Tweet

Майже ніколи не чула від правоохоронців, щоб до них хтось сам прийшов і зізнався, що скоїв злочин. Хіба якийсь бомж, щоб скоріше потрапити за грати, де є дах над головою і сякі-такі харчі. Або той, у кого, як кажуть у народі, з головою не все в порядку. З іншими підозрюваними треба працювати. Врешті-решт тим, кого обікрали, родичам убитих і т.д. однаково, якою ціною будуть здобуті зізнання, головне, щоб зловмисника засудили.

Але не однаково суспільству в цілому, державі. Злочинець має бути викритий лише законними способами. Без фізичного, навіть морального насильства. Це цілком під силу кваліфікованим слідчим, пошуковцям.

Кваліфікованим. А у нас дуже багато таких собі. Судячи із дзвінків до редакції родичів затриманих і підозрюваних, катування таки трапляються (мається на увазі не тільки Чернігівська область). У внутрішніх міліцейських перевірках мордування іменується як перевищення службових повноважень У прокурорських — застосування недозволених методів дізнання.

Поменшало дзвінків до редакції з приводу "вибивання" дізнань. Причин кілька. Перша — до статті 127 Кримінального кодексу "Катування" 19 січня ц.р. законодавець дописав абзац, що міліціонерам, які це роблять, "світить" до 15 років ув’язнення.

Друга — інтенсивно мінялося керівництво, чистилися міліцейські ряди – кожен тримався за своє робоче місце.

Третя — скаржник шукають правди в Києві, а звідти відписують: «Розібратися!»

Але слово "здається" вжила недаремно. Факт існування 33 уже цьогорічних звернень до облпрокуратури, про які писала на початку, насторожує.

"Слоник" - (одягання протигаза)

Таким чином замордували на смерть у Полтавському УБОЗі жителя Варви Володимира Цисельського.

1 грудня 2003   року, вимагаючи визнати, що він украв металевий люк з шахти, його з товаришем допитували у Потавському УБОЗі. Двоє сідали на ноги, третій тримав за руки, четвертий одягав протигаз. Потім перекручували трубку, перекриваючи доступ повітря, і людина починала задихатися. Все шито-крито, і на тілі ніяких слідів. Судова тяганина з цього приводу ще продовжується. Душителі намагаються уникнути кари.

В інших випадках для удосконалення тортур до протигаза вставляють у фільтр тліючу цигарку, тримаючи при цьому людину за руки. Вона починає задихатися.

"Папуга" (підвішування на ломі)

Так катували у Чернігові.

Надівають наручники на руки і ноги, вставляють лом під груди і підвішують. Максимум десять хвилин витримує людина таку позу. Страшенний біль у м'язах, від якого зізнаються в такому, що і в ' найстрашнішому сні не привидиться.

Цитата зі звіту за 2004          рік "Про стан дотримання прав людини працівниками правоохоронних органів міста Чернігова", складеного-центром "Доброчин".

"20 листопада 2003 і року, приблизно о 18 годині, при свідках С. був затриманий трьома працівниками правоохоронних органів із застосуванням до нього фізичної сили і доставлений у відділення міліції. Ті ж троє міліціонерів, не знімаючи з гр. С. наручників, повалили його на підлогу. Спочатку просто били руками й ногами, не звертаючи уваги, куди приходяться ті удари, потім на голову одягли поліетиленовий пакет, перекрили доступ повітря, вимагаючи зізнання у вчиненні злочинів, яких гр. С. не вчиняв. Приблизно хвилин через 40 підняли з підлоги, посадили на стілець, одну руку звільнили від наручників, іншу пристібнули до батареї опалення. Наказали подумати. Хвилин через 15 дали папір та ручку, і наказали писати зізнання в крадіжках, розбоях, бандитизмі, продажу наркотиків. Для цього всі присутні почали розповідати, як це робиться. С. відмовився обмовляти себе.

Його вдарили у груди, внаслідок чого він впав зі стільця, продовжували наносити удари. Потім вдягнули наручники на ноги, під животом від голови до ніг проділи металевий лом та підвісили на ньому між двома столами. Натягли пакет на голову, щоб не міг дихати, наносили удари, внаслідок чого гр. С. знепритомнів. Отямився від запаху нашатирного спирту. Знову посадили на стілець, наказали писати зізнання. До кімнати зайшов ще один чоловік, і все почалося спочатку... Так тривало з 18 вечора приблизно до третьої ночі. Зранку почали водити по кабінетах і продовжували бити. Щоб швидше побачити слідчого, С. був вимушений написати зізнання в одному епізоді. 27 листопада його відвели до камери.

