2012 року Сіверщина посіла аж 21-е місце. І брак реагування на явні корупційні ризики є однієї із причин таких економічних показників.

Показники демографічного розвитку Чернігівщини є найгіршими серед усіх областей України – найвищий рівень смертності і найнижчий рівень народжуваності. Слід додати також передостаннє місце за динамікою кадрів, четверте знизу - за освоєними капітальними інвестиціями, перебування в п'ятірці регіонів з найвищим рівнем вимушеної неповної зайнятості.

Впадає в вічі, що всупереч Програмі економічних реформ Президента України на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава» та урядової Стратегії управління державними фінансами від 01.08.2013 року місцеві державні цільові програми не містять чітких вимірюваних показників витрат, якості, продуктивності та ефективності, що є вимогою до їх розробки з боку уряду ще із 2012 року згідно із вимогами застосування програмно-цільового методу (ПЦМ) в бюджетному процесі. Всі обласні державні цільові програми повинні були бути переписані відповідно до вимог, які ставляться в рамках ПЦМ. Це б дало змогу депутатам та громадянськості належним чином контролювати їх виконання. Крім того, на сайті ОДА не вміщено паспортів і звітів про виконання бюджетних і місцевих цільових програм. За такого стану справ, знайти крайнього в ОДА буде не просто, навіть при великому бажанні. Колективна відповідальність, а точніше, безвідповідальність та перекладання відповідальності на облраду і навпаки є відомим прийомом чиновників при поясненні власних прорахунків чи банального небажання чи невміння виконувати належним чином вимоги чинного законодавства.

Що маємо у сухому підсумку після абстрагування від формально прийнятих державних програм? Картина стабільності стає не такою вже й привабливо і виникає логічне питання: «Що реально стоїть за звітами ОДА?»

Цифри річ вперта і вимірювана. Аналізуючи очікуванні результати «Програми економічного та соціального розвитку Чернігівської області на 2013 рік», схваленої розпорядженням голови ОДА В. Хоменка від 07.12.2012 №457 і затвердженої рішенням сесії Чернігівської облради 21.12.2012 року (стор. 37) знаходимо наступне:

«Очікувані результати:

обсяги промислового виробництва зростуть на 1,5 %;

у виробництві харчових продуктів, напоїв та тютюнових виробів випуск продукції зросте на 2,4%;

виробництво продукції машинобудівної галузі збільшиться на 11,7 %;

в легкій промисловості прогнозується зростання обсягів виробництва на 3,1 %;

у целюлозно-паперовій промисловості - на 2,6 %; у хімічній та нафтохімічній промисловості - на 3,5 %;

у виробництві будматеріалів - на 1,7 %;

у виробництві та розподіленні електроенергії, газу та води - на 1,2 %;

в деревообробній промисловості - на 4,5 %;

у добувній промисловості індекс становитиме 88,8 %;

у металообробці – 100,0 %.»

Для успішнішого досягнення вищезазначених індикаторів соціально-економічного розвитку області, департамент економіки Чернігівської ОДА розробив низку обласних цільових програм, на втілення яких 2013 року сподівалися витратити 4,22 млн грн. Обласні цільові програми (головний розпорядник – департамент економіки Чернігівської ОДА)

                                                                                                                             грн

 
А що ж отримали в результаті ?  Про фактичні результати стабільного господарювання свідчать результати, наведені Головним управлінням статистики області. 

Чернігівщина-2013: Заплановані і фактичні показники економічно-соціального розвитку