А 29-го туди зайшло кілька співробітників міліції, які знову намагалися схилити його свідчити проти себе. Він відповів, що ніяких свідчень давати не буде. Зрозумівши, що хлопець нічого не скаже, перед тим, як піти, один зі співробітників міліції промовив: "Ми заносимо тебе в свою "Червону книгу" як рідкісну тварину, що вимирає". ЗО листопада С. госпіталізували. Він перебував на лікуванні до 24 грудня. Ось тільки частина діагнозу, поставленого фахівцями: закрита черепно-мозкова травма, забій головного мозку, субарахноїдальний крововилив, лівостороння гостра посттравматична глухота II ступеня, забій м'яких тканин обличчя, волосяної частини голови, тулуба, кінцівок, забій м'яких тканин грудної клітки, спини, забій м'яких тканин передпліч та зап'ястя".

При службовій перевірці обставини застосування насильства до гр. С. були представлені як фізичний опір працівникам міліції...

"Ластівка"

Цей метод застосовують не часто.

Ноги зв'язують на рівні кісточок, потім підтягують до спини ще на одній мотузці чи ремені. Зв'язані руки теж викручують назад.

"Пістолет" як аргумент. Страхали малолітнього у Чернігові

Принаймні найпоширеніші три способи здобуття зізнань за його допомогою:

а)   б'ють просто по голові рукояткою (вага пістолета в середньому 500 - 700 грамів);

б)   приставляють до скроні, страхають пристрелити. На багатьох це діє;

в)   на голову вдягають

чорний мішечок (правильно це називається обмежувач зору, в таких возять на суд обвинувачених), потім наказують чоловікам] розставити ноги і стріляють... ніби хочуть відстрелити "хазяйство" (Дніпропетровськ).

Приклад із звіту центру "Доброчин":

"У листопаді 2003 року до центру правової допомоги звернулася громадянка Т., яка повідомила про затримання її 17-річного сина..." Він був викликаний міліціонерами з уроку в школі, про що повідомили завуча. Доставили у відділення міліції, де до нього з метою зізнання у вчиненні злочину застосовувалися заходи фізичного впливу. Громадянин Т. розповів, що його били по обличчю, вухах, тримаючи за волосся, били толовою об стіну. Зв'язавши руки під коліньми, проділи металеву трубу і підвісили між двома сто лами. На голову одягли темний поліетиленовий пакет. Пакет стискали на шиї, а по спині і боках били твердим плоским предметом. Приставляли до скроні пістолет. Погрожували катувати електричним струмом, надягти протигаз. Пригрозили, що якщо кому-небудь розповість, що з ним сталося, опиниться у річці..."

Винахідники пляшок і не знали, як мучитимуть ними людей

Цей спосіб стимуляції зізнання харківськими міліціонерами оприлюднила програма «Табу», коли її вів Микола Вересень.

Скляні пляшки з-під кока-коли і т.п. уже років двадцять у міліцейському професійному вжитку. Ними розв'язують язики, перепрошую, через... задній прохід. Чоловічкам засовують к саме туди. У Харкові був випадок, коли розбиту пляшку, так звану "розочку", засунули жінці у статевий орган.

Не залишилися незатребуваними і пластикові пляшки. їх наповнюють і б'ють по голові і вухах тих, хто не хоче зізнаватися, доти, поки кров носом не піде або людина не знепритомніє.

У ногах правди немає

Рукоприкладством найбільше грішить кримінальна міліція. Хоча й деякі дільничні цього не цураються. У відселеній Редьківці (Ріпкинського району) капітан міліції, лупцюючи кийком, ногами і руками, вимагав у військового пенсіонера зізнатися, що він вкрав зварювальний апарат. За вбивство пенсіонера-дачника Івашова з Мекшунівки (а не за катування, хоча людину мордували кілька годин) до 15 років позбавлення волі засудили навесні 2004 року дільничного Валерія Сташка з Ріпкинського району. Тоді і експерти писали неправдиві висновки, і міліцейське начальство покривало винних...

А це "ноу-хау" львівських міліціонерів.

Гумовий кийок не тільки предмет екіпіровки міліціонера для заспокоєння хуліганів, а й засіб вишуканих тортур..

Його засовують в анус так само, як і пляшку. А ще б'ють по голих п'ятах. Біль такий, що жертви кричать нелюдським голосом. Цей спосіб тортур наші міліціонери за-I позичили ще з середніх Щ. віків, коли так катували різних розкольників, єретиків і розбійників. Тільки застосовували дерев'яну палицю. Звідки й прислів'я: "V ногах правди немає".

Е й інші способи.

Надівають наручники на зап'ястя, обмотують мокрими ганчірками і стискають. Змочують волосся бензином і підпалюють, а потім миттєво гасять, засовують пальці в двері і т.д.

Валентина Остерська

«Вісник Ч», 29 вересня 2005 року